Постанова

від 13.07.2023 по справі 641/933/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/933/18 Номер провадження 22-ц/814/1669/23Головуючий у 1-й інстанції Колодяжна І.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м.Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Лобов О.А.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представника позивача адвоката Ткачова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Ткачовим Вячеславом Олександровичем,

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 травня 2021 року, постановлене суддею Колодяжною І.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

19.02.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 01.09.2017 звернувся до поліклініки з приводу лікування хворого зуба. За лікування ним сплачено 80,00 грн., розрахункового документу на підтвердження вартості послуги не видано. В ході лікування лікарем ОСОБА_2 йому було встановлено пломбу, яка через два дні випала, а зуб розкришився. З підстав надання неякісної медичної послуги позивач звернувся до керівництва поліклініки з претензією, яка була залишена без задоволення. Оскільки будь-які маніпуляції, пов`язані зі стоматологічним лікуванням, викликають у нього сильні фізичні та психологічні страждання, а також хвилювання, окрім понесених витрат за неякісно надану послугу, йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 5000,00 грн. та просить стягнути із відповідача, визнавши останнього винним у наданні неякісної послуги.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18.05.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» про стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що послуги, надані йому відповідачем, були неякісними та спричинили моральну шкоду в розмірі, заявленому до стягнення.

Позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Ткачов В.О., оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити.

Із підстав, раніше викладених у позовній заяві доводить, що стоматологічні послуги були надані йому співробітниками відповідача неякісно, що призвело до болісних відчуттів та подальшого руйнування зуба. Унаслідок викладеного він зазнав моральних страждань, що полягає у переживаннях, відчутті фізичного болю, розпачу, відчаю, погіршення самопочуття, через, що був вимушений звернутися до іншої стоматологічної клініки за отриманням медичної допомоги.

Просить врахувати, що неочікувана зміна обставин вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, вимушеного звернення за правовою допомогою.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Ткачовим В.О., на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18.05.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 27.07.2021.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26.12.2022 справа прийнята до провадженні та призначена до судового розгляду із повідомленням сторін.

У суді апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в порядку ч.ч.6,7 ст.128 ЦПК України, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, що згідно ч.3 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2017 ОСОБА_1 лікарем Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» проведено лікування 12 зуба, поставлена пломба із фотополімерного матеріалу. Даний факт встановлено в судовому засіданні та не заперечується учасниками справи.

21.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» із претензією про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., спричиненої неякісним лікуванням зубу для проведення його подальшого лікування./а.с.8 т.1/

Листом Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» від 28.09.2017 №708 ОСОБА_1 повідомлено, що до компетенції закладу не входить відшкодування моральної та грошової компенсації./а.с.9 т.1/

Згідно довідки ФО-П ОСОБА_3 від 27.12.2017, ОСОБА_1 лікувався в клініці Caspi Dent. Вартість лікування склала 5200,00 грн., у тому числі щодо коронки 12./а.с.63 т.1/

Відповідно до копії медичної картки стоматологічного хворого наданої клінікою Caspi Dent, ОСОБА_1 проходив лікування у клініці Caspi Dent 07.11.2017, 11.11.2017, 13.11.2017, 18.11.2017, 28.11.2017 та 30.11.2017.

Згідно довідки від 07.06.2018 ОСОБА_1 проходив лікування у клініці «Happy Dent», вартість лікування склала 200,00 грн./а.с.106 т.1/

У судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_3 , який суд пояснив, що є лікарем ортопедом, терапевтом, хірургом. Лікування ОСОБА_1 проводив він, ставив пломбу та протезував зуби. Позивач неодноразово звертався до нього за лікуванням, яке було поетапним, тривало у період із 07по 30 листопада 2017 року. Пояснив, що позивачу на 12 зуб ставили пломбу фотополімером, оскільки на ньому була частково відколота пломба та було порушення анатомічної форми зуба. 12 зуб у позивача не болів, його здоров`ю нічого не загрожувало, і ніяк не впливало на життєдіяльність зуба, а мало лише естетичне значення . Вартість лікування за відновлення анатомічної цілісності зуба склала приблизно 300,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи, на проведенні якої в суді він та його представник не наполягали.

При постановленні рішення, районний суд виходив із підстав не доведеності факту завдання відповідачем моральної шкоди позивачу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, зокрема, кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь (стаття 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20.

Верховний Суд у справі №523/10085/19 від 03.07.2023 звертав увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №344/3764/21).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок надання йому лікарем Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» медичних послуг, позивач посилається на те, що така послуга (пломба зубу 12) була неякісною, що призвело до болісних відчуттів та подальшого руйнування зуба. Унаслідок викладеного він зазнав моральних страждань, що полягає у переживаннях, відчутті фізичного болю, розпачу, відчаю, погіршення самопочуття, через, що був вимушений звернутися до іншої стоматологічної клініки за отриманням медичної допомоги.

У цьому аспекті колегія суддів зауважує, що протиправність дій лікарів Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» при пломбуванні позивачу зубу 01.09.2017 у цій справі не встановлена. Натомість матеріалами справи підтверджено кваліфікацію лікаря-стоматолога-терапевта 1 категорії, а також відповідність його дій Локальному протоколу надання медичної допомогу хворим з стоматологічною паталогією, затвердженим наказом головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська стоматологічна поліклініка №2» від 18.04.2014 №106/1, що відповідає записам медичної картки амбулаторного хворого №9372-6.

При цьому апеляційний суд враховує показання свідка ОСОБА_3 , лікаря, який, з точки зору позивача, усував недоліки роботи відповідача, через два місяця після їх спричинення, суду пояснив, що така пломба була частково відколота, зуб не болів, здоров`ю позивача нічого не загрожувало, і ніяк не впливало на життєдіяльність зуба.

Крім того, письмовими доказами підтверджено, що звернення позивача до стоматологів зумовлено загальним станом здоров`я зубів, необхідністю лікування карієсу та зубів 12, 44, 34, 35, 14, 13, 11, 21./а.с.63 т.1/ Отже, факт спричинення позивачу моральної шкоди, як і протиправність дій відповідача та їх перебування у причинно-наслідковому зв`язку, не знайшли свого підтвердження та були спростовані наданими відповідачем доказами.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування норм права та його довільного трактування на власну користь. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Ткачовим Вячеславом Олександровичем, - залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.07.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.А. Лобов