Рішення

від 13.07.2023 по справі 910/6781/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2023Справа № 910/6781/23за позовом Державного підприємства «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Вуд Лакшері Паркет»

про стягнення 11 656,60 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Вуд Лакшері Паркет» про стягнення заборгованості за неналежне виконання угоди про надання послуг зберігання від 18.11.2019 у розмірі 11 656,60 грн, яка складається з 8 457,37 грн - суми основного боргу, 2 773,83 грн - інфляційних втрат та 425,40 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Вуд Лакшері Паркет» зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, буд. 10.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.11.2019 між Державним підприємством «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Вуд Лакшері Паркет» (замовник) була укладена угода про надання послуг зберігання, відповідно до умов якої виконавець зобов`язується надати замовнику послугу з надання місця для зберігання майна замовника, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги згідно умов угоди.

Відповідно до п. 2.4 угоди, послуги надаються в період з 02.03.2020 по 31.12.2020.

Пунктом 4.1 угоди передбачено, що базова оплата на місяць за надання послуг складає 6 847,50 грн, в тому числі ПДВ.

Згідно п. 4.3 угоди, щомісячна плата за послуги сплачується авансовим платежем до 10 числа поточного місяця, але не пізніше 3 банківських днів після отримання замовником рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Платежі, пов`язані з утриманням будинку та отриманням комунальних послуг, такі як: опалення, оплата спожитої електроенергії, водопостачання, водовідведення, експлуатаційні витрати (охорона будинку, вивезення побутових відходів, прибирання та обслуговування зовнішньої території, прибирання приміщень загального користування, обслуговування ліфтів, поточний ремонт будівлі), амортизаційні відрахування на приміщення та інші послуги відшкодовуються замовником виконавцю окремим авансовим платежем до 15 числа поточного місяця. Вартість фактично спожитих послуг перераховується при розрахунках на наступні місяці (п. 4.5 угоди).

Відповідно до п. 4.8 угоди, після закінчення строку дії угоди або її розірвання, оплата послуг та інші платежі передбачені угодою сплачуються по день фактичного припинення надання послуг згідно акту здачі-приймання, у зв`язку з чим угода залишається чинною в частині виконання замовником зазначених зобов`язань по звільненню приміщення за актом та оплаті зазначених платежів до виконання цих зобов`язань.

30.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду про розірвання угоди від 18.11.2019 про надання послуг зберігання.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, виконавець та замовник вважають розірваною угоду від 18.11.2019 щодо надання послуг зберігання з 30.07.2021.

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що з моменту набрання чинності даної додаткової угоди виконавець та замовник не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, окрім сплати в повному обсязі невиконаних зобов`язань - вартості наданих послуг та інших платежів (витрат по комунальним послугам і земельному податку), передбачених угодою по день фактичного припинення надання послуг згідно акту здачі-приймання.

30.07.2021 між сторонами підписано акт здачі-приймання до угоди від 18.11.2019 про надання послуг зберігання, яким сторони засвідчили, що замовник звільнив в повному обсязі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 54 від власного майна, яке зберігалося відповідно до укладеної угоди.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №0000000303 від 30.07.2021 за утримання нерухомого майна та відшкодування комунальних послуг на суму 1 499,88 грн; та рахунок-фактуру №0000000284 від 30.07.2021 за послуги зберігання на суму 6 957,49 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за угодою, позивач звернувся до відповідача із претензією №134 від 13.09.2022, у якій просив сплатити заборгованість у розмірі 17 457,31 грн. Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманих послуг зберігання за укладеною між сторонами угодою.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Частиною першою статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на погоджений сторонами у п. 4.3 угоди порядок розрахунків, оплата за послуги зберігання мала бути здійснена відповідачем авансовим платежем до 10 числа поточного місяця, але не пізніше 3 банківських днів після отримання рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Варто зауважити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку своєчасної оплати послуг.

Базовий розмір щомісячної плати погоджено сторонами у п. 4.1 угоди, а індекс споживчих цін (індекс інфляції) на відповідний місяць, для перерахунку плати відповідно до п. 4.2 угоди, обчислюється Державною службою статистики України, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях, тобто є загальновідомим.

Як вбачається із матеріалів справи, з 30.07.2021 угода про надання послуг зберігання з 18.11.2019 є припиненою.

Окрім того, згідно акту здачі-приймання від 30.07.2021 замовник звільнив приміщення від власного майна, яке зберігалося відповідно до умов угоди.

30.07.2021 позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №0000000303 від 30.07.2021 за утримання нерухомого майна та відшкодування комунальних послуг на суму 1 499,88 грн, та №0000000284 від 30.07.2021 за послуги зберігання на суму 6 957,49 грн.

Належних та допустимих доказів виконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за угодою підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 457,37 грн визнається судом обґрунтованою.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 425,40 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 773,83 грн за період з 31.07.2021 по 03.04.2023.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд не виявив у них помилок, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Вуд Лакшері Паркет» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 10, код ЄДРПОУ - 41577869) на користь Державного підприємства «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики імені А.В. Шаха» (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 54, код ЄДРПОУ - 02571008) 8 457 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 37 коп. - суми основного боргу, 2 773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) грн 83 коп. - інфляційних втрат, 425 (чотириста двадцять п`ять) грн 40 коп. - 3% річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна