Постанова

від 12.07.2023 по справі 910/11862/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Справа№ 910/11862/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Хачатуров Д.К.;

від відповідача: Мастюгін Д.І.;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 (повний текст складено 14.03.2023)

у справі № 910/11862/22 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегра Трейд»

до Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»

про стягнення 2 272 299,64 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

01.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегра Трейд» (далі - ТОВ «Інтегра Трейд») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (далі - ПрАТ «Агрохолдинг Авангард») 2 272 299,64 грн, що складається з 2 114 764,42 грн основного боргу, 105 738,22 грн пені та 51 797,00 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Інтегра Трейд» посилається на неналежне виконання ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» умов договору поставки №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ТОВ «Інтегра Трейд» 2 114 764,42 грн основного боргу, 105 738,22 грн пені, 51 797,00 грн 3% річних та 34 084,50 грн судового збору.

Задовольняючи вимоги позову в частині стягнення суми боргу, суд зазначив, що на час розгляду спору в суді відповідач за позовом не заперечив факт отримання товару за договором №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 та оплату цього товару частково, не надав доказів оплати товару на суму розмірі 2 114 764,42 грн; крім того відповідач не спростував наданих позивачем доказів та обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання. Суд дійшов висновку, що з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та умов Договору №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023, ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник посилається на нез`ясування місцевим господарським судом всіх обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність викладених у рішенні суду першої інстанції висновків встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт вважає, що позивач не довів, що він реалізував п. 4.4 договору поставки №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021, і у ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» виник обов`язок з оплати вартості поставленого товару, а саме що позивач зареєстрував податкові накладні та надав усі супровідні документи згідно з п. 3.7 договору.

Скаржник зазначає, що у матеріалах судової справи відсутні докази направлення на адресу відповідача договору прощення боргу №21/02/22-3 від 21.02.2022, на підставі якого позивач нібито прощає відповідачу частину боргу в сумі 917 801,64 грн.

На думку апелянта, зміст договору прощення боргу №21/02/22-3 від 21.02.2022 вказує на те, що його стороною є не ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» (відповідач), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Авангард» без ідентифікації за ідентифікаційним кодом юридичної особи чи її адресою місцезнаходження.

Скаржник вважає цей доказ неналежним, недопустимим, недостовірним та таким, що не підтверджує виконання позивачем свого позитивного обов`язку з реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів.

У зв`язку з невиконанням позивачем п. 4.4 договору поставки №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 щодо умови про реєстрацію податкової накладної та надання всіх супровідних документів відповідач вважає, що його обов`язок щодо оплати 20% вартості товару не настав.

Скаржник зазначає, що супровідні документи згідно з п. 3.7 договору №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 також мають істотне значення для визначення ціни товару згідно з п. 4.2 цього договору.

Відповідно до п. 6.5 договору в разі, якщо при передачі товару постачальник (позивач) не надав супровідні документи на товар згідно п. 3.7 Договору, покупець (відповідач) має право не здійснювати оплату 20% вартості поставленого товару до моменту надання постачальником (позивачем) вказаних супровідних документів.

Апелянт відзначає, що з товарно-транспортних документів вбачається, визнається і підтверджується відповідачем, що позивач надав лише якісні посвідчення при поставці товару та не надав копії експортного висновку, ветеринарного свідоцтва, сертифікату на вміст ГМО, карантинного сертифікату. Вказане свідчить про правомірну несплату (відсутність обов`язку) відповідачем позивачу 20% вартості поставленого товару до моменту надання постачальником (позивачем) вказаних супровідних документів.

Скаржник також вважає, що суд поверхнево та неповно з`ясував обставини,

зробив поспішні та невірні висновки під час розгляду справи в частині стягнення штрафних санкцій та відсотків річних з урахуванням змісту поданого в суді першої інстанції клопотання про їх зменшення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11862/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 до надходження матеріалів справи №910/11862/22.

17.04.2023 матеріали справи №910/11862/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 апеляційну скаргу ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11862/22 залишено без руху. Надано ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 51 126,75 грн у встановленому порядку. Попереджено ПрАТ «Агрохолдинг Авангард", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/11862/22. Розгляд справи призначено на 05.06.2023.

05.06.2023 в судове засідання апеляційного господарського суду представник відповідача (скаржника) не з`явився.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 відкладено судове засідання на 12.07.2023.

Позиції учасників справи.

Від ТОВ «Інтегра Трейд» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

23.09.2021 ТОВ «Інтегра Трейд» (постачальник) та ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» (покупець) в особі директора з виробництва Філії «Птахофабрика «Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» Величка М.О. уклали договір поставки №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язувався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.

Поставка здійснюється на умовах «DAP» правил Інкотермс - 2010, а саме: постачальник зобов`язаний замовити і оплати поставку (перевезення) товару до місця призначення (поставки), вказаного в п. 3.5 даного договору, якщо інше місце призначення не визначене сторонами в Специфікації на відповідну партію товару (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору постачальник зобов`язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи на товар: оригінал рахунку; в залежності від обраного виду транспорту: товарно-транспортну накладну (оригінал), оформлену відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України, або залізничну накладну (оригінал); видаткову накладну на партію товару (оригінал); посвідчення про якість, завірене печаткою на кожну транспорту одиницю (оригінал) або оригінал посвідчення про якість виробника товару, завірене мокрою печаткою постачальника в разі якщо постачальник і виробник товару не є однією юридичною особою; копію експертного висновку, засвідчену печаткою постачальника та підписом «копія вірна»; за окремою попередньою письмовою вимогою покупця - оригінал ветеринарного свідоцтва (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової); копію сертифікату на вміст ГМО, завірену печаткою постачальника та підписом уповноваженої особи або інше документальне належним чином засвідчене підтвердження, передбачене чинним законодавством України, відсутності вмісту ГМО (даний документ не надається при поставці олії соєвої та/або соняшникової, макухи чи шроту соняшникового); карантинний сертифікат в разі коли сировина імпортна, завезена з карантинної зони або ввозиться в карантинну зону; оригінал довідки про походження товару, підписаної уповноваженою особою та завіреної печаткою постачальника.

Згідно з п. 3.7.1 договору на кожну партію товару, постачальник надає покупцю довідку про походження товару (далі - довідка) з указанням: найменування товару; кількості товару в партії; підстави набуття постачальником права власності на дану партію товару (вибрати з наведеного у цьому пункті переліку); походження товару: назву виробника, коду ЄДРПОУ, юридична адреса виробника (незалежно від норми отримання/придбання товару постачальником); місцезнаходження виробничих потужностей, на яких вироблено товар (незалежно від форми отримання / придбання товару постачальником).

Згідно з п. 4.4 договору розрахунок за поставлений згідно з договором товар здійснюються шляхом перерахунку коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі або повідомлений постачальником покупцю згідно з умовами договору, у наступному порядку:

80% вартості товару - не пізніше 3 банківських днів після розвантаження товару в місці (поставки) призначення та підписання видаткової накладної покупцем;

20% вартості товару - після реєстрації податкової накладної та надання всіх супровідних документів.

За умовами п. 6.4 договору у випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у даному договорі, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу, від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми прострочення грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити покупець.

В разі якщо при передачі товару постачальник не надав супровідні документи на товар згідно п. п. 3.7 цього договору, покупець має право не приймати такий товар до моменту надання всіх супровідних документів та / або прийняти такий товар, при цьому постачальник не пізніше наступного дня повинен надати покупцю всі супровідні документи, передбачені п. 3.7 договору, в іншому випадку покупець має право не

здійснювати оплату 20% вартості товару, поставленого з порушенням умов договору, до моменту надання постачальником вказаних вище супровідних документів. Факт такої неоплати не буде вважатися сторонами простроченням оплати та / або неповною оплатою з боку покупця. Штрафні санкції постачальником до покупця не застосовуються (п. 6.5 договору).

24.11.2021 сторони підписали Специфікацію №9 до договору на поставку: шроту соняшникового (далі - товар) в кількості сто тон на загальну суму 1 601 250,00 грн, в т.ч. ПДВ 266 875,00 грн.

01.12.2021 сторони підписали Специфікацію №10 до договору на поставку: шроту соняшникового (далі - товар) в кількості сто тон на загальну суму 1 788 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 298 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 136 792,20 грн:

26.11.2021 відповідно до видаткової накладної №95 від 26.11.2021 та товарно-транспортної накладної №26 від 24.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 23.02 т на загальну суму 210 633,00 грн.

26.11.2021 відповідно до видаткової накладної №96 від 26.11.2021 та товарно-транспортної накладної №23 від 25.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.24 т на загальну суму 230 946,00 грн.

26.11.2021 відповідно до видаткової накладної №97 від 26.11.2021 та товарно-транспортної накладної №05 від 25.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.36 т на загальну суму 232 044,00 грн.

26.11.2021 відповідно до видаткової накладної №98 від 26.11.2021 та товарно-транспортної накладної №03 від 25.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 24.66 т на загальну суму 225 639,00 грн.

26.11.2021 відповідно до видаткової накладної №99 від 26.11.2021 та товарно-транспортної накладної №01 від 25.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 24.84 т на загальну суму 227 286,00 грн.

27.11.2021 відповідно до видаткової накладної №100 від 27.11.2021 та товарно-транспортної накладної №07 від 26.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 23.38 т на загальну суму 213 927,00 грн.

27.11.2021 - відповідно до видаткової накладної №101 від 27.11.2021 та товарно- транспортної накладної №10 від 26.11.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 23.46 т на загальну суму 214 659,00 грн.

03.12.2021 відповідно до видаткової накладної №104 від 03.12.2021 та товарно-транспортної накладної №10 від 02.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.14 т на загальну суму 224 751,60 грн.

03.12.2021 відповідно до видаткової накладної №105 від 03.12.2021 та товарно-транспортної накладної №03 від 02.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 5.3 т на загальну суму 226 182,00 грн.

03.12.2021 відповідно до видаткової накладної №106 від 03.12.2021 та товарно-транспортної накладної №12 від 02.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.7 т на загальну суму 229 758,00 грн.

04.12.2021 відповідно до видаткової накладної №107 від 04.12.2021 та товарно-транспортної накладної №01 від 02.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.52 т на загальну суму 228 148,80 грн.

04.12.2021 відповідно до видаткової накладної №108 від 04.12.2021 та товарно-транспортної накладної №21 від 02.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 24.22 т на загальну суму 216 526,80 грн.

04.12.2021 відповідно до видаткової накладної №109 від 04.12.2021 та товарно-транспортної накладної №07 від 03.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.24 т на загальну суму 225 645,60 грн.

05.12.2021 відповідно до видаткової накладної №110 від 05.12.2021 та товарно-транспортної накладної №25 від 03.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 23.9 т на загальну суму 213 666,00 грн.

06.12.2021 відповідно до видаткової накладної №111 від 06.12.2021 та товарно-транспортної накладної №10 від 03.12.2021 - шрот соняшниковий негранульований в кількості 25.46 т на загальну суму 227 612,40 грн.

За твердженням ТОВ «Інтегра Трейд» відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі. Борг перед постачальником склав 3 032 566,06 грн.

У подальшому, у зв`язку з реєстрацією податкових накладних не на весь поставлений товар, ТОВ «Інтегра Трейд» підготувало та направило відповідачу договір прощення боргу №21/02/22-3 від 21.02.2022, на підставі якого ТОВ «Інтегра Трейд» прощає боржнику частину боргу, а саме 917 801,64 грн.

ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» договір прощення боргу №21/02/22-3 від 21.02.2022 не підписало; про результати розгляду цього документа ТОВ «Інтегра Трейд» не повідомило.

25.08.2022 ТОВ «Інтегра Трейд» направило ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та його представника (Філії «Птахофабрика Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард») лист-вимогу про сплату боргу №2018/08 від 17.08.2022 (накладні АТ «Укрпошта» 2750102198766 та 2750102198774).

Вказаний лист залишений відповідачем без реагування.

28.09.2022 ТОВ «Інтегра Трейд» направило до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» претензію на суму 2 114 764,42 грн (накладна АТ «Укрпоштка» 2750102211916).

Посилаючись на неналежне виконання ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» грошових зобов`язань за договором №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021, ТОВ «Інтегра Трейд» просить стягнути з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» 2 114 764,42 грн заборгованості, а також нараховані на цю заборгованість пеню та 3% річних.

ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» у клопотанні / заяві просило у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Інтегра Трейд» повністю або у певній частині, зменшити розмір штрафних санкцій та відсотків річних на 99%. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на ту обставину, що у зв`язку з веденням на території України з 24.02.2022 воєнного стану підприємство зазнало значних фінансових обмежень.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Частиною 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що сторони уклали договір поставки, на виконання якого ТОВ «Інтегра Трейд» поставило ПрАТ «Агрохолдинг авангард» товар на загальну суму 3 136 792,20 грн, який ПрАТ «Агрохолдинг авангард» оплатило частково, у зв`язку з чим заборгованість ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» за цей товар склала 3 032 566,06 грн.

У апеляційній скарзі ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» зазначає, що обов`язок зі сплати 20% вартості товару не настав у зв`язку з невиконанням позивачем п. 4.4 Договору поставки №КПКЗ-2409/2021 від 24.09.2021 щодо умови про реєстрацію податкових накладних та надання всіх супровідних документів згідно з п. 3.7 договору.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 662 ЦК України (продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства) та умов п. 3.7 договору, постачальник зобов`язаний був надати покупцю документи на товару в день поставки товару разом з товаром.

З урахуванням умов п. 6.5 договору, яким покупцю надано право не приймати товар якщо при передачі товару постачальник не надав супровідні документи на товар згідно п. п. 3.7 цього договору та / або прийняти такий товар, при цьому постачальник не пізніше наступного дня повинен надати покупцю всі супровідні документи, передбачені п. 3.7 договору, колегія суддів відзначає, що ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» прийняло поставлений йому ТОВ «Інтегра Трейд» товар у встановленому договором порядку товар без зауважень, в т.ч. щодо документів, які мають бути надані з цим товаром.

Доказів прийняття товару без супровідних документів на товар згідно п. п. 3.7 цього договору ТОВ «Агрохолдинг Авангард» не надало.

Апеляційний суд відзначає, що ані до відзиву на позов, ані до апеляційної скарги відповідач не надав будь-яких доказів того, що після поставки товару і до звернення позивача до суду (через 11 місяців після останньої поставки) між сторонами договору виникали будь-які суперечки щодо надання позивачем повного комплекту супровідних документів на вже поставлений товар, реєстрації податкових накладних тощо.

Надані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні з відмітками про прийняття товару не містять будь-яких відміток чи застережень про прийняття товару без супровідних докунетів.

Крім того, враховуючи загальну вартість поставленого товару (3 136 792,20 грн), та вартість неоплаченого товару 3 032 566,06 грн, очевидним є те, що вартість неоплаченого товару значно перевищує 20% від загальної вартості поставленого товару, які мали бути сплачені після реєстрації податкової накладної та надання документів згідно з п. 3.7 договору.

За таких підстав апеляційний господарський суд оцінює відповідні доводи скаржника критично, в т. ч. зважаючи на те, що факт поставки відповідач не заперечує.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині договору прощення боргу №21/02/22-3 від 21.02.2022 апеляційний господарський суд відзначає, що «прощені» за цим договором 917 801,64 грн заборгованості не заявлені до стягнення з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та не є предметом спору у справі, що розглядається.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 2 114 764,42 грн, яку заявлено позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог ТОВ «Інтегра Трейд» до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» про стягнення 2 144 764,42 грн боргу за договором поставки.

Щодо вимог про стягнення 105 738,22 грн пені та 51 797,00 грн 3% річних апеляційний суд відзначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 6.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у даному договору, покупець зобов`язується на вимогу постачальника сплати останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми прострочення грошового зобов`язання. Дана пеня не застосовується до попередньої оплати, яку повинен здійснити покупець.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ТОВ «Інтегра Трейд» 105 738,22 грн пені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений місцевим господарським судом розрахунок 3% річних, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ТОВ «Інтегра Трейд» 51 797,00 грн 3% річних.

Щодо заяви ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» про зменшення пені та 3% річних.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

В даному випадку розумний розмір відсотків річних встановлений законом (ст. 625 ЦК України), а не є договірним.

Таким чином, оскільки 3% річних у цьому випадку не є штрафними санкціями у розумінні ГК України, відтак ст. 233 ГК України не передбачено право суду на їх зменшення.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні ч. 3 та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 по справі №916/4692/15.

У вирішенні питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення пені на 99% відповідач посилається на скрутне фінансове становище, скорочення виробничих потужностей та зменшення логістичних шляхів у зв`язку із введенням воєнного стану на території України.

Апеляційний господарський суд погоджується з наданою місцевим господарським судом оцінкою клопотання, що розглядається, в т.ч. щодо того, що відповідач не надав доказів дійсного скрутного фінансового становища, як і не довів наявності інших обставин, які давали б достатньо підстав для зменшення розміру неустойки; відсутність у Товариства коштів для оплати товару не звільняє його від обов`язку сплатити такі кошти. Крім того, заявлений позивачем розмір пені не є надмірно великим та складає менше 5% від суми заборгованості, на яку вона була нарахована.

З огляду на приписи ст. 269 ГПК України колегія суддів відзначає, що ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» не вказує у апеляційній скарзі на інші порушення, допущені місцевим господарським судом, в т.ч. в частині розгляду заявленого у відзиві на позовну заяву клопотання про застосування позовної давності.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11862/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11862/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/11862/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.07.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова