Постанова

від 11.07.2023 по справі 520/7912/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 р. Справа № 520/7912/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022, суддя Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.12.22 по справі № 520/7912/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у Рівненській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.06.2022 № 231617000703 та від 20.06.2022 № 231717000703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі висновків акту перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства. Позивач вважає, що висновки акту перевірки спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які в свою чергу, свідчать про наявність договорів, що забезпечували виробничу необхідність у складських приміщеннях відповідно до суті та характеру господарських операцій, а контролюючим органом, не прийнято до уваги обставини реальності господарських операції з придбання такої продукції ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» у своїх контрагентів - постачальників, з огляду на факт чинності таких правочинів та відсутності дефектів у первинних документів, якими вони супроводжувались.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення Гроловного управління ДПС у Рівненській області від 20.06.2022 № 231617000703, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (код ЄДРПОУ 44020728) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 374 217,0 грн та штрафними санкціями в розмірі 343 554,25 гривень.

Скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.06.2022 № 231717000703, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (код ЄДРПОУ 44020728) зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року в розмірі 1 795 045,0 гривень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) суму сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44020728) в розмірі 24 810,0 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в ході перевірки не можливо було підтвердити наявність та умови зберігання залишків ТМЦ придбаного позивачем у ТОВ «Харчові продукти України» у сумі 15 429 643,74 грн, крім того ПДВ 3 085 928,75 грн, всього 18 515 572,49 грн, визначивши такі залишки як нестачу, а отже - не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні за грудень 2021 всього на суму ПДВ 3 085 928,75 грн. Крім того, з метою вручення запиту про надання інформації контролюючим органом було здійснено вихід за адресою ТОВ «Агромакс Трейд» (вул. Маршала Батицького,8, м. Харків) та встановлено, що за вказаною адресою підприємство не знаходиться. Також контролюючим органом було здійснено вихід за адресою зберігання товару у ТОВ «Агромакс Трейд» в Мерефі та встановлено, що будівель (споруд) з такою адресою не встановлено, поряд знаходиться двуповерхова нежитлова будівля з незавершеними ремонтними роботами.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.07.2023 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Проект Вантаж» (далі ТОВ «Гранд-Проект Вантаж») пройшло процедуру державної реєстрації та має зареєстроване місцезнаходження адресою: 61152, м. Харків, вул. Малиновського, 3.

Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд-Проект Вантаж», за результатами якої складений акт від №2682/20-40-07-06-05/44020728 від 09.02.2022року (надалі Акт перевірки), що не заперечується сторонами по справі.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Харківській області дійшло висновку про порушення ТОВ «Гранд-Проект Вантаж`при декларуванні за грудень 2021року у Декларації від`ємного значення з ПДВ п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1 795 045грн, та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 1 374 217грн., а також п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в термін, встановлений Податковим кодексом України, для такої реєстрації, зведені податкові накладні всього на суму ПДВ 3 085 928,75грн, в тому числі за грудень2021року у сумі 3 085 928,75грн.

Відповідно до Наказу від 28.03.2022року №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» зі змінами внесеними Наказом ДПС України від 09.06.2022року №311, ГУ ДПС у Рівненській області здійснювало виконання повноважень Головного управлінням ДПС у Харківській області.

За таких обставин, на підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області, були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: від 20.06.2022 № 231617000703 року, яким ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» (код ЄДРПОУ 44020728), збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 374 217 грн 00 коп за штрафними санкціями, у розмірі 343 554 грн 25 коп та від 20.06.2022 № 231717000703, яким ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» (код ЄДРПОУ 44020728), зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року, у розмірі 1 795 045,0 гривень.

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду за їх оскарженням.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що представлені позивачем первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Колегія суддів погоджується за таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України, (далі -ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Предметом оскарження у справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.06.2022 № 231617000703 та від 20.06.2022 № 231717000703.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки ГУ ДПС у Харківській області про те, що в ході перевірки не можливо було підтвердити наявність та умови зберігання залишків ТМЦ придбаного у ТОВ «Харчові продукти України» у сумі 15 429 643,74 грн, крім того ПДВ 3 085 928,75 грн, всього 18 515 572,49 грн, визначивши такі залишки як нестачу (абз. 6, 7 стор. 19 Акту перевірки).

В абзаці 7, сторінки 20 Акту перевірки, ГУ ДПС обґрунтовує свої висновки тим, що у разі якщо на момент перевірки платника податку, контролюючим органом в акті вибіркової інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу виявлено нестачу придбаних таким платником податку товарів, для цілей розділу V цього кодексу, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За наведених мотивів, контролюючий орган вважає, що ТОВ «Гранд Проект Вантаж» на порушення п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст. 189 Кодексу, та не складено та не зареєстровано в ЄОПН в термін встановлений кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні за товарми/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ у постачальників, у разі якщо такі товари/послуги , необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ст.189 Кодексу).

За висновками Акту перевірки, за наведених вище підстав, ТОВ «Гранд-Проект Вантаж», в порушення п.198.5, ст. 198 Податкового кодексу України занижено ПДВ за грудень 2021року у сумі 3 085 928,75 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч. 1,2ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2ст.2 КАС України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724 VIII від 03.11.2016).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5. Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що у вересні 2021 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Харчові продукти України», код ЄДРПОУ 42824505.

Так, 20.09.2021 між ТОВ «Харчові продукти України», код ЄДРПОУ 42824505 (Продавець) та ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» (Покупець) був укладений договір купівлі продажу продукції № 200921-2 від 20.09.2021, згідно з п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати товар, найменування, асортимент, кількість і вартість якого вказується у рахунку-фактури у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Пунктом 2.2 сторони визначили, що кількість Товару у кожній партії зазначається сторонами у видаткові накладній або у акті приймання-передачі Товару. Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними підписаними уповноваженими представниками обох сторін… Кожна видаткова накладна є невід`ємною частиною договору (п. 2.3 Договору).

Загальна вартість Договору не обмежується і складається із вартості окремих партій товару, що підлягає передачі за цим Договором (п. 3.1 Договору).

На виконання умов зазначеного договору, по завершенню відповідних господарських операцій, сторони склали наступні первинні документи: видаткова накладна №АІ-0000222 від 29.09.2021року, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20кг, у кількості 41тон, загальною вартістю 2 700 194грн. з ПДВ; видаткова накладна №АІ-0000221 від 27.09.2021року, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20кг, у кількості 41тон, загальною вартістю 2 700 194грн. з ПДВ; видаткова накладна №АІ-0000219 від 24.09.2021року, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20кг, у кількості 5тон, загальною вартістю 311 500грн. з ПДВ; Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20кг, у кількості 6,4 тон, загальною вартістю 459 026,1грн; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 666 120,7грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 17 281,25грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт 20кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 17 675грн; Маргарин для листкового тіста Щедро «Слойка для класичних листових виробів» 80% моноліт 2кг, у кількості 2,64тон, загальною вартістю 148 961,3грн; Маргарин м`який «Вишуканий» 35% моноліт 10кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 17 010грн; Маргарин столовий «Для тортів», 80% моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 548 216,4грн; Маргарин столовий «Молочний особий», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 243 155,7грн; Маргарин столовий «Особливий стандарт», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 250 740грн; видаткова накладна №АІ-0000217 від 22.09.2021року, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20кг, у кількості 41тон, загальною вартістю 2 700 194,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що зберігання придбаного у ТОВ «Харчові продукти України» товару, позивач здійснював на договірних засадах. Так, 01.09.2021року між ТОВ «Гранд Проект Вантаж» (Поклажодавець) та ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (Зберігач) був укладений договір зберігання №1/01, відповідно до п.1.1. якого сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених цими договором. За Актом приймання-передавання, що є невід`ємною частиною цього договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на себе обов`язок зберігання на складі протягом строку дії цього Договору майно, перелік якого вказується в Акті приймання-передачі.

На виконання зазначеного договору зберігання №1/01 від 01.09.2021року сторони склали Акт приймання передачі майна від 30.09.2021року, відповідно до якого Поклажодавець передав а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20кг, у кількості 225тон, загальною вартістю 12 375 891,00грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01» моноліт 20кг, у кількості 10,48тон, загальною вартістю 562 847,37грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 02» моноліт 20кг, у кількості 0,2тон, загальною вартістю 11 783,34грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03» моноліт 20кг, у кількості 4,44тон, загальною вартістю 246 049,97грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20кг, у кількості 5тон, загальною вартістю 259 583,30грн.; Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20кг, у кількості 6,4 тон, загальною вартістю 382 521,73грн; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 555 100,60грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14 401,04грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт 20кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14729,17грн; Маргарин для листкового тіста Щедро «Слойка для класичних листових виробів» 80% моноліт 2кг, у кількості 2,64тон, загальною вартістю 124 134,41грн; Маргарин м`який «Вишуканий» 35% моноліт 10кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14175грн; Маргарин столовий «Для тортів», 80% моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 456 847,00грн; Маргарин столовий «Молочний особий», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 202 629,78грн; Маргарин столовий «Особливий стандарт», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 208 950,03грн.

При цьому, пунктом 3 зазначеного акта приймання ТМЦ на відповідальне зберігання, визначено, що зберігання відбувалося на складі Зберігача у Харківської області, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 279-г.

Надання послуг зі зберігання за Договором зберігання №1/01 від 01.09.2021року за період з 30.09.2021роеку по 31.01.2022року сторони оформили Актом №01 від 31.01.2021року на суму 50 000грн.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи залучено Наказ від 21.01.2022року «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» за змістом якого позивачем прийняте рішення у зв`язку із виробничою необхідністю провести інвентаризацію залишків складських матеріальних цінностей ТОВ «Гранд Проект Вантаж». За результатами проведеної інвентаризації, був складений інвентаризаційний опис від 21.01.2022року, яким підтверджені складські залишки наступного товару: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20кг, у кількості 225тон, загальною вартістю 12 375 891,00грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01» моноліт 20кг, у кількості 10,48тон, загальною вартістю 562 847,37грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 02» моноліт 20кг, у кількості 0,2тон, загальною вартістю 11 783,34грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03» моноліт 20кг, у кількості 4,44тон, загальною вартістю 246 049,97грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20кг, у кількості 5тон, загальною вартістю 259 583,30грн.; Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20кг, у кількості 6,4 тон, загальною вартістю 382 521,73грн; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 555 100,60грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14 401,04грн; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт 20кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14729,17грн; Маргарин для листкового тіста Щедро «Слойка для класичних листових виробів» 80% моноліт 2кг, у кількості 2,64тон, загальною вартістю 124 134,41грн; Маргарин м`який «Вишуканий» 35% моноліт 10кг, у кількості 0,5тон, загальною вартістю 14175грн; Маргарин столовий «Для тортів», 80% моноліт 20кг, у кількості 10тон, загальною вартістю 456 847,00грн; Маргарин столовий «Молочний особий», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 202 629,78грн; Маргарин столовий «Особливий стандарт», 82% моноліт 20кг, у кількості 4,5тон, загальною вартістю 208 950,03грн.

Також колегією суддів встановлено, що транспортування продукції здійснювалось на підставі договору про надання послуг №1011-1 від 10.11.2021року, укладеного між ТОВ «Гранд Проект Вантаж» (Замовник) та ТОВ «Агромакс Трейд» (Виконавець). Відповідно до умов п. 2.1. зазначеного договору, сторони визначили зміст послуг: транспортні послуги. Пунктом 4.4. того ж договору сторони обумовили загальну вартість послуг у сумі 500 000 грн разом з ПДВ. На виконання умов договору про надання транспортних послуг №1011-1 від 10.11.2021, сторони склали Акт надання послуг № 26 від 12.11.2021 на суму 500 000 гривень. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що транспортування силами самого Зберігача, який одночасно виступив і перевізником, обумовлює відсутність у нього товарно-транспортних накладних.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, колегія суддів зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані роботи (товари) (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату робіт (товару) визнається судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Як наслідок, формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги стосовно вручення повноважному представнику позивача листа з пропозицією проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за конкретною адресою та певний час, не підтверджено належними доказами, що в свою чергу свідчить про неузгодженість між контролюючим органом та платником податку місця та часу проведення такої інвентаризації під час проведення документальної перевірки.

Крім того позивач у відповідь на лист контролюючого органу, повідомив що товарно-матеріальні цінності перебувають на балансі позивача та знаходяться на відповідальному зберіганні у контрагентів.

За таких обставин, докази погодження, або умисного ігнорування вже погодженої між контролюючим органом та платником податку дати та місця проведення інвентаризації відсутні.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені позивачем до податкових декларацій з ПДВ, які були прийняті податковим органом без заперечень.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (чинна на день виникнення спірних відносин), визначено повноваження податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації, а також критерії за якими повинен діяти такий орган. А саме згідно п.5, п. 6, п.7 зазначеного Порядку Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, на час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося.

Таким чином, якщо податковий орган вказує, що постачальники позивача є недобросовісними, мають негативну історію платника податків, а їхня діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.

Як наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних вище переліченими контрагентами-постачальниками товарів, робіт та послуг, то у позивача були усі підстави вважати, що його постачальники відповідають усім критеріям добросовісності та мають показники позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено судовим розглядом, на час проведення позапланової перевірки всі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 460/2361/19.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують тих обставин на які позивач посилається як на підтвердження правомірності своїх позовних вимог.

Отже, контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено переконливих доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та (або) суперечливі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи контролюючого органу про неможливість встановлення місця та умови зберігання залишків ТМЦ придбаного у ТОВ «Харчові продукти України» у сумі 15 429 643,74 грн, крім того ПДВ 3 085 928,75 грн, всього 18 515 572,49 грн, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Гранд-Проект Вантаж», п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ за грудень 2021 року у сумі 3 085 928,75 грн є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи колегією суддів було запропоновано представнику позивача надати докази на підтвердження реалізації переданого позивачем на зберігання підприємству ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» товару за договором зберігання №1/01 від 01.09.2021.

На виконання вимоги суду представником позивача були надані письмові пояснення зі змісту яких встновлено, що придбаний у ТОВ «Харчові продукти України» товар не вибував із володіння ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" та на теперішній час залишається на зберіганні у ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД».

На підставі викладених обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області, а отже такі рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1-4ст. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами п. 1 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з приписамист.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі № 520/7912/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 13.07.23.