Рішення

від 12.07.2023 по справі 569/5447/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5447/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

учасники справи у судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по обов`язкових внесках на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 пр 28.02.2023 в сумі 26 732, 72 грн, по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн, інфляційні втрати в сумі 3 638, 63 грн та 3 % річних в сумі 546, 14 грн.

В обґрунтування позову вказало, що відповідач є власником трьох нежитлових приміщень, загальною площею 341, 1 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема.: приміщення магазину продовольчої групи товарів (реєстраційний номер майна 34521676), загальною площею 84,7 кв.м.; приміщення салонукраси (реєстраційнийномер майна34520486),загальною площею115,4кв.м.;нежитлове приміщення(реєстраційнийномер майна768269056101),загальною площею141кв.м.Відповідно є співвласником багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати внески і платежі.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.04.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що платіж по додатковому внеску на роботи по заміні вузла холодного водопостачання був сплачений ним 01.02.2022 відповідно до квитанції №C56E-T2T7-HB7B-902A. Також вказує, що у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період дії воєнного стану (форс мажорні обставини) відповідальність не настає. Вважає, що позивач звернувся до суду передчасно. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача 12.05.2023 подано відповідь на відзив, у якій повідомляє, що додатковий внесок співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн відповідачем не сплачено. Зазначає, що згідно квитанції від 01.02.2022 №C56E-T2T7-HB7B-902A, на яку посилається відповідач, призначення платежу вказано наступне: "Внески на управління будинком для нежитлових приміщень, о/р 102, згідно акту звірки від 18.01.2022 року". Як наслідок, позивач не мав правових підстав для зарахування отриманих коштів на інші цілі, ніж зазначено у квитанції. Вважає, що посилання відповідача на наявність форс мажорних обставин є безпідставним та необґрунтованим.

24.05.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких звертає увагу, що ним було сплачено внески ОСББ за період з січня 2022 року по квітень 2023 року в сумі 30551, 68 грн. на підтвердження чого долучає квитанції №HC71-P3TT-B668-P1BM від 20.05.2023 на суму 7700, 00 грн, №KBH2-18X1-E5KP-44P9 від 20.05.2023 на суму 7700, 00 грн, №A197-BB07-KTRK-X8B1 від 21.05.2023 на суму 7700, 00 грн, № H3M9-B05E-6K08-C557 від 21.05.2023 на суму 7 451, 68 грн.

05.06.2023 представником позивача подано відповідь на пояснення відповідача, згідно якої повідомляє, що до письмових пояснень відповідача була долучена заява від 01.02.2022 про зміну цільового призначення платежу, а саме коштів в сумі 1 364, 40 грн, які були сплачені, як внесок на управління будинком для нежитлових приміщень, на інший внесок "на капітальний ремонт мереж холодного водопостачання", проте така заява до позивача не надходила та докази її скерування до позивача відсутні. Стверджує, що відповідач визнав заборгованість по внескам ОСББ за період з січня 2022 року по квітень 2023 року, яку він сплатив у травні 2023, чим повністю виконав зобов`язання саме по обов`язкових внесках на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території. Однак, по даний час заборгованість по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн відповідачем не погашена.

26.06.2023 від відповідача надійшли письмові зауваження, відповідно до яких відповідач вважає, що ним були сплачені додаткові внески у повному обсязі.

27.06.2023 представником позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з погашенням відповідачем у повному обсязі заборгованості по обов`язковихвнесках наобслуговування іутримання будинкута прибудинковоїтериторії,а тому вінпросить стягнутиіз відповідачазаборгованість сумі 5 549,17 грн, а саме: заборгованість по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн, інфляційні втрати в сумі 3 638, 63 грн та 3 % річних в сумі 546, 14 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2023 заяву представника позивача про зменшення позовних вимог залишено без розгляду.

Представник позивача в судове засідання 12.07.2023 не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, натомість подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить стягнути із відповідача заборгованість в сумі 5 549,17 грн, а саме: заборгованість по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн, інфляційні втрати в сумі 3 638, 63 грн та 3 % річних в сумі 546, 14 грн.

В судове засідання12.07.2023 відповідач не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з календарною відпусткою.

Розглядаючи заяву відповідача про відкладення розгляду справи суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

За приписами пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Із наведеної вище норми процесуального права слід дійти висновку, що заява сторони про відкладення розгляду справи не є безумовною підставою для такого відкладення. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 04 серпня 2021 року у справі №758/6080/19.

Враховуючи уваги обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору. Крім того, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є власником трьох нежитлових приміщень, загальною площею 341, 1 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема.: приміщення магазину продовольчої групи товарів (реєстраційний номер майна 34521676), загальною площею 84,7 кв.м.; приміщення салону краси (реєстраційний номер майна 34520486), загальною площею 115,4 кв.м.; нежитлове приміщення (реєстраційний номер майна 768269056101), загальною площею 141 кв.м..

Утримання будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача здійснюється ОСББ "В. ДИВІЗІЯ 1".

Відповідно до п. 5.2. розділу V Статуту ОСББ, затвердженого Установчими зборами засновників ОСББ (протокол №1 від 21.01.2019), співвласник зобов`язаний в тому числі своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,

Відповідно до п.8 ч.1 ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За змістом абз.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч.2, 3 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між власниками пропорційно до їх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Не використання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг віднесено: 1) утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; 2) купівлю електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку; 3) поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

У постанові Верховного суду України від 01 квітня 2015 року справа №916/2197/13, суд зазначив, що відповідно ч.5, 8 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

З огляду на вказані приписи чинного законодавства, особа, яка є власником приміщення і в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 914/189/14, від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14, а також у рішеннях Дніпровського районного суду міста Києва від 31.07.2018 у справі №:755/9725/17, від 25.03.2020 у справі № 755/16539/19.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача, зокрема, заборгованість по обов`язкових внесках на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 пр 28.02.2023 в сумі 26 732, 72 грн.

Згідно квитанцій №HC71-P3TT-B668-P1BM від 20.05.2023 на суму 7700, 00 грн, №KBH2-18X1-E5KP-44P9 від 20.05.2023 на суму 7700, 00 грн, №A197-BB07-KTRK-X8B1 від 21.05.2023 на суму 7700, 00 грн, № H3M9-B05E-6K08-C557 від 21.05.2023 на суму 7 451, 68 грн, відповідачем, після відкриття провадження у цій справі було повністю погашено заборгованість по обов`язкових внесках на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 пр 28.02.2023 в сумі 26 732, 72 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Європейський суд з прав людини зазначає, що поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням того, що заборгованість по обов`язкових внесках на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2022 пр 28.02.2023 в сумі 26 732, 72 грн. повністю була погашена під час розгляду справи у суді, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених позовних вимог, оскільки відповідачем погашено таку заборгованість після відкриття провадження у справі, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову у цій частині.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн, суд зазначає, що розмір внесків на проведення робіт з модернізації загальнобудинкових систем центрального теплопостачання, гарячого водопостачання: встановлення автоматичного вузла тепло регулювання, проведення балансування системи центрального теплопостачання, часткова заміна запірних кранів, кранів зношених труб, утеплення труб. Заміну вузла холодного водопостачання, запірних кранів, був визначений протоколом №3 загальних зборів ОСББ "В. ДИВІЗІЯ 1".

У матеріалах справи наявна квитанція №C56E-T2T7-HB7B-902A від 01.02.2022 на суму 1 364, 40 грн з призначенням платежу: "Внески на управління для нежитлових приміщень, о/р 102, згідно акту звірки від 18.01.2022р.", платник: ОСОБА_1 , одержувач: ОСББ "В. Дивізії 1".

Враховуючи зазначене у квитанції призначення платежу, а також відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів надіслання чи вручення позивачу заяви відповідача від 01.02.2022 про зміну цільового призначення платежу згідно квитанції №C56E-T2T7-HB7B-902A від 01.02.2022, на інший внесок "на капітальний ремонт мереж холодного водопостачання", суд дійшов висновку про правомірність зарахування таких коштів як внесок на управління для нежитлових приміщень та відповідно про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн.

Щодо позовнихвимог позивачапро стягненняз відповідачаінфляційних втрат в сумі 3 638, 63 грн та 3 % річних в сумі 546, 14 грн. необхідно вказати таке.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, встановив, що їх розмір складає 3 298, 61 грн (при заявлених - 3 638, 63 грн). При цьому, суд здійснивши перерахунок 3% річних, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, встановив, що останні не перевищують обрахованого судом розміру, а відтак підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 546, 14 грн.

Розрахунок інфляційних втрат:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 01/01/2022 до 31/01/20223273,88 грн.з 01/02/2022 до 28/02/20225183,36 грн.з 01/03/2022 до 31/03/20227092,84 грн.з 01/04/2022 до 30/04/20229002,32 грн.з 01/05/2022 до 31/05/202210911,80 грн.з 01/06/2022 до 30/06/202212821,28 грн.з 01/07/2022 до 31/07/202214730,76 грн.з 01/08/2022 до 31/08/202216640,24 грн.з 01/09/2022 до 30/09/202218549,72 грн.з 01/10/2022 до 31/10/202220459,20 грн.з 01/11/2022 до 30/11/202222368,68 грн.з 01/12/2022 до 31/12/202224278,16 грн.з 01/01/2023 до 31/01/202326187,64 грн.з 01/02/2023 до 28/02/202328097,12 грн.Залишок боргу28097,12 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Період 1

IIc(101,30 : 100)= 1.01300000

Інфляційне збільшення:

3273,88 x 1.01300000 - 3273,88 =42,56 грн.

Період 2

IIc(101,60 : 100)= 1.01600000

Інфляційне збільшення:

5183,36 x 1.01600000 - 5183,36 =82,93 грн.

Період 3

IIc(104,50 : 100)= 1.04500000

Інфляційне збільшення:

7092,84 x 1.04500000 - 7092,84 =319,18 грн.

Період 4

IIc(103,10 : 100)= 1.03100000

Інфляційне збільшення:

9002,32 x 1.03100000 - 9002,32 =279,07 грн.

Період 5

IIc(102,70 : 100)= 1.02700000

Інфляційне збільшення:

10911,80 x 1.02700000 - 10911,80 =294,62 грн.

Період 6

IIc(103,10 : 100)= 1.03100000

Інфляційне збільшення:

12821,28 x 1.03100000 - 12821,28 =397,46 грн.

Період 7

IIc(100,70 : 100)= 1.00700000

Інфляційне збільшення:

14730,76 x 1.00700000 - 14730,76 =103,12 грн.

Період 8

IIc(101,10 : 100)= 1.01100000

Інфляційне збільшення:

16640,24 x 1.01100000 - 16640,24 =183,04 грн.

Період 9

IIc(101,90 : 100)= 1.01900000

Інфляційне збільшення:

18549,72 x 1.01900000 - 18549,72 =352,44 грн.

Період 10

IIc(102,50 : 100)= 1.02500000

Інфляційне збільшення:

20459,20 x 1.02500000 - 20459,20 =511,48 грн.

Період 11

IIc(100,70 : 100)= 1.00700000

Інфляційне збільшення:

22368,68 x 1.00700000 - 22368,68 =156,58 грн.

Період 12

IIc(100,70 : 100)= 1.00700000

Інфляційне збільшення:

24278,16 x 1.00700000 - 24278,16 =169,95 грн.

Період 13

IIc(100,80 : 100)= 1.00800000

Інфляційне збільшення:

26187,64 x 1.00800000 - 26187,64 =209,50 грн.

Період 14

IIc(100,70 : 100)= 1.00700000

Інфляційне збільшення:

28097,12 x 1.00700000 - 28097,12 =196,68 грн.

Всього інфляційні втрати становлять3298,61 грн.

Розрахунок 3% річних:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 01/01/2022 до 31/01/20223273,88 грн.з 01/02/2022 до 28/02/20225183,36 грн.з 01/03/2022 до 31/03/20227092,84 грн.з 01/04/2022 до 30/04/20229002,32 грн.з 01/05/2022 до 31/05/202210911,80 грн.з 01/06/2022 до 30/06/202212821,28 грн.з 01/07/2022 до 31/07/202214730,76 грн.з 01/08/2022 до 31/08/202216640,24 грн.з 01/09/2022 до 30/09/202218549,72 грн.з 01/10/2022 до 31/10/202220459,20 грн.з 01/11/2022 до 30/11/202222368,68 грн.з 01/12/2022 до 31/12/202224278,16 грн.з 01/01/2023 до 31/01/202326187,64 грн.з 01/02/2023 до 28/02/202328097,12 грн.Залишок боргу

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01/01/2022 до 31/01/2022 3273,88 x 3 % x 31 : 365 : 100318,34 грн.з 01/02/2022 до 28/02/2022 5183,36 x 3 % x 28 : 365 : 1002811,93 грн.з 01/03/2022 до 31/03/2022 7092,84 x 3 % x 31 : 365 : 1003118,07 грн.з 01/04/2022 до 30/04/2022 9002,32 x 3 % x 30 : 365 : 1003022,20 грн.з 01/05/2022 до 31/05/2022 10911,80 x 3 % x 31 : 365 : 1003127,80 грн.з 01/06/2022 до 30/06/2022 12821,28 x 3 % x 30 : 365 : 1003031,61 грн.з 01/07/2022 до 31/07/2022 14730,76 x 3 % x 31 : 365 : 1003137,53 грн.з 01/08/2022 до 31/08/2022 16640,24 x 3 % x 31 : 365 : 1003142,40 грн.з 01/09/2022 до 30/09/2022 18549,72 x 3 % x 30 : 365 : 1003045,74 грн.з 01/10/2022 до 31/10/2022 20459,20 x 3 % x 31 : 365 : 1003152,13 грн.з 01/11/2022 до 30/11/2022 22368,68 x 3 % x 30 : 365 : 1003055,16 грн.з 01/12/2022 до 31/12/2022 24278,16 x 3 % x 31 : 365 : 1003161,86 грн.з 01/01/2023 до 31/01/2023 26187,64 x 3 % x 31 : 365 : 1003166,72 грн.з 01/02/2023 до 28/02/2023 28097,12 x 3 % x 28 : 365 : 1002864,66 грн.

Вьсого 3 % річних становлять 546,15 грн.

Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин як підстава звільнення від стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, слід зазначити таке.

Відповідно до положень статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21 виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21 та у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21

Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну Торгово-промислова палата 28 лютого 2022 року розмістила на своєму офіційному сайті лист № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що збройна агресія російської федерації є форс-мажорною обставиною в контексті українського законодавства, але даний доказ жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан, відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання перед позивачем.

Отже, збройна агресія російської федерації як обставина непереборної сили дійсно є форс-мажором, однак не механізмом універсальної дії, а лист Торгово-промислової палати не є абсолютним доказом неможливості належного виконання зобов`язання.

Відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що заборгованість перед позивачем утворилася, у зв`язку з незалежних від нього обставин, враховуючи, що після подання позову до суду частина боргу була сплачена.

З огляду на викладене вище, позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2 684, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи вимоги ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 519, 54 грн (5 209, 15 грн*2684, 00 грн/5549,17 грн).

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 нна користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" заборгованість по додатковому внеску співвласників (разовий) на роботи по заміні вузла холодного водопостачання, запірних кранів холодного водопостачання в сумі 1 364, 40 грн, інфляційні втрати в сумі 3 298, 61 грн та 3 % річних в сумі 546, 14 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 нна користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 519, 54 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "В. ДИВІЗІЯ 1" (вул. В. Дивізії, 1, м Рівне, 33000, ІК 42768451);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 13.07.2023.

Суддя Левчук О. В.