Постанова

від 13.07.2023 по справі 440/5650/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 р.Справа № 440/5650/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, м. Полтава, повний текст складено 20.07.22 року по справі № 440/5650/22

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради

до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) Кузьміної В.С. від 16.06.2022 року по ВП №68146549 про накладення штрафу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року у задоволенні позову Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне та неповне дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перелік технічної документації на будинок, який вказаний у рішенні суду та постанові щодо необхідності її передачі визначений згідно, зокрема, із пунктом 2.2. Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, що затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13. Однак зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №183 від 12.08.2019. Вказує, що ОСББ «Затишок на Балакіна» самостійно обслуговує будинок за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна,18 з 01.08.2017 (майже 5 років) без запитуваної документації, а тому перешкоди у користуванні будинком КП «ЖЕО №2» апріорі чинити не може. Стверджує, що у власності (розпорядженні, володінні, користуванні, на зберіганні) КП "ЖЕО№2" плани інженерних мереж (паспорт земельної ділянки з розташованим на ній будинком та усіма спорудами, проектно-кошторисної документації, виконавчі креслення на будинок, акт технічного стану будинку на момент приймання-передачі, схеми внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газопостачання (газопровід підземний, надземний і внутрішньобудинковий), електропостачання, виконавчі креслення контурів заземлення, описи робіт з поточного та капітального ремонту, акти технічного огляду, журнали заявок мешканців будинку, протоколи виміру опору ізоляції електромереж, протоколи огляду системи вентиляції, документи щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом як станом на момент винесення рішення суду, так і станом на 2022 рік, відсутні. Щодо виготовлення за власний рахунок документів, зауважує, що у зв`язку із отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2022 (ВП №68146549) КП «ЖЕО№2» надіслано в Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та до ОСББ «Затишок на Балакіна» листи (від 04.02.2022 №402/2022 та від 04.02.2022 №402/2022, відповідно) щодо порядку фінансування та виготовлення технічної документації на будинок за рахунок коштів місцевого бюджету. Зауважує, що документи, які необхідно передати, або ніколи ніким не виготовлялися, або ніколи не були та не могли бути у розпорядженні (власності, користуванні) КП «ЖЕО №2», а їх виготовлення за власний рахунок КП «ЖЕО №2» неможливе, оскільки кошти підприємства є комунальною власністю. Наголошує, що деякі документи виготовити немає можливості, оскільки такого виду документу наразі не існує, як і порядку його виготовлення та/або такий документ ніколи не існував і його виготовити апріорі не можливо. Вказує, що вищевказані обставини є поважною причиною не виконання рішення суду.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) отримав копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, апеляційну скаргу та судову повістку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Крім того, учасники по даній справі про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.06.2022 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про накладення штрафу ВП №68146549, відповідно до якої за невиконання рішення суду протягом 10 робочих днів накладено на боржника - КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» штраф у розмірі 5100 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою про накладення штрафу ВП №68146549, звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності постанови Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 16.06.2022 ВП №68146549.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 02.06.2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ст.75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника.

Підставою для застосування такого виду відповідальності є саме невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 20.05.2021 року у справі №480/4549/19 та інших.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.

Поважність причин невиконання судового рішення повинна оцінюватися у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкоджало його виконанню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2022 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява ОСББ «Затишок на Балакіна» про прийняття до примусового виконання судового наказу від 08.08.2020 у справі №917/1208/18.

20.01.2022 Київським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№6814654 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Полтавської області, відповідно до якої зобов`язано Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» усунути перешкоди у користуванні ОСББ «Затишок на Балакіна» житловим багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна, 18 шляхом: зобов`язання виготовлення за власний рахунок та передачі за актом приймання-передачі документів, на підставі яких вказаний житловий багатоквартирний будинок було прийнято в експлуатацію: планів інженерних мереж (паспорта земельної ділянки з розташованим на ній будинком та усіма спорудами, проектно-кошторисної документації, виконавчих креслень на будинок, акту технічного стану будинку на момент приймання-передачі, схем внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газопостачання (газопровід підземний, надземний і внутрішньобудинковий), електропостачання, виконавчих креслень контурів заземлення, описів робіт з поточного та капітального ремонту, актів технічного огляду, журналів заявок мешканців будинку, протоколів виміру опору ізоляції електромереж, протоколів огляду системи вентиляції, документів щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом).

У постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

15.02.2022 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов лист Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» вх. №4135 в якому зазначено, що КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» на виконання рішення дев`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про передачу житлових будинків» від 31.01.2017 передано 31.03.2017 згідно з актом приймання-передачі житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна, 18 для його утримання та експлуатації ОСББ «Затишок на Балакіна». Зазначено, що до акта приймання-передачі додавалася уся наявна у КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» документація на житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна, 18, з урахуванням якої останнє надавало споживачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Перелік технічної документації на будинок, який вказаний у рішенні щодо необхідності її передачі визначений згідно з пунктом 2.2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків та споруд, що затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13. Однак зазначений наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №183 від 12.08.2019. Зазначено, що ОСББ «Затишок на Балакіна» обслуговує майже 5 років будинок за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна, 18 без запитуваної документації, а тому перешкоди у користуванні КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» апріорі чинити не може. У власності (розпорядженні, володінні, користуванні, на зберіганні) КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» плани інженерних мереж (паспорта земельної ділянки з розташованим на ній будинком та усіма спорудами, проектно-кошторисної документації, виконавчих креслень на будинок, акту технічного стану будинку на момент приймання-передачі, схем внутрішньо будинкових мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газопостачання (газопровід підземний, надземний і внутрішньобудинковий), електропостачання, виконавчих креслень контурів заземлення, описів робіт з поточного та капітального ремонту, актів технічного огляду, журналів заявок мешканців будинку, протоколів виміру опору ізоляції електромереж, протоколів огляду системи вентиляції, документів щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом, станом на лютий 2022 року, відсутні. Крім того, зазначено, що рішенням Полтавської міської ради затверджено «Програму підтримки об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Полтави на 2020-2025 роки», якою передбачено фінансування ОСББ витрат на виготовлення технічної документації на будинок та визначеного порядку фінансування таких витрат. КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» надіслано до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та до ОСББ «Затишок на Балакіна» лист щодо порядку фінансування та виготовлення технічної документації на будинок.

Також до відповідача позивач надав лист КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» від 04.02.2022 №402/2022, направлений на адресу Голови ОСББ «Затишок на Балакіна», в якому зазначено, що рішенням Полтавської міської ради затверджено «Програму підтримки об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Полтави на 2020-2025 роки», якою передбачено фінансування ОСББ витрат на виготовлення технічної документації на будинок та визначеного порядку фінансування таких витрат. ОСББ «Затишок на Балакіна» з метою вирішення питання про виготовлення технічної документації на будинок потрібно письмово звернутися до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у порядку встановленому вищевказаним рішенням.

Крім того, надано лист КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» від №402/2022 від 04.02.2022, направлений на адресу начальника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому зазначено, що 31.03.2017 КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» передано ОСББ «Затишок на Балакіна» усю наявну документацію на будинок, а зазначені у рішенні суду документи відсутні. КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» надає вичерпний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і в тариф на такі послуги не входить оплата за виготовлення/відновлення технічної документації на будівлю. Зазначено, що позивач звертається із проханням терміново вирішити питання фінансування з місцевого бюджету виготовлення документації на будинок за адресою: м. Полтава, вул. Балакіна, 18.

Відповідачем в рамках виконавчого провадження №68146549 винесено постанову від 16.06.2022 року про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

Колегія суддів наголошує, що позивач в позові та апеляційній скарзі не заперечує, що ним не виконано рішення суду, проте, зазначає, що вказані обставини є поважною причиною невиконання рішення суду.

Однак, посилання позивача на те, що документи, які необхідно передати, або ніколи ніким не виготовлялися, або ніколи не могли і не були у розпорядженні (власності), користуванні КП «ЖЕО №2», а також деякі документи виготовити не має можливості, оскільки такого виду документу наразі не існує, як і порядку його виготовлення та/або такий документ ніколи не існував і його апріорі неможливо виготовити, як на підставу поважності причини невиконання рішення суду, колегія суддів оцінює критично.

Суд зазначає, що у випадку, якщо на стадії виконання рішення суду виникають процесуальні питання з виконання судових рішень, Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість звернення до суду із заявами, зокрема, щодо: роз`яснення судового рішення; відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Позивач стверджує про складність виконання рішення суду, проте, матеріали справи не містять доказів звернення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" із вище зазначеними заявами до Господарського суду Полтавської області.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на відсутність відповідного фінансування для усунення порушень за судовим рішенням , як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік усунення встановлених порушень.

Жодних інших доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, у межах спірних правовідносин позивачем не надано.

Суд враховує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява N 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України» (Fuklev v. Ukraine), заява N 71186/01, п. 84).

В пункті 27 рішення у справі «Глоба проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Конституційний Суд України також неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Виходячи з викладеного, колегія суддів доходить висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у той час як позивачем не доведено наявності обставин, що виключають відповідальність за невиконання судового рішення.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем рішення суду у справі №917/1208/18, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність постанови Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 16.06.2022 ВП №68146549.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки, відповідно до п.6 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і дана справа відноситься до справ незначної складності, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 по справі № 440/5650/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Н.С. Бартош