Рішення

від 12.07.2023 по справі 910/4702/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023Справа № 910/4702/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЛИВАРНА, будинок 6, квартира 7,8) до проАкціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д) зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами

Представники:

від Позивача: Переверзев І.В. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Лопатнікова А.В. (представник на підставі довіреності);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (надалі також - «Відповідач») про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, які знаходяться на рахунках, відкритих у Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі №910/4702/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.05.2023 року.

19.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.04.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

03.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішень судів.

У підготовче судове засідання 03.05.2023 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 5 днів з 04.05.2023 року для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання до 31.05.2023 року.

08.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

11.05.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

31.05.2023 року підготовче судове засідання не відбулось 31.05.2023 року у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання на 21.06.2023 року.

19.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовче судове засідання 21.06.2023 року представники позивача та відповідача не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2023 року.

В судовому засіданні 12 липня 2023 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, визначених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 12 липня 2023 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

06.02.2018 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» підписано анкету-заяву про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами), згідно з якою клієнт цією заявою-анкетою приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» та які разом з пам`яткою клієнта становлять договір банківського обслуговування. (а.с.12-14)

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.07.2022 року кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» був Благодаров Євген, громадянство: білорусь.

Листом №20.1.0.0.0/7-220602/7133 від 02.06.2022 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» про обов?язок Банку здійснювати кожен із заходів належної перевірки, вивчення клієнтів у випадках, передбачених статтями 11, 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 №65. Просило протягом 10 робочих днів з дати отримання цього листа звернутися до відділення Банку з метою здійснення Банком заходів із належної перевірки на виконання Закону про ПВК/ФТ. (а.с.112)

Як зазначає Позивач, 01.07.2022 року у системі дистанційного обслуговування «Приват24» Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» отримало повідомлення про обмеження у здійсненні видаткових операцій за рахунками НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі постанови НБУ №18 від 24.02.2022 року, що підтверджується відповідними скріншотами з головної сторінки системи Клієнт-банк. (а.с.41-42)

29.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТОП Холдинг А-бе» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦАСБ A-бе» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА», відповідно до умов якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність частку (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу, що складає 5 832 432,91 грн. (п?ять мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні, 91 копійка) та сплачує за неї обумовлену грошову суму у порядку, передбаченому цим Договором. (а.с.17-19)

На виконання умов Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» Сторонами підписано Акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» у розмірі 100% статутного капіталу, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. за реєстровим №573, 574. (а.с.20-21)

12.08.2022 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» підписано анкету-заяву клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. (а.с.23-27)

Листами №1409-1 від 14.09.2022 р., №2010-1 від 20.10.2022 р. Позивач надав на вимоги Відповідача документи стосовно компанії CASB AB, бенефіціарного власника. (а.с.33-36)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що з 29.07.2022 року єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» є юридична особа Швеції CASB AB, а засновником та єдиним кінцевим бенефіціаром Позивача є громадянин Швеції Коларе Ларс Петер Йоаким, а тому продовження Відповідачем дії обмежень для Позивача у користуванні та розпорядженні грошовими коштами на рахунках не має законних підстав. За таких підстав, просить Суд зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами, які містяться на рахунках НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що банки зобов`язані проводити належну перевірку клієнта з вжиттям всіх необхідних заходів, в тому числі через витребування інформації та документів від клієнта, з метою визначення реального кінцевого бенефіціарного власника останнього. Проте, лист банку від 31.10.2022 року про витребування документів залишився без відповіді і виконання Позивачем, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору банківського рахунку б/н від 06.02.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1, 2 статті 1067 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов`язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами послуг. Національний банк України визначає види спеціалізованих банків та порядок набуття банком статусу спеціалізованого. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Національний банк України визначає системно важливі банки відповідно до таких критеріїв: розміру банку, ступеня фінансових взаємозв`язків, напрямів діяльності. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливими банками з урахуванням специфіки їх діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.

Пунктом 15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18 у редакції від 24.02.2022 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Пунктом 5 постанови Правління Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022" від 04.03.2022 №36 пункт 15 викладено в такій редакції: "зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім переказу коштів (за виключенням коштів у російських рублях та білоруських рублях) з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України".

Пунктом 6 постанови Правління Національного банку України №44 від 08.03.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022" від 04.03.2022 №36 пункт 15 викладено в такій редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів".

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 28.07.2022 року кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» був ОСОБА_1 , громадянство: білорусь.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , громадянин білорусі, в силу пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є кінцевим бенефіціарним власником зі здійсненням прямого вирішального впливу на діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА», на нього розповсюджуються норми п.15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18.

Листом №20.1.0.0.0/7-220602/7133 від 02.06.2022 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» про обов?язок Банку здійснювати кожен із заходів належної перевірки, вивчення клієнтів у випадках, передбачених статтями 11, 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 №65. Просило протягом 10 робочих днів з дати отримання цього листа звернутися до відділення Банку з метою здійснення Банком заходів із належної перевірки на виконання Закону про ПВК/ФТ. (а.с.112)

Як зазначає Позивач, 01.07.2022 року у системі дистанційного обслуговування «Приват24» Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» отримало повідомлення про обмеження у здійсненні видаткових операцій за рахунками НОМЕР_1, НОМЕР_2 на підставі постанови НБУ №18 від 24.02.2022 року, що підтверджується відповідними скріншотами з головної сторінки системи Клієнт-банк. (а.с.41-42)

29.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТОП Холдинг А-бе» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦАСБ A-бе» (Покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА», відповідно до умов якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність частку (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» у розмірі 100% (сто відсотків) статутного капіталу, що складає 5 832 432,91 грн. (п?ять мільйонів вісімсот тридцять дві тисячі чотириста тридцять дві гривні, 91 копійка) та сплачує за неї обумовлену грошову суму у порядку, передбаченому цим Договором. (а.с.17-19)

На виконання умов Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» Сторонами підписано Акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» у розмірі 100% статутного капіталу, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. за реєстровим №573, 574. (а.с.20-21)

12.08.2022 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» підписано анкету-заяву клієнта юридичної особи - резидента про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. (а.с.23-27)

Листами №1409-1 від 14.09.2022 р., №2010-1 від 20.10.2022 р. Позивач надав на вимоги Відповідача документи стосовно компанії CASB AB, бенефіціарного власника. (а.с.33-36)

Листом №20.1.0.0.0/7-221021/20150 від 31.10.2022 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА», що для можливості користування банківськими послугами Позивач має пройти актуалізацію даних, для цього необхідно звернутись у відділення банку та надати: паспортні документи, які підтверджують резидентство Швеція, видані державою Швеція по ОСОБА_2 , документи щодо оцінки незалежного аудиту щодо фактичної вартості компанії на день проведення угоди купівлі-продажу корпоративних прав, що підтверджується копіями фіскального чеку від 07.11.2022, списку згрупованих поштових відправлень. (а.с.87-88, 116-117)

Проте, матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання відповіді на вказаний лист й надання документів, визначених у вказаному листі.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб`єктів первинного фінансового моніторингу, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) і призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів.

За приписами пункту 30 частини 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є, зокрема для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

За приписами пункту 34 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" належна перевірка - це заходи, що включають:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Частинами 6, 7 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.

З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб`єкт первинного фінансового моніторингу:

- витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта;

- встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;

- має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

- має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб`єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.

Частиною 14 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов`язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб`єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.

Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються в разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.

Так, постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 №65 затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення).

Згідно з підпунктом 1) пункту 14 додатку 1 до Положення, банк зобов`язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта також у разі:

1) виявлення фактів наявності суттєвих змін у діяльності клієнта (зокрема в разі зміни КБВ, керівника, місцезнаходження юридичної особи, трасту, іншого подібного правового утворення, ФОП);

2) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів;

3) втрати чинності / обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта);

4) встановлення факту належності клієнта до PEP.

Згідно підпунктами 5, 6 додатку 2 до Положення, банк може здійснити ідентифікацію на підставі інформації, отриманої від клієнта (представника клієнта), або одночасно на підставі документів та/або інформації, отриманої банком з метою здійснення його верифікації.

Банк зобов`язаний здійснювати верифікацію на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних джерел або інших надійних джерел, визначених у цьому додатку. Під час здійснення верифікації банк має перевірити (підтвердити) належність відповідній особі ідентифікаційних даних.

Відповідно до положень додатку 4 до Положення, банк зобов`язаний під час здійснення належної перевірки клієнта:

- установити кінцевого бенефіціарного власника клієнта або факт його (їх) відсутності, у тому числі отримати структуру власності юридичної особи з метою її розуміння;

- установити дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника [прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові, країну громадянства та постійного місця проживання, дату народження, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)];

- ужити заходів з верифікації особи кінцевого бенефіціарного власника (у разі наявності КБВ).

Банк з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника зобов`язаний, зокрема, витребувати та отримати від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта; а також ужити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), уживаючи обґрунтованих заходів для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Банк для встановлення та верифікації особи кінцевого бенефіціарного власника має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до ЄДР. Банк також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел. Банк під час встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на ЄДР, крім випадків прямо визначених Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу.

Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника банк виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу, ураховуючи виявлені критерії ризиків. Водночас обсяг дій банку зі збору необхідної інформації та глибина аналізу отриманої інформації мають бути пропорційні виявленим ризикам, зокрема складності структури власності юридичної особи. У будь-якому разі банк має вжити заходів, достатніх для того, щоб бути впевненим, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (або що він відсутній), та для отримання розуміння права власності (контролю) та структури власності.

Тобто, відповідно до наведених вище норм законодавства, Відповідач має право вимагати у Позивача надання інформації та даних, що дали б змогу Банку встановити актуальну інформацію щодо кінцевого(-вих) бенефіціарного (-них) власника(-ів) Товариства.

Судом встановлено, що станом на 28.07.2022 року кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» був ОСОБА_1 , громадянство: білорусь.

Проте, після відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» внаслідок укладення Договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» від 29.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТОП Холдинг А-бе» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦАСБ A-бе» й проведення Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» перевірки, останній не зміг самостійно встановити особу Lars Peter Joakim Kolare та його бізнес історію/досвід роботи з відкритих джерел інформації, а тому звернувся до Позивача з відповідними листами. Однак, Позивачем не були надані витребувані Банком документи, визначені у листі №20.1.0.0.0/7-221021/20150 від 31.10.2022 року.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про дотримання Відповідачем вимог пункту 15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18 в частині встановлення обмежень у здійсненні видаткових операцій за рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА».

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд приходить до висновку про недоведеність Позивачем порушення Відповідачем будь-яких його прав та/або законних інтересів.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛСТРОЙ УКРАЇНА» до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 липня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин