Постанова

від 04.07.2023 по справі 120/19056/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/19056/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

04 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретаря судового засідання: Кушнір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропросперіс трейд» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс трейд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №20634000706 від 11.10.2021.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.03.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ОВ "АНАТОЛІЇСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО" фактично не відбулись, оскільки відсутнє придбання або виготовлення товару по документально оформленим ланцюгам постачання, а первинні документи, надані до перевірки не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку при декларуванні взаємовідносин. Наявність первинних документів є обов`язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зокрема, зауважив, що посилання контролюючого органу на інформаційно-аналітичну базу відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання є необґрунтованими, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну позапланову перевірку ТОВ "Агропросперіс Трейд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складено акт №308/34-00-07-06/36328597 від 17.09.2021, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Агропросперіс Трейд" вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. "б" та "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 112814,00 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 5386482,00 грн.

Відповідні порушення були встановлені по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками, а саме:

- ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ" (код ЄДРПОУ 38154578) по операціям з придбання ячменя 3 клас, пшениці 3,4 клас на суму ПДВ 3 204 587,16 грн;

- ТОВ "ЗЕРНОКУП" (код ЄДРПОУ 42847234) по операціям з придбання пшениці 3 класу на суму ПДВ 136 058 грн;

- ТОВ "КАІС АГРО" (код ЄДРПОУ 35071227), в частині придбання ячменя 3 класу врожаю 2020 року в загальній кількості 2020,58 тон на суму ПДВ 2 045 837,25 грн.

Тобто, за наслідком проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність реального факту здійснення господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО".

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №20534000706 від 11.10.2021, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 5386482 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки стосовно відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із відповідними контрагентами, яких податковий орган дійшов виключно в результаті аналізу інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не знайшли свого підтвердження в межах розгляду даної справи, адже реальність відповідних операцій підтверджується наданими позивачем первинними документами.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Встановлено, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та виникнення права на формування ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО" позивачем до матеріалів позову було долучено первинні бухгалтерські документи, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, тобто ті документи які підтверджували рух від контрагента до позивача.

Зокрема, на підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ" позивачем надано наступні первинні документи:

- договори поставки №П4-5636-21-06-2019 від 21.06.2019, № П4-5659-26-06-2019 від 26.06.2019, № П4-5676-27-06-2019 від 27.06.2019, № Я-5614-20-06-2019 від 20.06.2019, № Я-5633-21-06-2019 від 21.06.2019, № Я-5654-25-06-2019 від 25.06.2019, № Я-5583-14-06-2019 від 14.06.2019, № Я-5594-18-06-2019 від 18.06.2019;

- видаткові накладні: №84 від 27.06.2019, №85 від 27.06.2019, № 86 від 28.06.2019, №87 від 28.06.2019, № 88 від 29.06.2019, №89 від 29.06.2019, №90 від 30.06.2019, №91 від 30.06.2019, №83 від 27.06.2019, №74 від 26.06.2019, №73 від 25.06.2019, №72 від 25.06.2019, №82 від 30.06.2019, №77 від 27.06.2019, №71 від 26.09.2019, №76 від 26.06.2019, №70 від 25.06.2019, № 69 від 26.06.2019, №68 від 25.06.2019, №67 від 24.06.2019, №66 від 24.06.2019, №65 від 23.06.2019, №64 від 22.06.2019, №63 від 22.06.2019, №62 від 21.06.2019, №61 від 21.06.2019, №60 від 21.06.2019, №59 від 20.06.2019, №58 від 20.06.2019, №57 від 19.06.2019, №56 від 18.06.2019, №55 від 18.06.2019, №54 від 17.06.2019, №53 від 16.06.2019, №52 від 15.06.2019, №51 від 14.06.2019;

- платіжні доручення: №4 006 від 19.06.2019, №4 012 від 19.06.2019, №4 015 від 20.06.2019, №4 017 від 20.06.2019, №4 030 від 20.06.2019, №4 033 від 21.06.2019, №4 050 від 21.06.2019, №4 051 від 21.06.2019, №4 067 від 24.06.2019, №4 068 від 24.06.2019, №4 069 від 24.06.2019, №4 070 від 24.06.2019, №4 071 від 24.06.2019, №4 072 від 24.06.2019, №4 073 від 24.06.2019, №4 074 від 24.06.2019, №4 096 від 24.06.2019, №4 097 від 24.06.2019, №4 098 від 24.06.2019, №4 099 від 24.06.2019, №4 100 від 24.06.2019, №4 101 від 24.06.2019, №4 140 від 26.06.2019, №4 181 від 27.06.2019, №4 182 від 27.06.2019, №4 183 від 27.06.2019, №4 184 від 27.06.2019, №4 185 від 27.06.2019, №4 186 від 27.06.2019, №4 187 від 27.06.2019;

- товарно-транспортні накладні №331632 від 23.06.2019, №331641 від 24.06.2019, №331645 від 23.06.2019, №331644 від 23.06.2019, №331640 від 23.06.2019, №331642 від 24.06.2019, №331635 від 24.06.2019, №331633 від 24.06.2019, №331639 від 24.06.2019, №331638 від 24.06.2019, №331666 від 25.06.2019, №331664 від 25.06.2019, №331663 від 26.06.2019, №331662 від 25.06.2019, №331636 від 25.06.2019, №331637 від 27.06.2019, №331634 від 26 06.2019, №331661 від 27.06.2019, №332668 від 26.06.2019, №332725 від 27.06.2019, №332723 від 27.06.2019, №332722 від 27.06.2019, №332720 від 28.06.2019, №332718 від 27.06.2019, №332715 від 27.06.2019, №332714 від 27.06.2019, №332716 від 27.06.2019, №332713 від 28.06.2019, №332703 від 28.06.2019, №332701 від 28 06.2019, №332667 від 28.06.2019, №332704 від 29.06.2019, №332707 від 28.06.2019, №332708 від 28.06.2019, №332724 від 28.06.2019, №332710 від 29.06.2019, №332698 від 29.06.2019,№332699 від 29.06.2019, №332692 від 30.06.2019, №332689 від 30.06.2019, №332690 від 29.06.2019, №3315221 від 14.06.2019, №331500 від 14.06.2019, №331501 від 15.06.2019, №33152314 від 14.06.2019, №3315228 від 15.06.2019, №331511 від 15.06.2019, №331510 від 15.06.2019, №331509 від 16.06.2019, №331512 від 16.06.2019, №3315227 від 16.06.2019, №3315226 від 17.06.2019, №331508 від 16.06.2019, №331505 від 17.06.2019, №331503 від 18.06.2019, №331561 від 17.06.2019, №331560 від 18 06.2019, №331502 від 17.06.2019, №3315524 від 18.06.2019, №331556 від 18.06.2019, №331585 від 19.06.2019, №331507 від 19.06.2019, №331504 від 08.06.2019, №331506 від 18.06.2019, №331580 від 19.06.2019, №3315224 від 19.06.2019, №3315225 від 19.06.2019, №331520 від 20.06.2019, №331577 від 20.06.2019, №331575 від 20.06.2019, №331559 від 19 06.2019, №331558 від 20.06.2019, №331557 від 20.06.2019, №331549 від 20.06.2019, №331574 від 21.06.2019, №331587 від 20 06.2019, №331573 від 21.06.2019, №331588 від 18.06.2019, №331572 від 20.06.2019, №331569 від 20.06.2019, №331567 від 21.06.2019, №331568 від 21.06.2019, №331590 від 21.06.2019, №331589 від 21.06.2019, №331592 21.06.2019, №331566 від 21.06.2019, №331593 від 21.06.2019, №331594 від 21.06.2019, №331595 від 21.06.2019, №3315223 від 22.06.2019, №331562 від 21.06.2019, №331596 від 22.06.2019, №331581 від 21.06.2019, №331613 від 22.06.2019, №331628 від 22.06.2019, №331629 від 22.06.2019, №331627 від 22.06.2019, №331626 від 22.06.2019, №331601 від 22.06.2019, №331625 від 23.06.2019, №331624 від 23.06.2019, №331607 від 23.06.2019, №331604 від 23.06.2019, №331603 від 23.06.2019, №331616 від 23.06.2019, №331605 від 23.06.2019, №331611 від 23.06.2019, №331609 від 23.06.2019, №331548 від 23.06.2019, №331632 від 23.06.2019, №331608 від 23.06.2019, №331612 від 24.06.2019, №331610 від 23.06.2019, №331623 від 23.06.2019, №331621 від 23.06.2019, №331622 від 23.06.2019, №331599 від 23.06.2019, №331600 від 23.06.2019, №331620 від 23.06.2019, №331563 від 24.06.2019, №331618 від 24.06.2019, №331631 від 25.06.2019, №331658 від 24.06.2019, №331657 від 24.06.2019, №331591 від 24.06.2019, №331655 від 24.06.2019, №331521 від 24.06.2019, №331644 від 25.06.2019, №331643 від 25.06.2019, №331637 від 25.06.2019, №331647 від 25.06.2019, №331634 від 25.06.2019, №31636 від 25.06.2019, №331635 від 25.06.2019, №332677 від 26.06.2019, №332675 від 26.06.2019, №332673 від 26.06.2019, №332674 від 26.06.2019, №332671 від 26.06.2019, №331642 від 26.06.2019, №331641 від 26.06.2019, №331640 від 29.06.2019;

- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "АНАТОЛІЇСЬКІ СКАРБИ": №11 від 14.06.2019, №13 від 16.06.2019, №15 від 18.06.2019, №12 від 15.06.2019, №14 від 17.06.2019, №16 від 18.06.2019, №18 від 20.06.2019, №17 від 19.06.2019, №25 від 23.06.2019, №21 від 21.06.2019, №20 від 21.06.2019, №26 від 24.06.2019, №24 від 22.06.2019, №22 від 21.06.2019, №23 від 22.06.2019, №19 від 20.06.2019, №27 від 24.06.2019, №30 від 25.06.2019, №31 від 26.06.2019, №29 від 26.06.2019, №28 від 25.06.2019, №34 від 26.06.2019, №32 від 25.06.2019, №33 від 25.06.2019, №36 від 26.06.2021, №37 від 27.06.2019, №42 від 30.06.2019, №48 від 29.06.2019, №50 від 30.06.2019, №46 від 28.06.2019, №45 від 27.06.2019, №44 від 27.06.2019, №51 від 30.06.2019, №43 від 27.06.2019, №49 від 29.06.2019, №47 від 28.06.2019;

- інші документи на підтвердження походження товару та наявності виробничих потужностей.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "ЗЕРНОКУП" позивачем надано наступні первинні документи:

- договір поставки від 08.10.2020 №ПЗ- 10607-08- 10-2020-НН;

- видаткову накладну №2 від 10.10.2020;

- платіжні доручення №6998 від 13.10.2020 та №7155 від 19.10.2020;

- товарно-транспортні накладні № 15, №16, №21 та №6031 від 09.10.2020;

- зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ЗЕРНОКУП" №1 від 10.10.2020;

- інші документи на підтвердження походження товару.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ "КАІС АГРО" позивачем надано наступні первинні документи:

- договори поставки від 07.08.2020 №Я-9922- 07-08-2020-НН та від 04.08.2020 №Я-9830-04-08-2020-НН;

- видаткові накладні №217 від 17.08.2020, №218 від 20.08.2020, №227 від 23.08.2020, №240 від 27.08.2020, №208 від 11.08.2020 та №213 від 12.08.2020;

- залізничні накладні №44912509 від 07.08.2020, №44920908 від 08.08.2020 (вагон №95923165), №44920908 від 08.08.2020 (вагон №95923371), №44985166 від 14.08.2020 (вагон №95553434), №44985166 від 14.08.2020 (95553566), №44985166 від 14.08.2020 (вагон №95553954), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95505947), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95509360), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95510970), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95511671), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95841813), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95841938), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95841953), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95841987), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95842050), №50138833 від 14.08.2020 (вагон №95842068), №50199884 від 17.08.2020, (вагон №95369716), №50199884 від 17.08.2020 (вагон №95640512), №43038421 від 18.08.2020 (вагон №95820007), №43038421 від 95839627 (вагон №95839627), №43038421від 18.08.2020 (вагон №95914040), №430384421 від 18.08.2020 (вагон №95914057), №43038454 від 18.08.2020 (вагон №95412177), №43038454 від 18.08.2020 (вагон №95560728), №43038454 від 18.08.2020 (вагон №95784856), №43038454 від 18.08.2020 (вагон №95784864), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95562260), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95784005), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95784153), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95784872), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95784922), №43069517 від 20.08.2020 (вагон №95784930), №44912509 від 07.08.2020 (вагон №95968962), №44912509 від 07.08.2020 (вагон №95982575), №44912509 від 07.08.2020 (вагон №95982625), №44912509 від 07.08.2020 (вагон №95982666);

- платіжні доручення №4308 від 13.08.2020, №4641 від 19.08.2020, №4656 від 19.08.2020, №4725 від 21.08.2020, №4761 від 21.08.2020, №4832 від 25.08.2020.

- інші документи на підтвердження походження товару.

Вказані документи у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО".

Водночас, висновків про відсутність факту реального здійснення наведених вище господарських операцій контролюючий орган дійшов за наслідком опрацювання податкової інформації, яка наявна в інформаційних базах ДПС, та була зібрана в межах організації і проведення перевірки ТОВ "Агропросперіс трейд", в тому числі представленої платником податків.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах, як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.

Аналогічні за змістом висновки відображені у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19, від 01.03.2023 у справі 120/1010/20-а.

В даному випадку контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними вище документами, а також здійснення позивачем операцій із ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО" за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними".

Крім того, немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у ст. 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків".

Відповідні висновки відповідають правовій позиції, що викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та виникнення права на формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "АНАТОЛІЇВСЬКІ СКАРБИ", ТОВ "ЗЕРНОКУП" та ТОВ "КАІС АГРО", до матеріалів справи було долучено первинні бухгалтерські документи, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, які у сукупності у повній мірі підтверджують реальність господарських операцій із відповідними контрагентами.

Таким чином, висновки перевірки стосовно відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із відповідними контрагентами, яких податковий орган дійшов виключно в результаті аналізу інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не знайшли свого підтвердження в межах розгляду даної справи, адже реальність відповідних операцій підтверджується наданими позивачем первинними документами. Тому, прийняте за вказаними висновками відповідача податкове повідомлення-рішення №20634000706 від 11.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 липня 2023 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.