Ухвала
від 05.07.2023 по справі 911/1348/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1348/19

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши заяву Державного підприємства «Укрриба» про заміну боржника у справі № 911/1348/19 за позовом

Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 27/2, код: 02909996) в інтересах держави в особі:

Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код: 37472282)

Державного підприємства «Укрриба» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А, код: 25592421)

до

Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, буд. 7, код: 04054955)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код: 00015622)

про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2022 у справі № 911/1348/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, стягнуто з Таращанської міської ради на користь Державного підприємства «Укрриба» 38936,00 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, на примусове виконання якого Господарським судом Київської області 07.02.2023 видано відповідний наказ.

До Господарського суду Київської області 06.06.2023 від Державного підприємства «Укрриба» (далі заявник/стягувач/ДП «Укрриба») надійшла заява, в якій заявник просить суд здійснити заміну відповідача (боржника) Таращанської міської ради на Виконавчий комітет Таращанської міської ради, у наказі Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі № 911/1348/19.

Вказана заява обґрунтована тим, що з метою виконання судового рішення заявник звернувся до Управління державної казначейської служби України у Таращанському районі Київської області (далі Управління) із заявою на примусове виконання рішення, яка залишена Управлінням без задоволення. Підставами, які послугували для відмови від виконання рішення, як зазначено у листі Управління від 25.05.2023 № 01-10-06, є те, що казначейське обслуговування Таращанської міської ради (код: 04054955) станом на 25.05.2023 в Управлінні не здійснюється та відкритих рахунків не має. Окрім того, Таращанська міська рада, згідно рішення останньої від 23.12.2022 № 5465-32-VII, головним розпорядником коштів бюджету Таращанської міської територіальної громади в 2023 році не визначалось, а також Таращанська міська рада до мережі інших головних розпорядників в 2023 році не включена.

З огляду на наведені обставини Управління, на підставі п. п. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, повернуло наказ Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі № 911/1348/19 стягувачеві без виконання та запропонувало звернутися до суду для вирішення питання про заміну боржника відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи неможливість виконання наказу Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі № 911/1348/19, заявник звернувся до суду із заявою про заміну боржника у справі № 911/1348/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 заяву ДП «Укрриба» призначено до розгляду на 21.06.2023, розгляд якої в подальшому відкладено на 05.07.2023.

В судове засідання 05.07.2023 представники стягувача та боржника не з`явились, що в силу ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву ДП «Укрриба» про заміну боржника у справі № 911/1348/19, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За змістом ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (пункт 75) зроблено висновок, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Правонаступництво це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі № 201/16014/13-ц, зазначив, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», тобто запису про припинення юридичної особи.

Суд зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» затверджені нові територіальні громади та Северинівська сільська рада увійшла до складу території Таращанської територіальної громади.

Рішенням Таращанської міської ради від 11.12.2020 № 49-01-VIII «Про початок реорганізації Северинівської сільської ради шляхом приєднання до Таращанської міської ради Київської області» вирішено почати процедуру реорганізації Северинівської сільської ради Таращанського району (ЄДРПОУ 04361031), шляхом приєднання до Таращанської міської ради (ЄДРПОУ 04054955). Пунктом 2 цього ж рішення встановлено, що Таращанська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Северинівської сільської ради.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається факту ані внесення запису про припинення Таращанської міської ради, ані того, що Виконавчий комітет Таращанської міської ради є правонаступником всіх прав та обов`язків Таращанської міської ради.

Водночас, Таращанська міська рада (код ЄДРПОУ: 04054955) та Виконавчий комітет Таращанської міської ради (код ЄДРПОУ: 40289376) є різними, самостійними, діючими юридичними особами - установами, суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, в тому числі бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б надали суду можливість встановити факт переходу прав і обов`язків Таращанської міської ради до іншої особи заявником до суду не надано.

Враховуючи наведені вище обставини, судом не встановлено, що Таращанська міська рада вибула зі спірних правовідносин, припинення останньої як юридичної особи, а також не встановлено переходу прав та обов`язків Таращанської міської ради до Виконавчого комітету Таращанської міської ради.

Отже, відсутні підстави для заміни боржника Таращанської міської ради на Виконавчий комітет Таращанської міської ради в порядку правонаступництва, що, своєю чергою, зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства «Укрриба» про заміну боржника у справі № 911/1348/19.

Разом з цим, суд зауважує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012 Конституційним Судом України).

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зазначила, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

До того ж, згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного суд від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Так, згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Отже під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 № 11-рп/2012).

Зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням, та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу. За заявою сторони така ухвала долучається до виконавчого документа та примусове виконання наказу здійснюється у спосіб, встановлений такою ухвалою.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 905/3250/16.

За приписами частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Матеріали справи свідчать про те, що стягувач звернувся у травні 2023 року до Управління із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі № 911/1348/19 про стягнення з Таращанської міської ради 38936,00 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, до якої долучив оригінал виконавчого документа, однак орган Казначейства повернув таку заяву без виконання з огляду на те, що боржник не є головним розпорядником бюджетних коштів, не має відкритих рахунків та не обслуговується в управлінні Казначейства.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно із визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частинами першою і другою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 4 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691 визначено порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, згідно з відомостями якого Таращанська міська рада не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів. Розпорядником та одержувачем бюджетних коштів є Виконавчий комітет Таращанської міської ради.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Таким чином, оскільки Таращанська міська рада не є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, не має відкритих рахунків в Управлінні, суд вважає, що у цьому випадку зазначене є обставинами, які ускладнюють та унеможливлюють виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2022 у справі № 911/1348/19 про стягнення 38936,00 гривень витрат на проведення судової експертизи встановленим господарським судом порядком.

Зважаючи на викладене, а також з огляду на відсутність у Таращанської міської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України в Таращанському районі Київської області, що унеможливлює виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2022 у справі № 911/1348/21, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ДП «Укрриба», а саме встановити порядок виконання зазначеного судового рішення про стягнення з Таращанської міської ради на користь державного підприємства «Укрриба» 38936,00 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи шляхом стягнення вказаних коштів з рахунків Виконавчого комітету Таращанської міської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Таращанської міської ради

Згідно із частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Укрриба» задовольнити частково.

2. Встановити порядок виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2022 у справі № 911/1348/19 про стягнення з Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, будинок 7, код ЄДРПОУ 04054955) на користь Державного підприємства «Укрриба» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, ЄДРПОУ 25592421) 38936,00 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Таращанської міської ради (09501, Київська обл., Білоцерківський район, м. Тараща, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 1, код: 40289376), який є головним розпорядником бюджетних коштів Таращанської міської ради, на користь Державного підприємства «Укрриба» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код: 25592421) 38936,00 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала складена та підписана 14.07.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.М. Колесник

Дата ухвалення рішення05.07.2023
Оприлюднено17.07.2023
Номер документу112201747
СудочинствоГосподарське
Сутьвизнання незаконними та скасування рішень

Судовий реєстр по справі —911/1348/19

Ухвала від 14.07.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Колесник Р.М.

Ухвала від 05.07.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Колесник Р.М.

Ухвала від 21.06.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Колесник Р.М.

Ухвала від 13.06.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Колесник Р.М.

Постанова від 22.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 04.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 31.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 13.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 23.06.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 08.06.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні