Ухвала

від 19.06.2023 по справі 186/667/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/667/23

Провадження №2-о/369/308/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А. Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білокуракинська селищна військова адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа № 186/667/23, зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білокуракинська селищна військова адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення за підсудністю. Згідно з якою, заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вважається безвісти зниклим, проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року справу передано на розгляд судді Волчку А.Я.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За частинами 2, 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Як вбачається із змісту заяви та доданих до неї документів, заявниця зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`ю їй необхідно для оформлення спадщини, що залишилася після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В той же час, заявниця додає до заяви довідку сповіщення про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти під час виконання військового обов`язку 23.05.2023 року, адресовану на її ім`я.

Тобто, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовослужбовцем, факт встановлення проживання однією сім`ю заявниці також необхідний, в тому числі, і для призначення соціальної допомоги, як члену сім`ї особи, зниклої безвісті за особливих обставин та/або підстави щодо реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця.

Заявниця в якості заінтересованої особи зазначає - Білокуракинську селищну військову адміністрацію, в той же час, виплати у зв`язку зі зникненням військовослужбовця безвісти та/або його загибеллю призначає Міністерство оборони України.

Крім того, матеріали заяви не містять відомостей про родичів ОСОБА_2 - матір, батько, чи інших, які мають право на отримання такої допомоги, та мають право на отримання спадщини, які мають бути залучені заінтересованими особами у справі.

Частиною першою статті восьмої ЗУ «Про правовий статус осіб зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

При цьому, законодавством України визначений порядок визнання особи безвісти відсутньою та померлою. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.Фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою та/або померлою лише в судовому порядку.

Суд зауважує, що правовий статус особи зниклої безвістиза особливих обставин не зумовлює підстав для відкриття спадщини за такою особою без рішення суду про визнання такої особи померлою.

Разом з тим, заявником до заяви не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 визнаний у судовому порядку зниклим безвісти чи визнаний померлим.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2014 у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 261, 293, 294,315 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білокуракинська селищна військова адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Суддя Андрій ВОЛЧКО