Рішення

від 14.07.2023 по справі 916/1767/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1767/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/1767/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, оф. 4, код ЄДОРПОУ 42936947)

до відповідача: Приватне акціонерне товариство ІСРЗ (68093, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 59-Б, код ЄДРПОУ 32333962)

про стягнення 218 280, 64 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства ІСРЗ суми основного боргу - 144 714 грн. 96 коп., суми нарахованої пені - 20 601 грн. 90 коп., суми нарахованих відсотків річних - 4 409 грн. 44 коп., суми нарахованих збитків від інфляції - 30 691 грн. 60 коп., а всього заборгованості в розмірі 205 124, 42 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №УСХ-100619/1 від 10.06.2019 щодо повної оплати поставленого позивачем товару.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

02.05.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

17.05.2023 за вх.№16293/23 господарським судом одержано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ просить суд у зв`язку із виявленою помилкою в розрахунках, а саме розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по рахунку № 1133 від 03.02.2022 та загальної суми розрахунку інфляційних збитків збільшити суму позовних вимог та стягнути з ПрАТ «ІСРЗ» на користь ТОВ «Український стальний холдінг» суму основного боргу - 144 714, 96 грн., суму нарахованої пені - 33 758,12 грн., суму нарахованих відсотків річних - 4 409, 44 грн., суму нарахованих збитків від інфляції - 35 398, 12 грн., а всього заборгованість в розмірі 218 280, 64 грн.

Вказану заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду господарським судом на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, із врахуванням того, що відповідна заява подана позивачем до суду протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, як то передбачено вимогами ч.3 ст. 252 ГПК України, а також до заяви додано докази її направлення відповідачу, як то перебачено вимогами ч.5 ст.46 ГПК України. Окрім того, до заяви додані докази сплати судового збору.

Ухвалу суду від 02.05.2023, яку надіслано відповідачу на адресу, що зазначена у позові, та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв`язку із зазначенням причин повернення у довідці від 12.05.2023 «за закінченням терміну зберігання». Водночас згідно відстеження поштового виправлення із сайту «Укрпошта» за №651191410727, причиною повернення за зворотною адресою ухвали суду від 02.05.2023 зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім того, господарським судом вжито додаткові заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №916/1767/23 телефонограмою від 11.07.2023 на контактний номер зазначений у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Проте телефонограма із повідомленням не прийнята оператором мобільного зв`язку через недійсність вказаного номеру.

Проте, відповідач відзив на позов у встановлений в ухвалі суду від 02.05.2023 строк до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

10.06.2019 між Приватним акціонерним товариством ІСРЗ (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ (Постачальник) укладено договір поставки №УСХ-100619/1 від 10.06.20219, згідно з яким Постачальник зобов`язаний передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, Товар асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2. договору кількість кожної партії Товару узгоджується Сторонами в рахунках-фактурах та/або Специфікаціях до Договору. З моменту прийняття та оплати Покупцем рахунку-фактури партія Товару вважається узгодженою між Сторонами.

Згідно з умовами п. 3.4. договору оплата всієї вартості Товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 50% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах, вказаних у Специфікаціях до даного Договору. Оплата свідчить про згоду Покупця із характеристиками Товару, вказаними Постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв`язком.

Доплата за поставлений товар здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару.

У п. 3.6. договору встановлено, що датою оплати вартості Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка Товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010, з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором.

Згідно з п. 4.2. договору Строк поставки Товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 50% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій Товару узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до даного Договору.

За умовами п. 4.3. договору право власності та ризик випадкової загибелі Товару переходить до Покупця з моменту фактичного отримання Товару відповідно видаткової накладної.

Датою поставки Товару вважається дата отримання Товару Покупцем вказана в видатковій накладній (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору Товар приймається Покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу Товару, яка виникла після передачі Товару Покупцю. Допускається толеранс +/- 7%.

Згідно з пп. 6.2.3 п. 6.2. договору Покупець зобов`язаний, зокрема оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем умов та строків передбачених п. 5.2., останній зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та за весь період заборгованості.

У випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, останній зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленого Товару.

Відповідно до п. 10.1. договору Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами.

У випадку якщо жодна з сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 10.2. договору).

12.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 12.06.2019 до договору №42-15-19 від 12.06.2019.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 669 714, 96 грн., про що свідчать:

-видаткова накладна № 66 від 25.01.2022 на суму 175 527 грн. з ПДВ, (в тому числі Акт № 67 від 25.01.2022 р. виконаних послуг - порізка металу на суму 12 000 грн. з ПДВ);

-видаткова накладна № 89 від 04.02.2022 на суму 42 480 грн.;

-видаткова накладна № 82 від 04.02.2022 на суму 416 289,96 грн.;

-видаткова накладна № 121 від 14.02.2022 на суму 13 572 грн.;

-видаткова накладна № 132 від 18.02.2022 р. на суму 9 846 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представником відповідача на підставі довіреностей №1 від 04.01.2022, №78 від 08.02.2022. Також відповідачем підписаний і акт надання послуг 367 від 25.01.2022 та скріплений печаткою відповідача.

Виставлені позивачем рахунки на оплату поставленого товару №1031 від 12.01.2022, №1116 від 01.02.2022, №1133 від 03.02.2022, №1172 від 11.02.2022, №1208 від 17.02.2022 відповідачем оплачені частково в сумі 525 000 грн., а саме:

рахунок №1031 від 12.01.2023 оплачений відповідачам на частково у сумі 150 000 грн., про що свідчать платіжні доручення №64820 від 21.01.2022, №64878 від 24.01.2022, №65011 від 25.01.2022, №65137 від 25.01.2022, №65081 від 27.01.2022, №65242 від 02.02.2022, №65318 від 04.02.2022, №65361 від 07.02.2022, №65524 від 10.02.2022, №65646 від 14.02.2022, №65721 від 15.02.2022, №65780 від 17.02.2022, №65878 від 22.02.2022;

рахунок №1133 від 03.02.2022 відповідачем оплачений частково у сумі 375 000 грн., про що свідчать платіжне доручення №65274 від 03.02.2022.

Заборгованість у розмірі 144 714, 96 грн. відповідач позивачу не оплатив.

Вимоги позивача про оплату поставленого товару від 31.08.2022 за вих.№31/08/2022-Л1, від 25.10.2022 за вих.№25.10.2922-Л1, від 17.11.2022 за вих.№17.11.2022-Л1, повернуті органами зв`язку неврученими відповідачу із зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання», «адресат відмовився».

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 144 714, 96 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 33 758,12 грн., 3 % річних у сумі 4 409, 44 грн. та збитки від інфляції у сумі 35 398, 12 грн., із врахуванням при цьому заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки №УСХ-100619/1 від 10.06.20219, згідно з яким позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар шляхом 50% передплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, а доплату за поставлений товар здійснити протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вище встановлено господарським судом, обставини поставки товару позивачем відповідачу на загальну суму 669 714, 96 грн. підтверджуються матеріалами справи, а саме підписаними видатковими накладними № 66 від 25.01.2022 на суму 175 527 грн., з Актом № 67 від 25.01.2022, № 89 від 04.02.2022, № 82 від 04.02.2022, № 121 від 14.02.2022, № 132 від 18.02.2022 та не спростовані відповідачем під час розгляду даної справи у суді.

Також матеріалами справи підтверджуються обставини часткової оплати відповідачем товару, який поставлений позивачем за вищевказаними видатковими накладними. Борг в розмірі 144 714,96 грн. не сплачений відповідачем позивачу.

При цьому відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо наявної заборгованості, а тим більш доказів, які спростовують її наявність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч.2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, останній зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості поставленого Товару.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Водночас пунктом 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Постановою від 25.04.2023 № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023, який був введений на території України з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Вказану позицію підтримано у Постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21, яка враховуються господарським судом на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 33 758, 12 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3 % річних становить 4 409, 44 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 35 398 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ», а отже, і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ до Приватного акціонерного товариства ІСРЗ задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (68093, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Космонавтів, 59-Б, код ЄДРПОУ 32333962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СТАЛЬНИЙ ХОЛДІНГ» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, оф. 4, код ЄДОРПОУ 42936947) суму основного боргу - 144 714 (сто сорок чотири тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 96 грн., суму нарахованої пені - 33 758 (тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 12 коп., 3 % річних - 4 409 (чотири тисячі чотириста дев`ять) грн. 44 грн., суму нарахованих збитків від інфляції - 35 398 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 12 коп., а всього заборгованість в розмірі 218 280 (двісті вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 64 коп., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3274 (три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 21 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 14 липня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець