Постанова

від 10.07.2023 по справі 521/3986/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/331/23

Номер справи місцевого суду: 521/3986/22

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 року м. Одеса

Суддя Одеськогоапеляційного суду ЖуравльовО.Г.,за участі-секретаря судовогозасідання БойкоВ.В.,представника особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 -Левіта В.С., представника Одеської митниці - Кептене Д.А., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Левіта В.С. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2023, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором ТОВ «КАНБУД 20», прожива за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, а саме: 20204529,41 з конфіскацією товарів за протоколом №5544/50000/21.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

З протоколупро адміністративнеправопорушення вбачається,що 30.10.2020між ТОВ«КАНБУД20»(кодЄДРПОУ 43861804)в особігр. ОСОБА_1 та компанією «PURELUMI GROUP LIMITED» (Китай) а особі гр. ОСОБА_2 укладено зовнішньоекономічний контракт №К20101 щодо поставки товарів в Україну.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки «СРТ» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Італії на вантажному автотранспортному засобі р/н IS77WAC/S257SJ прибули товари «косметичні засоби (в асортименті)», загальною вагою (брутто) 19739,3 кг.

12.04.2021 декларантом ТОВ «ЕТГ-ЛОГІСТИКА» ОСОБА_3 , який діє на підставі договору про надання митно-брокерських послуг та експедиційних послуг від 30.10.2020 №30-10-20 була підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500500/2021/016230.

Разом з митною декларацією було надано передбачені ст. 335 Митного кодексу України документи серед яких: контракт від 30.10.2020 №К20101, інвойс від 05.04.2021 №0002144, СМR від 09.04.2021 №6019, CARNET TIR №GХ84676966 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно доінформації,зазначеної уМД татоваросупровідних документахвстановлено,що продавцемта відправникомтовару єкомпанія «PURELUMI GROUP LIMITED» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «КАНБУL20» (м. Одеса,вул. Балківська, буд. 120/2, код ЄДРПОУ 43861804).

Відповідно графМД №UA500500/2021/016230було заявлено16найменувань товарів«косметичні засобидля доглядуза шкірою,засоби длядогляду заволоссям,засоби,що використовуютьсяпід часта післягоління,засоби (лаки)для доглядуза волоссям, друкована рекламна продукція, дезодоранти для тіла, засоби для миття шкіри, друкована рекламна продукція та інші».

Загальна вартістьтоварів відповіднодо інвойсукомпанії «PURELUMIGROUPLIMITED»від 05.04.2021№0002144становить 30231,36євро (згіднокурсу НБУ 1002236,09 грн.).

Митні платежі за вищевказані товари по МД були нараховані та сплачені у розмірі 305013,08 грн.

Після здійснення митного оформлення за МД №UA500500/2021/016230 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Статтею 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України встановлено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів країн Європейського союзу (Італії та Словенії).

Листом Департаменту боротьби з контрабандою Держмитслужби України від 04.08.2021 №20/20-02-01/7.10/2646 (вхід. митниці від 04.08.2021 №3053/4-06) до Одеської митниці на запит української сторони спрямовано відповідь митних органів Італійської Республіки від 28.07.2021 №273484/RU/EL (вхід. Держмитслужби від 28.07.2021 №18341/11).

Так,згідно зазначеноївідповіді митнихорганів ІталійськоїРеспубліки танадісланих експортнихдокументів встановлено,що комерційнітранзакції,пов`язаніз переміщеннямтоварів черезмитний кордонУкраїни вантажнимавтотранспортним засобомр/нIS77WAC/S257SJза книжкоюCARNETTIR№ НОМЕР_2 зареєстрованою вмитних органахІталії підномером 4430Wвід 09.04.2021,здійснювались заекспортними митнимидеклараціями різнихкраїн,а самеMRNз номерами:21FRD1610028738060,21FRD5340023068382,СH00000265730650,21SI00191315055551,21SI00191315055578.21SI00191315055586,21SI00191315055600,21SI00191315055626,21SI00191315055634,21SI00191315055642,21SI00191325428476,21SI00191325428524, 21ITQYG1T0078812E8, 21ITQYG1T0078815E5,21ITQ3J1T0008543E1, 21ITQ3J1T0008544E0, 21ITQ3J1T0008545E0, 21ITQ3J1T0008546E9, 21ITQ3J1T0008547E8, 21ITQ3J1T0008548E7, 21ITQ3J1T0008549E6, 21ITQ3J1T0008550E9, 21IQ3J1T0008551E8.

Листом Департаментуміжнародної взаємодіїДержмитслужби Українивід 12.10.2021№26/26-04/7.10/159(вхід.митниці від13.10.2021№9097/4-06)до Одеськоїмитниці надодатковий запитукраїнської сторониспрямовано відповідь митних органів Італійської Республіки від 17.09.2021 №344852/RU/EL (вхід. Держмитслужби від 20.09.2021 №22928/11).

Так, листом митних органів Італійської Республіки від 17.09.2021 №344852/RU/EL надано роздруківки виданих безпосередньо в Італії 11 експортних декларацій на товари, що переміщувалися за 11 із 23 перелічених вище митних декларацій MRN.

В результатіопрацювання отриманихматеріалів встановлено,що замитними деклараціямитипу ЕХА від31.03.2021№№2781001T78812 (MRN№21ITQYG1T0078812E8),2781001T78815(MRN№21ITQYG1T0078815E5),від 09.04.2021№№3211001T8543 (MRN №21ITQ3J1T0008543E1), 321100 1 T 8544 (MRN №21ITQ3J1T0008544E0), 321100 1 T 8545 (MRN №21ITQ3J1T0008545E0), 321100 1 T 8546 (MRN №21ITQ3J1T0008546E9), 321100 1 T 8547 (MRN №21ITQ3J1T0008547E8) , 32100 1 T 8548 (MRN №21ITQ3J1T0008548E7), 321100 1 T 8549 (MRN №21ITQ3J1T0008549E6) , 321100 1 T 8550 (MRN №21ITQ3J1T0008550E9), 321100 1 T 8551 (MRN №21IQ3J1T0008551E8) з Італії експортовано товари загальною вагою (брутто) 14030,58 кг. Загальна фактурна вартість товарів за умовами поставки EXW або FCA становить 257735,64 євро.

Відправниками товарів згідно вищезазначених експортних декларацій виступали компанії: «DAVINES S.P.A» (Італія), «HIM CO SPA A SOCIO UNICO» (Італія), «LOGLI MASSIMO SPA» (Італія), «EDELSTEIN S.R.L.» (Італія), «LABORATORI ALAN GEY SRL» (Італія), «IM PRODUCTION» (Франція), «LABORATOIRES B.L.C. THALGO COSMETIC» (Франція), «SIMILDIET S.L.» (Іспанія), «LABORATORIO INNOAESTHETICS S.L.» (Іспанія), «NANUSHKA INTERNATIONAL ZRT» (Угорщина); а одержувачами товарів виступали українські підприємства або підприємства із назвами: «BEAUTY TRADE LTD» (м. Київ), «GALLERY OPERA» (м. Одеса), «SAMIR INTERNATIONAL TRADE AND» (м. Харків), «LEGAL REPRESENTATIVE BOBYK O.JA» (м. Львів), «PRIVATE ENTERPRISER IRYNA KSENAFONT» (м. Черкаси) та окремі особи «KHAKHALKINA ALONA OLEKSANDRIVNA» (м. Харків), «OLEG IVANCIUK» (м. Одеса).

Також,під часздійснення перевіркилистом Департаментуміжнародної взаємодіїДержмитслужби від 28.10.2021№26/26-04/7.10/290(вхід.митниці від28.10.2021№10442/4-06)до Одеськоїмитниці назапит українськоїсторони спрямовановідповідь митнихорганів РеспублікиСловенії від 05.10.2021 №5490-125/2021-4 (вхід. Держмитслужби від 18.10.2021 №25476/11), яка стосується цієї ж партії товарів, експортні процедури щодо яких відбувалися на території Республіки Словенія.

Так, листом митних органів Республіки Словенія від 05.10.2021 №5490-125/2021-4 надано роздруківки виданих безпосередньо в Словенії 9 експортних декларацій з інвойсами на товари, що переміщувалися за 9 із 23 перелічених вище митних декларацій MRN.

В результаті опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що за митними деклараціями типу MRN EX від 08.04.2021 №№21SI00191325428476 (інвойс від 16.03.2021 №11002), 21SI00191325428524 (інвойс від 10.03.2021 №11001), типу MRN T1 від 08.04.2021 №№21SI00191315055551 (інвойс від 25.03.2021 №so49788), 21SI00191315055578 (інвойс від 18.03.2021 №SIN0048787), 21SI00191315055586 (інвойс від 05.03.2021 №2020305-1), 21SI00191315055600 (інвойс від 29.03.2021 №934001426), 21SI0019135055626 (інвойс від 25.03.2021 №1168427), 21SI00191315055634 (інвойси від 12.01.2021 №1108425, від 27.01.2021 №1118963), 21SI00191315055642 (інвойси від 18.03.2021 №№1917193, 1917194, 1918250, 1922984) з Словенії експортовано товари загальною вагою (брутто) 5276,6 кг. Загальна фактурна вартість товарів за умовами поставки EXW або FCA становить 126199,21 євро та 267875,5 доларів США.

Відправниками товарівзгідно наданихмитними органамиРеспубліки Словеніяекспортних деклараційта інвойсіввиступали компанії: «SA.AL GMBH» (Австрія), «INTERLOGIS D.O.O» (Словенія); продавцями товарів виступали компанії «SA.AL GMBH» (Австрія), «INDIGOFERA», «STERIMEDIX LIMITED» (Великобританія), «ELEMIS LTD» (Великобританія), «IMAGE SKINCARE» (США), «POLLOGEN LTD» (Ізраїль); а одержувачами товарів виступали українські підприємства або підприємства із назвами: «BEAUTY TRADE LTD» (м. Київ), «JAN-KYIV LLC OLEKSIY RADYAN» (м. Київ), «ACADEMY SCIENTIFICS LLC» (м. Київ), «UKRAINIAN INNOVATIONS LLC» (м. Київ), «MYSKINPRO» (м. Київ), «GALLERY OPERA» (м. Одеса), «MAX ESTHETICS LLC» (м. Одеса).

Тобто, на підставі наданих митними органами Республіки Італія та Республіки Словенія експортних документів встановлено, що загальна фактурна вартість більшої частини партії товарів вагою (брутто) 19307,18 кг становить 383934,85 євро та 267875,5 доларів США (згідно курсу НБУ 20204529,41 грн.)

Таким чином,різниця міжвартістю товарів,зазначеною унаданих доОдеської митниціДержмитслужби МДвід 12.04.2021№UA500500/2020/016230та інвойсікомпанії «PURELUMIGROUPLIMITED» від 05.04.2021 №0002144 (30231,36 євро згідно курсу НБУ 1002236,09 грн), і фактичною загальною вартістю (383934,85 євро та 267875,5 доларів США згідно курсу НБУ 20204529,41 грн.) товарів, оформлених у Італії та Словенії та експортованих до України, становить 353703,49 євро та 267875,5 доларів США (19202293,32 грн.), що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених в Одеській митниці Держмитслужби.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої від митних органів Республіки Італія та Республіки Словенія стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу українського підприємства ТОВ «КАНБУД20» (код ЄДРПОУ 43861804) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Італії та Словенії та є недостовірними стосовно відправника та одержувача товарів, сторін зовнішньоекономічної угоди, а також умов поставок та вартості товарів.

На підставі вищевказаних обставин, посадовою особою митного органу було складено протокол про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Левіт В.С. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Доводи обґрунтовує тим, що протокол складався у відсутності ОСОБА_1 , якого не повідомлено щодо порушеного відносно нього провадження. Після складання протоколу його примірник також не надсилався ОСОБА_1 .

Зазначає, що вказану митну декларацію подано ТОВ «ЕТГ ЛОГІСТИКА» в особі ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , відтак останній не може бути особою, яку притягнуто за ст. 483 МК України, оскільки не є декларантом.

Вказує, що з наданих митними органами Італії та Словенії неможливо встановити та іденфікувати чи є товари, які були задекларовані ТОВ «КАНБУД 20», товарами які були вивезені з Італії та Словенії.

Крім того, зазначає, що жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як пістави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Стверджує, що єдиною підставою для порушення справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 є відповідь митних органів Італії та Словенії, однак переклад зазначених листів з іноземної мови на українську мову не здійснювався взагалі, не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представникаособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 -Левіта В.С.,який підтримавдоводи апеляційноїскарги,представника Одеськоїмитниці Кептене Д.А., який заперечував проти її задоволення, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернув уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Частиною 1 статті 483 МК України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Аналіз даної норми права дає підстави вважати, що встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Згідно роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пункт 8 ч. 1 ст. 4 МК України містить визначення поняття «декларант», згідно якого це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч.1 ст. 265 МК України, декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Резидентами, згідно вимог п.п. а) п. 50 ч. 1 вищезгаданої ст. 4 МК України, є юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 265 МК України, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Стаття 266 МК України встановлює обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, зокрема, ч. 4 зазначеної статті передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до матеріалів справи, 12.04.2021 декларантом ТОВ «ЕТГ-ЛОГІСТИКА» ОСОБА_3 , який діє на підставі договору про надання митно-брокерських послуг та експедиційних послуг від 30.10.2020 №30-10-20 була підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500500/2021/016230.

Разом з митною декларацією було надано передбачені ст. 335 Митного кодексу України документи серед яких: контракт від 30.10.2020 №К20101, інвойс від 05.04.2021 №0002144, СМR від 09.04.2021 №6019, CARNET TIR №GХ84676966 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Таким чином, відповідно до митних декларацій вбачається, що декларантом зазначено ТОВ «ЕТГ - ЛОГІСТИКА», а декларації фактично подані та підписані ОСОБА_3 .

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги та звертає увагу митного органу на те, що посадові особи, які здійснювали в даному випадку провадження у справі про порушення митних правил не надали суду жодних належних доказів того, що саме ОСОБА_1 як директор ТОВ «КАНБУД 20» та посадова особа підприємства самостійно декларував товари, які переміщувались товариством через кордон України чи це здійснювала певна уповноважена особа, яка подала та підписала вищезазначені митні декларації ОСОБА_3 , як про це зазначається в митній декларації МД №UA500500/2021/016230 та протоколі №5544/50000/21 від 19.11.2021 року.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, в даному випадку матеріалами справи не доведено того, що директор ТОВ «КАНБУД 20» ОСОБА_1 був уповноважений будь-яким чином на декларування товарів, що переміщуються через кордон, тобто є суб`єктом вчинення поставленого йому у провину порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України за кваліфікуючими ознаками вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо наявності, найменування та кількості товару.

Посилання митного органу на те, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за порушення митних правил, передбачені ст. 483 МК України, оскільки є керівником ТОВ «КАНБУД 20» в розумінні ст. 65 Господарського кодексу України (далі ГК України), апеляційний суд оцінює критично та зазначає, що вищезазначені посилання на норми господарського законодавства є загальними, стосуються керівництва підприємства в цілому та містять положення, відповідно до якого керівник вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами, натомість, жодних документів, в тому числі установчих, на підтвердження повноважень керівника підприємства ОСОБА_1 щодо декларування товарів, які переміщуються через митний кордон, посадовими особами митного органу витребувано та надано разом із матеріалами справи для надання оцінки судом не було.

Одночасно, положеннями ч. 3 ст. 65 ГК України, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Натомість, з огляду на вищевикладені положення митного законодавства, суб`єктом вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 483 МК України є особа, яка здійснює переміщення товарів через митний кордон, тобто в даному випадку декларант, в той час як митним органом не було достеменно доведено, що декларантом в даному випадку виступав саме директор ТОВ «КАНБУД 20» ОСОБА_1 та що він на підприємстві є саме тою посадовою особою, яка відповідає за декларування товарів, а також забезпечення надання до митного контролю та оформлення документів із достовірною та правдивою інформацією.

До того ж, із матеріалів справи не зрозуміло та митним органом не зазначено, яке саме правове становище займає особа, зазначена в митних деклараціях як особа, яка подала та підписала їх ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ч. 4 ст. 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Крім того, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» зі змінами від 30.05.2008).

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №5544/50000/21 від 19.11.2021 року ОСОБА_1 також інкримінується вчинення правопорушення за наступних обставин: листом Департаменту боротьби з контрабандою Держмитслужби України від 04.08.2021 №20/20-02-01/7.10/2646 (вхід. митниці від 04.08.2021 №3053/4-06) до Одеської митниці на запит української сторони спрямовано відповідь митних органів Італійської Республіки від 28.07.2021 №273484/RU/EL (вхід. Держмитслужби від 28.07.2021 №18341/11).

Так, згідно зазначеної відповіді митних органів Італійської Республіки та надісланих експортних документів встановлено, що комерційні транзакції, пов`язані з переміщенням товарів через митний кордон України вантажним автотранспортним засобом р/н НОМЕР_3 за книжкою CARNET TIR № НОМЕР_2 зареєстрованою в митних органах Італії під номером 4430 W від 09.04.2021, здійснювались за експортними митними деклараціями різних країн, а саме MRN з номерами: 21FRD1610028738060, 21FRD5340023068382, СH00000265730650, 21SI00191315055551, 21SI00191315055578, 21SI00191315055586, 21SI00191315055600, 21SI00191315055626, 21SI00191315055634, 21SI00191315055642, 21SI00191325428476, 21SI00191325428524, 21ITQYG1T0078812E8, 21ITQYG1T0078815E5, 21ITQ3J1T0008543E1, 21ITQ3J1T0008544E0, 21ITQ3J1T0008545E0, 21ITQ3J1T0008546E9, 21ITQ3J1T0008547E8, 21ITQ3J1T0008548E7, 21ITQ3J1T0008549E6, 21ITQ3J1T0008550E9, 21IQ3J1T0008551E8.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 12.10.2021 №26/26-04/7.10/159 (вхід. митниці від 13.10.2021 №9097/4-06) до Одеської митниці на додатковий запит української сторони спрямовано відповідь митних органів Італійської Республіки від 17.09.2021 №344852/RU/EL (вхід. Держмитслужби від 20.09.2021 №22928/11).

Так, листом митних органів Італійської Республіки від 17.09.2021 №344852/RU/EL надано роздруківки виданих безпосередньо в Італії 11 експортних декларацій на товари, що переміщувалися за 11 із 23 перелічених вище митних декларацій MRN.

В результаті опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що за митними деклараціями типу ЕХ А від 31.03.2021 №№278100 1 T 78812 (MRN №21ITQYG1T0078812E8), 278100 1 T 78815 (MRN №21ITQYG1T0078815E5), від 09.04.2021 №№321100 1 T 8543(MRN №21ITQ3J1T0008543E1), 321100 1 T 8544 (MRN №21ITQ3J1T0008544E0), 321100 1 T 8545 (MRN №21ITQ3J1T0008545E0), 321100 1 T 8546 (MRN №21ITQ3J1T0008546E9), 321100 1 T 8547 (MRN №21ITQ3J1T0008547E8) , 32100 1 T 8548 (MRN №21ITQ3J1T0008548E7), 321100 1 T 8549 (MRN №21ITQ3J1T0008549E6) , 321100 1 T 8550 (MRN №21ITQ3J1T0008550E9), 321100 1 T 8551 (MRN №21IQ3J1T0008551E8) з Італії експортовано товари загальною вагою (брутто) 14030,58 кг. Загальна фактурна вартість товарів за умовами поставки EXW або FCA становить 257735,64 євро.

Відправниками товарів згідно вищезазначених експортних декларацій виступали компанії: «DAVINES S.P.A» (Італія), «HIM CO SPA A SOCIO UNICO» (Італія), «LOGLI MASSIMO SPA» (Італія), «EDELSTEIN S.R.L.» (Італія), «LABORATORI ALAN GEY SRL» (Італія), «IM PRODUCTION» (Франція), «LABORATOIRES B.L.C. THALGO COSMETIC» (Франція), «SIMILDIET S.L.» (Іспанія), «LABORATORIO INNOAESTHETICS S.L.» (Іспанія), «NANUSHKA INTERNATIONAL ZRT» (Угорщина); а одержувачами товарів виступали українські підприємства або підприємства із назвами: «BEAUTY TRADE LTD» (м. Київ), «GALLERY OPERA» (м. Одеса), «SAMIR INTERNATIONAL TRADE AND» (м. Харків), «LEGAL REPRESENTATIVE BOBYK O.JA» (м. Львів), «PRIVATE ENTERPRISER IRYNA KSENAFONT» (м. Черкаси) та окремі особи «KHAKHALKINA ALONA OLEKSANDRIVNA» (м. Харків), «OLEG IVANCIUK» (м. Одеса).

Також під час здійснення перевірки листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 28.10.2021 №26/26-04/7.10/290 (вхід. митниці від 28.10.2021 №10442/4-06) до Одеської митниці на запит української сторони спрямовано відповідь митних органів Республіки Словенії від 05.10.2021 №5490-125/2021-4 (вхід. Держмитслужби від 18.10.2021 №25476/11), яка стосується цієї ж партії товарів, експортні процедури щодо яких відбувалися на території Республіки Словенія.

Так, листом митних органів Республіки Словенія від 05.10.2021 №5490-125/2021-4 надано роздруківки виданих безпосередньо в Словенії 9 експортних декларацій з інвойсами на товари, що переміщувалися за 9 із 23 перелічених вище митних декларацій MRN.

В результаті опрацювання отриманих матеріалів встановлено, що за митними деклараціями типу MRN EX від 08.04.2021 №№21SI00191325428476 (інвойс від 16.03.2021 №11002), 21SI00191325428524 (інвойс від 10.03.2021 №11001), типу MRN T1 від 08.04.2021 №№21SI00191315055551 (інвойс від 25.03.2021 №so49788), 21SI00191315055578 (інвойс від 18.03.2021 №SIN0048787), 21SI00191315055586 (інвойс від 05.03.2021 №2020305-1), 21SI00191315055600 (інвойс від 29.03.2021 №934001426), 21SI0019135055626 (інвойс від 25.03.2021 №1168427), 21SI00191315055634 (інвойси від 12.01.2021 №1108425, від 27.01.2021 №1118963), 21SI00191315055642 (інвойси від 18.03.2021 №№1917193, 1917194, 1918250, 1922984) з Словенії експортовано товари загальною вагою (брутто) 5276,6 кг. Загальна фактурна вартість товарів за умовами поставки EXW або FCA становить 126199,21 євро та 267875,5 доларів США.

Відправниками товарів згідно наданих митними органами Республіки Словенія експортних декларацій та інвойсів виступали компанії: «SA.AL GMBH» (Австрія), «INTERLOGIS D.O.O» (Словенія); продавцями товарів виступали компанії «SA.AL GMBH» (Австрія), «INDIGOFERA», «STERIMEDIX LIMITED» (Великобританія), «ELEMIS LTD» (Великобританія), «IMAGE SKINCARE» (США), «POLLOGEN LTD» (Ізраїль); а одержувачами товарів виступали українські підприємства або підприємства із назвами: «BEAUTY TRADE LTD» (м. Київ), «JAN-KYIV LLC OLEKSIY RADYAN» (м. Київ), «ACADEMY SCIENTIFICS LLC» (м. Київ), «UKRAINIAN INNOVATIONS LLC» (м. Київ), «MYSKINPRO» (м. Київ), «GALLERY OPERA» (м. Одеса), «MAX ESTHETICS LLC» (м. Одеса).

Відповідно до протоколу, вбачається, що відправниками товарів згідно наданих експортних митних декларацій Республіка Італії та Республіки Словенії вказано різні іноземні компанії, а одержувачем товарів виступали різні українські підприємства.

При цьому, компанії «PURELUMI GROUP LIMITED» (Китай) серед відправників за переліченими експортними митними деклараціями, як і ТОВ «КАНБУД 20» у якості одержувача товарів не зазначено.

Згідно зі вказаними вище відповідями та надісланими експортними деклараціями, митний орган вважає, що відомості зазначені у наданих до Одеської митниці товаросупровідних документах та митних деклараціях, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезені товарів з Італії та Словенії та є недостовірними стосовно відправника, отримувача товару та вартості товару.

Проте, разом з експортними деклараціями митними органами Італії та Словенії не було надано до Одеської митниці контракти, укладені між відправником товару та покупцями товару.

Крім того, з наданих митними органами Італії та Словенії неможливо встановити та ідентифікувати чи є товари, які були задекларовані ТОВ «КАНБУД 20», товарами, які були вивезені з Італії та Словенії.

Також з матеріалів справи вбачається, що товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів в режимі імпорт.

При здійсненні митного оформлення товару посадовими особами митного органу здійснювався митний огляд товару та актом митного огляду було встановлено, що товар відповідає товаросупровідним документам.

Стосовно тверджень працівників митниці щодо невідповідності вартості товарів заявлених у товаросупровідних документах, апеляційним судом враховується те, що станом під час імпорту вказаних товарів через митницю, під час їх огляду не було виявлено жодної невідповідності переміщеного товару його супровідним документам.

Згідно з положеннями ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, яка базується на ціні, що фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, а ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заповнюють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Під час розгляду справи, митним органом не надано доказів того, що застосований декларантом метод визначення митної вартості товару суперечить зазначеним вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення ОСОБА_3 , підтвердив митну вартість товару митною декларацією, яка базується на ціні зазначеної у документах.

Також слід зазначити, що на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупровідних документах, зокрема, в інвойсі та пакувальному листі, оскільки на момент огляду вантажу та декларування товару законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, перевірялись митним органом та не викликали жодних сумнівів, фактично встановивши автентичність наявного та заявленого товару.

Підсумовуючи вищевикладене, судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 було заповнено митну декларацію на підставі представлених компанією продавцем комерційних документів, які відповідали найменуванню та кількості придбаного та переміщеного товару.

Щодо доводів апеляційної скарги представника про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповіді митних органів Словенії, Угорщини та Італії є неналежними та недопустимими доказами, оскільки переклади зазначених відповідей на українську мову є неофіційними, відомостей про особу, у тому числі, його право на здійснення перекладу таких документів та його освіту в матеріалах справи відсутні, апеляційний суд вважає їх частково обґрунтованими, оскільки на всіх листах, які перекладені працівником митного органу на українську мову зазначено, що переклад є неофіційним.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Так, митним органом не надано достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 і його винність не доведена. А тому, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.

На підставі вищевстановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час апеляційного розгляду справи було встановлено те, що ОСОБА_1 не мав наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на приховування товару від митного контролю, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 -Левіт В.С.- задовольнити.

ПостановуМалиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2023, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов