Постанова

від 29.06.2023 по справі 910/10090/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/10090/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.06.2023:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Рейдель Р.В.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навара-К"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 02.02.2023 (повний текст складено та підписано 02.03.2023)

у справі № 910/10090/22 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навара-К"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай"

2. Київська міська рада

про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навара-К", в якому просив (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив суд:

1) зобов`язати відповідача виконувати умови договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015, а саме: не вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу (тобто сукупності багатоквартирних житлових будинків за адресою АДРЕСА_1) (його черг), передачу ділянки (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001) чи її частини для забудови іншій особі, аніж Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Парк", та дії, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001);

2) зобов`язати відповідача вчинити дії щодо набуття у власність об`єктів нерухомого майна, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" станом на 20.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" стверджує, що всупереч умовам договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015 та додаткових угод до нього (який сторонами був укладений з метою будівництва комплексу житлових будинків на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 площею 5,2557 га, що розташована по АДРЕСА_1) Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай" об`єкти нерухомого майна, розташовані на спірній ділянці, та наразі Київською міською радою розглядається проект рішення про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай" спірної земельної ділянки в оренду.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що умовами договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 за реєстровим №889 не передбачено автоматичного поновлення такого договору, а передбачено лише переважне право орендаря на поновлення такого договору, в той час як договором від 12.09.2016 за реєстровим номером №4786 передбачено поновлення договору оренди земельної ділянки на 5 років, відтак даний договір оренди земельної ділянки був припинений з 12.09.2021, в той час як запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про закінчення договору оренди 12.09.2026 суперечить законодавству та умовам самого договору. Крім того, відповідач вказує, що саме сторона-2 (яка двічі змінювалась) договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015 неналежно виконує свої обов`язки за цим договором, що ускладнює процес поновлення договору оренди земельної ділянки та спричиняє неможливість або істотну затримку в отриманні позивачем квартир (майнових прав на них) згідно з актом розподілу площ від 20.06.2019. Також відповідач звертає увагу суду, що більша частина площі майнового комплексу була продана Товариству з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай" фізичними особами після припинення договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 за реєстровим №889, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" не несе відповідальності за дії інших сторін договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015 щодо розпорядження власним нерухомим майном. Окрім того, відповідач звертає увагу суду, на абстрактність позовних вимог позивача, а відтак і на неефективність обраного ним способу захисту. У змісті відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 21 000,00 грн.

Короткий зміст пояснень по суті спору інших учасників

Київська міська рада зазначала, що остання редакція спірного договору оренди в редакції договору про поновлення договору оренди передбачала поновлення строку дії договору на 5 років, а відтак строк дії договору оренди земельної ділянки був припинений з 12.09.2021. Також Київська міська рада вказує, що розгляд питання оформлення права користування спірною земельною ділянкою можливий за участі всіх власників нерухомого майна, розташованого на ній.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Олега Кошового, буд. 13-Б/1, нежиле приміщення 78; ідентифікаційний код 36383223) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 16, кв. 7; ідентифікаційний код 32799677) про зобов`язання виконати умови договору відмовлено повністю. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, на оплату судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- зважаючи на відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрату прав на землю, перша позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" з моменту втрати права власності на нерухоме майно та прав на землю не може виконати свої зобов`язання за Договором про забудову, а відтак не може бути примушене судом до здійснення таких дій;

- спонукання однієї сторони набути право власності, яке належить іншій стороні, не є можливим на підставі правочину, оскільки залежить від волі іншої сторонни;

- задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" буде суперечити приписам Цивільного кодексу України, якими гарантовано свободу договору, та дана вимога є невиконуваною з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" не може бути зобов`язане звернутись до суду, так як це є правом, а не обов`язком сторони.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (03.04.2023 згідно фіскальної накладної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив змінити мотивувальну частину рішення, наступним чином:

- На сторінці 9 судового рішення абзаци:

«Сторонами не заперечується, що на момент укладення Договору про забудову земельної ділянки позивач був співвласником нерухомого майна, яке находилося на земельній ділянці площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001, яка розташована за адресою: на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва, а також був орендарем земельної ділянки згідно Договору оренди від 22.11.2006.

За умовами Договору про забудову земельної ділянки:

- відповідач надав згоду на знесення належного йому нерухомого майна (п.1.3.);

- відповідач надає право позивачу здійснювати забудову земельної ділянки (п.п. 1.3, 2.1);

- відповідач має зобов 'язання якнайшвидше поновити договір оренди землі (п.п. 1.3.2, 5.1.2);

- відповідач зобов`язаний передати будівельний майданчик позивачу або визначеному ним підряднику (п. 5.1.1).».

Замінити на абзаци:

«Сторонами не заперечується, що на момент укладення Договору про забудову земельної ділянки Відповідач був співвласником нерухомого майна, яке находилося на земельній ділянці площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001, яка розташована за адресою: на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва, а також був орендарем земельної ділянки згідно Договору оренди від 22.11.2006.

