Ухвала

від 05.07.2023 по справі 200/15455/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/15455/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - адвоката Гей Василя Георгійовича про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду справи № 200/15455/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - адвоката Гей Василя Георгійовича про відвід судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду справи № 200/15455/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості. В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що з 30.06.2023 в рамках діючого договору на надання правової допомоги адвокату Гею Василю Георгійовичу доручено ведення ряду справ, в тому числі, №200/15455/15-ц як ще одному представнику. При вивчені наданих Банком матеріалів справи №200/15455/15-ц, а також враховуючи інформацію, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ним було встановлено наявність обставин, які згідно статті 36 ЦПК України визначені як підстави для відводу судді. У проваджені суду з 21 вересня 2015 року перебуває справа №200/15455/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості. Станом на 02.06.2023 справа знаходиться на стадії підготовчого провадження. Згідно до частини 1 статті 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 1 статті 6, частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду. Незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов`язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону волею. Відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006). Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Заявник вказує про те, що подальший розгляд справи в тому ж складі призведе до порушення судом принципів рівності та змагальності судового процесу. З метою неупередженого розгляду даної справи незалежним і безстороннім судом, вважає за необхідне заявити даний відвід з наступних підстав. По-перше, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Строки розгляду справ у судах цивільної юрисдикції передбачені нормами ЦПК України. Так, ст. 189 ЦПК України визначає завдання та строки підготовчого провадження. Відповідно до згаданої статті завданнями підготовчого провадження є: 1)остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Стаття 210 ЦПК України передбачає строки для розгляду справи по суті - суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Сумніви в заявника щодо неупередженості та об`єктивності судді Кудрявцевої Т.О. при розгляді позову АТ «Укрексімбанк» виникли внаслідок ігнорування строків розгляду справи, що викликає обґрунтовані сумніви щодо неупередженого та об`єктивного розгляду справи суддею Кудрявцевої Т.О. Суддею Кудрявцевою Т.О. на постійній основі здійснюються дії, які прямо суперечать нормам ЦПК України та мають наслідок затягування розгляду даної справи роками. З матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово подавав до суду апеляційної інстанції апеляційні скарги на ухвалу про відкриття провадження і неодноразові заяви про роз`яснення рішення і виправлення описок, а саме: 23 липня 2015 року АТ «Укрексімбанк» подано позовну заяву про стягнення заборгованості з Відповідача 1 та 2; 22 вересня 2015 судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву повернуто позивачу; 29 вересня 2015 АТ «Укрексімбанк» подано апеляційну скаргу; 03 листопада 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області вирішив ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року скасувати та передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» про зупинення провадження у даній справі. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення заборгованості залишено без розгляду в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ». 24 лютого 2016 року ухвалою Апеляційний суд Дніпропетровської області вирішив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» відхилити. 10 жовтня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АГРО-Союз» відхилив, а також ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «АГРО-Союз» про стягнення заборгованості залишив без змін. 09 листопада 2016 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відновлено провадження у справі. 18 квітня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. В даній ухвалі встановлено, що відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та оформлена з додержанням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ст.122 ЦПК України не встановлено. 19 травня 2017 року ухвалою першої інстанції справу призначено до розгляду; 14 березня 2019 року Дніпровський апеляційний суд Відповідачу - 2 відмовив у відкритті апеляційного провадження; 09 вересня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська знов прийняв справу до розгляду і призначив судове засідання; 23 лютого 2021 року Дніпровський апеляційний суд повернув приватному акціонерному товариству «Агро-Союз» апеляційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про прийняття цивільної справи до свого провадження. 27 серпня 2021 Ухвалою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу Відповідача - 1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року повернуто скаржнику. 22 листопада 2021 Дніпровський апеляційний суд в задоволенні заяви Відповідача-1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року відмовив. 26 січня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява Відповідача-1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у справі №200/15455/15-ц в частині найменування юридичної особи Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та зазначити вірне найменування юридичної особи Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України». 12 травня 2022 Дніпровський апеляційний суд в задоволенні заяви Відповідача-1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року відмовив. 23 листопада 2022 року Відповідачем-1 подано заяву про роз`яснення судового рішення по справі 200/15455/15-ц, а саме на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року. Дану заяву обумовлено тим, що заявник не розуміє чи повинен суд першої інстанції після зміни адреси проживання відповідача направити судову справу за належною підсудністю. 05 грудня 2022 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09 год. 15 хв. 13 лютого 2023 року, витребувано за заявою Відповідача - 1 у Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України») належним чином оформлений детальний актуальний розрахунок нарахованих штрафних санкцій та суми заборгованості, які Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить стягнути з Відповідача - 1 в межах розгляду цивільної справи № 200/15455/15-ц. 24.01.2023 Дніпровський апеляційний суд заяву Відповідача - 1 про роз`яснення судового рішення вирішив залишити без задоволення. 27 січня 2023 Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу Відповідача - 1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року повернув скаржнику. 22 лютого 2023 Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу Відповідача-1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2022 року повернув апелянту. 02 травня 2023 року судове засідання відкладено по заяві представника Відповідача-1. 24 травня 2023 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 про прийняття судом справи до свого провадження і призначення дати розгляду справи. 01 червня 2023 року судове засідання не відбулося по причині, що всі матеріали справи судом направлені до апеляційної інстанції.

Заявник вказує на те, що представники АТ «Укрексімбанк» неодноразово звертались до суду з вимогами щодо забезпечення законності під час судового спору, а саме, з вимогами щодо вжиття заходів із своєчасного розгляду позовної заяви та вжиття належних заходів до осіб, які зловживають своїми процесуальними правами та застосування до них відповідних заходів впливу. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011). Саме під час судового провадження під головуванням судді Кудрявцевої Т.О. відповідач та його представники зловживали своїми правами, проте належної правової оцінки судом на такі дії не надано, що ставить під сумнів можливість бути об`єктивним та неупередженим під час розгляду справи №200/15455/15-ц. Суддя Кудрявцева Т.О., бачивши, що справа на розгляді перебуває вже 8 рік не вчиняє жодних дій для її розгляду, а навпаки навіть судові засідання призначає з інтервалом у кілька місяців між судовими засіданнями, замість того, щоб розглянути справу і на постійній основі задовольняє заяви відповідача про відкладення розгляду справи. По-друге, як встановлено заявником 02 травня 2023 відкладення розгляду справи року відбулося через суд, адже суддя підтвердила у судовому засіданні під запис, що оскільки не було прошито всі матеріали справи, то представник відповідача і не зміг ознайомитися зі всіма матеріалами справи, що і послужило, на думку суду, причиною для відкладення розгляду справи для надання часу суду прошити справу і у належному вигляді надати відповідачу ознайомитися зі справою.

Заявник також вказує, що по-третє, частиною 1 статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Разом з цим, як унормовано у ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Тим самим, оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відкриття провадження по справі окремо від рішення суду ст. 353 ЦПК України не передбачено. Підпунктом 15.11 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України визначено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, визначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Тобто ухвали суду першої інстанції про відкриття і прийняття до провадження справи не підлягали апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, а у випадку їх окремого оскарження шляхом подання апеляційної скаргу, то суд першої інстанції мав право виносити ухвалу про її повернення заявнику. Однак всупереч зазначеним нормам ЦПК України, суддею Кудрявцевою Т.О. кілька разів з дати внесення змін до ЦПК України щодо виключення п. 8 частини 1 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України було направлено апеляційні скарги відповідача і матеріали справи на ухвалу суду про відкриття провадження у справі і призначення до розгляду справи, на виправлення описок в ухвалах до апеляційної інстанції, що взагалі не передбачає апеляційного оскарження окремо від рішення суду. При цьому, звичайно, справа знімалася з розгляду через направлення всіх матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. Жодних ухвал про повернення апеляційної скарги заявнику, як того вимагає пп. 15.11 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України суддя не виносила, чим прямо порушила норми процесуального законодавства. Суддя не робила жодних зауважень і не виносила ухвал про зловживання процесуальними правами відповідачем, чим саме і підтримувала їх дії по затягуванню розгляду справи. Навіть коли справи поверталися з апеляційної інстанції суддя не призначала справу одразу до розгляду, а призначала до розгляду через кілька місяців і це з врахуванням, що справа на підготовчому проваджені перебуває з 2015 року. 01.06.2023 року суддя знову зняла з розгляду справу, оскільки у друге відповідач за 2023 рік подає апеляційну скаргу на ухвалу від 09 вересня 2020 року, якою судом справу прийнято до розгляду після оскарження ухвали про відкриття провадження по всім інстанціям, які апеляційний суд повертає з зазначенням, що ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (остання ухвала від 27.01.2023). Зазначені дії судді, викликають обґрунтовані сумніви у подальшому об`єктивному розгляду справи під головуванням судді Кудрявцевої Т.О.

По-четверте, статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання, або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім. В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Конституції України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду. Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Як встановлюють вказані принципи, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що заява була подана у 2015 році, то фактично було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав та беручи до уваги, що заява на розгляді суду перебуває вже 8 рік і жодних рухів по справі не має, то виникли обґрунтовані сумніві у неупередженості судді. Позивач наголошує, що Відповідачем-1 за всі ці роки не подано жодного доказу, який би спростував вимоги позивача, а навпаки хронологія справи підтверджує, що відповідач усвідомлює, що позов обґрунтований, то вибрав стратегію затягування розгляду справи. Так, Верховний Суд у всіх свої постановах наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право. Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права. Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», рішення від 20 січня 2011 року). Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).

Заявник зазначає що в даному випадку у діях відповідача ОСОБА_1 прослідковується систематичні незаконні дії, як учасника процесу, а отже наявний факт підтвердження системності порушень передбачених ст. 143 ЦПК України, які призвели до негативних процесуальних і матеріальних наслідків, а саме процесу затягування розгляду справи, яке підтримується суддею Кудрявцевою Т.О. замість того, щоб не допускати зловживання своїми правами. Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 11.05.2023 року позивачем подавалося заява про визнання дій відповідача зловживанням правами, але по нині суддя не розглянула дану заяву. Саме розглядом даної заяви і її задоволення могло призвести до припинення неправомірних дій відповідача по затягуванню розгляду справи. Оскільки суддя не розглядає дану заяву і фактично підтримує дії відповідача по затягуванню справи, то це є ще одним доказом зацікавленості судді у затягуванні розгляду справи і підтвердження необґрунтованості розгляду справи суддею. Отже, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості при розгляді справи №200/15455/15-ц, суддя Кудрявцева Тетяна Олександрівна підлягає відводу.

Посилаючись на зазначене, заявник просить відвести суддю Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцеву Тетяну Олександрівну від розгляду справи №200/15455/15-ц.

Згідно до положень ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про відвід судді, ознайомившись з матеріалами цивільної справи 200/15455/15-ц, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно до ч.8, 9, 11 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У відповідності до положень п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи № 200/15455/15-ц, 23 липня 2015 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2015 року для розгляду даної справи був визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлев Д.О.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлева Д.О. від 21 вересня 2015 року вказана позовна заява повернута позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2015 року, за апеляційною скаргою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2015 року скасовано та передано питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2015 року для розгляду даної справи визначена суддя Кудрявцева Т.О.

Ухвалою судді від 16 листопада 2015 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року відмовлено Приватному акціонерному товариству «АГРО-СОЮЗ» у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року, за заявою позивача, позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про стягнення заборгованості залишено без розгляду в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ».

06 січня 2016 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АГРО-СОЮЗ» відхилено, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року про часткове залишення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишена без змін.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року провадження у цивільній справі за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинено до закінчення касаційного провадження Вищим Спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АГРО-Союз" на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.02.2016 року, винесених у даній цивільній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2016 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АГРО-Союз» відхилено, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року в даній справі залишено без змін.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року відновлено провадження у даній цивільній справіпризначено справу до розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року відхилено, вказану ухвалу залишено без змін.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду від 17 травня 2017 року № 336 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2017 року для розгляду даної справи була визначена суддя Женеску Е.В., якою ухвалою від 19 травня 2017 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2019 року Приватному акціонерному товариству «Агро-Союз» відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28 лютого 2020 року № 98 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2020 року для розгляду даної справи був визначений суддя Литвиненко І.Ю., яким ухвалою від 12 березня 2020 року дана цивільна справа була прийнята до провадження, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою судді Литвиненка І.Ю. у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 , третя особа - приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості відмовлено.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04 вересня 2020 року № 301 та відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2020 року вказана цивільна справа передана в провадження судді Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою від 09 вересня 2020 року справа прийнята суддею до провадження, визначено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 09 листопада 2020 року.

05 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з посиланням на наявність ознак респіраторної вірусної інфекції та підозру на COVID-19.

09 листопада 2020 року в зв`язку з неявкою відповідача, його представника та представника третьої особи, з огляду на вказане клопотання, підготовче засідання було перепризначено на 14 січня 2021 року.

12 січня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з посиланням на запровадження з 08 по 25 січня 2021 року жорстких карантинних обмежень та перебування відповідача ОСОБА_1 на самоізоляції.

В зв`язку з зазначеним та в зв`язку з заявленням представником третьої особи клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, підготовче засідання 14 січня 2021 було відкладено на 22 лютого 2021 року.

15 лютого 2021 року до суду від представника ПрАТ «Агро-Союз» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про прийняття справи до свого провадження, в зв`язку з чим 18.02.2021 року дану цивільну справу було направлено до Дніпропетровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року повернуто приватному акціонерному товариству «Агро-Союз» апеляційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про прийняття цивільної справи до свого провадження. При цьому, як зазначено у даній ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Також, апеляційний суд посилається на положення п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Після повернення даної справи з Дніпровського апеляційного суду та передання її 23 березня 2021 року судді Кудрявцевій Т.О., підготовче засідання у даній справі було призначено на 07 червня 2021 року, про що повідомлені учасники справи.

02 червня 2021 року до суду надійшла заява представника третьої особи - ПрАТ «Агро-Союз» з проханням відкласти підготовче засідання в зв`язку з терміновим відрядженням в інше місто.

04 червня 2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 електронним зв`язком надійшла заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з її хворобою, на підтвердження чого надала довідку з медичного закладу від 03 червня 2021 року.

В зв`язку з зазначеним, підготовче засідання 07 червня 2021 року було відкладено на 19 серпня 2021 року, про що повідомлені учасники справи.

16 серпня 2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від відповідача ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про прийняття справи до свого провадження, в зв`язку з чим 18.08.2021 року дану цивільну справу було направлено до Дніпропетровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року повернуто скаржнику. При цьому, як зазначено у даній ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Також, апеляційний суд посилається на положення п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Після повернення даної справи з Дніпровського апеляційного суду та передання її 03 вересня 2021 року судді Кудрявцевій Т.О., підготовче засідання у даній справі було призначено на 13 жовтня 2021 року, про що повідомлені учасники справи.

11 жовтня 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 з проханням відкласти розгляд справи з посиланням на поданням ним до Дніпровського апеляційного суду заяви про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року.

12 жовтня 2021 року до суду від представника ПрАТ «Агро-Союз» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням перебування його на самоізоляції з підозрою на захворювання на короновірус COVID-19.

Відповідно до матеріалів справи, дана цивільна справа 13 жовтня 2021 року була знята з розгляду в зв`язку з перебуванням судді Кудрявцевої Т.О. на лікарняному, в подальшому підготовче засідання у даній справі було призначено на 16 грудня 2021 року, про що повідомлені учасники справи.

З матеріалів цивільної справи також вбачається, що 03 листопада 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов запит від 02 листопада 2021 року з проханням терміново, протягом двох днів, направити до Дніпровського апеляційного суду дану справу № 200/15455/15-ц в зв`язку з надходженням до апеляційного суду заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, постановленій у даній справі. В зв`язку з зазначеним, 08 листопада 2021 року дана цивільна справа була направлена до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року було відмовлено. 29 листопада 2021 року дана цивільна справа була повернута до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

09 грудня 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов запит судді Куценко Т. від 09 грудня 2021 року з проханням терміново направити до Дніпровського апеляційного суду матеріали даної цивільної справи № 200/15455/15 для вирішення питання про роз`яснення рішення в зв`язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року. В зв`язку з зазначеним, 13.12.2021 року дана цивільна справа була направлена до Дніпровського апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2022 року заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року у даній справі залишено без задоволення. 07 лютого 2022 року дана цивільна справа була повернута до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

09 лютого 2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов лист судді Лаченкової О.В. від 01 лютого 2022 року, зі змісту якого вбачається, що в зв`язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року по справі № 200/15455/15-ц необхідно терміново, протягом двох днів направити зазначену цивільну справу до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про виправлення описки. В зв`язку з зазначеним, 11.02.2022 року дана цивільна справа була направлена до Дніпровського апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року відмовив. 17 травня 2022 року дана цивільна справа була повернута до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, у справі призначено підготовче засідання.

15 вересня 2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що через військові обставини, які наразі існують в Україні, з 17 вересня 2022 по 25 вересня 2022 року він перебуватиме поза межами м. Дніпро та Дніпропетровської області та не має наразі об`єктивої можливості прибути на судове засідання, призначене на 19 вересня 2022 року.

Зважаючи на вказане клопотання та рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року щодо відкладення по можливості розгляду справ (за винятком невідкладних судових розгляів), підготовче засідання у даній справі було відкладено на 05 грудня 2022 року, про що повідомлено учасників справи.

05 грудня 2022 року підготовче засідання у даній справі було розпочато, за клопотанням представника відповідача витребувано у Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України») належним чином оформлений детальний актуальний розрахунок нарахованих штрафних санкцій та суми заборгованості, які Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» просить стягнути з ОСОБА_1 в межах розгляду цивільної справи № 200/15455/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості; в зв`язку з зазначеним оголошено перерву у підготовчому засіданні у даній цивільній справі до 09 год. 15 хв. 13 лютого 2023 року, про що повідомлено учасників справи.

06 грудня 2022 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов лист судді Никифорова Л. від 30 листопада 2022 року, зі змісту якого вбачається, що 24 листопада 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по даній цивільній справі, в зв`язку з чим викладене прохання невідкладно направити на адресу апеляційного суду цивільну справу № 200/15455/15-ц для розгляду вказаної заяви. В зв`язку з зазначеним дана цивільна справа була направлена до Дніпровського апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення залишена без задоволення.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 25 січня 2023 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про прийняття судом до провадження даної справи.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року повернуто скаржнику. При цьому, як зазначено у даній ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Також, апеляційний суд посилається на положення п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Дана цивільна справа була повернута до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 14 лютого 2023 року.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду у складі судді Красвітної Т.П. від 01 лютого 2023 року, яка надійшла до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 02 лютого 2023 року, тобто під час перебування даної цивільної справи в Дніпровському апеляційному суді, витребувано з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 200/15455/15 з посиланням на надходження до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2022 року. В зв`язку з зазначеним дана цивільна справа 17.02.2023 року була направлена до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2022 року повернуто апелянту. При цьому, як зазначено у даній ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, стаття 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Також, апеляційний суд посилається на положення п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, відповідно до якого апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Дана цивільна справа була повернута з Дніпровського апеляційного суду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 03 березня 2023 року, проведення підготовчого засідання у даній справі було призначено на 02 травня 2023 року, про що повідомлені учасники справи.

02 травня 2023 року у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 01 червня 2023 року, враховуючи заяву відповідача, для надання відповідачу можливості ознайомлення з документами, які надані представником позивача на виконання ухвали суду від 05 грудня 2022 року.

11 травня 2023 року до суду від представника позивача надійшли заява про уточнення назви позивача на заява про застосування заходів процесуального примусу.

19 травня 2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов лист судді Городничої В. від 19 травня 2023 року, зі змісту якого вбачається, що до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року у цивільній справі № 200/15455/15, у зв`язку з чим необхідно терміново направити вищевказану справу на адресу Дніпровського апеляційного суду. В зв`язку з зазначеним 24.05.2023 року дана цивільна справа була направлена до Дніпровського апеляційного суду

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2023 року апеляційну скаргу представника Прокаєва СФ. на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року повернуто скаржнику з посиланням на положення статті 353, п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України.

Дана цивільна справа була повернута з Дніпровського апеляційного суду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 08 червня 2023 року, проведення підготовчого засідання у даній справі було призначено на 01 серпня 2023 року о 15-00 год. (з урахуванням періоду перебування головуючого судді у щорічній відпустці з 10 по 28 липня 2023 року).

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Суд вважає, що наведені представником позивача в заяві про відвід обставини, які, на його думку, є підставою для задоволення відводу судді Кудрявцевої Т.О., не можуть оцінюватись як сумнів у неупередженості судді в межах розгляду даної цивільної справи у розумінні приписів ст. 36 ЦПК України. Вказана заява про відвід посилань на існування обставин, визначених саме ст. 36 ЦПК України, як підстав для відводу судді від розгляду справи. Із змісту заяви про відвід вбачається, що заявником - представником позивача в обгрунтування підстав для відводу вказано про його незгоду з процесуальними рішеннями та діями суду при розгляді даної справи, що відповідно до положень ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

В заяві про відвід представник заявника посилається серед іншого на те, що судом не розглядаються звернення позивача про вжиття заходів до відповідача в зв`язку з зловживанням ним процесуальними правами та застосування до нього відповідних заходів впливу.

Разом з цим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що 11 травня 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - адвоката Васюти К.С. про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі відносно відповідача ОСОБА_1 . Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2023 року вказану заяву представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» - адвоката Васюти К.С. про застосування заходів процесуального примусу у даній цивільній справі № 200/15455/15-ц задоволено частково, застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в розмірі 5368,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 5368 гривень.

Як зазначено вище, в обгрунтування заяви про відвід заявник посилається також на те, що всупереч положенням ЦПК України суддею Кудрявцевою Т.О. кілька разів з дати внесення змін до ЦПК України щодо виключення п. 8 частини 1 ст. 353 ЦПК України було направлено апеляційні скарги відповідача і матеріали справи на ухвалу суду про відкриття провадження у справі і призначення до розгляду справи, на виправлення описок в ухвалах до апеляційної інстанції, що взагалі не передбачає апеляційного оскарження окремо від рішення суду, жодних ухвал про повернення апеляційної скарги заявнику суддею не виносилось, чим прямо порушено норми процесуального законодавства.

Разом з цим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що майже всі апеляційні скарги на ухвали, що постановлялися судом у даній справі, в тому числі які не підлягали оскарженню окремо від рішення суду, подавалися відповідачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду і в зв`язку з цим цивільна справа неодноразово витребовувалась до Дніпропетровського апеляційного суду запитами суддів цього суду, якими за результатами ознайомлення з апеляційними скаргами та матеріалами цивільної справи постановлювались відповідні ухвали про повернення апеляційних скарг апелянту, поданих на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. При цьому, в цих ухвалах Дніпровський апеляційний суд посилається на положення ст. 353 ЦПК України, якою встановлено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду; та на положення п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, відповідно до яких апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо: скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Таким чином, питання прийняття апеляційних скарг ОСОБА_1 , поданих на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, приймалось саме Дніпровським апеляційним судом.

Таким чином, оскільки наявних доказів упередженості судді при розгляді даної цивільної справи представником позивача не надано, суд приходить до висновку, що дана заява про відвід судді є необґрунтованою.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та, врахувавши вимоги ч. 3 статті 40 ЦПК України, наявними є підстави для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 200/15455/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз», про стягнення заборгованості, разом з заявою про відвід відповідно до ст. 40 ЦПК України передати до відповідної канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до цього складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кудрявцева