Рішення

від 14.07.2023 по справі 904/564/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2023м. ДніпроСправа № 904/564/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Птахофабрика "Перше Травня" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький м`ясокістковий завод"

про стягнення 7 500,00грн

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 7 500,00грн., мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору №5 про надання послуг з переробки від 01.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 призначено справу №904/564/23 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, ухвала суду направлялася на адреси зазначені в ЄДР та позовній заяві.

Повідомлення про вручення Відповідачеві копії ухвали суду від 06.03.2023 до суду не повернулося, однак за даними з сайту Укрпоши вбачається, що відправлення суду вручено Відповідачеві 22.05.2023.

У зв`язку з неповерненням поштового повідомлення про вручення ухвали суду Відповідачеві, копії ухвали про відкриття провадження у справі Відповідачеві направлялися додатково 05.06.2023, однак до суду повернулося поштове відправлення з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення одержувач не отримав".

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити, що ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, у випадку коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше трьох робочих днів, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Крім того, відповідно до ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою для розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме судом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулося через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у випадку незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

При цьому, права Відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав Позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, т яке відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 06.03.2023, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, суд запропонував Відповідачеві подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд також враховує нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення Відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 10.07.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням неодноразового направлення ухвали суду та додаткового строку на поштовий пробіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 ГПК України, суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд також враховує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву, тому розгляд справи слід провести за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у Відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення (відсутності) спірних зобов`язань, чого Відповідач не зробив, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин Відповідач суду також не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у ст. 129 Конституції України та ст. 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів в розумні строки.

Оскільки Відповідач, всупереч вимог суду, викладених в ухвалі від 06.03.2023, відзив на позовну заву не надав, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2020 ТОВ "ІННОТЕХ" (надалі перейменовано на ТОВ "Криворізький м`ясокістковий завод") (далі Виконавець) з ПрАТ "Агрохолдинг Авангард", в особі філії "Птахофабрика "Перше Травня" ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" (далі Замовник) уклали Договір про надання послуг з переробки № 5 (далі Договір), за п. 1.1. якого сторони зобов`язуються взаємно діяти в сфері реалізації державної політики з відходами тваринного походження з метою забезпечення екологічного, епізоотичного та ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні шляхом переробки відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини, а також для підвищення якості та збільшення обсягів реалізації продукції, отриманої в результаті утилізації та переробки відходів тваринного походження (борошно м`ясне, кісткове, м`ясо-кісткове, кров`яне, рибне, пір`яне, жир тощо), неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати за плату послуги вказані в п. 2.2., а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги (п. 1.2. Договору).

Фактичне надання послуг за цим Договором підтверджується Актами здачі-прийняття наданих послуг (п. 1.3. Договору).

Виконавець надає Замовнику послуги по переробці відходів тваринного походження/неякісних харчових продуктів/продовольчої сировини і надає Акти здачі-прийняття наданих послуг (п. 2.2. Договору).

Замовник сплачує Виконавцю кошти за переробку поставлених відходів в залежності від їх категорії: ІІІ категорія (боєнські відходи, неякісні харчові продукти, продовольча сировина та інші, що придатні для виробництва м`ясо-кісткового борошна) 2 700,00 грн. за 1 тонну в т.ч. ПДВ (п. 3.1. Договору).

У випадку транспортування відходів транспортом Виконавця Замовник сплачує Виконавцю кошти на транспортні витрати по ціні 12,00 грн. за 1 кілометр, у т.ч. ПДВ (п.3.2. Договору).

Замовник здійснює 100 % передоплату за цим Договором на підставі рахунку-фактури в безготівковій формі платіжним дорученням на рахунок Виконавця (п. 3.3. Договору).

Відповідно до підп. 4.2.2. п. 4.2. Договору Виконавець має право отримати за надані послуги оплату в розмірах й строки, передбачені цим Договором.

Згідно з підп. 4.3.3. Договору п. 4.3. Договору Замовник зобов`язаний вчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги Виконавцем. Згідно з п. 3 даного Договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п. 5.1. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (п. 7.1. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується 31.12.2020 року (п. 7.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачеві 165 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9889046809 від 29.01.2020 на суму 20 000,00 грн., № 9889046838 від 04.02.2020 на суму 25 000,00 грн., № 9889046891 від 12.02.2020 на суму 20 000,00 грн., № 9889046947 від 25.02.2020 на суму 20 000,00 грн., № 9889047033 від 13.03.2020 на суму 10 000,00 грн., № 9889047036 від 16.03.2020 на суму 10 000,00 грн., № 9889047100 від 06.04.2020 на суму 20 000,00 грн., № 9889047264 від 13.05.2020 на суму 20 000,00 грн., № 9889047597 від 16.07.2020 на суму 20 000,00 грн.

Відповідач надав Позивачеві послуги на загальну суму 157 500,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № Ін-0000005 від 31.01.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000006 від 07.02.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000009 від 14.02.2020 на суму 14.02.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000012 від 26.02.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000019 від 18.03.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000023 від 08.04.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000037 від 03.06.2020 на суму 20 000,00 грн., № Ін-0000054 від 30.07.2020 на суму 17 500,00 грн., підписаними сторонами без заперечень.

З листами № 506 від 19.11.2020 та № 158 від 20.04.2021 Позивач звертався до Відповідача з проханням повернути надлишково перераховані кошти в розмірі 7 500,00 грн.

20.07.2022 Позивач направив Відповідачеві претензію № 217/07/22 від 18.07.2022 у якій повідомив, що на 18.07.2022 Замовником не повернуто попередньо перераховані кошти в сумі 7 500,00 грн., у зв`язку з чим, керуючись нормами чинного законодавства, Позивач запропонував Відповідачеві протягом 7 календарних днів, з моменту отримання претензії, повернути попередньо перераховані кошти в розмірі 7 500,00 грн. У разі невиконання викладених вимог у вказаний строк, Позивач звернеться до господарського суду за захистом законних прав та інтересів.

За даними Позивача, зазначені листи та претензія залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт укладання Договору, перерахування Позивачем коштів, виконання Відповідачем робіт, обґрунтованість стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Умовами ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), листи, претензію), беручи до уваги, що на виконання п. 3.3. Договору, Замовник провів передоплату в розмірі 165 000,00 грн., а Виконавець виконав роботи на 157 500,00 грн., строк дії договору закінчився, Виконавець (Відповідач) не повернув Позивачеві надміру сплачені кошти, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 7 500,00 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький м`ясокістковий завод" (53001, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Глеюватка, вул. І.А. Шевченко, 55-Д, код 31735523) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, пр. Перемоги 121-В, код 00851519) в особі філії "Птахофабрика "Перше Травня" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (19603, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Центральна, 2, код 39765712) 7 500,00 грн. боргу, 2 684,00 грн. судового боргу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Суддя С.Г. Юзіков