Ухвала

від 14.07.2023 по справі 344/7851/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/7851/23

Провадження № 2/344/2128/23

У Х В А Л А

14 липня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

03.05.2023 адвокат Сливінський Олексій Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , вимогами якої просить: розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку від 04.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюком Б.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1352; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101; розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюком Б.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1358; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 0,0919 (нуль дев`ятсот дев`ятнадцять десятитисячних) гектара, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077; стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивачів понесені судові витрати.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, із наданням позивачам строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

12.07.2023 року позивачами подано клопотання про збільшення позовних вимог, а саме про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101 та земельну ділянку площею 0,0919 (нуль дев`ятсот дев`ятнадцять десятитисячних) гектарів, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077.

13.07.2023 представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, щодо якого подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101; зупинення продажу арештованого майна, щодо якого подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту: земельної ділянки площею 0,0919 (нуль дев`ятсот дев`ятнадцять десятитисячних) гектара, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077 чи будь-який інший вид відчуження.

В обґрунтування заяви заявник покликається на те, що станом на дату звернення до суду майно, що підлягатиме поверненню позивачам у разі задоволення позову, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101 та земельна ділянку площею 0,0919 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077, перебувають під арештом у зв`язку з постановою про арешт майна боржника, серія та номер 69953969, виданий 28.09.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. та постанови, серія та номер 66015425, виданий 07.07.2021 старшим державним виконавцем Татакіним П.П. Згідно інформації висвітленої на вебресурсі за адресою: https://setam.net.ua/auction/524894 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 виставлений на аукціон (роздруківка з сайту в додатках). Якщо житловий будинок та земельна ділянка будуть реалізовані на торгах, повернення їх позивачам, як законним власникам, буде значно ускладнено. Новий власник буде вважатись добросовісним набувачем, а відтак, повернення майна із його власності буде вимагати подання нового позову (віндикаційного позову). Враховуючи те, що протягом розгляду віндикаційного позову майно буде знаходитись у володінні та користуванні нового власника, існує реальна загроза значного пошкодження майна. Окрім того, виселення позивачів з даного майна призведе до позбавлення їх єдиного житла.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Позивачі, в порядку забезпечення позову, просять зупинити продаж арештованого майна, щодо якого подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101 та земельної ділянки площею 0,0919 (нуль дев`ятсот дев`ятнадцять десятитисячних) гектара, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077 чи будь-який інший вид відчуження.

У постанові від 05 грудня 2022 року справа № 757/22558/20, провадження № 61-158сво21 Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.

У постанові від 13.03.2019 року справі № 755/1357/18 Верховного Суду зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер, а зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права стягувача у виконавчому провадженні.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обраний позивачами спосіб забезпечення позову, у порядку пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, містить належне обґрунтування.

Між сторонами наявний спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, обраний позивачами вид забезпечення позову співмірний із заявленими позовними вимогами, а тому суд приходить до переконання, що заява представника позивачів адвоката Сливінського О.А. про забезпечення позову у даній справі підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Сливінського Олексія Анатолійовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності - задовольнити.

Зупинити продаж арештованого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1142841226101.

Зупинити продаж арештованого майна - земельної ділянки площею 0,0919 (нуль дев`ятсот дев`ятнадцять десятитисячних) гектара, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:01:009:0077 чи будь-який інший вид відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 13.07.2026.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Антоняк Т.М.