Ухвала

від 13.07.2023 по справі 200/10715/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 липня 2023 року Справа №200/10715/20-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крамметалгруп» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними,

встановив:

17 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крамметалгруп» (далі позивач, ТОВ «Крамметалгруп») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Укртрансбезпека), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області щодо складання акта від 09 жовтня 2020 року № 038852 про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів;

- визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області щодо складання розрахунку плати за проїзд великого та/або великогабаритного транспортного засобу від 09 жовтня 2020 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09 жовтня 2020 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, марка DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та склали довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09 жовтня 2020 року № 0022411, акт від 09 жовтня 2020 року № 038852 про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, а також розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Позивач доводив, що дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, які полягали у складанні акта та розрахунку плати за проїзд, є протиправними, оскільки перевізником є не ТОВ «Крамметалгруп», а фізична особа-підприємець ОСОБА_1

23 листопада 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

З 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану», в Україні введений воєнний стан.

Широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення воєнного стану, триває.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 травня 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, в якому покликався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 820/1203/17, і зазначав, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортом не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Розрахунок плати за проїзд не встановлює для позивача жодних обов`язків чи обмежень, а повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише фіксацією певних обставин та обчисленням плати у встановленому порядку.

Така плата не може бути стягнута відповідачем на підставі зазначених документів, її сплата здійснюється перевізником в добровільному порядку або стягується в судовому порядку. При цьому, питання щодо наявності підстав для стягнення такої плати та їх обґрунтованості не стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а пов`язане з вирішенням питання щодо стягнення матеріальних збитків, відповідно не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

До того ж законодавством не передбачено жодних негативних наслідків чи додаткових обов`язків для позивача у разі несплати згаданої суми у добровільному порядку.

Розглядаючи це клопотання по суті, суд виходить з такого.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Крамметалгруп» (ідентифікаційний код: 41404302) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Основним видом економічної діяльності позивача є код 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

09 жовтня 2020 року посадова особа Укртрансбезпеки Сидоренко О.Б. на 93 км автомобільної дороги Т 05-15 Олександрівка Покровськ Константинопіль здійснив габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, марка DAF, модель FT85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням водія ОСОБА_2 .

За результатами вагового контролю встановлено таке навантаження на осі транспортного засобу: 1) 5 110, 2) 8 540, 3) 11860; 4) 11500; повна маса транспортного засобу 37010 т, що підтверджено талоном від 09 жовтня 2020 року № 4633 і довідкою про результати габаритно-вагового контролю № 002241.

09 жовтня 2020 року посадова особа, яка здійснювала габаритно-ваговий контроль головний спеціаліст ВДК Сидоренко О.Б. склав акт № 038852 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому відобразив такі відомості:

габаритно-ваговий контроль проводився Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області;

місце проведення габаритно-вагового контролю 93 км автомобільної дороги Т 05-15 Олександрівка Покровськ Констатинопіль;

автомобіль, марка DAF, модель FT 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

суб`єкт, що перевіряється ТОВ «Крамметалгруп»;

найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного щебінь, подільний;

маршрут руху із зазначення пройденої відстані дорогами загального користування м. Запоріжжя м. Краматорськ, 175 км;

повна маса нормативно допустима 40000 т, фактична 37010 т;

відстані між осями 1,73 м, 2,60 м, 1,40 м;

осьові навантаження 1) нормативно допустиме 6 т, фактичне 5 110; 2) нормативно допустиме 6 т, фактичне 8540; 3) фактичне 11860, 4) фактичне 11500.

В додатку до акта від 09 жовтня 2020 року № 038852 наведений Розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, виконаний згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879:

платник ТОВ «Крамметалгруп»;

маршрут м. Запоріжжя м. Краматорськ;

марка автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_1 ;

пройдена відстань до ППГВК 175 км;

область, в якій проводився контроль Донецька;

фактичні вагові параметри навантаження на вісі задвоєні 23360 т;

параметри, за які нарахована плата за проїзд 7360 т;

плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів 1,17 євро;

розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули:

до ППГВК П = (Рзм + Рнв + Рт) х Вх

175 х 1,15 х 5 = 1023,75 євро.

Всього до сплати 1023,75 євро.

Обґрунтовуючи протиправність дій посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області щодо складання акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, позивач доводив, що у спірних правовідносинах перевезення здійснював фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .

На підтвердження цих доводів позивач надав:

-виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 травня 2017 року та витяг з реєстру платників єдиного податку № 1705153401161, згідно з якими ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19 жовтня 2010 року; основний вид його економічної діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого транспортний засіб марки DAF, модель FT85, тип вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 ;

-товарно-транспортну накладну від 09 жовтня 2020 року № Р4289, згідно з якою автомобільний перевізник ОСОБА_1 на транспортному засобі DAF НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ) здійснював перевезення щебеню гранітного фракції 10х20 у кількості 22040 т з пункту навантаження смт Кам`яне Вільнянського району Запорізької області до місця розвантаження м. Краматорськ; замовник та вантажоодержувач ТОВ «Крамметалгруп».

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Ст. 33 Закону України від 08 вересня 2005 року 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі Закон № 2862) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, (далі Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

За визначенням, наведеним в пп. 2 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом п. п. 26, 27 Порядок № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно з п. 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до п. 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

П. 31.1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п`ятикратному розмірі.

За правилами, які містяться в п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

Предметом оскарження у цій справі є дії відповідача щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу та визначення позивачу сум плати за проїзд.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ч. 1 ст. 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як зазначалося, у спірних відносинах, що склались у цій справі відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення (дія, бездіяльність), яке (яка) порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Повноваження відповідача у спірних правовідносинах обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 814/748/17 навів такі висновки:

«[…]

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Однак, цей висновок є необґрунтованим з огляду на наступне.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Вказаними правовими нормами Порядку визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18 та у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 240/4809/18, від 23 січня 2020 року у справі № 811/1456/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 803/642/17.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про неналежність цього спору до юрисдикції адміністративних судів.

[…]».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, які полягали у складанні акта від 09 жовтня 2020 року № 038852 про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів, а також розрахунку плати за проїзд великого та/або великогабаритного транспортного засобу від 09 жовтня 2020 року самі по собі не випливають на права та обов`язки сторін у справі. Загадані акт та розрахунок не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 КАС, а тому вони не можуть бути предметом спору.

Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що спір, який виник між ТОВ «Крамметалгруп» та Укртрансбезпекою не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Наслідки закриття провадження у справі визначає ст. 239 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За правилами, наведеними у ч. 2 ст. 239 КАС, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на викладене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі № 200/10715/20-а належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Розподіл судових витрат.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн (платіжне доручення від 02 листопада 2020 року № 1105).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Таким чином, позивач має право на звернення до суду з клопотанням про повернення йому судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. ст. 239, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Клопотання відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження в адміністративній справі № 200/10715/20-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крамметалгруп» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними.

3. Роз`яснити позивачу:

- повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається;

- позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Ухвала постановлена і підписана суддею 13 липня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко