Постанова

від 05.07.2023 по справі 460/6662/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/6662/23 пров. № А/857/7275/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (суддя Дуляницька С.М., час ухвалення 14:36 год., місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 10.04.2023),

в адміністративній справі №460/6662/23 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій,

встановив:

У березні 2023 року позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (далі також Фонд) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також Відділ примусового виконання рішень), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: 1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синюк Ірини Валеріївни у зв`язку із невчиненням дій по закінченню виконавчого провадження №70814813; 2) зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Синюк Ірину Валеріївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду першої інстанції відзив на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження №70814813. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження №70814813 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася третя особа ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд, задовольняючи позов, який не відповідає чинному законодавству України, діяв виключно в інтересах позивача та взяв тільки позицію Фонду. Також суд належним чином не повідомив третю особу про розгляд вказаної справи. Скаржник просить врахувати, що оскільки рішення суду до даного часу не виконане, кошти в сумі 227664,36 грн Фонд повинен донарахувати та доплати ОСОБА_1 згідно заяви від 29.03.2021.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 10.04.2023.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі №460/6766/21 визнано протиправним та скасовано наказ Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області від 31.03.2021 №70-од «Про відмову в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 ». Зобов`язано Сарненське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх.№19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (а.с. 34).

Зазначене рішення суду 14.09.2022 набрало законної сили за результатами його перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом (а.с. 41).

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синюк Іриною Валеріївною 27.01.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70814813 щодо примусового виконання виконавчого листа №1 у справі №460/6766/21, виданого 02.01.2023 Рівненським окружним адміністративним судом про зобов`язання Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх. №19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні (а.с. 14, 90).

Крім цього, 27.01.2023 державним виконавцем Синюк І.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн. (а.с. 15, 16).

02.03.2023 за номером 05-15-302 позивач направив до відповідача лист, в якому зазначив про повне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження з наданням доказів його виконання. Додатком до вказаного листа зазначено лист Сарненського відділення управління від 23.09.2022 №19-01-15/924 про результат розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.03.2021, докази вручення відправлення ОСОБА_1 , копія банківської виписки (а.с. 19).

У листі Сарненського відділення управління від 23.09.2022 №09-01-15/924 Про повторний розгляд заяви зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 по справі №460/6766/21 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 встановлено факт звернення 29.03.2021 ОСОБА_1 із заявою, яка стосується донарахування доплати уже виплаченого матеріального забезпечення за листком непрацездатності серія АДЧ №438857, а не первісного призначення допомоги. Зважаючи, що судами встановлено, що у вказаному випадку не можуть застосовуватися норми Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або незалежної професійної діяльності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 10.10.2017 №54 (далі Порядок №54), а також враховуючи факт припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відсутність заборгованості Фонду перед ОСОБА_1 на момент припинення підприємницької діяльності, заява від 29.03.2021 року не підлягає задоволенню.

Вважаючи, що відповідач Відділ ПВР Управління ЗПВР у Рівненській області ЗМУ МЮ, допустив протиправну бездіяльність, що виразилась у невчиненні дій по закінченню виконавчого провадження №70814813, позивач Управління ВДФСС України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, звернувся в суд із цим адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Судом з`ясовано, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №70814813 з примусового виконання виконавчого листа №1 у справі №460/6766/21 виданого 02.01.2023 Рівненським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 18.04.2022.

Як визначено п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону №1404-VIII, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

27.01.2023 року державним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надіслані боржнику до виконання та стягувану до відома.

03 березня 2023 року від боржника до Відділу примусового виконання рішень надійшло клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням в повному обсязі рішення суду.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, згідно копій підтверджуючих документів, доданих до клопотання, державний виконавець не вбачав виконання боржником рішення суду в повному обсязі з огляду на наступне.

Рішенням суду від 18.04.2022 у справі №460/6766/21 зобов`язано Сарненське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 29.03.2021 (вх. №19-04- 02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно висновку суду визнано протиправним та скасовано наказ Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області від 31.03.2021 №70-од «Про відмову в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 ». Оскільки зазначений наказ було прийнято відповідачем з формальних підстав, без розгляду змісту заяви ОСОБА_1 від 29.03.2021 та без аналізу положень ст.ст.19, 26 Закону №1105- XIV і підзаконних нормативних актів на предмет доплати допомоги по вагітності і пологах фізичній особі-підприємцю після подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5, суд зазначив, що нарахування та виплата допомоги по вагітності і пологах на підставі листка-непрацездатності серії АДЧ №438857 була передчасною.

Також судом встановлено, що на момент настання страхового випадку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми №Д5 (річна) за 2020 рік подано не було у зв`язку з ненастанним строку подання.

Зазначена обставина визнається сторонами та не підлягає доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач стверджує, що допомога по вагітності і пологах у разі настання страхового випадку до настання строку подання річного звіту форми №Д5 обчислюється із мінімальної заробітної плати, а після подання такого звіту проводиться доплата, виходячи із суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 і звернувся до Фонду із заявою від 29.03.2021 щодо донарахування та виплати матеріального забезпечення по вагітності і пологах на підставі листка непрацездатності серії АДЧ №438857.

У справі №460/6766/21, приймаючи рішення від 18 квітня 2022 року, суд зазначив, що у спірних правовідносинах існує випадок припинення позивачем підприємницької діяльності та звернення її із заявою від 29.03.2021 (а.с.13) до відповідача після такого припинення, проте зазначена заява стосується донарахування й доплати уже виплаченого матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЧ №438857, а не первісного призначення допомоги.

Таким чином, факт повторного звернення ОСОБА_1 для проведення повторної виплати допомоги по вагітності і пологах із зазначеним листком непрацездатності, як про це стверджує відповідач, відсутній.

Подані разом із заявою від 29.03.2021 документи відповідачем досліджено не було, зміст заяви ОСОБА_1 на предмет донарахування сум матеріального забезпечення не проаналізовано.

14 березня 2023 року до Відділу примусового виконання рішень надійшла заява від стягувана ОСОБА_1 , згідно якої вона повідомила, що станом на 14.03.2023 рішення суду у справі №460/6766/21 від 18.04.2022 у повному обсязі не виконано.

Статтею 1 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Колегія суддів зауважує, що наявні у матеріалах справи докази не дають підстав однозначно вважати, що наявні у матеріалах виконавчого провадження документи підтверджують виконання боржником рішення суду від 18 квітня 2022 року у справі №460/6766/21.

Тому суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції і доводи позивача про те, що вказане вище рішення суду повністю виконане, є передчасними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині являються обґрунтованими.

Водночас, решта доводів апеляційної скарги не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним встановленням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.243,308,310,315,317,321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року в адміністративній справі №460/6662/23 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді О. М. Довгополов Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 13.07.2023 року