Рішення

від 13.07.2023 по справі 485/190/23

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/190/23

Провадження №2/485/115/23

Рішення

іменем України

13 липня 2023 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Снігурівський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,

встановив:

У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що відповідно до рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 липня 2016 року відповідач зобов`язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 липня 2016 року і до повноліття дитини. Вказане рішення суду відповідачем не виконується. Сума заборгованості за аліментами становить 71217,08 грн. За розрахунками позивача, сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 07 липня 2016 року по 31 березня 2023 становить 494345,47 гривень. Але відповідно до ст.196 СК України, позивач визначає пеню у розмірі не більше ніж 100 відсотків заборгованості, тобто в розмірі 71217,08 гривень, яку вона просить стягнути з відповідача на її користь, а також витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Козирєва А.В. згідно поданої письмової заяви просила справу слухати за відсутності сторони позивача, позов підтримують повністю.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Будучи присутнім в судовому засіданні 06 червня 2023 року позовні вимоги не визнав. Надав пояснення про те, що має мінливий дохід, заробляє тимчасовими заробітками та по можливості сплачує аліменти. Звідки в нього виникла така заборгвоаність по аліментам не розуміє.

Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на виконанні Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/485/331/16 виданого 29 липня 2016 року Снігурівським районним судом Миколаївської області на підставі рішення суду від 18 липня 2016 року, відповідно до якого з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) батька, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 липня 2016 року і до повноліття дитини (а.с. 14-16).

На підтвердження зміни прізвища з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " позивачкою надано рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2026 року, яким розірвано шлюб між нею й відповідачем, та позивачці відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.15-16).

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), заборгованість відповідача по аліментам за період з 07 липня 2016 року по 31 березня 2023 року становить 71217,08 грн (а.с. 11-13).

З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем сплачувались частково та не в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 12 даного Закону передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості; у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 відсоток за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, в якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення обчислюється з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

У постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у раніше прийнятих постановах від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, та зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1- нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2- нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Так, позивачем проведено розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів, відповідно до якого неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 07 липня 2016 року по 31 березня 2023 року становить 494345,47 грн.

Проте, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі не більше ніж 100 відсотків заборгованості, тобто в розмірі 71217,08 гривень, що відповідає сумі нарахованої заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач винний у виникненні даної заборгованості по аліментах, оскільки доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, заборгованість утворилася з незазначених ним причин та не пов`язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.

Боржник був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання доньки та знав про свій обов`язок їх сплати, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, відповідач не надав, відзиву на позов не подав.

Будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів, суду не надано.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку що заявлені позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу заявлених вимог позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обргунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо вречулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 09 травня 2023 року, додаткову угоду до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09 травня 2023 року, ордер адвоката, квитанції про сплату 2000 грн та 500 грн, всього 2500 грн за надання правової допомоги від 09 травня (а.с.19-23, 52).

Відповідно до умов додаткової угоди ОСОБА_1 за надання адвокатом Козирєвою А.В. допомоги повинна сплатити адвокату гонорар у розмірі 2500,00 грн.

Пунктом 1.4. угоди визначено, правова допомога передбачена договором, вважається такою, що надана адвокатом належним чином та в повному обсязі.

У постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 Об`єднаною палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги.

Також, відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Таким чином, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при пред`явлені позову і суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Снігурівський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Виноградне Снігурівського району Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за виконавчим листом № 2/485/331/2016, виданим Снігурівським районним судом Миколаївської області 29 липня 2016 року, за період з 07 липня 2016 року по 31 березня 2023 року, у розмірі 71217,08 грн (сімдесят одна тисяча двісті сімнадцять грн 08 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п"ятсот грн 00 к).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Виноградне Снігурівського району Миколаївської області, на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 к.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 13 липня 2023 року.

Суддя О. В. Соловйов