Постанова

від 10.07.2023 по справі 760/7045/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року місто Київ.

Справа № 760/7045/23

Апеляційне провадження № 33/824/2996/2023

Київський апеляційний суд у складі: судді Желепи О.В. розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року

в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату переміщення через митний кордон України та митного оформлення товарів - керівника ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 42380838, стара адреса: 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Європейська, 2-А; нова назва «ТЕРРА СТОУН», адреса: 65026, м. Одеса, Приморський р-н, вул. Дерибасівська, буд. 21), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0171/10000/23 від 20 лютого 2023 року, 06.03.2020, в зоні діяльності Одеської митниці (п/п «Чорноморський рибний порт») із території Туреччини через митний кордон України автомобільним транспортним засобом з н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на адресу ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Європейська, 2-А) переміщено товари «борошняні кондитерські вироби у асортименті: печиво, кекси, вафлі» у кількості - 2 583 пакувальних місць, вагою брутто 20 179 кг, нетто - 17 122 кг.

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 04.03.2020 № UA100110/2020/611346 на підставі товаросупровідних документів: CMR від 28.02.2020 № 673190, інвойсу від 28.02.2020 № A012020000000736.

Відповідно до товаросупровідних документів відправником товарів виступала компанія «ANI BISKUVI GIDA SAN. VE TIC, A.S.» (Organize Sanayi Bolgesi, Karaman/Turkiye).

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці, зазначені товари, на підставі договору про надання послуг митного брокера від 03.12.2019 № ОПТ-12/19, були заявлені декларантом ПП «88» (ЄДРПОУ 35573375) гр. ОСОБА_2 до митного оформлення та випуску у вільний обіг на митному посту «Київ-східний» за електронною митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 10.03.2020 № UA100110/2020/601992.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці був наданий контракт від 03.01.2020 № 030120, укладений між компанією-продавцем «ANI BISKUVI GIDA SAN VE TICARET, A.S.» та покупцем - ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (Україна) в особі директора ОСОБА_1; сертифікат про походження товару від 28.02.2020 № MM0416811, міжнародний санітарний сертифікат від 28.02.2020 № 20-70-000975, пакувальний лист від 28.02.2020 б/н, а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Відповідно до інвойсу від 28.02.2020 № A012020000000736, виставленого компанією «ANI BISKUVI GIDA SAN. VE TIC, A.S.» (Туреччина) до ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (Україна), вартість товарів «борошняні кондитерські вироби в асортименті: печиво, кекси, вафлі» вагою брутто 20 149 кг, нетто - 17 122 кг, становить - 9 254,40 доларів США (умови поставки CPT KIEV).

З метою перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією від 10.03.2020 № UA100110/2020/601992, Державною митною службою України направлено запит до митної адміністрації Республіки Туреччини від 15.01.2021 № 08-15/15-03/11/676.

25.01.2023 до Київської митниці листом Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби від 25.01.2023 № 15/15-02/7.8/396 (вхід. митниці № 2491/4-15) надійшла відповідь митної адміністрації Республіки Туреччина.

Митні органи Туреччини до своєї відповіді надали копію експортної митної декларації від 28.02.2020 № 20062100ЕХ001062.

Згідно інформації, що міститься в отриманій копії експортної митної декларації, встановлено, що компанією «ANI BISKUVI GIDASANAYI VE TICARET ANOMIN SIRKETI» (EREGLI YOLU UZERI ORGANIZE SANAYI BOL, MERKEZ, Туреччина) на адресу «OPTPOSTACH LLC» (UKRAINE 08136 KYIV REGIONІ, KYIV-SVYATOSHINSSKY DIST., KRYUKIVSCH) / ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (Україна, 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина), із території Туреччини автомобільним транспортним засобом з н.з AP5898CB/AP0444XP вивезено товари «печиво, кекси, вафлі», у кількості 2 583 пакувань.

При цьому, у графі 22 «валюта та загальна сума за рахунком» експортної митної декларації від 28.02.2020 № 20062100ЕХ001062, складеної на підставі фактури (інвойс) від 28.02.2020 № A012020000000736, зазначена фактурна вартість товарів, яка становить 27 442 доларів США (на умовах поставки EXW KARAMAN).

Отже, під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за ЕМД від 10.03.2020 № UA100110/2020/601992, митним органом встановлено, що співпадають відомості щодо найменування товарів, кількості пакувальних місць, їх відправника та одержувача, реєстраційних даних інвойсу, номерних знаків транспортного засобу, в якому товари переміщено через митний кордон України. Відмінність встановлено у вартості товарів та умовах поставки.

Тобто, відомості щодо вартості зазначених товарів в документах, отриманих від митних органів Туреччини, не відповідають даним, зазначеним в документах, поданих ТОВ «ОПТПОСТАЧ» при митному оформленні в Україні.

Таким чином митний орган стверджує, що за результатами вивчення всіх вищевказаних документів встановлено, що товари «борошняні кондитерські вироби в асортименті: печиво, кекси, вафлі», у кількості 2 583 пакувальних місць, вагою брутто 20 179 кг, нетто - 17 122 кг та вартістю 27 442 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (06.03.2020) (1 USD - 24,7413 грн.) складає 678 950,75 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

На момент переміщення товарів через митний кордон України (06.03.2020) на посаді керівника ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 42380838) перебував гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Таким чином представник митного органу вважає, що громадянин ОСОБА_1 вчинив дії, які призвели до переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення вантажу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закритоза відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з такою постановою, представник Київської митниці Державної митної служби України 03 травня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року скасувати та постановити нову, якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил та стягнення безпосередніх предметів правопорушенні на підставі ч. 2 ст. 541 МК України у зв`язку з неможливістю їх конфіскувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив обставини викладені в протоколі та не звернув увагу на надані докази, оскільки з них можна встановити, що товари «борошняні кондитерські вироби в асортименті: печиво, кекси, вафлі», у кількості 2 583 пакувальних місць, вагою брутто 20 179 кг, нетто - 17 122 кг та вартістю 27 442 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (06.03.2020) (1 USD - 24,7413 грн.) складає 678 950,75 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

У судовому засіданні представник Київської митниці Державної митної служби України Куликов М. М. доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити апеляційну скаргу. Вказував, що відомості щодо вартості товарів в документах, отриманих від митних органів Туреччини, не відповідають даним, зазначеним в документах, поданих ТОВ «ОПТПОСТАЧ», директором якого є ОСОБА_1 , при митному оформленні в Україні

Захисник ОСОБА_1 адвокат Васильчук С. С. у судовому засіданні вказувала, що ТОВ «ОПТПОСТАЧ» надало інформацію за документами, що були їм надані контрагентом, доказів того, що саме ТОВ «ОПТПОСТАЧ» надало неправдиву інформацію митним органам матеріали справи не містять. Підстав вважати, що саме з боку ТОВ «ОПТПОСТАЧ» було порушення при оформлені митних декларацій, а не з боку Турецької компанії - не має, оскільки в такому випадку буде надана перевага одним доказам іншим. Зазначала, що експертні декларації надані митним органам ТОВ «ОПТПОСТАЧ» та Турецькою Республікою містять суттєві відмінності, і не тільки щодо ціни, але й по іншим позиціям, тому не можна вважати, що надана Турецькою Республікою інформація стосувалась саме цієї поставки.

Враховуючи положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі вказував, що підставою для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України, стало те, що під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за ЕМД від 10.03.2020 № UA100110/2020/601992, встановлено, що співпадають відомості щодо найменування товарів, кількості пакувальних місць, їх відправника та одержувача, реєстраційних даних інвойсу, номерних знаків транспортного засобу, в якому товари переміщено через митний кордон України. Відмінність встановлено у вартості товарів та умовах поставки.

Разом з тим, з наявних у справі доказів встановлено, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Оптпостач», уклав договір з компанією «ANI BISKUVI GIDASANAYI VE TICARET ANOMIN SIRKETI» (EREGLI YOLU UZERI ORGANIZE SANAYI BOL, MERKEZ, Туреччина) від 03.01.2020 № 030120, на виконання якого ТОВ «Оптпостач» було замовлено поставку товарів, а компанією «ANI BISKUVI GIDASANAYI VE TICARET ANOMIN SIRKETI» (EREGLI YOLU UZERI ORGANIZE SANAYI BOL, MERKEZ, Туреччина) виставлено товариству комерційний інвойс від 28.02.2020 № А012020000000736 на суму 9 254,40 доларів США.

Документи, які стали підставою для митного оформлення товару були виготовлені та надані ТОВ «Оптпостач» саме компанією «ANI BISKUVI GIDASANAYI VE TICARET ANOMIN SIRKETI» (EREGLI YOLU UZERI ORGANIZE SANAYI BOL, MERKEZ, Туреччина).

Разом із тим, доказів того, що наданий під час митного оформлення інвойс від 28.02.2020 № А012020000000736 на суму 9 254,40 доларів США є підробленими, одержаний незаконним шляхом, або такий, що містять неправдиві відомості, митним органом не надано.

Окрім цього, у протоколі про порушення митних правил митним органом не зазначено, чому вірними та автентичними документами є саме ті, що були надані митним органам Республіки Туреччина, а не ті, що були надані митним органам України.

У матеріалах справи відсутні та не надавались у судовому засіданні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у митних деклараціях (товаросупровідних документах) на переміщення товарів на територію України. Тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Оцінюючи наявні матеріали справи, суд вважає, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 були вчинені дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю щодо дійсної вартості товару.

З огляду на те, що ОСОБА_1 надав декларанту усі необхідні документи для здійснення митного оформлення вантажу, суд приходить до висновку, що його дії не були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та наявність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення. Також, суб`єктивна сторона правопорушення, що визначене ч. 1 ст. 483 МК України передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку.

Досліджені в суді матеріали справи у їх сукупності свідчать про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки від відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ОПТПОСТАЧ» (одержувач) та компанією «ANI BISKUVIGIDA SANVE TICARETA.S.» (продавець/відправник, далі разом - сторони) було укладено контракт від 03 січня 2020 року №030120, на виконання умов якого товариством замовлено поставку товарів, а фірмою «ANIBISKUVI GIDASAN VETICARET A.S.» виставлено товариству інвойс від 28 лютого 2020 року №А012020000000736. Способом (базисом) поставки замовлених Товарів, узгодженим Сторонами, була поставка на умовах CPT KYIV згідно Правил Інкотермс-2010.

Тобто, організацію перевезення товарів, придбаних ТОВ «ОПТПОСТАЧ», за умовами контракту замовляла на власний розсуд та оплачувала за власний кошт фірма «ANI BISKUVIGIDA SANVE TICARETA.S.».

Пунктом 4.6. Контракту визначено, що продавець завантажує Товар Покупцю на вантажний автомобіль, який надає та сплачує за свій рахунок. Продавець також оформляє за свій рахунок експортну декларацію на митниці і забезпечує іншими дозвільними документами, що необхідні для вивозу товару з країни продавця, а в окремих випадках для транзитного перевезення Товару через треті країни.

На виконання вимог п. 9.4 Контракту компанія «ANIBISKUVI GIDASAN VETICARET A.S.» передала ТОВ «ОПТПОСТАЧ» пакет документів, необхідних для оформлення митної декларації на товари.

ТОВ «ОПТПОСТАЧ» у свою чергу передало всі ці документи ПП «88», з яким було укладено Договір на надання послуг з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, декларування вантажів, митного оформлення від 03 грудня 2019 року №ОПТ-12/19.

Представник ПП «88» на підставі переданих компанією «ANIBISKUVI GIDASAN VETICARET A.S.» товаросупровідних документів подав Київській митниці Держмитслужби документи для митного оформлення товарів з електронною митною декларацією типу IM 40 ДЕ від 10 березня 2020 року №UA100110/2020/601992, в якій в графі 22 (валюта та загальна сума за рахунком) вказав вартість Товарів згідно виставленого фірмою «ANIBISKUVI GIDASAN VETICARET A.S.» Інвойсу в сумі 9 254,40доларів США.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про недоведеність факту подання ОСОБА_1 митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товарів.

Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ст. 51 МК України, митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

У випадку застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, який і був застосований у даному випадку, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, згідно з приписами ч. 22 ст. 58 МК України, подаються лише: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Документами, які згідно із ч. 2 ст. 53 МК України підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларантом у підтвердження задекларованих відомостей надані товаросупровідні документи, що підтверджують митну вартість.

Усі доводи про порушення зводяться до того, що відомості в експортній декларації від 28 лютого2020 року №220062100EX001062, наданій Турецькою митницею, на яку посилається Київська митниця Державної митної служби, мають суттєві розбіжності щодо задекларованої декларантом вартості товару

Однак сам факт розбіжності у наведених документах є лише доведенням однієї складової правопорушення, в той час як підставою для відповідальності у цій справі є встановлення обставини, що саме надані декларантом для митного оформлення товарів документи є недійсними, що є наслідком безпосередньо його умисної поведінки.

В той же час представником митного органу не доведено, що ОСОБА_1 були свідомо подані митному органу, як підстава для переміщення товарів, документи, що містять неправдиві відомості, або що він був причетний до підробки чи виготовлення товаросупровідних документів, чи був обізнаний про відмінність наданих продавцем товаросупровідних документів, що відрізняються в частині вартості від товаросупровідних документів, указаних продавцем в експортній декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що є недоведеним факт подання недостовірної інформації саме ОСОБА_1 .

Відповідь митної адміністрації Республіки Туреччина, на яку посилається представник митниці, не містить відомостей та висновків, що саме задекларовані покупцем товару відомості є недостовірними.

Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про відмінність вартості товарів та наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст.483 МК України, матеріали справи не містять.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що останній не вчиняв свідомих умисних дій спрямованих на переміщення зазначеного товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці та скасування рішення судді місцевого суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Керуючись ст. 4, 459, 483 МК України, ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Желепа