Рішення

від 28.06.2023 по справі 761/20963/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20963/22

Провадження № 2/761/1866/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Мягкого О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Позивач з 1992 року працювала на посаді сестри медичної палатної відділення гнійно-септичної хірургії в КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1». 09.09.2022 наказом № 471-к позивача було звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату. Підставою для звільнення став наказ в.о. директора КНП Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» про звільнення працівників від 04.07.2022 № 01-02/110, повідомлення про заплановане звільнення від 05.07.2022 р. № 01-04/674. Відповідачем було порушено законодавство про працю, оскільки позивач не отримувала персонального попередження про скорочення посади, як і не отримувала пропозиції про наявність вакантних посад. Про своє звільнення позивач дізналась 13.09.2022 р. в той же день вручено копію наказу. Зважаючи на викладене ОСОБА_1 просить суд поновити на посаді з дати звільнення та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Провадження у справі відкрито 22.02.2023 р., відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача надано відзив на позов, де зазначено наступне. У зв`язку із веденням бойових дій в районі знаходження НКП «КМДКЛ №1» пацієнти та персонал були евакуйовані в безпечні міста. Поступово робота почала відновлюватись після звільнення території Київської області від загарбників. Оскільки робота підприємства фактично зупинилась, більшій частині працівників, на підставі відповідних заяв, було надано відпустку без збереження заробітної плати, в тому числі і позивачу - до 08.09.2022 р. В цей час адміністрація закладу необхідність вжиття заходів для оптимізації лікувального процесу, скорочення витратної частини та проведення змін в організації роботи відділень в умовах воєнного стану.24.06.2022 р. був виданий наказ № 01-02/104 «Про реорганізацію відділень, внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників». Постійно діючою комісію із визначення працівників яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця та працівників із переважним правом залишитися на роботі, створеною відповідачем, було вирішено рекомендувати адміністрації КНП «КМДКЛ № 1» звільнити шляхом скорочення 19 осіб і серед них позивача. 04.07.2022 р. в.о. директора виданий наказ № 01-02/110 «Про звільнення працівників». 06.07.2022 р. на адресу ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про заплановане звільнення та пропозицією ознайомитись в відділі кадрів з наявними на той час вакансіями. Позивач до відділу кадрів не з`явилась. 09.09.2022 р. позивача було звільнено. Таким чином, роботодавцем права позивача порушено не було.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм належну оцінку суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 працювала на посаді сестра медична палатна відділення гнійно-септичної хірургії Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» та була звільнена з роботи 09.09.2022 р. за наказом № 471-К у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В наказі № 471-К від 09.09.2022 р. підставою для звільнення вказано наказ в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» «Про звільнення працівників» від 04.07.2022 № 01-02/110 та повідомлення про заплановане звільнення від 05.07.2022 № 01-04/674.

ОСОБА_1 зазначає, що її права при звільненні були порушені роботодавцем та підлягають захисту шляхом, вказаним в позові.

Відповідно до положень ст. 64 ГУ України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2022 р. КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» винесено наказ № 01-02/104 «Про реорганізацію відділень, внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», відповідно до якого з метою оптимізації лікувального процесу, скорочення витрат підприємства та необхідності проведення змін в організації роботи відділень в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 та складної економічної обстановки та керуючись ст. 64 ГК України, п. 1 ст. 40 КЗпП України , ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», п.п. 4.5.8. Статуту КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» та п.п. 2.2.4. Колективного договору, з 09.09.2022 р. ліквідовується, зокрема, відділення гнійно-септичної хірургії як окремого підрозділу та вводиться в його структуру новостворене відділення загальної хірургії з ліжками для урологічних хворих .

Також зазначеним наказом передбачено: начальнику відділу кадрів провести роботу щодо визначення переліку посад які підлягають скороченню та підготувати наказ про створення на підприємстві комісії із визначення працівників яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця та працівників із переважним правом залишитися на роботі; за результатами роботи комісії з урахуванням вимог ст. 42 КЗпП України скласти перелік працівників, що вивільняються та персонально попередити про це.

Питання доцільності зміни організаційної структури або скорочення чисельності або штату працівників на підприємстві не є предметом обговорення під час розгляду судом спору про незаконність звільнення, оскільки це є виключним правом роботодавця, яке ним реалізується на власний розсуд. В той же час, суди повинні перевірити наявність самих підстав для звільнення, тобто чи дійсно на підприємстві відбулись зміни в організації виробництва і праці і чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників.

Таких висновків дотримується Верховний суд у своїх постановах від 27.05.2021 р. № 201/6689/19, від 28.03.2019 р. № 755/3495/16-ц, від 22.01.2020 р. № 451/706/18 та зазначає, що при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

28.06.2022 р. відповідачем прийнято наказ № 01-02/109 «Про створення на підприємстві постійно діючої Комісії із визначення працівників яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця та працівників із переважним правом залишитися на роботі», відповідно до якого створено таку Комісію, визначено її склад та доручено, згідно вимог діючого законодавства організувати роботу щодо визначення осіб які можуть бути вивільнені у наслідок реорганізації відділень медичного закладу та внесення змін до штатного розпису, надавати рекомендації та пропозиції щодо переліку підлягаючих звільненню працівників.

Під час розгляду справи по суті не було встановлено обставин, що вищезазначені накази були оскаржені та скасовані у встановленому законом порядку.

Крім того, стороною позивача не оспорювався факт скорочення чисельності та штату працівників КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1»

Так, 29.06.2022 р. відбулось засідання постійно діючої комісії із визначення працівників яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця та працівників із переважним правом залишитися на роботі, про що свідчить протокол засідання № 1, на якому прийнято рішення рекомендувати адміністрації КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» звільнити шляхом скорочення 20 осіб, в тому числі і позивача ОСОБА_1 .

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2022 р. відповідачем на адресу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості направлено звітність по формі № 4-ПН «Інформація про заплановане вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації праці на 19 осіб.

04.07.2022 р. з метою оптимізації лікувального процесу, скорочення витрат підприємства та проведення змін в організації роботи відділень в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 та складної економічної обстановки, враховуючи рекомендації комісії із визначення працівників яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця та працівників із переважним правом залишитися на роботі, керуючись ст. 64 ГК України, п. 1 ст. 40 КЗпП України , ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», п.п. 4.5.8. Статуту КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» винесено наказ № 01-02/110 відповідно до якого з 09.09.2022 р. шляхом скорочення звільненню підлягають 19 осіб, серед яких і позивач.

Також надано начальнику відділу кадрів попередити працівників про звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України в термін та засіб, що передбачені законодавством України, протягом двомісячного терміну працівникам, які підлягають звільненню, повідомляти про появу вільних посад, провести на дату звільнення працівників усі необхідні нарахування та виплати, згідно законодавства України.

Так, указом Президента України 64/2022 від 24.02.2022 р. відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 133/2022 р. воєнний стан продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

21 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року.

02 травня 2022 р. Верховна Рада України ухвалила акт про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 р. № 341/2022 до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, в Україні було продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 р. № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

За положеннями п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Приписами ст. 49-2 КЗпП України визначено - про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , нею не виконувались посадові обов`язки з 24.02.2022 р. до дня звільнення.

Не заперечувалась під час розгляду справи представником відповідача та обставина, що більшій частині працівників, і в тому числі позивачу, надавались відпустки без збереження заробітної плати.

Так, як свідчать наявні матеріалах справи докази, відповідно до наказу умовах воєнного стану», п.п. 4.5.8. Статуту КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» від 02.05.2022 р. № 177/6-К позивачу було надано відпустку без збереження заробітної плати на період воєнного стану на 31 календарний день з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р. включно та у зв`язку із продовженням воєнного стану та відповідною заявою на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подовжено дію наказу про відпустки № 177/6-К від 02.05.2022 року до 08.09.2023 року включно (наказ № 185/6-К від 31.05.2022 р.).

Разом з тим, на виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України, 05.07.2022 р. КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» на адресу позивача - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку направлено повідомлення про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, яке проводиться відповідно до наказу № 01-02/110 від 04.07.2022 р., і відбудеться 09.09.2022 р. з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного місячного заробітку.

Одночасно працівнику запропоновано ознайомитись з наказом про звільнення працівників № 01-02/110 від 04.07.2022 та наявними на підприємстві вільними вакансіями та письмово повідомити про своє рішення.

Зазначене повідомлення направлено позивачу рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказано в особистій картці ОСОБА_1 .

При цьому наявні в матеріалах справі докази не дають підстав вважати про наявність у відповідача інших засобів зв`язку з позивачем.

За положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як це визначено ст. 13 ЦПК України.

Разом з тим, збирання доказів у цивільних справах, відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, підсумовуючи все наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, з якими чинне законодавство України передбачає настання наслідків, зазначених у ст. 235 КЗпП України - у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. 40,49-2,235, КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1», про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя