Рішення

від 11.07.2023 по справі 134/965/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/965/23

2/134/204/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 липня 2023 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Азарян М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права на спадщину за заповітом,

встановив:

08 червня 2023 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, у якому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 55,3 кв. м, житловою площею - 31,3 кв. м, до складу якого входять: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», ганок - «б1», сарай - «В», сарай - «в», гараж - «Г», сарай - «Д», сарай - «Є», сарай - «Е», погріб з шийкою - «П», убиральня - «У», криниця - «К», огорожа - «1-3».

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилася спадщина, до складу якої увійшли земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4880 га, кадастровий номер 0521981500:01:001:0056, яка розташована на території бувшої Гарячківської сільської ради, та житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивача, яким заповіла йому усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що по закону вона матиме право.

Позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті матері та оформив спадкові права на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку.

Однак, нотаріусом йому було відмовлено в оформлені спадкових прав на спірне будинковолодіння через відсутність правовстановлюючих документів на нього.

В зв`язку з цим він змушений звернутися до суду з даним позовом.

09 червня 2023 року ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, а також вирішено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Глушкова О.І. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача - Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області направила на електронну адресу суду клопотання, у якому просить розглянути справу без участі представника Городківської сільської ради за наявними у справі документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , яка була матір`ю позивача ОСОБА_1 .

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 12 грудня 2005 року секретарем виконкому Гарячківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області Барабаш Є.В. за р.№ 218, яким заповіла своєму сину ОСОБА_1 усе своє майно.

07 листопада 2022 року за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. заведено спадкову справу № 223/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Того ж дня приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1433, на належну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку № НОМЕР_1 , розташовану на території Гарячківської сільської ради Тульчинського (бувшого Крижопільського) району Вінницької області, площею 2,4880 га, кадастровий номер 0521981500:01:001:0056, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 806255 від 14 грудня 2005 року.

Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 03 лютого 2006 року, копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 27 лютого 1979 року, де його батьками вказані - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копією заповіту ОСОБА_2 , копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 листопада 2022 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70548597 від 07.11.2022, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 314415668 від 07.11.2022, а також матеріалами спадкової справи № 223/2022, заведеної 07 листопада 2022 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 та оформив спадкові права на частину спадкового майна.

Судом також встановлено, що згідно виписки з погосподарської книги № 10, особовий рахунок № НОМЕР_4 , житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, за життя ОСОБА_2 рішення про прийняття спірного житлового будинку в експлуатацію не приймалось, правовстановлюючий документ на її ім`я не видавався й відповідно право власності на вказаний будинок у встановленому на той час порядку не реєструвалось.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Приватний нотаріус Тульчинського нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. відмовила позивачу ОСОБА_1 в оформленні спадщини після смерті матері ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 по причині відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.11.2022 року № 110/02-31).

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 20 грудня 2022 року за результатами технічної інвентаризації будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво житлового будинку «А», веранди «а», ганку «а1» здійснено у 1947 році, сараю «В», гаража «Г», сараю «Д», сараю «Є» - у 1960 році, погребу з шийкою «П» - у 1961 році, сараю «в» - у 1962 році, сараю «Е» - у 1985 році, літньої кухні «Б», веранди «б» - у 1989 році, ганку «б1», убиральні «У», криниці «К» - у 1990 році.

Тобто, спірний житловий будинок з господарськими будівлями побудовано до 05 серпня 1992 року, а отже, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула за життя право власності на вказане домоволодіння, яке переходить у порядку спадкування до її єдиного спадкоємця - сина ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. У відповідності п. 24 зазначеної постанови такі заяви подаються до спадкоємців, що прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їх прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що мотивовано нотаріусом відсутністю правовстановлюючих документів на дане нерухоме майно.

Отже, позивачем обрано належний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який є найбільш ефективним у спірних правовідносинах.

Оскільки спірне нерухоме майно набуто спадкодавцем ОСОБА_2 у законний спосіб і належало їй за життя на праві власності, тому воно увійшло до складу спадщини після її смерті.

Враховуючи викладене, за позивачем ОСОБА_1 слід визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так як відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, тому суд вважає за можливе віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 55,3 кв. м, житловою площею - 31,3 кв. м, до складу якого входять: житловий будинок - «А», веранда - «а», ганок - «а1», літня кухня - «Б», веранда - «б», ганок - «б1», сарай - «В», сарай - «в», гараж - «Г», сарай - «Д», сарай - «Є», сарай - «Е», погріб з шийкою - «П», убиральня - «У», криниця - «К», огорожа - «1-3».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Городківська сільська рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: с. Городківка, вул. Благовіщенська, 51, Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328789.

Суддя: