Рішення

від 10.07.2023 по справі 922/1640/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023м. ХарківСправа № 922/1640/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 3; ідент. код 36625371)

до Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 5; ідент. код 37766007)

про стягнення 61670,49 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект", 25.04.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2" з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 61670,49 грн, яка складається з 51175,44 грн основного боргу, 9022,88 грн інфляційних втрат, 1472,17 грн - 3% річних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором поставки № 18-11/21 від 18.11.2021 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, зокрема стягнути з останнього на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2023 року позовну заяву ТОВ "Торгівельний будинок "Комункомплект" було залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

05.05.2023 року в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано заява про усунення недоліків позовної заяви, зареєстровану судом 05.05.2023 р. за вх. № 11287. Зокрема позивачем надано до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2023 прийнято позовну заяву ТОВ "Торгівельний будинок "Комункомплект" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1640/23, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.05.2023, була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61105, м. Харків, вул. Ньютона, 5, та була отримана представником адресатом 18.05.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отриманна останнім 18.05.2023, то строк на подачу відзиву, встановлений в ухвалі суду сплив 03.06.2023 року.

Станом на час розгляду спору відповідачем до суду не надано ані відзиву на позов ані будь-яких заяв по суті спору чи з процесуальних питань, а відтак суд робить висновок, що відповідач не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору, що є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

11 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Тролейбусне депо № 2 (замовник, відповідач) було укладено договір поставки № 18-11/21, за умовами якого постачальник зобов`язався надати замовнику товар: труби в асортименті: код за ДК 021:2015 44160000-9 - "Магістральні, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби", в порядку і на умовах, визначених цим договорам, а замовник зобов`язується вчасно прийняти і оплатити такий товар; кількість, ціна і асортимент товару визначається специфікацією (додаток № 1), яка є складовою і невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1., 1.2. договору).

Умови поставки узгоджено сторонами у розділі 5 договору, зокрема, поставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки замовника на конкретну партію товару; строк поставки товару: до 31 грудня 2021 року; датою поставки товару за даним договором вважається дата доставки товару в місце зазначене в п. 5.3. договору, що засвідчується підписаною накладною на товар уповноваженими представниками сторін; товар вважається поставленим постачальником та переданий у власність замовника з моменту підписання замовником видаткових накладних, які свідчать про факт отримання товару (п. 5.1., 5.4, 5.7. договору).

Відповідно до п. 4.1.2. договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником і безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі належним чином оформлених документів, з відстрочкою платежу до 90 (дев`яносто) банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару та підписання сторонами або їх уповноваженими представниками приймально-здавального документу (видаткової накладної).

У розділі 6 договору, сторонами унормовано право позивача, як постачальника, отримати у повному обсязі плату за поставлені товари, згідно умов договору, та обов`язок відповідача, як замовника, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно пункту 12.2. договору, строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 (з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін), та закінчується 31 грудня 2021 року, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання сторонами відповідно до цього договору.

Як зазначає позивач, ним виконано в повному обсязі та належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором поставки № 18-11/21 від 18.11.2021 року та у відповідності до наданих відповідачем заявок на загальну суму 79932,24 грн, зокрема, передано у власність відповідача товар за видатковими накладними № 1522 від 24.11.2021 р. на суму 28756,80 грн та № 1677 від 24.12.2021 р. на суму 51175,44 грн (т. 1 а.с. 39, 48), який відповідач прийняв без зауважень.

Проте, як вказує позивач, відповідач розрахунок за отриманий від позивача за спірним договором товар здійснив не у повному обсязі, а саме 20 12 2021 р. відповідачем була здійснена оплата за товар, поставлений позивачем на загальну суму 28 756,80 грн за виставленим позивачем рахунком на оплату № 2041 від 22 112021 р,, що підтверджується платіжним дорученням № 3451 від 23 12 2021 р., у зв`язку з чим, у відповідача наявний перед позивачем борг за поставлений за видатковою накладною № 1677 від 24.12.2021 р. товар у розмірі 51175,44 грн, що не спростовано відповідачем.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 18-11/21 від 18.11.2021 за поставлений товар у розмірі 51175,44 грн й стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрат у розмірі 9022,88 грн та 3 % річних у розмірі 1472,17 грн, розрахованих за період з 05.05.2022 року по 19.04.2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання від позивача за спірним договором товару за видатковою накладною № 1677 від 24.12.2021 р. на суму 51175,44 грн підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар протягом 90 (дев`яносто) банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару та підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.1 договору).

Таким чином, сторонами у договорі передбачено можливість відтермінування строку оплати на 90 банківських днів.

Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару за видатковою накладною № 1677 від 24.12.2021 у сумі 51175,44 грн або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого КП "Тролейбусне депо № 2" за договором поставки № 18-11/21 від 18.11.2021 року товару на суму 51175,44 грн з 05.05.2022 року

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 51175,44 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом враховано, що статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем за період з травня 2022 по квітень 2023 року зроблений розрахунок інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 51175,44 грн, сума яких складає 9022,88 грн., та 3% річних за період з 05.05.2022 по 19.04.2023 р., сума яких складає 1472,17 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки, судом встановлено, що вони відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, здійснені арифметично вірно, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Одночасно вказано, що витрати позивача на професійну правничу допомогу дорівнюють 20000,00 грн. та заявлено про покладення вказаних витрат на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В обґрунтування понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 17/04-23 від 17.04.2023 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "ШОХ І ПАРТНЕРИ", в особі керуючого бюро - адвоката Шох Кристини Антонівни; копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 1761 від 25.07.2012; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2023 року,

Дослідивши у сукупності надані документи судом встановлено наступне.

Умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 17/04-23 від 17.04.2023 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "ШОХ І ПАРТНЕРИ", сторонами унормовано, що адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: представництво та захист інтересів клієнта в Господарському суді Харківської області за позовом клієнта до Комунального підприємства "Тролейбусне депо №2".

Відповідно до пункту 4.1 договору, сторони погодили, що вартість наданих правових послуг адвокатського бюро складає 20 000,00 грн. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку/рахунків від Адвокатського бюро.

Судом встановлено, що позовна заява складена та підписана адвокатом Шох Кристиною Антонівною; копії документів, доданих до позовної заяви, завірені адвокатом Шох Кристиною Антонівною; заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи також складені за підписом адвоката Шох Кристини Антонівни. Сторони у договорі про надання правової (правничої) допомоги № 17/04-23 від 17.04.2023 р. погодили суму гонорару у фіксованому розмірі 20000,00 грн, враховуючи всі фактори складності справи, ціну позову, обсяг надання правової допомоги, мінімальні ставки вартості послуг адвоката, виконаний та прогнозований обсяг робіт та інше, та вважають визначену суму достатньою, розумною та обґрунтованою.

Факт не надання доказів оплати клієнтом вартості наданих правових послуг, не впливає на порядок розподілу судових витрат на правову допомогу адвоката.

А відтак, враховуючи, що вчинення вказаних дії з надання професійної правничої допомоги не спростовано відповідачем, як і не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є не співмірними з наданими послугами та завищеними; приймаючи до уваги, що приписами ч. 5 ст. 126 унормовано можливість зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, лише з урахуванням обґрунтованого клопотання іншої сторони, витрати по оплаті на правничу допомогу суд задовольняє та покладає на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 2" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 5; ідент. код 37766007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 3; ідент. код 36625371) 51175,44 грн основного боргу, 9022,88 грн інфляційних втрат, 1472,17 грн 3% річних, а також витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" липня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков