Ухвала

від 12.07.2023 по справі 201/7638/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7638/23

Провадження № 1-кс/201/2915/2023

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2022р. у справі № 201/5028/22 в межах кримінального провадження № 42022040000000226 від 15.07.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2023р. представник власника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 (діє на підставі ордеру від 28.06.2023р.) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про скасування арешту майна, обґрунтовуючи таким.

Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42022040000000226 від 15.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.201-2 КК України.

27.07.2022р. з 21-20 год. по 30.07.2022р. 01-34 год. проведений невідкладний обшук автомобіля марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , за результатами якого вилучено зазначений автомобіль, ключі від автомобіля марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes- benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2022р. по справі №201/5064/22 наданий дозвіл на проведення вказаного невідкладного обшуку.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2022р. по справі 201/5028/22 частково задоволене клопотання слідчого про накладення арешту, а саме, накладено арешт шляхом позбавлення права на розпорядження да скасування у встановленому КПК України порядку на: автомобіль марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 ; ключі від автомобіля марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 .

Станом на день звернення з відповідним клопотанням, заходи забезпечення у кримінальному провадженні відносно значеного майна скасовані не були.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні досі триває, відомості про причетність до злочину ОСОБА_3 , як власника вилученого майна не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підозра про вчинення кримінального правопорушення не пред`явлена, стосовно нього не здійснюється досудове розслідування, версія органу досудового розслідування про те, що вилучене майно є предметом, доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме, арешту мого майна відсутні, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи, що в кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння та розпорядження належним ОСОБА_3 автомобілем на підставі зазначених обставин, просив скасувати арешт автомобіля, оскільки відсутні підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Представник власника - адвокат ОСОБА_4 надав заяву, у якій клопотання підтримав, просив розглянути його без його участі.

Прокурор в судове засідання не заявився на електронну адресу суду від прокурора надана копія постанови слідчого від 04.11.2022р. про зупинення досудового розслідування.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, приходить до такого висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2022р. по справі 201/5028/22 накладено арешт на вилучене в межах кримінального провадження № 42022040000000226 від 15.07.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України під час обшуку автомобіля «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 речі та документи, а саме:

- 200 бронепластин із маркуванням «Armor NSN DC4/4062»;

- 102 жилети тканеві кольору хакі із надписом «Body armor osprey»;

- 96 елементи розгрузки із надписом «DC4/4045»;

- 100 елементів розгрузки із надписом «cover half collar»;

- 106 елементів розгрузки із надписом «cover br1ssard»;

- 28 елементів розгрузки із надписом «vest waistband» - заборонивши розпорядження, відчуження та користування, з метою збереження речових доказів.

Накладено арешт шляхом позбавлення права на розпорядження до скасування у встановленому КПК України порядку на наступне майно: транспортний засіб марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки серія та номер НОМЕР_3 ; ключі від транспортного засобу марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 ».

У задоволенні клопотання у іншій частині - відмовлено.

Зобов`язано уповноважену особу органу досудового розслідування, прокурора у кримінальному провадженні або іншу уповноважену особу негайно передати транспортний засіб марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки серія та номер НОМЕР_3 та ключі від транспортного засобу марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 » - на відповідальне зберігання його власнику - ОСОБА_3 або її уповноваженому представнику.

Заборонено ОСОБА_3 розпоряджатись вказаним транспортним засобом, відчужувати, розбирати його повністю або частково.

Зобов`язану ОСОБА_3 повідомляти письмово слідчого/дізнавача про зміну місця зберігання (гаражування) транспортного засобу та надавати доступ до місця його зберігання за першою вимогою слідчого/дізнавача і, за необхідності, за вимогою слідчого/дізнавача доставляти вищевказаний транспортний засіб для проведення слідчих дій.

Уповноваженій особі органу досудового розслідування, прокурору у кримінальному провадженні або іншій уповноваженій особі попередити ОСОБА_3 під розпис про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України в разі вчинення будь-яких незаконних дій щодо арештованого транспортного засобу.

Як видно зі змісту ухвали про накладення арешту, у провадженні ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадженняі №42022040000000226 від 15.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 12.07.2022 громадяни Польщі ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 та ОСОБА_10 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 ввезли на територію України 260 бронежилетів, які на пункті перетину кордону «Рава-Руська» задекларовані як гуманітарна допомога на адресу благодійної організації «Благодійний фонд «Наша Мрія» (ЄДРПОУ 44851237, юридична адреса: м. Львів, вул. Глинянський Тракт, буд. 34-Б) - директор фонду ОСОБА_12 .

В ході досудового розслідування встановлено, що вказані особи мають намір на продаж завезених як гуманітарна допомога бронежилетів з метою отримання прибутку.

Так, 29.07.2022 співробітниками СУ ГУНП спільно з прокуратурою та УСБУ у Дніпропетровській області зафіксовано факт продажу перевезеної через митний кордон України, задекларованої ВМД через митницю України продукції, як гуманітарна допомога, а саме бронежилетів на суму 40 тисяч доларів США.

29.07.2022 з 21:20 години по 30.07.2022 01:34 години проведено у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України невідкладний обшук автомобіля «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 , (місце знаходження смт. Рясне Руська, вул. Кільцева, 3 Львівська область), на якому продавець ( ОСОБА_10 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ) привіз гуманітарну продукцію. В подальшому після її придбання (передачі коштів покупцем) було виявлено та вилучено:

- 200 бронепластин із маркуванням «Armor NSN DC4/4062»;

- 102 жилети тканеві кольору хакі із надписом «Body armor osprey»;

- 96 елементи розгрузки із надписом «DC4/4045»;

- 100 елементів розгрузки із надписом «cover half collar»;

- 106 елементів розгрузки із надписом «cover br1ssard»;

- 28 елементів розгрузки із надписом «vest waistband»;

- транспортний засіб марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки серія та номер НОМЕР_3 ;

- ключі від транспортного засобу марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 »;

Поставною слідчого від 30.07.2022 вилучені вищезазначені речі і документи визнані речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2022р. у справі № 201/5064/22 наданий дозвіл на проведення вказаного невідкладного обшуку.

Як видно із наданої прокурором постанови старшого слідчого СУГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , погодженої прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_14 про зупинення досудового розслідування від 04.11.2022р., у невстановлений досудовим розслідуванням точний час у ОСОБА_10 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) виник спільний злочинний план, направлений на незаконне збагачення шляхом продажу гуманітарного вантажу на території України, а саме, предмета індивідуального захисту військових (у т.ч. бронежилетів та бронеплит).

З цією метою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.07.2022р., переобуючи на території Республіки Польщі, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 отримали безоплатно від Польського підприємства з обмеженою відповідальністю «Neutrinex» в якості гуманітарної допомоги для Збройних сил України бронежилети у кількості 100 штук та комплекти до них.

У подальшому, з метою реалізації спільного єдиного злочинного умислу, 12.07.2022 ОСОБА_10 разом з громадянином Республіки Польща ОСОБА_15 на автомобілі Ford Transit (державний реєстраційний номер НОМЕР_7 ) ввезли на територію України через пункт перетину «Рава-Руська-Гребенне» для благодійної організації «Благодійний фонд «Наша Мрія»» на територію України 100 бронежилетів, які задекларовано в якості гуманітарної допомоги.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 29.07.2022, усвідомлюючи той факт, що гуманітарна допомога, яка перебуває у його розпорядженні, це цільова адресна безоплатна допомога, що надається із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її в тому числі й у зв`язку з підготовкою до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди н отримувачів, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вищевказаним положенням Законів України та запровадженням воєнного стану на території України внаслідок агресії Російської Федерації, розпочали активні дії, направлені на доведення свого злочинного плану до кінця.

Так, протягом липня 2022 року ОСОБА_10 , реалізовуючи спільний злочинний план, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, під приводом волонтерської діяльності благодійної організації «Благодійного фонду «Наша Мрія», ЄДРПОУ 44851237, яка мала полягати у безоплатній передачі Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, створеним відповідно до законодавства України, товарів індивідуального захисту, вирішив продати 100 бронежилетів з броне пластинами.

Одержувачем зазначеного товару гуманітарної допомоги повинні були Збройні Сили України.

У період часу з липня 2022 року ОСОБА_10 , реалізовуючи спільний злочинний план, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_8 , керуючись єдиним корисливим мотивом, почали підшукувати осіб, які зацікавлені у покупці бронежилетів. Для цього ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пропонували знайомим особам, а також через сайти розміщення оголошень купити бронежилети у кількості 100 штук за 400 доларів США за 1 штуку.

Після цього, 21.07.2022, о 20 годині 09 хвилин, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_8 з метою реалізації спільного з ОСОБА_10 злочинного умислу, використовуючи додаток «Telegram» надіслав ОСОБА_16 оголошення про продаж бронежилетів та встановив загальну суму за 100 бронежилетів 40 000 доларів США.

У подальшому ОСОБА_10 , реалізовуючи спільний злочинний план, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету одержання спільного незаконного прибутку, діючи з корисливих мотивів, незважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів ЗСУ, розпочали дії, спрямовані на реалізацію вказаних товарів ОСОБА_16 .

У ході спілкування за допомогою Інтернет-месенджеру «Telegram» ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний злочинний план, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , надав ОСОБА_16 технічні характеристики бронежилетів, фотокопії документації, що стосується перетину кордону України вказаних бронежилетів як гуманітарної допомоги, та зазначив вартість продажу ОСОБА_16 100 бронежилетів за ціною 400 доларів США за 1 штуку.

29.07.2022р. приблизно о 21.10 год, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_8 , перебуваючи на території кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_1 , надав ОСОБА_16 документи щодо технічних характеристик бронежилетів та лист-повідомлення №01-64 від 29.07.2022 про передачу благодійною організацією Благодійний фонд «Наша Мрія» 100 бронежилетів на потреби Збройних Сил України та продемонстрував вказані бронежилети, які знаходились у багажному відділенні автомобіля «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 .

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на продаж 100 бронежилетів, які є гуманітарною допомогою, з метою одержання прибутку ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, 29.07.2022, приблизно о 21:20 годині, перебуваючи на території кафе «Львівське передмістя» за адресою: м. Львів, с.Рясне-Руське, вул. Кільцева дорога, буд. 3, поруч із транспортним засобом марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_1 , у багажному відділенні якого знаходилась гуманітарна допомога у вигляді 200 бронепластин, жилети тканеві, елементи розвантаження тощо, діючи з корисливих мотивів, незважаючи на обов`язок безоплатної передачі даних бронежилетів ЗСУ отримав від ОСОБА_16 незаконний прибуток за продаж товарів гуманітарної допомоги, у розмірі 40 000 доларів США, який у 1166 разів перевищує неоподатковуваний мінімум і становить великий розмір, який ОСОБА_10 та ОСОБА_8 домовилися розподілити між собою.

ОСОБА_8 , ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюються у продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненого у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального групою осіб під баченого ч. 3 ст. 201 -2 КК України.

26.08.2022р. ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

26.08.2022р. відповідно до статей 3, 4 Договору між Україною та Республікою Польща «Про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, статей 1, 2 Угоди між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польща від 1998 року СУ ГУНП у Дніпропетровській області звернулось із запитом про надання міжнародної правової допомоги у розслідуваному ним кримінальному провадженні № 42022040000000226 за частиною 3 статті 201-2 Кримінального кодексу України, що розпочато 15.07.2022р. за фактом незаконного використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги.

З метою дотримання прав підозрюваних відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, необхідно виконати процесуальні дії на території Республіки Польща.

Вручити громадянину Республіки Польща ОСОБА_17 (мовою паспорта - ОСОБА_17 ), повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України, від 26.08.2022р.

Вручити громадянину Республіки Польща ОСОБА_19 (мовою паспорта - ОСОБА_19 ), повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 201-2 КК України, від 26.08.2022р.

Допитати як підозрюваних ОСОБА_17 та ОСОБА_19

04.112022р. у кримінальному провадженні виникла необхідність у проведенні допиту в процесуальному статусі свідка директора БО БФ«Наша Мрія» ОСОБА_12 , та співзасновника БО БФ «Наша Мрія» ОСОБА_21 та досудове розслідування було відновлене.

Отже, постановою від 04.11.2022р. досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №42022040000000226 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, зупинене у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Із вказаної постанови слідує, що двом особам - ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вже повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Відомості про причетність до злочину ОСОБА_3 відсутні, підозра у вчиненні кримінального правопорушення йому не пред`явлена, стосовно нього не здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Як видно зі змісту ухвали слідчого судді про накладення арешту, приймаючи рішення про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя виходив з того, що арешт накладається відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчі дії у кримінальному провадженні стосовно вилученого у ОСОБА_3 не проводяться.

Майно, яке було вилучене із автомобіля «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 , , на якому привезена сама гуманітарна продукція вилучена та арештована. Поставною слідчого від 30.07.2022р. вилучені речі (предмети гуманітарної допомоги) визнані речовими доказами.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008р., де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994р., Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Європейський суд з прав людини у справі «Свіргунець проти України» зазначив, що насамперед, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони». До того ж, верховенство права, як один із основоположних принципів демократичного суспільства, є невід`ємною частиною всіх статей Конвенції (рішення у справі «Амуур проти Франції» (Amuur v. France), від 25.06.1996р., пункт 50, згадане рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), пункт 58).

Оскільки другий абзац статті 1 Першого протоколу до Конвенції повинен тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого в першому реченні цієї статті, має існувати розумна пропорційність між застосованими засобами та переслідуваною метою: Суд повинен визначити, чи був забезпечений справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу щодо цього та інтересами відповідної окремої компанії (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Г.І.Е.М.С.Р.Л. та інші проти Італії» [ВП] (G.I.E.M.S.R.L. and Others v. Italy) [GC], заява № 1828/06 та 2 інші заяви, пункт 293, від 28.06.2018р.).

Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обгрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії» [ВП] () [GC], заява № 36480/07, пункт 95, від 11.12.2018р.).

У справі FILKIN v. PORTUGAL, яка стосується негативних правових наслідків, які можуть настати для держави, якщо в межах кримінального провадження необгрунтовано застосовується арешт майна особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Зокрема арешт було застосовано на 3 роки, після чого знято. У зв`язку з цим Суд встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

Згідно із ст. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, передача в позику, знищення, переробка і т. ін.).

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або деякі з них можуть належати і не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад, довірчому власнику майна, орендатору тощо. На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір найму, договір управління майном).

Згідно з нормою ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.

На переконання слідчого судді, будь-які умисні дії щодо майна включаються в поняття «розпорядження» - правомірності власника.

Зважаючи на встановлену наявність у транспортного засобу ознак речового доказу, завдання кримінального провадження і мета арешту не вимагають його недоторканості і збереження безпосередньо в тому стані, в якому він був виявлений під час вчинення кримінального правопорушення. Тобто звичайне зношення майна в природніх умовах не зашкодить його використанню з визначеною метою.

Відповідно до ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: 1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; 2) оголошено в розшук підозрюваного; 2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Проведення слідчих (розшукових) дій в зупиненому досудовому розслідуванні тягне за собою нівелювання результатів цих дій та визнання отриманих відомостей недопустимими як доказів. Водночас, заборона стосується лише слідчих (розшукових) дій. У зупиненому кримінальному провадженні можливе вчинення інших процесуальних дій, які не є слідчими у розумінні ст. 223 КПК України (спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні). Зокрема, можливе виконання процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (обрання, зміна, скасування запобіжних заходів, відсторонення від посади, арешт майна тощо), ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення в порядку ст. 221 КПК України тощо.

Отже, розгляд слідчим суддею клопотання про скасування арешту не є слідчою (розшуковою) дією у кримінальному провадженні.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує те, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено. Досудове розслідування зупинене. Зупинення досудового розслідування - це тимчасова вимушена перерва у провадженні досудового розслідування, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження. Захід забезпечення кримінального провадження залишається, не скасований, а перебіг строку розслідування зупинено. Тим часом, заборона на розпорядження транспортним засобом, а також ключами та свідоцтвом про його реєстрацію, при тому, що кримінальне провадження не закінчене і ОСОБА_3 не повідомлено про підозру, на даний час вже не є пропорційною.

Тому, зважаючи на відсутність даних щодо доцільності утримувати вказаний транспортний засіб, слідчий суддя вважає за можливе скасувати арешт у частині позбавлення права на розпорядження транспортним засобом марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 »; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки серія та номер НОМЕР_3 ; ключами від транспортного засобу марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 ».

На підставі вищевикладеного та керуючись 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2022р. у справі № 201/5028/22 в межах кримінального провадження № 42022040000000226 від 15.07.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2022р. у справі № 201/5028/22 в межах кримінального провадження № 42022040000000226 від 15.07.2022р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - скасувати у частині позбавлення права на розпорядження транспортним засобом марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 »; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки серія та номер НОМЕР_3 ; ключами від транспортного засобу марки «Mercedes-benz 312D», д.н.з. НОМЕР_2 ».

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 13 липня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1