Рішення

від 31.01.2023 по справі 758/15745/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15745/18

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАКИТНИЙ СТРУМОЧОК»</a>, третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ЖИВОЙ ІСТОЧНІК», третя особа - ОСОБА_2 , із позовом, у якому просив суд: стягнути з ТОВ «ЖИВОЙ ІСТОЧНІК» на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 29 480 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 19 січня 2018 року о 16 год 05 хв, керуючи транспортним засобом «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , у місті Києві по вулиці Григорія Сковороди, 7-Б, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Нісан», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 таким чином порушив пункт 10.9 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України.

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 9 березня 2018 року визнано винним ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у власності відповідача - ТОВ «ЖИВОЙ ІСТОЧНІК». ОСОБА_2 була завдана йому шкода як працівником відповідача. Ним було відремонтовано автомобіль, вартість ремонту склала 29 480 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача на його користь 29 480 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля, на відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 5 000 грн.

Розглянувши в судовому засіданні заяву від представника позивача про заміну сторони, суд відповідно до ухвали від 20.01.2022 ухвалив залучити правонаступника ТОВ «ЖИВОЙ ІСТОЧНІК» - ТОВ «БЛАКИТНИЙ СТРУМОЧОК».

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. До суду позивач звернувся із заявою про розгляд цієї справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача і третя особа також своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 19 січня 2018 року о 16 год 05 хв, керуючи транспортним засобом «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , в місті Києві по вулиці Григорія Сковороди, 7-Б, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Нісан», номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 таким чином порушив пункт 10.9 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України (а.с. 9).

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 9 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником автомобіля «Нісан», номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 (а.с. 8)

Згідно із рахунком-фактурою №СФ-0000003 від 7 березня 2018 року вартість робіт по відновленню автомобіля «Нісан», номерний знак НОМЕР_2 , становить 29 480 грн. (а.с. 17).

Відповідно до Акту №ЗК-0000013 з надання послуг по ремонту автомобіля, вартість послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля «Нісан», номерний знак НОМЕР_2 , по рахунку №СФ-0000003 від 7 березня 2018 року складає: 10 310 грн. і вартість запчастин та матеріалів, які були використані по ремонту указаного автомобіля складає: 19 170 грн.; загальна сума - 29 480 грн. (а.с. 18).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 оплатив на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі: 29 480 грн. (а.с. 19).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як установлено судом, особою, яка керувала автомобілем «ГАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП був ОСОБА_2 , згідно із постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 9 березня 2018 року у зв`язку з винними діями ОСОБА_2 сталася вказана дорожньо-транспортна пригода (а.с. 9).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 як на підставу позову посилається на норми статті 1172 ЦК України та на те, що шкода йому була завдана ОСОБА_2 як працівником відповідача.

Згідно із частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частина 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Доказів того, що ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 19 січня 2018 року, перебував у трудових відносинах з відповідачем та що дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання ним трудових обов`язків суду не надано.

Крім того, не надано суду і доказів того, що шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди - 19 січня 2018 року, склала 29 480 грн.

Додані до позовної заяви рахунок-фактура №СФ-0000003 від 7 березня 2018 року і Акт №ЗК-0000013 не підтверджують того, що вказані у ньому пошкодження автомобіля та проведені у зв`язку з цим роботи є наслідком пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди - 19 січня 2018 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 480 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Окрім відшкодування матеріальної шкоди, позивач також просив стягнути на його користь 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Частина 1 статті 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із частиною 2 вказаної норми моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 вказаної норми встановлено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина 4 статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 5 статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем у позові не вказано, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями відповідача її було заподіяно позивачеві, та якими доказами це підтверджується, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАКИТНИЙ СТРУМОЧОК»</a> (03124, м. Київ, вул. Радищева, буд. 3, код ЄДРПОУ 37642288), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Cвітлана ЗАХАРЧУК