Постанова

від 13.07.2023 по справі 0940/2305/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа №0940/2305/18

адміністративне провадження № К/9901/19131/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у складі судді Кафарського В.В. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючий), суддів: Глушка І.В., Макарика В.Я. у справі за її позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання до вчинення дій,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила:

- визнати бездіяльність щодо невиконання пункту 4.5 Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради №12-3 від 28 січня 2016 року незаконною;

- зобов`язати відповідача виконати функції замовника та укласти з цією метою контракт на реставрацію, ремонт та інші заходи щодо охорони культурної спадщини - будинку АДРЕСА_1 , у місячний термін з моменту вступу рішення в законну силу.

2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 18 лютого 2019 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо невиконання пункту 4.5 Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради №12-3 від 28 січня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 травня 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про зобов`язання виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради виконати функції замовника та укласти контракт.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив із того, що Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради був залучений до участі у справі в якості третьої особи, у той час як мав виступати відповідачем.

Отже, оскільки суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а змінити суб`єктний склад учасників на стадії апеляційного розгляду є неможливим, тому скасував оскаржуване рішення і прийняв нове - про відмову в позові про визнання бездіяльності протиправною.

Апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції помилково розглянув позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача укласти контракти на реставрацію та ремонт будівлі у порядку адміністративного судочинства.

Спір у цій справі щодо спонукання до укладання договорів не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, стосується утримання у належному стані належного позивачу об`єкту нерухомості, тобто ця позовна вимога спрямована на захист цивільних прав позивача, а тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

4. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:

4.1 Будинок АДРЕСА_1, віднесений до пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення, що підтверджується випискою з реєстру від 30 вересня 2009 року за №115-Д.

4.2 Позивачу, на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, яке знаходиться в цьому будинку, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №20156812 від 8 вересня 2008 року, виданого Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації.

4.3 18 серпня 2015 року комісією у складі заступника начальника управління правової роботи із контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудування департаменту містобудування та архітектури В.Ідака, начальника відділу з питань охорони культурної спадщини І.Панчишина, заступника начальника відділу житлового господарства управління інфраструктури Департаменту комунального господарства транспорту і зв`язку О.Петечел, інженера відділу експлуатації КП «Єдиний розрахунковий центр» Ю. Версти проведено обстеження будинку АДРЕСА_1, на підставі якого складено акт обстеження від 18 серпня 2015 року. На підставі акта, встановлено низку недоліків (руйнувань, просідань тріщин як основного фасаду будинку, так і основних стін будинку).

4.4 Відповідач про проведення цього обстеження і складення вищевказаного акта повідомив позивача листом від 19 жовтня 2015 року за №4428/01-14/27.

4.5 У грудні 2015 року на основі замовлення Департаменту комунального господарства транспорту і зв`язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківським філіалом ДП «НДІ Проектреконструкція» проведено додаткове обстеження стану конструкцій частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

4.6 На основі цього обстеження складено Звіт про технічний стан частини житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно якого зроблено висновок про незадовільний стан вказаного будинку АДРЕСА_1 та про негайне проведення капітального ремонту.

4.7 У звіті рекомендовано здійснити конкретні роботи для подальшої нормальної експлуатації житлового будинку: виконати підсилення або часткову заміну в місцях руйнування склепіння і стін підвалу; заборонити проїзд автотранспорту; підсилити перемички прорізів в підвалі; виконати перекладку ділянок стін фасадів і заробляння тріщин; виконати необхідні ремонтні і оздоблювальні роботи; виконати капітальний ремонт даху із заміною покрівлі і влаштування водостічних труб для відведення атмосферних опадів; здійснити ремонт та відновлення внутрішнього опорядження стін і стелі, ремонт сходової клітки тощо.

4.8 28 січня 2016 року рішенням Івано-Франківської міської ради №12-3 затверджено Програму охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки, замовником якої є Івано-Франківська міська рада, головним розробником - відділ з питань охорони культурної спадщини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

4.9 Програмою на 2016-2018 роки, визначено строки її реалізації 2016-2018 роки, основні джерела фінансування - міський бюджет, контроль за виконанням заходів Програми здійснюють Івано-Франківська міська рада, Івано-Франківський виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та постійна депутатська комісія з питань містобудування та земельних відносин.

4.10 Згідно пункту 4.5. вказаної Програми на 2016-2018 роки, наступний етапом реставраційних заходів є виконання проектних пропозицій і проведення протиаварійних та будівельно-реставраційних робіт на пам`ятках, що потребують негайних консерваційних заходів. Поетапно в першу чергу: вул. Галицька, 14; вул. Курбаса 5,7,9 (як єдиний комплекс); вул. Чорновола, 28 (як єдиний комплекс з фасадом від вул. Гординського); вул. Мазепи, 28 (як єдиний комплекс з буд. вул. К. Данила, 1); вул. Гаркуші, 4; вул. Січових Стрільців, 4 і 16; вул. Ринок, 5; вул. Ринок, 6; вул. Ринок 7; вул. Ринок, 8; вул. Мельничука 14, 16, а також окремі консерваційні роботи на інших пам`ятках в історико-архітектурній заповідній території. Відповідно необхідне щорічне фінансування (мінімальних) першочергових реставраційних робіт в обсязі 800 000, 00 грн з умовою залучення інших джерел фінансування та співфінансування власниками пам`яток.

4.11 20 лютого 2017 року позивач звернулась до міського голови із зверненням про виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання всіх необхідних робіт згідно звіту експертів в будинку АДРЕСА_1, підкресливши, що вказаний будинок є об`єктом культурної спадщини, що передбачає фінансування ремонтно-реставраційних робіт за рахунок «Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки».

4.12 22 лютого 2017 року позивач звернулась з аналогічним зверненням до голови депутатської комісії з питань бюджету.

4.13 Відповідач листом від 9 березня 2017 року надав відповідь на усне звернення позивача, у якій зазначив, що у 2017 році проведення реставраційних робіт головного фасаду будинку АДРЕСА_1 включно з ремонтом водовідвідної системи не планується. Вказані роботи планується провести в 2018 році.

4.14 22 березня 2017 року Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надав відповідь на колективне звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 , згідно якої повідомив, що до кінця березня буде проведено комісійне обстеження підвалів будинку і подані остаточні пропозиції щодо подальших реставраційних робіт на об`єкті .

4.15 24 листопада 2017 року позивач звернулась із зверненням до міського голови і Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради із зверненням про підтвердження внесення будинку АДРЕСА_1 , що є пам`яткою архітектури місцевого значення в «Програму охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки» з метою виконання необхідних ремонтно-реставраційних робіт.

4.16 Відповідь на це звернення надав Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, який листом від 3 січня 2018 року за №П/2628/1 повідомив позивача про те, що будинок АДРЕСА_1 включений в «Програму охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки». Виготовлення проектно-кошторисної документації та реставраційні роботи планується провести в 2018 році.

4.17 27 вересня 2018 року позивач звернулась із зверненням до міського голови, у якому вкотре відмітила про байдуже та недбале ставлення міської виконавчої влади до будинку АДРЕСА_1 , що є пам`яткою архітектури місцевого значення. У зверненні ОСОБА_1 зазначила про складений Звіт про технічний стан вказаного будинку, який розроблено Івано-Франківським філіалом ДП «НДІ Проектреконструкція», у якому прописані висновки і рекомендації щодо проведення першочергових заходів по підсиленню капітальних стін будівлі, однак жодна з рекомендацій не виконана, незважаючи на те, що будинок АДРЕСА_1 включений в «Програму охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки» як пам`ятка культурної спадщини.

4.18 Листом від 25 жовтня 2018 року за №П2823/1 Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради надав відповідь на це звернення, згідно якої повідомив позивача, що проектний інститут «Дніпромісто» завершує роботи з обстеження технічного стану будинку, виготовляє проектно-кошторисну документацію на реставрацію фасадів будинку АДРЕСА_1 , а будівельні роботи з реставрації будуть здійснені протягом наступних років. Окрім того, Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради у листі відмітив, що вказаний будинок переданий на обслуговування управителю - ТзОВ «Балтія сервіс». Тому технічну документацію про технічний стан та план з усунення руйнівних процесів буде передано управителю для подальшого проведення відповідних комплексних заходів з утримання майна, а всі роботи з експлуатації будинку, реконструкції інженерних систем тощо згідно чинного законодавства буде проводити управитель за кошти власників житлових і нежитлових приміщень. Крім цього, відповідач розглядає можливість залучення інвестора на проведення робіт з виведення будинку з незадовільного стану.

4.19 Уважаючи такі відповіді відповідача та третьої особи незаконною бездіяльністю, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

5. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій. Просить постанову апеляційного суду скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення з урахуванням положень частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржене судове рішення залишити без змін. Мотивами заперечень вказує відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, правильне застосування норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, що можуть мати наслідком скасування судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції здійснює у межах висновків про задоволення позовних вимог.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Касаційний розгляд справи судом здійснюється за правилами, встановленими КАС України у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року.

9. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Згідно пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 8 червня 2000 року за №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III).

12. Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-III до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

13. Згідно статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчі органи ради - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень органів місцевого самоврядування в межах, визначеним цим та іншими законами.

14. Згідно підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, в числі делегованих повноважень, організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

15. Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, у числі делегованих повноважень, забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

16. Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону №280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради є одним з виконавчих органів Івано-Франківської міської ради із повноваженнями, визначеними статтею 52 Закону №280/97-ВР.

Згідно паспорта «Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки» відповідальним за її виконання є відділ з питань охорони культурної спадщини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Разом із тим, Івано-Франківська міська рада рішенням від 1 грудня 2015 року №4-1 затвердила нову структуру виконавчих органів ради, відповідно до якої з 2016 року відділ охорони культурної спадщини як структурний підрозділ виконавчого комітету ради припинив свою діяльність. Натомість згідно підпункту 10 пункту 1 було створено Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, як окремий виконавчий орган ради.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 21 жовтня 2016 року №300-8 затверджено нову редакцію Положення про Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.1 Положення Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради.

Відповідно до пункту 1.5 Положення Департамент є спеціально уповноваженим органом з питань містобудування, архітектури Івано-Франківської міської ради. Саме у складі цієї установи діє відділ охорони культурної спадщини як спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, який діє на підставі Положення, що погоджується у відповідності до законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.

Пунктом 4.1.2 Положення про Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради № 124-12 від 16 травня 2017 року, також визначено, що зазначений Департамент є виконавчим органом міської ради і самостійною юридичною особою.

Внаслідок реорганізації було створено окремий виконавчий орган Івано-Франківської міської ради - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини (який є самостійною юридичною особою), саме у складі якого діє відділ охорони культурної спадщини і відповідно повноваження від ліквідованого відділу охорони культурної спадщини як структурного підрозділу виконавчого комітету ради перейшли саме до цього виконавчого органу, виконавчий комітету Івано-Франківської міської ради не має відповідних повноважень щодо виконання Програми.

18. Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що саме Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради як виконавчий орган міської ради, який є органом у сфері охорони культурної спадщини та виконавцем «Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки», повинен був виступати відповідачем у цій справі.

19. Статтею 50 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

20. У відповідності до частин першої, третьої статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

21. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

22. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради був залучений до участі у справі в якості третьої особи, у той час як мав виступати відповідачем.

23. За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в частині щодо визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо невиконання пункту 4.5 Програми охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016-2018 роки, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради №12-3 від 28 січня 2016 року та відмовив у задоволенні в цій частині позову.

24. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача укласти контракти на реставрацію та ремонт будівлі колегія зазначає таке..

25. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

26. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

28. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

29. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

30. Спір, що розглядається у цій справі, щодо спонукання до укладання договорів не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, повязаних з культурною спадщиною від порушень з боку органу місцевого самоврядування, стосується утримання у належному стані належного позивачу об`єкту нерухомості, тобто ця позовна вимога спрямована на захист цивільних прав позивача.

31. Тому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 319 КАС України ухвалене у цій справі в порядку адміністративного судочинства судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі в цій частині - закриттю.

32. За таких обставин Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спір про укладення контракту на реставрацію та ремонт будівлі не є публічно-правовим, а тому цю справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

35. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 327, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: О.П. Стародуб С.М. Чиркін