Постанова

від 14.07.2023 по справі 917/17/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/17/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 911 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М., повний текст підписано 27.04.2023,

за позовом керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, м. Решетилівка, Полтавська область, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської районної військової адміністрації (Полтавської районної державної адміністрації), м. Полтава,

Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, в особі Комісії з реорганізації сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, м. Решетилівка, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України", м. Київ,

про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу, стягнення надмірно сплачених грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 задоволено клопотання (вх. № 5280 від 26.04.2023) Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області про витребування доказів.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія України" для огляду надати: оригінал акту приймання-передачі природного газу № 31/12-728 від 31 грудня 2020 року, укладеного між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської райдержадміністрації та ТОВ "Енергія України" за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 24 від 31.01.2020; розрахунки відшкодування вартості замовленої (договірної) потужності, відшкодування вартості замовленої (договірної) потужності понаднормово, відшкодування вартості недобору замовленої (договірної) потужності, відшкодування вартості перебору замовленої (договірної) потужності, зазначені в акті приймання-передачі природного газу № 31/12-728 від 31 грудня 2020 року, укладеного між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської райдержадміністрації та ТОВ "Енергія України" за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 24 від 31.01.2020.

Задоволено клопотання (вх. № 3128 від 13.03.23) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" про зупинення провадження у справі.

Зупинено провадження у справі №917/17/23 до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.

Зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/17/23, шляхом подання копії судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 в частині зупинення провадження у справі, справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області, в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 залишено без руху апеляційну скаргу керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 911 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Також, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/17/23.

23.05.2023 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, у межах встановленого судом строку, до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 5844), до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 911 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали; повідомлено учасників процесу, що апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 буде розглядатися за правилами ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 повторно витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/17/23.

14.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшов лист, у якому Господарський суд Полтавської області, посилаючись на відсутність поштових марок, зазначає, що він позбавлений можливості виконати вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 щодо надіслання матеріалів справи та повідомляє, що після усунення обставин, які зумовили припинення надсилання судом поштової кореспонденції у паперовому вигляді, матеріали справи будуть невідкладно надіслані до Східного апеляційного господарського суду.

21.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/17/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Відповідно до частин 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Пунктом 12 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Оскільки позивач оскаржує ухвалу про зупинення провадження у справі, розгляд скарги здійснюється відповідно до частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвалу суду апеляційної інстанції від 29.05.2023 вручено Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, в особі Комісії з реорганізації сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області 06.06.2023 (трек-номер 6102272374901), а також довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду, підтверджується, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 доставлена до електронних кабінетів Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, Харківської обласної прокуратури, Полтавської районної державної (військової) адміністрації 29.05.2023.

Водночас, з інформації щодо відстеження поштових відправлень з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (трек-номер 6102272374910) вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі надіслано відповідачу, а саме поштове відправлення прийнято до відділення поштового зв`язку 02.06.2023, проте не вручено адресату під час доставки.

Апеляційним судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (ідентифікаційний код юридичної особи 34528630) є: 01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 97 літера З.

Судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 та від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у поданих до суду першої інстанції клопотаннях відповідач указав лише одну адресу, за якою йому і було направлено ухвалу апеляційного господарського суду, яка співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; у матеріалах справи відсутні заяви скаржника про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою.

Водночас, з метою забезпечення принципів рівності всіх учасників перед законом та судом, а також створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, зважаючи, що на час закінчення передбаченого статтею 273 ГПК України строку до суду апеляційної інстанції не повернулось поштове відправлення (трек-номер 6102272374901), судом апеляційної інстанції 27.06.2023 повторно надіслано ухвалу суду від 29.05.2023 на електронну адресу ТОВ "Енергія України" (info@uanergy.com), яку було зазначено відповідачем в поданих до суду першої інстанції клопотаннях, а також повідомлено представника відповідача телефонограмою про відкриття апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх. № 911 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 та встановлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З цих підстав колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснити розгляд даної апеляційної скарги поза межами строку, визначеного частиною 2 статті 273 ГПК України, з метою забезпечення прав учасників справи (зокрема, на подання відзиву) і принципів рівності всіх учасників перед законом та судом, а також створення сторонам необхідних умов для всебічного, повного, об`єктивного розгляду апеляційної скарги.

Слід зауважити, що за змістом пункту 10 частини третьої статті 2 та частин другої статті 114 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З огляду на конкретні обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав з урахуванням викладених вище обставин.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано розумні терміни, які навіть в умовах воєнного стану колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.

Проте, станом на час винесення даної постанови заяви, відзив, клопотання від відповідача не надходили.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку, передбаченому частиною 2 статті 271 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 року до Господарського суду Полтавської області від керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської районної військової адміністрації (Полтавської районної державної адміністрації), Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, в особі Комісії з реорганізації сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області надійшла позовна заява, в якій прокурор просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 27.10.2020 до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, укладену між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України";

2) визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 30.10.2020 до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, укладену між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України";

3) визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.11.2020 до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, укладену між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України";

4) визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 03.12.2020 до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, укладену між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України";

5) визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 16.12.2020 до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, укладену між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України";

6) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" на користь Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (Полтавської районної державної адміністрації) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 321558,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на таке: поступове укладення Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" додаткових угод у жовтні-грудні 2020 року призвело в кінцевому результаті до збільшення ціни на природний газ більше ніж на 10 %; сторонами укладені додаткові угоди № 3 від 27.10.2020, № 4 від 30.10.2020, № 5 від 16.11.2020, № 7 від 03.12.2020 та № 9 від 16.12.2022 до договору № 224 від 20.10.2020 без належного підтвердження відсотка коливання ціни природного газу на ринку у бік збільшення, що є порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пунктів 3.3, 11.10 договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020, та призвело до зайвих витрат бюджету на суму 321558,10 грн; оскільки вказані додаткові угоди №№ 3, 4, 5, 7, 9 укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до ст.ст.16, 203, 215 ЦК України останні підлягають визнанню недійсними; у випадку визнання зазначених додаткових угод недійсними сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни природного газу за 1000 куб. м, встановленій договором, а тому Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області повинен був отримати природного газу у більшому розмірі, відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 321559, 09 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України. Правовими підставами позову визначені статті 13, 16, 203, 215, 652, 655, 670, 712 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, статті 3, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської районної військової адміністрації (Полтавської районної державної адміністрації) та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, в особі Комісії з реорганізації сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом в особі зазначених прокурором органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурор зазначає про такі обставини:

- споживачем та стороною за договором постачання природного газу № 224 від 20.10.2020 є Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 02145659), який відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 12.01.2021 перебуває у стані припинення;

- відповідно до ст. 7-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" та Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 повноваження, права та обов`язки Решетилівської районної державної адміністрації переходять до Полтавської районної державної адміністрації;

- розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 110 від 25.03.2021 "Про затвердження передавальних актів" затверджено передавальні акти структурних підрозділів Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057511) зі статусом юридичної особи публічного права, які реорганізуються шляхом приєднання до Полтавської районної державної адміністрації, зокрема і передавальний акт майна, прав та обов`язків Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02145659) та передано до правонаступника Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057505). Відтак, Полтавська районна державна адміністрація є правонаступником майна, прав та обов`язків Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації;

- згідно пункту 2 Указу Президента №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації, тобто на базі Полтавської районної державної адміністрації утворено Полтавську районну військову адміністрацію;

- Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02145659) на даний час перебуває в стані припинення, але при цьому є розпорядником коштів, які було виділено за рахунок коштів районного бюджету на фінансування спірних додаткових угод, і саме з його рахунків було виділено кошти на оплату за договором;

- Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації повноваження якого наразі виконує Комісія з реорганізації (приєднання), на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у відносинах щодо контролю за розпорядженням та використанням коштів, та в разі встановлення порушень, має право звертатись до суду за захистом своїх інтересів.

- Полтавська районна військова адміністрація (Полтавська районна державна адміністрація) Полтавської області та Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації в особі голови комісії з реорганізації, є органами, уповноваженими здійснювати відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

- прокурором було з`ясовано обставини щодо невжиття позивачами заходів по усуненню порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель, що підтверджується листами позивачів (лист Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області № 3509/0/01-19ВА від 18.10.2022, лист Голови Комісії з реорганізації Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської райдержадміністрації № 01-20/1 від 07.12.2022) та повідомлено останніх про пред`явлення прокурором цього позову в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (листи від 16.12.2022 № 56-6630вих.22, №56-6631вих.-22). Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій є усвідомлена пасивна поведінка Полтавської районної державної (військової) адміністрації та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації щодо захисту порушених інтересів держави. Позивачі проти представництва їх інтересів не заперечували.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в даному випадку прокурор послався на те, що укладення спірних додаткових угод до договору на постачання природного газу № 224 від 20.10.2020 суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки; правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає; виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 цього Закону, а отже у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.03.2023 о 09:00 години (з урахуванням ухвали місцевого господарського суду про виправлення описки від 14.03.2023).

13.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3129), в якому заявник просив суд зупинити провадження у справі №917/17/23 до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває №905/1907/21, в якій, серед іншого, буде вирішено питання чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів. На думку заявника, правовідносини у даній справі №917/17/23 та №905/1907/21 є подібними, оскільки в обох випадках прокурор звертається в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та вимоги є ідентичними, а тому позовна заява у даній справі не може бути розглянута судом до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

У запереченнях на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області посилався на те, що Полтавська районна військова адміністрація (Полтавської районна державна адміністрація) є державним органом виконавчої влади, Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади, та не є органами місцевого самоврядування чи комунальними закладами, а тому вважає, що правовідносини у справі № 905/1907/21 та у даній справі не є подібними та формування Верховним Судом висновку щодо застосування в тому числі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про можливість/неможливість звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень у справі №905/1907/21 не може вплинути на прийняття рішення у справі №917/17/23.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.03.2023 відкладено вирішення клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3129 від 13.03.2023) до наступного судового засідання; продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.04.2023.

26.04.2023 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, зокрема, про зупинення провадження у справі №917/17/23 на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 21.12.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 905/1907/21; підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати у складі Верховного Суду визначено необхідність уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі, якщо це передбачено законом); за висновками суду правовідносини у справі № 917/17/23 та № 905/1907/21 є подібними та вимоги є ідентичними, а Великою Палатою Верховного Суду в межах справи № 905/1907/21 буде надаватись оцінка щодо обґрунтованості підстав звернення прокурорів з позовами в інтересах органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень та комунальних закладів, що матиме суттєве значення для розгляду справи № 917/17/23; відтак, враховуючи обставини справи, що розглядається та суб`єктний склад сторін, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у межах справи №905/1907/21 ставиться питання визначення процесуальної конструкції (сторін у справі, органу в інтересах якого має право звертатись прокурор, формулювання позовних вимог) у випадку, коли замовником за договором виступає не орган влади (державної чи місцевого самоврядування), а комунальний заклад чи заклад освіти. В свою чергу, прокурор звертає увагу на те, що у постанові від 07.02.2023 у справі № 927/188/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду звернув увагу на усталену практику за аналогічними правовідносинами щодо представництва прокурора, в яких договір про закупівлю укладався безпосередньо органом влади. Посилаючись на те, що Полтавська районна військова адміністрація (Полтавська районна державна адміністрація) є державним органом виконавчої влади, Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади, та не є органами місцевого самоврядування чи комунальними закладами, на думку прокурора, правовідносини у справі № 905/1907/21 та у даній справі не є подібними, а тому формування Верховним Судом висновку щодо застосування в тому числі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про можливість/неможливість звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень у справі №905/1907/21 не може вплинути на прийняття рішення у справі №917/17/23. Вважає, що у Господарського суду Полтавської області достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи. Окрім цього, прокурор зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21).

При цьому, зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження (вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 25.08.2021 у справі № 903/634/20, від 30.11.2021 у справі № 914/2312/20, від 22.12.2021 у справі № 913/79/21, від 25.04.2023 у справі № 908/104/23).

Тому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати наявність беззаперечних підстав для цього.

В свою чергу необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, за змістом пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: правовідносини є подібними; палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи.

Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, апеляційний господарський суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" - на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Судова колегія зазначає, що на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 26.04.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до свого розгляду справу №905/1907/21.

21.12.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №905/1907/21 за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення 365870,72 грн.

У зазначеній справі в касаційному порядку переглядається ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про залишення позову без розгляду. Ці судові рішення обґрунтовані відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки позов подано в інтересах держави в особі обласної ради, яка не є головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати або стороною договору, а комунальний заклад - школа не є суб`єктом владних повноважень. При цьому позовна заява містить вимогу про стягнення грошових коштів саме на користь школи, а не на користь органу місцевого самоврядування, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визначення прокурором порушення прав комунального закладу, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

В ухвалі про передачу справи разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія судів касаційної інстанції сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:

1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;

2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;

3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.

Зокрема, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2022 у справі № 905/1907/21 зазначено, що здійснення функцій публічної влади, крім суб`єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб`єктам, зокрема, представникам самоврядних (саморегулівних) професій. Держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам, уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави. Такими суб`єктами можуть бути, зокрема, й комунальні підприємства та заклади. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що у випадку наявності порушень умов Закону України "Про публічні закупівлі" прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в тому числі в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створено не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпоряджання та використання бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".

Також колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, де передбачено, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

На переконання колегії суддів, таке уточнення має полягати в доповненні наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду висновками про те, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогами про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством, та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі якщо це передбачено законом).

Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 прийнято справу №905/1907/21 (провадження №12-1гс23) та призначено до розгляду на 05 квітня 2023 року.

Судова колегія зазначає, що в межах справи №905/1907/21 прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі - Рада), Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" (далі - Школа) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення на користь Школи 365870,72 грн.

Позов мотивовано тим, що Школа та ТОВ "АС" порушили вимоги Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) та умови укладеного між ними договору постачання природного газу від 03.01.2018 № 488 (18) Б (далі - договір), оскільки без належних підстав уклали додаткові угоди, якими внесли зміни до істотних умов договору, а саме збільшили ціну за одиницю товару та зменшили загальні обсяги поставки газу.

На обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у цій справі прокурор зазначив, що вищевказані протизаконні дії порушують права та інтереси держави, оскільки виконання зобов`язань за нікчемними додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів обласного бюджету. При цьому правовідносини, пов`язані з використанням коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а витрачання цих коштів за нікчемними угодами такому інтересу не відповідає.

Підставою представництва інтересів держави в особі Ради та Школи прокурор указав наявність у них владних повноважень у спірних правовідносинах, оскільки Рада відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти, є засновником Школи та власником закріпленого за нею комунального майна, а Школа є розпорядником коштів обласного бюджету та стороною договору. На думку прокурора, оскільки незаконне та безпідставне фінансування за нікчемними додатковими угодами до договору здійснювалося за рахунок коштів обласного бюджету з рахунку Школи, то ці кошти підлягають поверненню саме на користь цього комунального закладу. Прокурор також посилався на пасивну поведінку Ради і Школи, оскільки вони не вживали заходів для повернення бюджетних коштів, хоча були обізнані про стверджувані порушення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022, клопотання ТОВ "АС" задоволено та залишено без розгляду позов прокурора.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Рада своїм рішенням від 18.12.2018 № 28-20/VІІ "Про обласний бюджет Черкаської області на 2019 рік" визначила головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління). Оскільки Рада не є головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати або стороною договору, то у розумінні статті 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вона не може виступати позивачем у цій справі, а прокурор помилково звернувся з позовом в інтересах держави в особі цього органу місцевого самоврядування.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Школа не є суб`єктом владних повноважень, а прокурор не має підстав представляти її інтереси в суді, оскільки за статутом цей комунальний заклад має самостійний баланс, відокремлене майно, розрахунковий рахунок в органах Державної казначейської служби України, веде самостійний бухгалтерський облік, має повну фінансову самостійність та працює за власним штатним розкладом і кошторисом видатків, що затверджуються Управлінням.

В постанові суд апеляційної інстанції підтримав мотиви суду першої інстанції щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Школи, а щодо відсутності у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Ради апеляційний суд доповнив мотиви суду першої інстанції твердженнями про те, що, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, владні повноваження мають розглядатися в розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Оскільки Рада не є стороною договору, а позовна заява містить вимоги про стягнення грошових коштів саме на користь Школи, а не на користь органу місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прокурор визначив порушення прав комунального закладу, а не територіальної громади в особі Ради.

Тобто, в межах справи №905/1907/21, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду на час постановлення оскаржуваної ухвали, спірним питанням було наявність/відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави не лише в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, а й в особі комунального некомерційного підприємства.

Тоді як у цій справі 917/17/23 прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської районної військової адміністрації (Полтавської районної державної адміністрації) та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, в особі Комісії з реорганізації сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом в особі зазначених прокурором органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурором зазначено, зокрема, про те, що Полтавська районна військова адміністрація (Полтавська районна державна адміністрація) Полтавської області та Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації в особі голови комісії з реорганізації, є органами, уповноваженими здійснювати відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки споживачем та стороною за договором постачання природного газу № 224 від 20.10.2020 є Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 02145659), який був розпорядником коштів, виділених за рахунок коштів районного бюджету на фінансування спірних додаткових угод, та який відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є органом державної влади, проте з 12.01.2021 перебуває у стані припинення; Полтавська районна державна адміністрація є правонаступником майна, прав та обов`язків Решетилівської районної державної адміністрації та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації; на базі Полтавської районної державної адміністрації утворено Полтавську районну військову адміністрацію.

Відтак, у цій справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними угод щодо зміни ціни на газ до договору про закупівлю, укладеного між Сектором освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" та стягнення з відповідача на користь Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області (Полтавської районної державної адміністрації) (яка в свою чергу є правонаступником Решетилівської районної державної адміністрації та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту райдержадміністрації) коштів.

При цьому, колегія суддів враховує, що з позовом звернувся прокурор в інтересах держави в особі, зокрема, Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, який, за встановленими судом обставинами, є органом державної влади, тобто суб`єктом владних повноважень.

Отже, враховуючи предмет, підстави позову та суб`єктний склад сторін у справі №905/1907/21 та у справі №917/17/23, зважаючи на те, що стороною договору на постачання природного газу та додаткових угод до нього є безпосередньо Сектор освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, колегія суддів дійшла висновку, що суб`єктний склад сторін у вказаних справах не є подібними.

На розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 905/1907/21 за позовом прокурора в інтересах держави в особі обласної ради та некомерційного комунального закладу про стягнення коштів на користь такого комунального закладу для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 щодо повноважень прокурора звертатись до суду з зазначеним позовом. Тобто, основним питанням, яке постало перед Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21, є право прокурора представляти інтереси держави не лише в особі органів державної влади та місцевого самоврядування, а й в особі комунального некомерційного підприємства, що не є аналогічним до справи №917/17/23, в якій дослідженню/підтвердженню підлягають повноваження прокурора звертатись до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в інтересах держави в особі Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації, який не є комунальним некомерційним підприємством.

Оскільки на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано питання представництва прокурора не у подібних правовідносинах, відсутні підстави для зупинення провадження у справі, яка розглядається.

З огляду на те, що у справі № 905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду розглядається питання щодо уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 і буде надано правовий висновок про можливість/неможливість звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального підприємства та враховуючи те, що у справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі райдержадміністрації та Сектору освіти, сім`ї, молоді та спорту райдержадміністрації, правовідносини у цих справах не є подібними, тому правовий висновок Великої палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21 не матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 917/17/23.

Наведені висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 916/2407/22, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника про помилковість зупинення судом першої інстанції провадження у справі з наведених підстав.

Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу у частині зупинення провадження, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст. 271 ГПК України).

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, враховуючи порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню в частині зупинення провадження у справі з переданням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 269, 271, 273, 275, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.04.2023 у справі №917/17/23 (в частині зупинення провадження у справі) скасувати.

Справу №917/17/23 передати на розгляд Господарського суду Полтавської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.07.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель