Рішення

від 13.07.2023 по справі 460/9275/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2023 року м. Рівне№460/9275/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФА" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФА" (далі ТОВ "ІФА", позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі відповідач), в якому просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.03.2023 №347832.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "ІФА" є протиправним, оскільки у ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", на порушення якої покликався відповідач, не міститься відомостей про необхідність наявності тахокарти для водія, який здійснює перевезення. За наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 17.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 03.05.2023, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Мотивуючи свою позицію зазначав, що на момент проведення перевірки позивача водієм не було надано усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт", що знайшло своє відображення в акті перевірки. Стороною позивача жодним чином не доведено наявність у водія на час перевірки тахокарти за 17.02.2023. Наголошував, що положеннями чинного законодавства на перевізника покладено обов`язок із забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день (тиждень) та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

17.02.2023 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, у відповідності до направлення від 09.02.2023 №004367, на автодорозі Н-25 230 км, проводилась рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспотом.

Так, посадовими особами відповідача був зупинений транспортний засіб марки "RENAULT PREMIUM", номерний знак " НОМЕР_1 ", що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.02.2023 №352861 (далі Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки під час такої перевірки виявлено порушення:

"Водій здійснював вантажне перевезення згідно накладної №24 від 17.02.2023. Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб обладнано перевіреним та адаптивним аналоговим тахографом, у водія ОСОБА_1 відсутня тахокарта за 17.02.2023 чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", наказ №385 МТЗ України від 24.06.2010".

Вказано про те, що зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: у водія ОСОБА_1 відсутня тахокарта за 17.02.2023.

З Актом перевірки водій ознайомився, що підтверджено його підписом на такому акті.

У графі "Пояснення водія про причини порушень" Акта перевірки зазначено: "Перевозив вантаж на коротку відстань".

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнята постанова від 28.03.2023 №347832 про застосування до ТОВ "ІФА" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Порядок прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не є спірним у справі.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач подав даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі Закон № 2344-ІІІ) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень ст.48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Згідно п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Згідно пункту 7.1 Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Відповідно до п.1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 даної Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи положення вказаних норм, суд дійшов висновку, що тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа (роздруківка обліку режиму праці та відпочинку водія на паперовому носії) є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, входять до переліку обов`язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.

Верховним Судом у постанові від 10.05.2019 у справі №816/124/17 наголошено, що нормиЗакону №2344-III зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Обов`язок ведення тахокарти ТОВ "ІФА" не спростовано, як і допущення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт, з огляду на ненадання до перевірки усіх документів, визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, у ході судового розгляду встановлено, що водієм транспортного засобу, який перевірявся посадовою особою Укрансбезпеки був ОСОБА_1 .

Жодних доказів надання під час перевірки тахокарти водія ОСОБА_1 за 17.02.2023 матеріали справи не містять.

Позивачем не доведено належними і достатніми доказами відсутність виявленого 17.02.2023 відповідачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому, суд звертає увагу, що в Акті перевірки відсутні заперечення водія щодо встановленого порушення.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позивач надавав послуги з перевезення без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника ст.48 Закону №2344-III, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього правомірно на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФА" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправним та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 липня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФА" (вул. С. Наливайка, 1, м.Здолбунів, Рівненський район, Рівненська область, 35700, ЄДРПОУ/РНОКПП 22558487)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Небесної Сотні, буд. 34,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя С.А. Борискін