За умовами Договору про забудову земельної ділянки:

- Сторона-1, Сторона-5, Сторона-6, Сторона-7 надали згоду на знесення належного їм нерухомого майна (п.1.3.);

- відповідач надає право Стороні-2 здійснювати забудову земельної ділянки (п.п. 1.3, 2.1);

- відповідач має зобов`язання якнайшвидше поновити договір оренди землі (п.п. 1.3.2, 5.1.2);

- відповідач зобов`язаний передати будівельний майданчик Стороні-2 або визначеному ним підряднику (п. 5.1.1).»;

- На сторінці 9 судового рішення в абзаці: «Додатковою угодою від 22.12.2017 (п.23) погоджено, що відповідач за умови належного виконання позивачем своїх зобов`язань згідно договором, підтверджує свою гарантію та гарантує, що не буде вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу багатоквартирних будинків (його черг), передачу земельної ділянки чи її частини для забудови іншій особі, аніж Сторона-2 чи особа, на яку вкаже Сторона-2, та дії, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці», слово «позивачем» замінити на слово «Стороною-2»;

- На сторінці 10 судового рішення виключити абзац: «Відтак, відчуження нерухомого майна та втрата прав на землю призводить до неможливості виконання Договору про забудову, а відтак це призводить до порушення прав та інтересів позивача»;

- На сторінці 10 судового рішення абзац:

«Отже, з огляду на викладене, відповіддю на перше питання є: так, відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрата прав на землю призводить до порушення прав та інтересів позивача, адже унеможливлює виконання Договору про забудову земельної ділянки.»

Замінити на абзац:

«Отже, з огляду на викладене, відповіддю на перше запитання є: ні, відчуження відповідачем належного йому майна та втрата прав на землю не призводить до порушення прав та інтересів позивача, адже відповідачем відчужено належне йому нерухомого майна вже після того, як виконання Договору про забудову земельної ділянки було вже неможливим, тобто відчуження Відповідачем належного йому нерухомого майна, не впливало на подальше виконання вказаного Договору. Крім того, позивачем не доведено а судом не встановлено, що дії та/або бездіяльність з боку відповідача призвели до того, що орендодавець (Київська міська рада) відмовив у поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк.»

- На сторінці 10 судового рішення, абзац:

«Зважаючи на відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрату прав на землю, перша позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Навара-К» з моменту втрати права на нерухоме майно та прав на землю не може виконати зобов`язання за Договором про забудову, а відтак не може бути примушене судом до здійснення таких дій.»

Замінити на абзац:

«Перша позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Навара-К» з моменту припинення строку дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001, не може виконувати свої зобов`язання за договором про забудову, а відтак не може бути примушене судом до здійснення таких дій.»

- На сторінці 11 судового рішення абзац:

«З огляду на наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат», незважаючи на те, що в межах даної справи було встановлено обставини порушення Товариством, з обмеженою відповідальністю «Навара-К» прав та інтересів позивача за Договором про забудову, оскільки позовні вимоги є абстрактними та спрямовані на майбутнє і, в силу приписів пункту 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.»

Замінити на абзац:

«З огляду на наведене суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат», оскільки позовні вимоги є абстрактними та спрямовані на майбутнє і, в силу приписів пункту 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.»

- На сторінці 12 судового рішення в абзаці: «Так, поза межами вирішення та дослідження у даному спорі залишилися питання виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором про забудову, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Навара-К» у п. 23 Додаткової угоди від 22.12.2017 підтверджує свою гарантію та гарантує, що не буде вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу, а також питання строку дії договору оренди земельної ділянки, оскільки від відповіді на них не залежало вирішення спору та ухвалене за його наслідком рішення, з огляду на встановлення судом обставин відсутності правових підстав для задоволення заявлених Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат» позовних вимог», слово «позивачем» замінити на слово «Стороною-2».

Відповідач в апеляційній скарзі наголошував на тому, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального права, вимогам процесуального законодавства, оскільки в мотивувальній частині рішення суд встановив, що саме дії відповідача призвели до неможливості подальшого виконання умов договору про забудову, чим були порушені права та законні інтереси позивача, що не відповідає дійсності, і внаслідок чого скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції саме в його мотивувальній частині. Скаржник наголошує, що суд в оскаржуваному рішенні не надав відповіді на питання яким саме дії або бездіяльність відповідача призвели до втрати права на землю, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Крім того, скаржник наголошував на тому, що суд першої інстанції не врахував наступних обставин, і відповідно необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна призводить до порушення прав та інтересів позивача, адже унеможливлює виконання Договору про забудову земельної ділянки, з огляду на наступне:

- позивач до свого позову додав інформаційну довідку № 309491288 від 11.09.2022, згідно якої ТОВ «Смерековий Гай» є власником майнового комплексу (літ. Л,Ж,И,3,К,А,Б,М,Е,Д,Н) загальною площею 7 622,5 кв.м.. який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:63:502:0001, за адресою: АДРЕСА_1 , з якого нежитлова будівля овочесховище-2 (літ.Д), загальна площа - 304,6 кв.м. (розмір частки 4/100) придбана у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого Л майна. №3519 від 08.12.2021, нежитлова будівля магазин (літ.Б), загальною площею 208,8 кв.м. (розмір частки 3/100) придбана у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна. №3518 від 08,12.2021, нежитлова будівля казарми, 4-поверхова на 400 осіб (літ. Л), загальною площею 3 793 кв.м. (розмір частки 50/100) придбана у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу частки нерухомого майна, №3043 від 17.11,2021, нежитлова будівля овочесховище-1 (літ. Е), загальною площею 306,7 кв.м. (розмір частки 4/100) придбана у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3042 від 17.11.2021, нежитлова будівля сміттєзбірник (літ. Н), загальною площею 13,1 кв.м. (розмір частки 2/1000) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3039 від 17.11.2021, нежитлова будівля казарма одноповерхова (літ. И), загальною площею 544,8 кв.м. (розмір частки 7/100) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3941 від 17.11.2021, нежитлова будівля медичний пункт на 10 ліжкомісць (літ. А), загальною площею 125,5 кв.м. (розмір частки 2/100) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу частки нерухомого майна. №3040 від 17.11.2021; розмір частки 298/1000 придбана у ТОВ «Навара-К» на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №39 від 12.01.2022;

- згідно даної інформації вбачається, що після того як 12.09.2021 був припинений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 і подальше виконання Договору про забудову вже було неможливим, 17.11.2021 та 08.12.2021 Сторони 5, 6, 7 Договору про забудову продали свої частки в майновому комплексі (разом частка складає 70,2%);

- відповідач (ТОВ «Навара-К») відчужив свою частку в майновому комплексі (29,8%) вже після того як припинив дію договір оренди спірної земельної ділянки та були відчужені частки (разом 70,2%) майнового комплексу іншими співвласниками;

- відповідач продав належне йому нерухоме майно, коли подальше виконання Договору про забудову вже було неможливим, тобто продаж відповідачем своєї частки ніяк не впливало на подальше виконання Договору 12-05/15 та права Позивача.

Також, скаржник вказував, що з 2017 року, маючи необхідну проектну та дозвільну документацію, не було збудовано жодного об`єкту нерухомості з передбачених проектною документацією.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10090/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22.

17.04.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/10090/22.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 17.04.2023 по 19.04.2023 включно перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НАВАРА-К" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10090/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023. Судове засідання призначено на 16.05.2023 року о 14 год. 50 хв.

У зв`язку з перебуванням з 08.05.2023 по 26.05.2023 включно у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.05.2023, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22, до розгляду в судовому засіданні 15.06.2023 об 11 год. 10 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22 відкладено на 29.06.2023 о 10 год. 50 хв.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 29.06.2023 з`явився представник відповідача (скаржника) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К».

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» в судовому засіданні 29.06.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22 в редакції, викладеній в прохальній частині апеляційної скарги.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат», в судове засідання 29.06.2023 своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, а саме ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 направлялась останньому засобами поштового зв`язку, за адресою: пр. В. Лобановського, 4-а, оф. 138, м. Київ, 03037.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай", до суду своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлявся належним чином, а саме ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 направлялась останньому засобами поштового зв`язку, за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ, 02093, але поштове повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська міська рада в судове засідання 29.06.2023 своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином засобами електронного зв`язку, шляхом надіслання ухвали суду при призначене судове засідання у електронний кабінет Київської міської ради, про що складено відповідну довідку.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, ухвали суду апеляційної інстанції додатково направлялись учасникам справи і на їх електронні адреси.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай" та Київської міської ради, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, обумовлені процесуальним законом підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників спору - не надходили, проте, неподання відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для розгляду справи та апеляційної скарги. (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням №1170 від 07.08.1978 виконавчого комітету Київської міської ради "Про надання у тимчасове користування в/ч НОМЕР_1 земельної ділянки в Дарницькому районі" передано в тимчасове користування військової частини земельну ділянку площею близько 18 га по вул. Бориспільській в Дарницькому районі, на якій розміщено військове містечко № НОМЕР_2 .

Згідно п. 7 рішення №132/233 від 04.02.1999 Київської міської ради "Про оформлення права користування та надання земельних ділянок" вирішено оформити Державному комітету у справах охорони державного кордону України за умови виконання п. 1 Додатку №7 до цього рішення право постійного користування земельною ділянкою площею 5,4 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Бориспільській у Дарницькому районі, у зв`язку з передачею будівель і споруд на баланс комітету (Директива №27 від 27.07.1995 Міністра оборони України та акт прийому-передачі від 03.08.1995) за рахунок частини земель, відведених згідно рішення №1170 від 07.08.1978 виконавчого комітету Київської міської ради "Про надання у тимчасове користування в/ч НОМЕР_1 земельної ділянки в Дарницькому районі".

Рішенням №73/130 від 2006 Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" за умови виконання пункту 3 цього рішення у короткострокову оренду на п`ять років земельну ділянку площею 5,4 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення №1170 від 07.08.1978 виконавчого комітету Київської міської ради "Про надання у тимчасове користування в/ч НОМЕР_1 земельної ділянки в Дарницькому районі", та визнано таким, що втратив чинність, п. 7 рішення №132/233 від 04.02.1999 Київської міської ради "Про оформлення права користування та надання земельних ділянок".

22.11.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення №73/130 від 2006 Київської міської ради за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове, платне користування) земельну ділянку площею 5,2557 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:63:502:0001, із цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення.

Вказаний правочин посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 04.12.2006 за №63-6-00383 у книзі записів державної реєстрації договорів.

12.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Дар-Буд" (сторона-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний Логістичний Центр.Київ" (сторона-4) укладено договір №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 (надалі - Договір про забудову), у відповідності до термінів та п. 1.1 якого сторони зобов`язались спільно діяти для досягнення господарської мети - будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці площею 5,2557 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва, з кадастровим номером 8000000000:63:502:001.

Результат спільного проекту досягається сторонами шляхом набуття сторонами у власність квартир, нежитлових приміщень в збудованих конкретних багатоквартирних житлових будинках у складі комплексу в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.2 Договору про забудову).

Згідно п. 1.3 Договору про забудову ділянка належить стороні-1 на праві найму (оренди) на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., який зареєстрований в реєстрі за №4786 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 04.12.2006 за №63-6-00383). Цільове призначення ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення. Сторона-1 забезпечує стороні-2 можливість користуватися будівельним майданчиком на ділянці з метою виконання зобов`язань за цим договором. Надання стороні-2 можливості користування будівельним майданчиком на ділянці для здійснення спільного проекту не припиняє прав сторони-1 на ділянку, не є передачею ділянки в оренду/суборенду та не тягне за собою переходу прав власника/орендаря до сторони-2. Будівельний майданчик передається стороною-1 стороні-2 (чи вказаному стороною-2 генеральному підряднику) за актом приймання-передачі. Станом на дату укладення цього договору на ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна (в тому числі мережі, паркани, інші споруди), вичерпний перелік яких наведено у додатку №5 до цього договору. Власником цих об`єктів є сторони-1 та/або треті особи. Сторони підтверджують, що інші об`єкти нерухомого майна на ділянці відсутні. Сторона-1 підписанням цього договору надає свою згоду на знесення цих об`єктів (крім об`єкту незавершеного будівництва (реконструкції) житлового будинку орієнтовно на 101 квартиру) стороною-2 та/або третьою особою на замовлення сторони-2 з метою виконання цього договору. Сторона-1 зобов`язується в порядку "сприяння", що визначений цим договором, отримати згоду вказаних третіх осіб на знесення цих об`єктів (крім об`єкту незавершеного будівництва (реконструкції) житлового будинку орієнтовно на 101 квартиру) стороною-2 та/або третьою особою на замовлення сторони-2 з метою виконання цього договору.

Керівництво спільним проектом здійснюється стороною-2. На сторону-2, як на керівника спільного проекту, покладаються обов`язки по виконанню функцій замовника будівництва комплексу (тобто, сторона-2 виконує функції замовника будівництва комплексу). Правом підписання документів, необхідних для реалізації спільного проекту, наділений керівник сторони-2, а за його відсутності - інша особа, належним чином уповноважена стороною-2 (п. 1.5 Договору).

Відповідно пунктів 2.1, 2.2. Договору про забудову для досягнення мети цього договору сторона-1 виконує обов`язки, покладені на неї цим договором, у тому числі забезпечує стороні-2 можливість користуватися будівельним майданчиком на ділянці з метою виконання зобов`язань за даним договором; а сторона-2 виконує обов`язки, покладені на неї цим договором, у тому числі за рахунок власних та/або залучених коштів (цінностей і т.п.) вживає заходів щодо фінансування всіх необхідних робіт та заходів щодо будівництва комплексу й прийняття його в експлуатацію.

У пункті 3.3 Договору про забудову зазначено, що протягом 15 днів з дня затвердження проектної документації сторони укладають додаткову угоду до цього договору (акт розподілу площ), якою з урахуванням договору, а також викладеного у додатку №1 до цього договору та п. 3.4 цього договору визначаються переліки нерухомого майна в комплексі, що набуватимуться кожною із сторін у власність чи для виконання своїх зобов`язань. З моменту укладення такої додаткової угоди кожна із сторін набуває майнові права на відповідне нерухоме майно, спорудження якого передбачено затвердженою проектною документацією, та яке вказане у додатковій угоді, а після завершення будівництва та прийняття комплексу в експлуатацію - право власності на відповідне майно.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов`язків або до його припинення повністю або частково на підставах, визначених цим договором та/або чинним законодавством України, якщо інше не передбачене цим договором (п. 14.1 Договору про забудову).

У додатку 5 до Договору про забудову міститься перелік нерухомого майна, яке знаходиться на ділянці, згідно якого на земельній ділянці знаходиться майновий комплекс загальною площею 7 622,50 кв.м. у складі наступних будівель, споруд, мереж тощо:

1. Казарма чотирьохповерхова на 400 осіб (літера Л) площею 3 793,00 кв.м. (об`єкт незавершеного будівництва (реконструкція) житлового будинку орієнтовно на 101 квартиру).

2. Казарма одноповерхова (літера Ж) площею 534,60 кв.м.

3. Казарма одноповерхова (літера И) площею 544,80 кв.м.

4. Штаб трьохповерховий (літера З) площею 709,30 кв.м.

5. Їдальня на 250/500обідів (літера К) площею 1 070,50 кв.м.

6. Медичний пункт на 10 ліжко-місць (літера А) площею 125,50 кв.м.

7. Магазин (літера Б) площею 208,80 кв.м.

8. КПП-2 (літера М) площею 11,60 кв.м.

9. Овочесховище-1 (літера Е)площею 306,70 кв.м.

10. Овочесховище-2 (літера Д) площею 304,60 кв.м.

11. Сміттєзбірник (літера Н) площею 13,10 кв.м.

12. Зовнішні мережі водопостачання.

13. Зовнішні мережі освітлення території.

14. Зовнішній каналізаційний колектор.

15. Огорожа із залізобетонних плит.

22.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (сторона-1), Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний Логістичний Центр.Київ" (сторона-4), Рябікою Іриною Володимирівною (сторона-5), ОСОБА_2 (сторона-6), ОСОБА_1 (сторона-7), ОСОБА_4 (сторона-8), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" (сторона-9), Товариством з обмеженою відповідальністю "Пуща-Резиденс" (сторона-10) та ОСОБА_5 (сторона-11) укладено Додаткову угоду до Договору про забудову (надалі - Додаткова угода від 22.12.2017), в якій сторони дійшли згоди долучити до участі в спільному проекті в межах своїх часток наступні сторони:

- ОСОБА_3 , що стає стороною-5 Договору;

- ОСОБА_2 , що стає стороною-6 Договору;

- ОСОБА_1 , що стає стороною-7 Договору;

- ОСОБА_4 , що стає стороною-7 Договору;

- Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія", що замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" стає стороною-2 Договору;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Резиденс", що стає сторона-10 Договору;

- ОСОБА_5 , що стає стороною-11 Договору.

У пункті 1.1. Додаткової угоди від 22.12.2017 сторонами погоджено, що з дати укладення цієї угоди ЗАТ "Українська будівельна компанія" набуває замість ТОВ "Київський домобудівельний комбінат" всіх прав та обов`язків керівника спільного проекту, тобто стає замість ТОВ "Київський домобудівельний комбінат" особою, яка виконує функції замовника будівництва.

Даною Додатковою угодою від 22.12.2017 сторонами було визначено участь кожної нової сторони у проекті, та змінено деякі умови Договору про забудову.

Зокрема, у пункті 3 Додаткової угоди сторони дійшли згоди змінити абзац третій пункту 1.3 Договору про забудову, виклавши його у наступній редакції: "1.3 Станом на дату укладення цього договору на ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна (в тому числі мережі, паркани, інші споруди), перелік яких наведено у додатку №5 до цього договору, а також будь-яке інше нерухоме майно, споруди, що знаходяться на ділянці та не належать стороні-2, 3, 9, 10 та 11. Власником цих об`єктів є сторона-1, сторона-5, сторона-6, сторона-7 та/або треті особи. Сторони підтверджують, що інші об`єкти нерухомого майна на ділянці відсутні. Сторона-1, сторона-5, сторона-6, сторона-7 підписанням цього договору надають свою згоду на знесення цих об`єктів стороною-2 та/або третьою особою на замовлення сторони-2 з метою виконання цього договору. Сторона-1, сторона-5, сторона-6, сторона-7 зобов`язуються в порядку сприяння, що визначений цим договором, надати свою згоду та отримати згоду вказаних третіх осіб на знесення цих об`єктів стороною-2 та/або третьою особою на замовлення сторони-2 з метою виконання цього договору. При цьому сторони погодили, що для отримання дозволу на виконання будівельних робіт на 5-ту чергу комплексу сторона-1 надасть всі необхідні документи в рамках сприяння виключно за умови підписання стороною-1 та стороною-2 акту розподілу площ на 4-ту та на 5-ту черги комплексу на умовах, встановлених стороною-1 (при цьому загальна площа, яка буде зазначена в актах розподілу площ на 4-ту та на 5-ту черги комплексу, повинна відповідати розподілу у додатку-1 до цього договору, а розподіл об`єктів у межах 4-ї та 5-ї черги комплексу здійснюється стороною-1).".

У пункті 7 Додаткової угоди від 22.12.2017 сторони дійшли згоди змінити пункт 3.3 Договору про забудову, виклавши його у наступній редакції: "3.3 Після розроблення проектної документації, її погодження з відповідними установами та організаціями, проведення її експертизи, сторона-2 направляє цінним листом з описом вкладення або передає під розписку стороні-1 проектну документацію на будівництво, яку сторона-1 зобов`язана затвердити та підписати протягом десяти робочих днів з моменту отримання (та/або підписати спільний проект про її затвердження) і у цей же строк повернути її стороні-2. Проектна документація іншими сторонами не затверджується. Після затвердження та підписання стороною-1 проектної документації і повернення її стороні-2, сторона-2 направляє цінним листом з описом вкладення або передає під розписку стороні-1 документи, які необхідні для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Сторона-1 зобов`язана протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання підписати їх та в цей же строк повернути стороні-2. Після затвердження та підписання вищезазначених документів сторона-2 направляє стороні-1 цінним листом з описом вкладення або передає під розписку відповідну кількість примірників проекту акту розподілу площ, складеного відповідно до додатку -1 до даного договору. Сторона-1 зобов`язана їх всі підписати і повернути їх всі стороні-2 протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання. Після цього їх всі підписує сторона-2 та повертає стороні-1 6 примірників акту розподілу площ, підписаних стороною-1 та стороною-2. З моменту підписання стороною-1 та стороною-2 акту розподілу площ кожна із сторін набуває майнові права на відповідне нерухоме майно, спорудження якого передбачено затвердженою проектною документацією, та яке вказане у акті розподілу площ, а після завершення будівництва та прийняття комплексу в експлуатацію - право власності на відповідне нерухоме майно. Сторони погодили, що для цілей цього договору акт розподілу площ підписується лише стороною-1 та стороною-2, а іншими сторонами не підписується. При цьому, при підписанні акту розподілу сторона-1 та сторона-2 суворо дотримуються додатку-1 до цього договору та принципу пропорційного розподілу згідно з типологією об`єктів (крім 4-ї та 5-ї черг комплексу).

Пунктом 23 Додаткової угоди від 22.12.2017 передбачено, що сторона-1, за умови належного виконання стороною-2 своїх зобов`язань згідно з договором, підтверджує свою гарантію та гарантує, що не буде вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу (його черг), передачу ділянки чи її частини для забудови іншій особі, аніж сторона-2 чи особа, на яку вкаже сторона-2, та дій, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці.

20.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Парк" (сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Дар-Буд" (сторона-3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний Логістичний Центр.Київ" (сторона-4), ОСОБА_3 (сторона-5), ОСОБА_2 (сторона-6), ОСОБА_1 (сторона-7), ОСОБА_4 (сторона-8), Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат" (сторона-9), Товариством з обмеженою відповідальністю "Пуща-Резиденс" (сторона-10), ОСОБА_5 (сторона-11) та Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" укладено Додаткову угоду до Договору про забудову (надалі - Додаткова угода від 20.06.2019), в якій сторони дійшли згоди долучити до участі в спільному проекті в межах своїх часток Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Парк". Функції замовника будівництва в рамках спільного проекту передані від ТОВ "Навара-К" до ТОВ "Арт Парк".

Пунктом 2 Додаткової угоди від 20.06.2019 передбачено, що ТОВ "Арт Парк" набуло замість ЗАТ "Українська будівельна компанія" всіх прав та обов`язків керівника спільного проекту, тобто ТОВ "Арт Парк" стало замість ЗАТ "Українська будівельна компанія" особою, яка виконує функції замовника будівництва. При цьому, ЗАТ "Українська будівельна компанія" не виконує функції замовника будівництва в рамках спільного проекту, але залишається стороною договору. У зв`язку з цим ТОВ "Арт Парк" стає стороною-2 договору, а ЗАТ "Українська будівельна компанія" стає стороною-12 договору.

Листом вих. №05716-18886 від 02.08.2021 Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К", що оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 розташований майновий комплекс, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (2/100, 7/100 та 2/1000 часток), ОСОБА_1 (3/100, 4/100 часток) та ОСОБА_2 (4/100, 50/100), в той час як за Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" зареєстровано право колективної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, розмір частки якої складає 298/1000, тому поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" договору оренди земельної ділянки від 04.12.2006 №63-6-0038 без погодження його з іншими власниками нерухомого майна буде порушенням прав інших власників майна, розташованого на земельній ділянці.

30.08.2022 на офіційному сайті Київської міської ради було опубліковано проект рішення "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай" земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва". Даний проект рішення передбачає передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Смерековий Гай", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 5 років земельної ділянки площею 5,2557 га (кадастровий номер 8000000000:63:502:0001) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об`єктами соціального призначення (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. У проекті рішення вказано, що право власності на нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.11.2011 (номери запису про право власності 45121698, 45122797, 45125428, 45125794), від 08.12.2021 (номери запису про право власності 45536730, 45536856), від 12.01.2022 (номер запису про право власності 46136596) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

Спір у справі виник у зв`язку із твердженням позивача про порушенням відповідачем умов Договору про забудову земельної ділянки.

Позивач вказує, що відповідач, підписавши Договір про забудову земельної ділянки, зобов`язався сприяти йому у досягненні його мети - будівництві комплексу багатоквартирних житлових будинків на земельній ділянці, яка перебувала у його користуванні та на якій розміщено нерухомість, яка частково належить відповідачу. При цьому, відчуження відповідачем належного нерухомого майна робить неможливим виконання сторонами своїх зобов`язань за спірним договором.

Позивач вважав, що відновлення його порушених прав та інтересів можливе шляхом зобов`язання відповідача виконувати умови Договору про забудову та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо набуття у власність об`єктів нерухомого майна, що належали відповідачу станом на 20.06.2019, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як вірно вказав суд першої інстанції, сторонами не заперечувалось, що на момент укладання Договору про забудову земельної ділянки позивач був співвласником нерухомого майна, яке находилося на земельній ділянці площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001, яка розташована за адресою: на АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва, а також був орендарем земельної ділянки згідно Договору оренди від 22.11.2006.

За умовами Договору про забудову земельної ділянки:

- відповідач надав згоду на знесення належного йому нерухомого майна (п. 1.3.);

- відповідач надає право позивачу здійснювати забудову земельної ділянки (п.п. 1.3, 2.1);

- відповідач має зобов`язання якнайшвидше поновити договір оренди землі (п.п. 1.3.2, 5.1.2);

- відповідач зобов`язаний передати будівельний майданчик позивачу або визначеному ним підряднику (п. 5.1.1).

Метою Договору про забудову є забудова земельної ділянки, введення збудованої нерухомості в експлуатацію та її розподіл між сторонами.

За змістом п. 14.1 Договору про забудову, договір діє до повного виконання сторонам прийнятих на себе обов`язків або до його припинення повністю або частково на підставах, визначених договором чи законом.

За змістом п. 15.3 Договору про забудову, відповідач гарантував не вчинення жодних дій щодо ділянки чи її частини та/або прав на неї, які можуть негативно вплинути на здійснення спільного проекту, у тому числі не укладати будь-які угоди щодо ділянки та/або прав на неї.

Додатковою угодою від 22.12.2017 (п. 23) погоджено, що відповідач за умови належного виконання позивачем своїх зобов`язань згідно договором, підтверджує свою гарантію та гарантує, що не буде вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків (його черг), передачу земельної ділянки чи її частини для забудови іншій особі, аніж сторона-2 чи особа, на яку вкаже сторона-2, та дій, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Тобто, за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

До обтяжень відноситься: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Обтяження речових прав на нерухоме майно можна розуміти як тимчасові або постійні додаткові обов`язки власника враховувати певні обставини при вчинені правочинів з об`єктом нерухомого майна.

З системного аналізу вказаного Закону та інших норм законодавства (наприклад, Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку" тощо) вбачається, що за своєю суттю обтяженням є право обтяжувача на відповідне майно (рухоме чи не рухоме) та майнові права боржника чи іншої особи, яке виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо такого майна.

Аналогічне розуміння поняття "обтяження" також вбачається із системного аналізу визначень у термінологічних словниках поняття, згідно якого обтяженням є наявність права іншої особи на майно або обмеження прав боржника на належне йому майно.

Обтяження прав можуть полягати не лише у додаткових обов`язках власника але і у обмеженнях його правомочностей з володіння, користування і розпорядження нерухомим майном або його частиною. У зв`язку з цим, власник майна не може у повному обсязі реалізовувати своє право власності на об`єкт нерухомості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи зазначає, що сукупність наведених у Договорі про забудову зобов`язань та гарантій відповідача, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" добровільно взяло на себе шляхом укладання Договору про забудову із додатковими угодами, призводить до законодачто обгрунтованого обмеження відповідача вільно розпоряджатися належним йому нерухомим майном в контексті виконання зобов`язань саме за даним договором. Питання належної реєстрації такого обтяження не змінює сутність обтяження, проте впливає на обізнаність не сторони такого правочину про його існування.

За змістом Договору про забудову, позивач є особою на користь якої здійснені відповідні обтяження, адже вони роблять можливим виконання такого договору (забудову чужої ділянки із знесенням нерухомості можна здійснювати виключно із дозволу власника такої нерухомості та особи, яка має права на землю).

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відчуження нерухомого майна та втрата прав на землю призводить до неможливості виконання Договору про забудову, а відтак це призводить до порушення прав та інтересів позивача. При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано зробив вказаний висновок саме по відношенню до прав позивача.

Також, суд першої інстанції встановив, що відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрата прав на землю призводить до порушення прав та інтересів позивача, адже унеможливлює виконання договору про забудову земельної ділянки, з чим скаржник не погоджується в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника в цій частині, як підстава для зміни рішення - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки скаржник в цій частині просить змінити оскаржуване рішення в редакції скаржника, що суперечить приписам ст. 2, 86 Господарського процесуального кодексу України, а відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрата прав на землю дійсно призводить до порушення прав та інтересів позивача, адже унеможливлює виконання договору про забудову земельної ділянки саме визначеним колом учасників (яких позивач визначив у спорі), а оцінка правомірності відчуження відповідачем своєї частки по договору, як і оцінка його зобов`язань, які існували в момент його участі як сторони у договорі, не входить до предмету оспорювання, і відповідно дослідження, в контексті спірних правовідносин. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції здійснив оцінку спірних правовідносин, з урахуванням того кола учасників, які визначені позивачем , і здійснив оцінку правовідносин сторін, на час перебування відповідача стороною відповідного договору, і висновки суду першої інстанції жодним чином не стосуються правовідносин сторін, які стали в подальшому сторонами відповідного договору.

Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що - позивач до свого позову додав інформаційну довідку № 309491288 від 11.09.2022, згідно якої ТОВ «Смерековий Гай» є власником майнового комплексу (літ. Л,Ж,И,3,К,А,Б,М,Е,Д,Н) загальною площею 7 622,5 кв.м.. який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:63:502:0001, за адресою: АДРЕСА_1 , з якого нежитлова будівля овочесховище-2 (літ.Д), загальна площа - 304,6 кв.м. (розмір частки 4/100) придбана у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого Л майна. №3519 від 08.12.2021, нежитлова будівля магазин (літ.Б), загальною площею 208,8 кв.м. (розмір частки 3/100) придбана у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна. №3518 від 08,12.2021, нежитлова будівля казарми, 4-поверхова на 400 осіб (літ. Л), загальною площею 3 793 кв.м. (розмір частки 50/100) придбана у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу частки нерухомого майна, №3043 від 17.11,2021, нежитлова будівля овочесховище-1 (літ. Е), загальною площею 306,7 кв.м. (розмір частки 4/100) придбана у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3042 від 17.11.2021, нежитлова будівля сміттєзбірник (літ. Н), загальною площею 13,1 кв.м. (розмір частки 2/1000) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3039 від 17.11.2021, нежитлова будівля казарма одноповерхова (літ. И), загальною площею 544,8 кв.м. (розмір частки 7/100) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №3941 від 17.11.2021, нежитлова будівля медичний пункт на 10 ліжкомісць (літ. А), загальною площею 125,5 кв.м. (розмір частки 2/100) придбана у ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу частки нерухомого майна. №3040 від 17.11.2021; розмір частки 298/1000 придбана у ТОВ «Навара-К» на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, №39 від 12.01.2022. Згідно даної інформації вбачається, що після того як 12.09.2021 був припинений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001 і подальше виконання Договору про забудову вже було неможливим, 17.11.2021 та 08.12.2021 Сторони 5, 6, 7 Договору про забудову продали свої частки в майновому комплексі (разом частка складає 70,2%), а відповідач (ТОВ «Навара-К») відчужив свою частку в майновому комплексі (29,8%) вже після того як припинив дію договір оренди спірної земельної ділянки та були відчужені частки (разом 70,2%) майнового комплексу іншими співвласниками, і відповідач продав належне йому нерухоме майно, коли подальше виконання Договору про забудову вже було неможливим, тобто продаж відповідачем своєї частки ніяк не впливало на подальше виконання Договору 12-05/15 та права позивача.

Проте, вказані доводи скаржника також не є підставами для зміни оскаржуваного рішення, оскільки скаржник в цій частині просить змінити оскаржуване рішення в редакції скаржника, що суперечить приписам ст. 2, 86 Господарського процесуального кодексу України,, і як зазначалось судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції здійснив оцінку спірних правовідносин, з урахуванням того кола учасників, які визначені позивачем , і здійснив оцінку правовідносин сторін, на час перебування відповідача стороною відповідного договору, і висновки суду першої інстанції жодним чином не стосуються правовідносин сторін, які стали в подальшому сторонами відповідного договору.

При цьому, суд першої інстанції врахував відповідні докази, наявні в матеріалах справи, та дослідив їх зміст, що зазначено в мотивувальній частині рішення.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем заявлено вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

1) зобов`язати відповідача виконувати умови договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015, а саме: не вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу (тобто сукупності багатоквартирних житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 ) (його черг), передачу ділянки (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001) чи її частини для забудови іншій особі, аніж Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Парк", та дії, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001);

2) зобов`язати відповідача вчинити дії щодо набуття у власність об`єктів нерухомого майна, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Навара-К" станом на 20.06.2019.

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, зважаючи на відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна та втрату прав на землю, вимога про відповідача виконувати умови договору №12-05/15 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12.05.2015, а саме: не вчиняти будь-які дії, які можуть спричинити зміну замовника будівництва комплексу (тобто сукупності багатоквартирних житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 ) (його черг), передачу ділянки (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001) чи її частини для забудови іншій особі, аніж Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Парк", та дії, які можуть спричинити необхідність змінювати видані містобудівні умови та обмеження по ділянці (тобто земельної ділянки площею 5,2557 га з кадастровим номером 8000000000:63:502:0001) не підлягає задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Навара-К" з моменту втрати права власності на нерухоме майно та прав на землю, припинило свої зобов`язання за Договором про забудову в частиін предмету договору, а відтак, не може бути примушене до здійснення таких дій в судовому порядку.

Також, суд апеляційної інстанції розглянувши вимогу позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо набуття у власність об`єктів нерухомого майна, що належали відповідачу станом на 20.06.2019, дійшов висновку, що вказана вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальним правилом підставою для зміни права власності є правочин (двосторонній).

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу Україн, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спонукання однієї сторони набути право власності, яке належить іншій стороні, - не є можливим на підставі правочину, оскільки залежить від волі іншої сторони.

Доводи позивача про те, що відповідач може виконати рішення суду про зобов`язання його набути у власність спірні об`єкти нерухомого майна шляхом подання позову до суду, - обгрунтовано були відхилені судом першої інстанції з посиланням ан те, що за змістом ст. 55 Конституції України кожному гарантується право гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, а спонукання особи на звернення до суду, суперечитиме ст. 55 Конституції України, і саме по собі не призводить до визначеного позивачем у даній справі результату, адже, подача позову не означає його задоволення.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що в даному випадку, за встановлених судом обставин, позивач не позбавлений права звертатися до суду із позовом про недійсність правочину відчуження нерухомості та/або стягнення шкоди. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що і відповідач також не позбавлений права звернутися до суду з відповідними вимогами, якщо вважає, що його права порушені під час договору іншими його учасниками, або у випадку необхідності встановлення відповідних фактів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин справи та наведених учасниками спору доводів, правові підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський домобудівний комбінат"- відсутні.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що в межах даної справи було встановлено обставини порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Навара-К" прав та інтересів позивача за Договором про забудову, проте, суд апеляційної інстанції враховує, що саме обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є підставою для відмови у позові з підстав, наведених судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що в силу приписів пункту 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і що відноситься в контексті спірних правовідносин як до позивача, так і до відповідача.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками сууд першої інстанції про те, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

Усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у задоволені позовних вимог повністю з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2022 у справі № 911/1102/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат за наслідками апеляційного розгляду справи

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати: по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (прокурора).

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навара-К» на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2023 у справі № 910/10090/22.

4. Матеріали справи № 910/10090/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 14.07.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала