Постанова

від 06.07.2023 по справі 420/1676/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1676/23Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Танасогло Т.М.,

Шеметенко Л.П.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелектро Плюс» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2023р. ТОВ «Євроелектро Плюс» звернулося в суд із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2022р. №7272570/39250251 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.01.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України №46675/39250251/2 від 23.09.2022р. про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.01.2022р., поданою ТОВ «Євроелектро Плюс», код ЄДРПОУ 39250251, за датою фактичного подання 7.02.2022р.;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Євроелектро Плюс» код ЄДРПОУ 39250251 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, товариством сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну за №1 від 28.01.2022р.. Проте, за результатами обробки, згідно отриманої квитанції реєстрацію податкової накладної (далі ПН) зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак податковим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято протиправно, оскільки ним для реєстрації податкової накладної було надано усі необхідні документи для підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, на думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або здійснення обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.08.2022р. №7272570/39250251 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 28.01.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.01.2022р., поданою ТОВ «Євроелектро Плюс», код ЄДРПОУ 39250251, за датою фактичного подання 7.02.2022р..

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Євроелектро Плюс» (код ЄДРПОУ 39250251) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 684грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Євроелектро Плюс» було надано усі необхідні для реєстрації податкової накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «Євроелектро Плюс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15471020000000565 від 8.12.2009р..

У листопаді 2021р. між ТОВ «Євроелектро Плюс» (підрядник) та ТОВ «ЄВРОСТРОЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (замовник) було укладено договір підряду за №23/11/2021-УП-2.6, згідно якого, підрядник зобов`язується виконати роботи з улаштування покрівлі на об`єкті «Будівництво будівлі дитячого єврейського культурного центру зі знесенням нежитлової будівлі» за адресою: м.Одеса, вул.Водопровідна, 13, пров.Високий,19, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно і в строк виконані роботи. Всі розрахунки проводяться у безготівковій формі. У січні 2022р. підрядник виконав всі роботи згідно умов договору, що підтверджується Актом приймання виконання будівельних робіт від 28.01.2022р.. У зв`язку із чим, 22.02.2022р. замовник сплатив надані послуги.

Так, за результатами вказаної господарської діяльності, позивачем було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну за №1 від 28.01.2022р..

Проте, Квитанцією податкового органу від 7.02.2022р. податкову накладну №1 від 28.01.2022р. прийнято, але реєстрація її зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 28.01.2022р. за №1 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, 25.08.2022р. позивачем направлено повідомлення до ГУ ДПС в Одеській області про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено.

Однак, 30.08.2022р. Комісія регіонального рівня прийняла рішення за №7272570/39250251 про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №1 від 30.08.2022р. з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

При цьому, рішенням контролюючого органу за №46675/39250251/2 від 23.09.2022р. залишено скарги позивача без задоволення, а рішення про зупинення реєстрації податкової накладної без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

За правилами п.74.2. ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до положень пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається із матеріалів справи, що у квитанції, якою ТОВ «Євроелектро Плюс» повідомлено про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, проте в цій квитанції не вказано конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

У відповідності до положень пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «Євроелектро Плюс» направлено до податкового органу пояснення разом із документами на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував, саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, податковий орган відмовив ТОВ «Євроелектро Плюс» в реєстрації податкової накладної з підстав ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Під час апеляційного розгляду даної справи, представник податкового органу зазначив ті ж самі підстави для відмови у реєстрації спірної податкової накладної, які зазначені в оскаржуваному рішенні, а саме з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи оцінки вказаному та дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що вказане спростовується матеріалами справи та наданими відповідними та належними документами як на вимоги квитанції податкового органу, так і до суду.

Отже, судова колегія вважає, що ТОВ «Євроелектро Плюс» було надано до податкового органу весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності.

Також, судовою колегією встановлено, що однією із підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної слугувало те, що платник податків відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, Критерії ризиковості платників податків визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи вказане та дослідивши надані документи, судова колегія вважає, що в порушення норм 10-11 Порядку №1165, в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

При цьому, в частині зазначення критерію ризиковості податковий органу лише посилається на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться та не надано відповідних доказів чи пояснень стосовно даного питання під час судового розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову ТОВ «Євроелектро Плюс» та скасування оскаржуваного рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податковою накладною, а податковим органом не доведено протилежне.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірного рішення, в якому не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023р. залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 4 026грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 червня 2023р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Т.М. Танасогло

Л.П. Шеметенко