Постанова

від 10.07.2023 по справі 904/2590/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2590/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Антонік С.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Григоріва О.Ю., представник (в залі суду);

від відповідача: Хоменко О.О., адвокат (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 (повне рішення складено 31.10.2022, суддя Мельниченко І.Ф.) у справі №904/2590/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у сумі 436325,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровської залізниці" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 275 119,08 грн. плати за користування вагонами за договором № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 та 161 206,20 грн. збору за зберігання вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому - березні 2022 року, за залізничними накладними залізницею прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ Північний ГЗК. У зв`язку з несвоєчасним забиранням вагонів, що прибули на адресу ПрАТ Північний ГЗК на станцію призначення Рядова Придніпровської залізниці, затримувались вагони, за що була нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 275 119,08 грн - плати за користування вагонами, 161 206,20 грн - збору за зберігання вантажу, 6 544,88 грн - судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час підготовки апеляційної скарги ПрАТ «ПІВНГЗК» стало відомо про існування телеграмного розпорядження ЦМ-13/693 від 05.04.2022. Цим телеграмним розпорядженням затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовника послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів від обов`язків вносити плату за користування вантажними вагонами та зборів під час воєнного стану в Україні.

Визначені у переліку обставини передбачають звільнення замовників послуг від обов`язку вносити плату за користування вагонами у разі:

- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення.

Пунктом 1.1. вищезазначеного телеграмного розпорядження передбачено: «Довести до вдома причетних зазначену інформації. Організувати виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів с початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління.»

На території Дніпропетровської області згідно розпоряджень начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної Державної адміністрації було введено комендантську годину:

з 24.02.2022 з 22:00 до 06:00;

з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00;

з 18.04.2022 з 22:00 до 05:00;

з 10.05.2022 з 23:00 до 05:00 (до закінчення строку дії воєнного стану в Україні).

Як вбачається з розрахунку до позовної заяви Позивачем нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів без урахування комендантського часу, який було введено по Дніпропетровській області починаючи з 24.02.2022 (розрахунки Відповідача додаються).

Судом при прийняти оскаржуваного рішення не було здійснено належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини ПрАТ «ПІВНГЗК», що стало наслідком задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі, за відсутності належних на те підстав.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, вбачається помилковість висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, оскільки було здійснено лише частковий аналіз складових даної справи, а отже таке рішення підлягає скасуванню.

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, зазначає що жодних письмових повідомлень про те, що ПрАТ «Північний ГЗК» не здійснювало свою роботу в нічний час на адресу Позивача не надходило. Заперечення Відповідача, наведені ним при підписанні відомостей ф.ГУ-46 та накопичувальних карток ф.ФДУ-92, що є розрахунковими документами, також жодним чином не стосуються нарахування плати за користування та збору за зберігання в період дії комендантської години. Крім того, складені акти загальної форми, що містять початок та закінчення затримки, зайвий раз свідчать про той факт, що Відповідач не припиняв свою роботу, в тому числі і в нічний час, який входить в період затримки за кожним з актів. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ф.ГУ-23 не містять.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2590/221.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі №904/2590/22; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.02.2023.

В судовому засіданні 21.02.2023 оголошено перерву до 25.04.2023.

Ухвалою суду від 25.04.2023 розгляд справи відкладений на 06.06.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду №759/23 від 29.05.2023, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В., якою справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.07.2023.

04.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/2590/22 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, справу №904/2590/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Коваль Л.А., Березкіна О.В. та ухвалою суду від цієї ж дати справу прийнято до провадження наведеним складом суду.

Втім, з урахуванням зайнятості судді Коваль Л.А. у інших судових засіданнях, призначених на цю ж дату і вказаний час, розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.07.2023.

10.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/2590/22 у зв`язку з відпусткою судді Березкіної О.В. (з метою дотримання основного принципу господарського судочинства розумності строку розгляду справи).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, справу №904/2590/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Коваль Л.А., Антонік С.Г. та ухвалою суду від цієї ж дати справу прийнято до провадження наведеним складом суду.

В судовому засіданні 10.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір, а.с.76-79), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:

- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;

- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;

- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (пункт 2 договору).

Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору).

Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:

- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;

- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;

- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).

Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).

Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).

Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

На виконання вказаного договору, у лютому-березні 2022 року, за залізничними накладними №№ 45748993, 45714052, 45748795, 45443629, 45749058, 45748985, 45727146, 34543280, 45749009, 45749066, 34583427, 45610342, 34583542, 45465291, 45749108, 4574909053403176, 45749132, 45749116, 45749074, 45749082, 45749124, 53388310, 45749256, 45749140, 53457693, 53457727, 53457701, 53457750, 53414942 залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення Рядова Придніпровської залізниці.

Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Рядова Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.

Відповідно до п. 2 Правил видачі вантажів крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 4 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що у всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання.

Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції.

Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень".

У книзі повідомлень форми ГУ-2 ст. Рядова наявні усі записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, що прийняли повідомлення.

Вагони у зазначений час відповідачем не забирались, через що виникла затримка.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та 1 хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Оскільки, ПАТ "Північний ГЗК" несвоєчасно забирало вагони на свою під`їзну колію, станцією Рядова були складені акти про затримку ф.ГУ-23 № 515, 516, 517, 527, 532, 534, 538, 545, 557, 706, 707, 708, 709,710, 711, 712, 714, 713, 715, 716, 717, 718, що підписані представниками станції і відповідача.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 26069302, 26069304, 26069303, 23069296, 28069305, 24069297,24069300, 24069299,24069298, 25069301 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ФДУ-92 №№ 04079009, 04079010 на загальну суму 436 325,28 грн.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, складені для нарахування плати за користування вагонами за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями: відсутній план навантаження та електронна заявка. Відвантаження припинено у зв`язку із надзвичайними і невідворотними та об`єктивними обставинами із запровадженням військового стану на Україні; вагони затримані по незалежним від ПрАТ "ПівнГЗК" причинам. Відсутній план навантаження та електронна заявка. Відвантаження припинено у зв`язку з надзвичайними і невідворотними об`єктивними обставинами із запровадженням військового стану в Україні, що підтверджує Торгово-промислова палата України.

Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 275 119,08 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 161 206,20 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом встановлено, що накладні №№ 45748993, 45714052, 45748795, 45443629, 45749058, 45748985, 45727146, 34543280, 45749009, 45749066, 34583427, 45610342, 34583542, 45465291, 45749108, 4574909053403176, 45749132, 45749116, 45749074, 45749082, 45749124, 53388310, 45749256, 45749140, 53457693, 53457727, 53457701, 53457750, 53414942 містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005р. № 5076 приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).

Відповідно до п. 16.4-Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ Північний ГЗК про незайнятість всіх або певних колій також не існує.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Аналогічну правову позицію містить п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.

Визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, Верховний Суд зазначив, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника.

Відповідно до матеріалів справи Позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу ПрАТ Північний ГЗК раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою під`їзну колію.

Як убачається із матеріалів справи, за фактом затримки станцією Рядова, у порядку передбаченому пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами складено: акти про затримку вагонів форми ГУ-23: №№ 515, 516, 517, 527, 532, 534, 538, 545, 557, 706, 707, 708, 709,710, 711, 712, 714, 713, 715, 716, 717, 718.

Пунктом 5 договору зазначено, що порожні вагони здаються на під`їзну колію по інтервалам 2 години. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ "Північний ГЗК" повинен був їх забрати на свою під`їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.

Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

У зв`язку з тим, що ПрАТ "Північний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції Рядова від вантажу, який прибув на його адресу, Залізниця не мала можливості виконати свої зобов`язання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу ПрАТ "Північний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини ПрАТ "Північний ГЗК" була знижена пропускна спроможність для перевезення інших поїздів.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014 № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передаванні на під`їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на ставці призначення більше нормативного часу і не забиралися на під`їзну колію.

Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Письмові заперечення представників Комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв`язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під`їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.

Колегія суддів зазначає, що навіть за умов наявності вільних під`їзних колій на станції Рядова, за обставин відсутності з боку Відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу раніше, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під`їзних колій.

Такі вимоги підтверджені п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, де чітко вказано, що черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи не залізницях України ЦЦ-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 31.08.2005 № 507 зазначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії.

Вищевикладене спростовує доводи Відповідача про неправомірність затримки спірних вагонів на підходах до станції призначення Рядова.

При цьому, доводи апелянта про відсутність його вини, є неспроможними, оскільки відповідач не довів наявність обставин, що є підставою для звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами. Введений воєнний стан не є підставою для звільнення від плати за користування вагонами, оскільки Відповідач не довів яким чином саме ця обставина вплинула на неможливість своєчасного забирання доставлених Залізницею вантажів (вагонів на своїх осях).

Обґрунтовуючи відсутність підстав для сплати належних залізниці платежів, відповідач посилався на офіційний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 (про що зазначено у позові), відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президенту; підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання яких форс-мажорних обставин.

В той же час доводи відповідача про те, що порушення зобов`язання сталось з боку відповідача внаслідок дії форс-мажорних обставин колегією суддів відхилені з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

Нараховані позивачем та пред`явлені до стягнення плата за користуванням вагонами та збір за зберігання вантажу є основним зобов`язанням відповідача перед позивачем за надані йому послуги залізниці, а не відповідальністю відповідача. Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити нараховані плату та збір.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно;

- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до частини 4 статті 263 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду Касаційного господарського суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року зі справи N 915/531/17, від 26 травня 2020 рок зі справи N 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи N 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово- промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Відповідачем не наданий сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором (відсутність підстав для сплати залізниці належних платежів).

Відтак, твердження відповідача про звільнення від сплати належних залізниці платежів (плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу) з причин настання форс-мажорних обставин, а саме з початком військової агресії Російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим.

Не приймає до уваги колегія суддів і доводи відповідача про запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення як підставу для зменшення розміру нарахувань з огляду на наступне.

Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України Про правовий режим воєнного стану, Про оборону України, відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.

Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573.

Відповідно до п. 7 цього Порядку, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 11 цього Порядку, контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.

Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - Перелік).

До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці від 05.04.2022, на котре посилається відповідач, яким визначено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні.

В цих документах зазначається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:

- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу;

- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;

- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником;

- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю.

Такі обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, визначених Переліком.

Проте, акти загальної форми із зазначенням даних обставин не складались.

Натомість, як слідує з актів загальної форми ГУ-23 № 515, 516, 517, 527, 532, 534, 538, 545, 557, 706, 707, 708, 709,710, 711, 712, 714, 713, 715, 716, 717, 718, які є первісними документами для подальшого нарахування належних платежів (плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за охорону), долучених до позовної заяви, передавання вагонів здійснювалось як у денний, так і у нічний час доби, тобто зазначене відповідачем прямо суперечить фактичним обставинам. Також, затримка вагонів відбулось з причин очікування подачі вагонів під вантажні операції з вини клієнта, що й підтверджено представниками відповідача шляхом підписання актів загальної форми ГУ-23, на підставі котрих й були нараховані належні платежі.

Відповідно до ст. 7 Статуту залізниць України працівники станцій задіяні в роботі залізниці - об`єкта критичної інфраструктури - як в денний, так і в нічний час і мають забезпечувати її безперервне та стабільне функціонування.

Змінні працівники прибувають на територію станції для роботи в нічний час до початку комендантської години і залишають її після закінчення комендантської години.

Перебуваючи на території станції під час комендантської години та виконуючи свої трудові обов`язки, її працівники, кожен з яких має службове посвідчення, не порушують жодну із заборон, впроваджених у зв`язку із введенням особливого правового режиму, оскільки вантажна станція Рядова не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під`їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування.

Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Рядова Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні.

У спірний період часу робота станції Рядова та під`їзної колії Відповідача, що примикає до станцій Терни і Рядова, не припинялася ані в денний, ані в нічний час. Вагони подавалися на під`їзну колію та поверталися з під`їзної колії цілодобово.

Таким чином, підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності, згідно телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, що є внутрішнім локальним документом залізниці, не було.

Жодних письмових повідомлень про те, що ПрАТ «Північний ГЗК» не здійснювало свою роботу в нічний час на адресу Позивача не надходило. Заперечення Відповідача, наведені ним при підписанні відомостей ф.ГУ-46 та накопичувальних карток ф.ФДУ-92, що є розрахунковими документами, також жодним чином не стосуються нарахування плати за користування та збору за зберігання в період дії комендантської години. Також, з боку Відповідача не надходило жодних пропозицій щодо внесення змін до пунктів 5, 9, 10 Договору про експлуатацію в частині подавання/забирання вагонів в нічний час.

Крім того, складені акти загальної форми, що містять початок та закінчення затримки, зайвий раз свідчать про той факт, що Відповідач не припиняв свою роботу в тому числі і в нічний час, який входить в період затримки за кожним з актів. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ф.ГУ-23 не містять.

Отже, Відповідачем не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов`язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.

З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів , що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під`їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 №113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях затримки відповідно до актів про затримку ф.ГУ-23 №№ 515, 516, 517, 527, 532, 534, 538, 545, 557, 706, 707, 708, 709,710, 711, 712, 714, 713, 715, 716, 717, 718 згідно із Тарифним керівництвом № 1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 26069302, 26069304, 26069303, 23069296, 28069305, 24069297, 24069300, 24069299, 24069298, 25069301 в сумі 275 119,08 грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№ 04079009, 04079010 в сумі 161 206,20 грн., на загальну суму 436 325,28 грн..

Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені Позивачем та додані до позовної заяви, господарський суд прийшов до вірного висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 11.08.2021 №418 Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.08.2021 за № 1070/36692, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.

При перевірці колегією суддів правильності здійсненого залізницею розрахунку порушень не встановлено.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 275 119,08 грн та збору за зберігання вантажу в сумі 161 206,20 грн. є обґрунтованим і правомірним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі №904/2590/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 у справі №904/2590/22 залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.07.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяЛ.А. Коваль

Суддя С.Г. Антонік