Ухвала

від 11.07.2023 по справі 127/20365/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20365/23

Провадження № 1-кс/127/7853/23

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 10.07.2023 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000178 від 17.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

В межах даного кримінального провадження 07.07.2023 липня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, що зумовлює необхідність обрання останньому міри запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що полягає у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин раптово залишив у м. Тульчин Вінницької області своє місце роботи та проживання без повідомлення потерпілого ОСОБА_8 та найманих ОСОБА_4 працівників. В подальшому заради уникнення спілкування з останніми змінив свій мобільний номер телефону та виїхав до м. Харків. Усі викладені обставини свідчать про те, що вказана вище особа, у будь-який час, може залишити та змінити місце свого проживання чи перебування без повідомлення органу досудового розслідування або суду.

Окрім цього, доведеність вини ОСОБА_4 , у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, в значній мірі базується на показах свідків. З огляду на це ОСОБА_4 , перебуваючи поза умовами ізоляції, намагатиметься здійснювати вплив на свідків, для викривлення обставин кримінальних правопорушень на власну користь, у зв`язку з тим, що при призначенні покарання за злочини судом може бути застосована міра покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Усе це вплине на повноту, всебічність розслідування кримінального провадження, у зв`язку з цим існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, в нього немає сім`ї, відсутнє постійне джерело доходів, а також те, що останній, будучи 16.12.2021 засудженим Комінтернівським районним судом м. Харків за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив умисний злочин, що посягає на суспільні відносини проти власності, що свідчить про небажання ОСОБА_4 дотримуватись загальнообов`язкових, встановлених державою норм поведінки в суспільстві, у зв`язку з цим існує ризик продовження злочинної діяльності шляхом вчинення інших злочинів, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а тому слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12023020000000178, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000178 від 17.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.12.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив умисний злочин, що посягає на суспільні відносини проти власності.

Відповідно до наказу голови фермерського господарства «Україна» (с. Стара Прилука Вінницького району Вінницької області, вул. Промислова, 29, код ЄДРПОУ 20092010, надалі - Господарство) від 01.11.2022 № 321-к ОСОБА_4 прийнято на посаду завідувача складу підрозділу м. Тульчин з 02.11.2022 та 02.11.2022 з ним укладено договір № 21 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 зазначеного договору ОСОБА_4 як працівник, що обіймає посаду завідувач складу у підрозділі м. Тульчині та виконує роботу, безпосередньо пов`язану з прийманням, обліком, зберіганням та видаванням продукції борошномельного виробництва та товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у підрозділі м. Тульчин, згідно Акту (дод. 1), бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання роботодавцем.

Відповідно до пункту 2 цього ж договору ОСОБА_4 зобов`язувався:

- дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей Роботодавця і вжити заходів для відвернення заподіяння їм шкоди;

- своєчасно повідомляти Роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих йому для зберігання матеріальних цінностей;

- вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки переданих йому на зберігання матеріальних цінностей;

- брати участь в інвентаризації переданих йому для зберігання матеріальних цінностей.

Відповідно до ІV розділу посадової інструкції завідувача складу підрозділу м. Тульчин (код КП 1226.2) ОСОБА_4 він несе відповідальність:

- за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, а також за використання або не використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах визначених чинним законодавством України про працю та адміністративним законодавством України;

- за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності в межах, визначеної чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України;

- за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, виробничої санітарії та протипожежного захисту;

- за розголошення конфіденційної інформації про господарство, яка відноситься до комерційної таємниці;

- несе матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження, за недостачу, ушкодження, псування дорученого господарством майна у порядку, встановленому чинним законодавством України.

ОСОБА_4 у період часу з 02.11.2022 до 16.03.2023, здійснюючи відповідно до посадової інструкції завідувача складу одноособовий контроль за прийомом, обліком, збереженістю та відпуском товарно-матеріальних цінностей, які зберігалися на очолюваному ним складі, маючи єдиний умисел, спрямований на розтрату товарно-матеріальних цінностей ФГ «Україна», під час дії правового режиму воєнного стану, маючи безперешкодний доступ до складського приміщення Господарства, діючи умисно, повторно, надавав усні вказівки найманим працівникам про завантаження продукції на вантажні автомобілі з метою подальшого їх вивезення зі складу Господарства, який розташований за адресою: Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леонтовича, та транспортування до невстановленого у ході досудового розслідування місця. При цьому ОСОБА_4 первинні документи про господарські операції з відчуження товарно-матеріальних цінностей не складав, облік цих операцій та оприбуткування отриманої виручки у касі Господарства не здійснював.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно розтратив товарно-матеріальні цінності зі складу Господарства, а саме: борошно «Горохове» кількістю 965 кг, борошно кукурудзяне кількістю 40 кг, борошно пшеничне першого гатунку кількістю 46400 кг, борошно пшеничне другого гатунку кількістю 40 кг, борошно пшеничне вищого гатунку кількістю 130176 кг, крупу горохову бренд ж/б кількістю 4991 кг, крупу кукурудзяну «Екстра» кількістю 498 кг, крупу «Артек» кількістю 999,6 кг, крупу пшеничну кількістю 150 кг, крупу ячмінну кількістю 2270 кг, макарони кількістю 14108 кг, товч кукурудзяну кількістю 320 кг, висівки пшеничні кількістю 1580 кг, зерно пшениці кількістю 390440 кг, козацький хліб 250-грамовий кількістю 178,75 кг на користь невстановлених слідством осіб загальною кількістю, заподіявши ФГ «Україна» матеріальну шкоду в сумі 3755288,9 гривень, яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Окрім цього, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора приватного підприємства «РТП Сервіс» (код ЄДРПОУ 36152579), перебуваючи за адресою: м. Тульчин Вінницької області, вул. Леонтовича, буд. 16, 08.03.2023 уклав між ПП «РТП Сервіс» (Покупець) та Вищим професійним училищем № 41 м. Тульчин (Продавець) договір поставки пшениці № 09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.6 Договору розрахунок за товар Покупець зобов`язаний здійснювати протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання поставки товару.

На виконання договірних зобов`язань Подавець поставив до орендованого Покупцем приміщення млину по вул. Незалежності, буд. 11, в с. Михайлівка, Тульчинського району Вінницької області пшеницю урожаю 2022 року згідно з накладними: № 11 від 08.03.2023 кількістю 8 240 кг, № 12 від 09.03.2023 кількістю 6 580 кг, № 13 від 10.03.2023 кількістю 7 680 кг, № 14 від 10.03.2023 кількістю 7 940 кг, № 15 від 14.03.2023 кількістю 7 840 кг, № 16 від 16.03.2023 кількістю 7 640 кг, № 17 від 16.03.2023 кількістю 7 320 кг, загальною кількістю 53 240 кг.

ОСОБА_4 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння зерном пшениці, належним Вищому професійному училищу № 41 м. Тульчин, шляхом обману, заздалегідь не маючи наміру здійснювати оплату отриманого товару, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, прийняв зерно пшениці загальною кількістю 53 240 кг, яке в подальшому шляхом надання усних вказівок найманим працівникам змолов на борошно, завантажив до автомобілів та вивіз до невстановленого у ході досудового розслідування місця.

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману заволодів зерном пшениці загальною кількістю 53 240 кг, завдавши вищому професійному училищу № 41 м. Тульчин майнову шкоди в розмірі 304879,32 гривень.

07 липня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 191 КК України тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану та особливо великих розмірах.

- ч. 2 ст. 190 КК України тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого повторно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020000000178 від 17.02.2023; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.02.2023; протоколом допиту потерпілого від 17.02.2023; протоколами допитів свідків; висновком експерта №СЕ-19/102-23/7919-ЕК від 18.05.2023; висновком експерта №2897/23-21 від 18.05.2023; повідомлення про підозру від 07.07.2023; інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, неодружений, раніше судимий.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та розмір завданої шкоди (більше 4000000,00 грн.), слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в максимальному розмірі, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805 200,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 вересня 2023 року (включно).

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 07 вересня 2023 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 грн. (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Організацію затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя