Ухвала

від 09.06.2023 по справі 761/16810/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16810/23

Провадження № 1-кс/761/11166/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001620 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001620 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022000000001620 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудове розслідування проводиться детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Прокурор своє клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, службові особи ТОВ «Азія Вей Трейд» налагодили міжнародний канал постачання підакцизних товарів із країн Далекого Сходу та їх незаконне переміщення на територію України без відповідного митного оформлення у державних органах України та, відповідно сплати податків та зборів. Встановлено, що ТОВ «Азія Вей Трейд» здійснює господарську діяльність, основним видом якої є оптова торгівлятютюновими виробами,в томучислі імпортпідакцизних товарів. Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що частина імпортованих підакцизних товарів, зокрема рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах, незаконно ввозиться службовими особами даного підприємства та пов`язаними з ним особами на митну територію України без марок акцизного податку та з підробленими марками акцизного податку, та, в подальшому, реалізовуються кінцевому споживачу без відображення у податковому та бухгалтерських обліках, чим завдається збитки державному бюджету в особливо великих розмірах.

Прокурор у клопотанні вказує, що службові особи ТОВ «Азія Вей Трейд» здійснюють зберігання необлікованих підакцизних товарів, а також таких, що немарковані марками акцизного податку та оклеєні підробленими марками акцизного податку, документи щодо їх походження, чорнові записи, комп`ютерну техніку, флеш-накопичувачів, на яких є відомості щодо незаконної діяльності, печатки тощо у нежитлових приміщеннях за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а.

Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України отримано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва на дозвіл на проведення обшуку у офісних приміщеннях ТОВ «Азія Вей Трейд», а саме: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а.

У подальшому, реалізовуючи ухвалу слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 30.03.2023 по справі №761/10402/23, провадження №1-кс/761/7014/2023, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, 27.04.2023 в присутності двох понятих, проведено обшук у офісних приміщеннях ТОВ «Азія Вей Трейд», за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а, яка фактично використовуються ТОВ «Азія Вей Трейд» (код ЄДРПОУ 44370224), який задіяний у вчиненні кримінального правопорушення.

У ході вказаного обшуку було виявлено та вилучено:

1). грошові кошти, а саме:

- 588 купюр номіналом - 200 гривень; 27 купюр номіналом - 100 гривень; 16 купюр номіналом - 1000 гривень; 526 купюр номіналом - 500 гривень; 1 купюра номіналом - 20 гривень; 2 купюри номіналом - 10 гривень; 3 купюри номіналом - 5 гривень; 9 купюр номіналом - 2 гривні; 1 купюра номіналом - 1 гривня.

28.04.2023 прокурором подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді від 09.05.2023 клопотання про арешт майна повернуто прокурору та встановлено строк у сімдесят дві години для усунення недоліків. Вказану ухвалу прокурором отримано об 11.00 годині 11.05.2023.

Постановою детектива у кримінальному провадженні від 28.04.2023 вилучені під час обшуку грошові кошти визнано речовими доказами.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, зазначив, що грошові кошти вилучено у ОСОБА_8 , який був менеджером ТОВ «Азія Вей Трейд», вказав, що є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти здобуті злочинним шляхом, постановою слідчого грошові кошти визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні та мають доказове значення, зазначив, що строк звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна попущено не було, просив клопотання задовольнити та долучив додаткові документи.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ОСОБА_8 не є працівником ТОВ «Азія Вей Трейд», а вилученні грошові кошти не мають жодного відношення до ТОВ «Азія Вей Трейд», вказав, що після повернення клопотання прокурору на доопрацювання прокурором повторно подано клопотання з пропущенням встановленого строку, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що вилучені грошові кошти є особистими збереженнями ОСОБА_8 та його батька, який є Фізичною особою-підприємцем, які мали намір купити транспортний засіб, вказав, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку на надано дозволу на вилучення грошових коштів, просив відмовити в задоволенні клопотання та долучив додаткові документи.

Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддеювстановлено,що відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022000000001620 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204 КК України. Досудове розслідування проводиться детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 по справі №761/10402/23, провадження №1-кс/761/7014/2023, надано дозвіл проведено обшук у офісних, складських, підсобних та інших нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 60а, на земельній ділянці з кадастровим номером: 4610136900:06:002:0093, яка на праві власності належить Львівській міській громаді (код ЄДРПОУ 04055896), надана в оренду ТОВ «Технопарк ЛЗТА» (ЄДРПОУ 32326890), що фактично використовується ТОВ «Азія Вей Трейд» (код ЄДРПОУ 44370224).

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 30.03.2023 по справі №761/10402/23, провадження №1-кс/761/7014/2023, 27.04.2023 проведено обшук у офісних приміщеннях ТОВ «Азія Вей Трейд», за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а, яка фактично використовуються ТОВ «Азія Вей Трейд» (код ЄДРПОУ 44370224), у ході обшуку було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: 588 купюр номіналом - 200 гривень; 27 купюр номіналом - 100 гривень; 16 купюр номіналом - 1000 гривень; 526 купюр номіналом - 500 гривень; 1 купюра номіналом - 20 гривень; 2 купюри номіналом - 10 гривень; 3 купюри номіналом - 5 гривень; 9 купюр номіналом - 2 гривні; 1 купюра номіналом - 1 гривня, які 27.04.2023 постановою детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.

Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Крім того, наявні у розпорядженні суду матеріали клопотання містять докази, що грошові кошти, які належать ОСОБА_8 та були вилученні під час проведення обшуку у офісних приміщеннях ТОВ «Азія Вей Трейд», за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а, можуть бути здобути внаслідок вчинення кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, з урахуванням обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні і які потребують доказуванню, тобто виявлені та вилучені грошові кошти відповідають ознакам речових доказів і мають значення в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, грошові кошти, які належать ОСОБА_8 , під час проведення обшуку у офісних приміщеннях ТОВ «Азія Вей Трейд», за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 60а, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, а також воно є об`єктом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчою суддею не встановлено.

Доводи щодо порушення прокурором строків на звернення із вказаним клопотанням до суду не знайшли свого підтвердження під час розгляду.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, в іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що вилучене відповідно до протоколу обшуку від 27.04.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти:

?588 купюр номіналом - 200 гривень;

?27 купюр номіналом - 100 гривень;

?16 купюр номіналом - 1000 гривень;

?526 купюр номіналом - 500 гривень;

?1 купюра номіналом - 20 гривень;

?2 купюри номіналом - 10 гривень;

?3 купюри номіналом - 5 гривень;

?9 купюр номіналом - 2 гривні;

?1 купюра номіналом - 1 гривня.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга

Слідча суддя Антоніна КВАША