Рішення

від 10.07.2023 по справі 914/171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 914/171/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Марти ПРИШЛЯК, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «РІЕЛЕКСПЕРТ», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА», м. Львів,

про стягнення заборгованості,

представники сторін

від позивача: Презлята С.З.;

від відповідача: Тибінка В.Я.;

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «РІЕЛЕКСПЕРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за Договором найму (оренди) нежитлових приміщень №06/О/18Л від 01.01.2018.

Ухвалою від 13.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 14.03.2023 суд перейшов до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін.

Відповідач подав клопотання про витребування доказів та перехід від спрощеного позовного провадження до загального. В подальшому за вх. №14190/23 від 06.06.2023 надійшла заява позивача про залишення без розгляду вказаних клопотань.

В судове засідання 10.07.2023 сторони забезпечили явку уповноважених представників.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 10.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не оплатив рахунки про відшкодування витрат на комунальні послуги на загальну суму 5 248,40 грн. На основну суму заборгованості нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Сума заявлена до стягнення становить 7 746,15 грн.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача про закриття провадження по справі.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, крім того просив закрити провадження по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01 січня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «РІЕЛЕКСПЕРТ» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» (далі - Відповідач) укладено договір найму(оренди) нежитлових приміщень № 06/0/18Л (далі - Договір).

Відповідно до Розділу 1 зазначеного договору ПрАТ «РІЕЛЕКСПЕРТ» надає ТОВ «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» в оренду складські приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Бузкова, 2 (складські приміщення на першому поверсі складу площею 162 кв.м. та складські підвальні приміщення площею 324 кв.м.), а ТОВ «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» сплачує ПрАТ «РІЕЛЕКСПЕРТ» орендну плату за ставкою 75,00 грн за один квадратний метр орендованої площі складського приміщення на першому поверсі та за ставкою 65,10 грн за один квадратний метр орендованої площі складського підвального приміщення, в місяць з урахуванням ПДВ.

Також, відповідно до пункту 1.6. зазначеного договору крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю понесені витрати: витрати по електроенергії, яку використовує у своїх приміщеннях, витрати по електроенергії місць загального користування та витрати по споживанню газу.

Згідно пункту 11.2 Договору найму (оренди) нежитлових приміщень №06/0/18/1 від 01.01.2018 строк найму (оренди) за цим договором починає перебіг з моменту передачі відповідного майна (нежитлових приміщень) в найм (оренду) за актом приймання-передачі.

01 січня 2018 року ПрАТ «РІЕЛЕКСПЕРТ» та ТОВ «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» склали Акт приймання-передачі нежитлових приміщень в найм (оренду), відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в найм складське приміщення на першому поверсі складу площею 162 кв.м. та складське підвальне приміщення складу, площею 324 кв.м., які знаходяться знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Бузкова, 2.

Згідно визначеного у розділі 7 Договору порядку розрахунків за вказаним договором (в редакції Додаткової угоди від 01.05.2018), орендну плату незалежно від наслідків його господарської діяльності, сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця за поточний місяць оренди одним платежем протягом 5-ти днів з дати виписки рахунку, але не пізніше 10-го числа поточного місяця. Відшкодування витрат за електроенергію, витрат по електроенергії місць загального користування, витрат по споживанню газу Орендар сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця за минулий місяць оренди одним платежем не пізніше 10-ти днів від дати виписки рахунку.

На виконання договірних зобов`язань за січень - липень 2020 року Орендар виставив за надані послуги рахунки на загальну суму 132 874,36 грн.:

- рахунок № СФ-0000074 від 01.01.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.01.2020 по 31.01.2020);

- рахунок № СФ-0000108 від 31.01.2020 на суму 2 301,77 грн (відшкодування витрат за період з 01.01.2020 по 31.01.2020);

- рахунок № СФ-0000522 від 01.02.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.02.2020 по 29.02.2020);

- рахунок № СФ-0000362 від 29.02.2020 на суму 2 129,11 грн (відшкодування витрат за період з 01.02.2020 по 29.02.2020);

- рахунок № СФ-0000522 від 01.03.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.03.2020 по 31.03.2020);

- рахунок № СФ-0000628 від 31.03.2020 на суму 1 861,82 грн (відшкодування витрат за період з 01.03.2020 по 31.03.2020);

- рахунок № СФ-0000784 від 01.04.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.04.2020 по 30.04.2020);

- рахунок № СФ-0000891 від 31.04.2020 на суму 383,04 грн (відшкодування витрат за період з 01.04.2020 по 30.04.2020);

- рахунок № СФ-0001044 від 01.05.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.05.2020 по 31.05.2020);

- рахунок № СФ-0001146 від 31.05.2020 на суму 531,29 грн (відшкодування витрат за період з 01.05.2020 по 31.05.2020);

- рахунок № СФ-0001301 від 01.06.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.06.2020 по 30.06.2020);

- рахунок № СФ-0001449 від 30.06.2020 на суму 379,51 грн (відшкодування витрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020);

- рахунок № СФ-0001550 від 01.07.2020 на суму 17 836,20 грн (орендна плата за період з 01.07.2020 по 31.07.2020);

- рахунок № СФ-0001709 від 31.07.2020 на суму 434,42 грн (відшкодування витрат за період з 01.07.2020 по 31.07.2020);

Позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача з тим самим предметом позову, але з інших підстав. Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1858/21 від 08.12.2021 позов ПрАТ «РІЕЛЕКСПЕРТ» до ТОВ «ГАЛМЕТ-УКРАЇНА» задоволено частково, а саме стягнуто на користь позивача 434,42 грн заборгованості, 3% річних, пені та інфляційних втрат.

Вищевказаним Рішенням встановлено, що і було підставою для часткового задоволення позовних вимог, є помилкове зазначення підставою позову не оплату останнього рахунку по відшкодуванню витрат та частковій несплаті орендної плати. В ході розгляду справи Відповідач повернув Позивачу Акти виконаних робіт за період з січня 2020 року по липень 2020 року, на яких були відмітки про те, що він з ними не згоден. Позивач помилково вказав підставою позову останній рахунок за орендну плату та останній рахунок по відшкодуванню витрат, а не рахунки по відшкодуванню витрат за період з січня 2020 року по липень 2020 року.

Останній рахунок по відшкодуванню витрат на комунальні послуги, заявлений як підстава позову був задоволений на всю суму.

Незважаючи на посилання Відповідача на відсутність опалення, на те, що він фактично не здійснював діяльності і т. д. у зв`язку з тим, що протягом дії договору жодних зауважень щодо якості чи кількості комунальних послуг, що підлягають до відшкодування від Відповідача на адресу Позивача не надходило, що детально проаналізовано та встановлено у вищевказаному Рішенні, яке виконано відповідачем.

Позивач визначає підставою позову не оплату Відповідачем рахунків по відшкодуванню витрат на комунальні послуги:

-рахунок № СФ-0000362 від 29.02.2020 на суму 2 129,11 грн (відшкодування витрат за період з 01.02.2020 по 29.02.2020) частково оплачено у розмірі 36,37 грн.,

- рахунок № СФ-0000628 від 31.03.2020 на суму 1 861,82 грн (відшкодування витрат за період з 01.03.2020 по 31.03.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0000891 від 31.04.2020 на суму 383,04 грн (відшкодування витрат за період з 01.04.2020 по 30.04.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0001146 від 31.05.2020 на суму 531,29 грн (відшкодування витрат за період з 01.05.2020 по 31.05.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0001449 від 30.06.2020 на суму 379,51 грн (відшкодування витрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 повністю;

Сторонами, на підставі Листа ТОВ «ГАЛМЕТ-УКРАІНА» вих. № 15-07/01 від 15.07.2020, досягнуто домовленостей, щодо припинення дії Договору з 31.07.2020, про що було складено додаткову угоду та передано Відповідачу. Факт припинення відносин підтверджується Рішенням по справі 914/1858/21.

ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено вище, з 01.01.2018 між сторонами на підставі договору оренди існують правовідносини оренди складських приміщень.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договорами.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем оплати рахунків:

-рахунок № СФ-0000362 від 29.02.2020 на суму 2 129,11 грн (відшкодування витрат за період з 01.02.2020 по 29.02.2020) частково оплачено у розмірі 36,37 грн.,

- рахунок № СФ-0000628 від 31.03.2020 на суму 1 861,82 грн (відшкодування витрат за період з 01.03.2020 по 31.03.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0000891 від 31.04.2020 на суму 383,04 грн (відшкодування витрат за період з 01.04.2020 по 30.04.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0001146 від 31.05.2020 на суму 531,29 грн (відшкодування витрат за період з 01.05.2020 по 31.05.2020) повністю;

- рахунок № СФ-0001449 від 30.06.2020 на суму 379,51 грн (відшкодування витрат за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 повністю;

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17). Крім цього, як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до умов договору з урахуванням змін, внесених 01.05.2018 року, а саме згідно з п. 7.2 договору орендну плату орендар незалежно від наслідків своєї господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця за поточний місяць оренди одним платежем протягом 5-ти днів від дати виписки рахунку, але не пізніше 10-го числа поточного місяця. Відшкодування витрат за електроенергію, витрат по електроенергії місць загального користування, витрат по споживанню газу орендар сплачує в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця за минулий місяць оренди одним платежем не пізніше 10-ти днів від дати виписки рахунку».

За наведених обставин, позивач правомірно визначив в якості підстав позову відсутність оплати вказаних вище рахунків за комунальні послуги. Даний факт спростовує твердження відповідача щодо необхідності закриття провадження по справі.

Одночасно, суд повідомляє, що протягом дії договору оренди жодних заперечень щодо нарахувань комунальних послух чи підстав таких нарахувань від Відповідача не надходило. Вказаний факт встановлено та підтверджено у Рішенні Господарського суду Львівської області у справі № 914/1858/21 від 08.12.2021:

«Крім рахунків та виписок по рахунку у матеріали справи 07.10.2021 року позивачем подано акти за період 2020 року, надані йому відповідачем, частина з яких (стосовно орендної плати в розмірі 17 836,20 грн щомісяця за період січня до липня 2020) підписана відповідачем, а частина (стосовно відшкодування витрат по електроенергії місць загального користування, по електроенергії та опаленню) з відміткою відповідача «не згодні». При цьому, копії таких актів, підписаних лише зі сторони позивача, уже надавались суду разом із заявою про усунення недоліків. Очевидно та відповідно до пояснень представника позивача оригінали актів, підписані відповідачем та із відмітками про незгоду з`явились уже під час розгляду справи. Раніше позивачу про будь-яку незгоду відповідача із наданими йому актами не повідомлялось, протилежного відповідач суду не підтвердив».

Категорія опалення протягом всього строку дії договору зазначалась у всіх виставлених рахунках, оскільки у договорі передбачено відшкодування витрат на споживання газу, а підприємство, що здає в оренду нежитлові приміщення, які підлягають опаленню використовує газ для опалення, що стало підставою для відшкодування таких витрат.

Підставою нарахування витрат на опалення за період з квітня по червень 2020 року є виставлені рахунки газопостачальної та газорозподільної організацій на постачання газу та за розподіл такого на суми, які є вказані у таких рахунках.

Незгода Відповідача та подальша неоплати виставлених рахунків може мати місце лише у випадку коли Відповідач висловлює свою незгоду у письмовій формі шляхом надання претензій при виставленні рахунків та повертає Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) без підпису.

Суд, звертаю увагу на те, що Рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1858/21 від 08.12.2021 набуло законної сили та повністю виконано Відповідачем, яке зокрема стосувалось сплати рахунку № СФ-0001709 від 31.07.2020 на загальну суму 434,42 грн в якому вказано окрім іншого «відшкодування витрат по опаленню» на суму 109,28 грн. без ПДВ.

Крім рахунків, матеріали справи містять Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з лютого по червень 2020 року, які повернуті Відповідачем у судовому засіданні, яке відбувалось при розгляді справи №914/1858/21. Оплата, згідно п. 7.2. Договору здійснюється на підставі виписаних рахунків.

Заперечення відповідача стосовно безпідставності нарахування витрат та їх розміру суд не визнає обґрунтованими. Відповідач заперечуючи проти розміру заявлених до стягнення сум посилається на певні розбіжності, однак не надає жодного контррозрахунку.

Суд звертає увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, відповідач, стверджуючи, що у нього відсутній обов`язок відшкодовувати позивачу вартість електроенергії за місця загального користування і витрати по опаленню, не оспорює, не заперечує та не доводить оспорювання ним таких відшкодувань за попередні періоди.

Доказів оспорювання умов договору, прядку нарахувань витрат і включення таких в рахунки позивача, відповідач, незважаючи на твердження відзиві та запереченнях, не підтверджує жодними належними доказами.

Заперечення відповідача не спростовують підстав позову та досліджених вище обставин справи.

Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на спростування його позиції відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується обставина наявності у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу витрати відповідно до виставлених рахунків.

Відповідно до п. 8.4 договору за несвоєчасний внесок орендної плати, а також інших платежів, орендар відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» на вимогу орендодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дійшовши вище висновків про наявність у відповідача заборгованості внаслідок не оплати рахунків, суд зазначає, що позивач має право здійснювати відповідні нарахування на вказану суму прострочення.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд встановив, що такі проведено вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галмет-Україна (ідентифікаційний код юридичної особи 36361613) на користь Приватного акціонерного товариства Ріелексперт (ідентифікаційний код юридичної особи 01553327) заборгованість в розмірі 7 746,15 грн з яких: 5 248,40 грн - заборгованість за договором Договору найму (оренди) нежитлових приміщень № 06/0/18Л від 01 січня 2018 року, 427,36 грн - 3 % річних та 2 070,39 грн - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галмет-Україна (ідентифікаційний код юридичної особи 36361613) на користь Приватного акціонерного товариства Ріелексперт (ідентифікаційний код юридичної особи 01553327) 2 481,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку і строки передбачені ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.07.2023

СуддяГорецька З.В.