Рішення

від 13.07.2023 по справі 129/1188/23

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1188/23

Провадження по справі № 2/129/565/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2023 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: АТ КБ «ПриватБанк», про зняття арешту з нерухомого майна,

Встановив:

06.04.2023 р. позивач звернувся до суду, 19.05.2023 р. звернувся з заявою про уточнення позовних вимог до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),вказуючи нате,що вінє власникомнерухомого майна,яке складаєтьсяз земельноїділянки площею1га,кадастровий номер0520882400:02:003:0206,яка буланим отриманаяк учасникомбойових дійзгідно зрішенням Гайсинськоїміської ради№ 72від 17.09.2021р.,в грудні2021р.зареєстроване правовласності нанеї.Постановою №24301543 Гайсинськоговідділу державноївиконавчої службиу Гайсинськомурайоні Вінницькоїобласті Центрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький) накладено арешт на майно та грошові кошти у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 невиконаних зобов`язань. Відповідно до відповіді Гайсинського відділудержавної виконавчоїслужби уГайсинському районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький)№ 19678/18-4-22/2від 27.12.2022р.зазначено,що виконавчепровадження №24301543про накладенняарешту намайно ігрошові кошти ОСОБА_1 завершене 28.02.2011р., що унеможливлює скасування накладеного арешту в позасудовому порядку. На сьогодні позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно на все його майно накладено арешт. Таким чином, накладений на майно арешт порушує право позивача розпоряджатися ним на власний розсуд.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути без нього, позовні вимоги задовільнити (а.с.32).

Представник відповідача Гайсинського відділудержавної виконавчоїслужби уГайсинському районіВінницької областіЦентрально-Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Хмельницький) позовні вимоги визнав повністю, справу просив розглядати у його відсутність (а.с.18).

Представник третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача АТКБ «ПриватБанк»в судовезасідання нез`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявляв, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З`ясувавши позиції сторін, вививши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке складається з земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 0520882400:02:003:0206, яка була ним отримана як учасником бойових дій згідно з рішенням Гайсинської міської ради № 72 від 17.09.2021 р. в грудні 2021 р. зареєстроване право власності на неї. Постановою № 24301543 накладено арешт на зазначене майно та оголошення заборони його відчуження у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 невиконаних зобов`язань, зазначені зобов`язання ОСОБА_1 виконані повністю, проте накладений на його все нерухоме майно арешт не знятий і не скасований, що перешкоджає власнику розпоряджатися своїм майном.

Згідно ст.ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідноз ст.16 ЦК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.321ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За ст.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.59Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно із ч.2ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою ВРУ 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), відповідно до якої, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

На час розгляду справи виконавче провадження знищене в зв`язку із закінченням терміну зберігання відповідно до п.2 розділу XІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених МЮУ № 1829/5 від 07.06.2017 року, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, державного виконавця, становить три роки, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 , власником якого він є, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, позивач в іншій спосіб, крім скасування арешту в судовому порядку, захистити своє порушене право на користування та розпоряджання своїм майном не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

На підставінаведеного,керуючись ст.59Закону України «Про виконавче провадження», ст.386, 391 ЦК України, ст.258, 259, 263, 264, 265, 266 ЦПК України суд,

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати арешт накладений постановою державного виконавця ВДВС Гайсинського РУЮ у виконавчому провадженні № 24301543 на все нерухоме майно і зареєстрований в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 45486044, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: