Рішення

від 13.07.2023 по справі 260/2711/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Ужгород№ 260/2711/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури до Рахівської міської ради, треті особи Відділ освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради Закарпатської області, Вільховатська початкова школа Рахівської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Рахівської міської ради, треті особи Відділ освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради Закарпатської області, Вільховатська початкова школа Рахівської міської ради, яким просить визнати протиправною бездіяльність Рахівської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти Вільховатську початкову школу Рахівської міської ради, що знаходиться за адресою с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40, Рахівського району Закарпатської області та зобов`язати Рахівську міську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти Вільховатську початкову школу Рахівської міської ради, що знаходиться за адресою с.Костилівка, вул. Івана Франка, 40, Рахівського району Закарпатської області загальною площею 677,52 кв.м., вартістю 9294118,36 грн.

Звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено бездіяльністю Рахівської міської ради, яка полягає у невжитті належних заходів оформлення права власності на приміщення закладу освіти та його державної реєстрації.

Прокурором у позовній заяві зазначено, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під позашкільним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним приміщенням, ризики для нормального функціонування закладу та освітнього процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Також, прокурором вказано, що у даному випадку використання вказаного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації права власності.

Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики щодо майнових правовідносин, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді. Відтак, Тячівська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту порушених інтересів держави у сфері комунальної власності звертається до суду з адміністративним позовом за захистом державних інтересів і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, є позивачем у справі.

Враховуючи вищевикладене, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ухвалою судді від 18.05.2023 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали від 18.05.2023 року направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку та вручено 26.05.2023 року, а третій особі 27.05.2023 року, при цьому, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву від відповідача та пояснення від третьої особи до суду не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві керівник Хустської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Так, прокурор в адміністративному позові вказав, що обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів. Тобто, захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти та зобов`язання оформлення правовстановлюючих документів на будівлю закладу освіти.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.02.2023 року у справі № 580/1374/22, щодо належного обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави в судовому порядку у подібних правовідносинах.

Згідно із частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону №2145-VIII сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

За змістом частини першої статті 80 Закону №2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із частиною п`ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частин першої, другої, п`ятої статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За приписами пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

В той же час, як встановлено судом, згідно інформації Рахівської міської ради від 28.02.2023 року № 02-36/254 будівля початкової школи, розташованої за адресою с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40, прийнята у комунальні власність міської ради на підставі акту приймання-передачі станом на 15.02.2021 року, однак, передана без оформленого права власності.

Реєстрацію права власності на вказане приміщення Рахівською міською радою не здійснено.

Згідно інформації Рахівської міської ради від 07.03.2023 року № 02-36/286 загальна площа приміщень (будівлі) Вільховатської початкової школи, що |розташована за адресою: с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40, Рахівського району Закарпатської області, становить 677,52 м.кв., балансова вартість комплексу будівель станом на 01.01.2023 року складає 6080773,93 грн.

Разом з тим, згідно Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, оціночна вартість зазначеного об`єкта складає 9294118,36 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40, відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості за вказаною адресою.

Отже, Рахівською міською радою із часу прийняття в комунальну власність закладу освіти, тобто, з 15.02.2021 року, не вжито дій направлених на оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та приміщення закладу.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вжиття заходів щодо належного оформлення права на приміщення закладу освіти Вільховатської початкової школи, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що така бездіяльність відповідача є протиправною та вважає за необхідне зобов`язати Рахівську міську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти Вільховатської початкової школи, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доказування покладається на позивача, яким доведено та наявними в матеріалах справи підтверджено бездіяльність відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти, в зв`язку з чим вимоги позову є необґрунтованими, що підтверджено належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов слід задовольнити, визнавши таку бездіяльність протиправною та зобов`язавши відповідача вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 189, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 27) до Рахівської міської ради Закарпатської області (Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 34 код 04053878), треті особи Відділ освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради Закарпатської області (Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 1 код 43954108), Вільховатська початкова школа Рахівської міської ради (Закарпатська область, Рахівський район, с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40 код 26326450), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Рахівської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти Вільховатську початкову школу Рахівської міської ради, що знаходиться за адресою с. Костилівка, вул. Івана Франка, 40, Рахівського району Закарпатської області.

3. Зобов`язати Рахівську міську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти Вільховатську початкову школу Рахівської міської ради, що знаходиться за адресою с.Костилівка, вул. Івана Франка, 40, Рахівського району Закарпатської області загальною площею 677,52 кв.м., вартістю 9294118,36 грн.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті