Рішення

від 05.07.2023 по справі 922/1248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023м. ХарківСправа № 922/1248/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксонн", Чернівецька область, с.Чагор 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", м.Полтава про стягнення коштів 322 611,60 грн. за участю представників :

позивача: не з`явився;

відповідача:Яровенко О.Ю., адвокат;

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксонн" про стягнення 322 611,60 грн.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №7/27/04 від 27.04.2009 з додатковими угодами до нього.

Позивач зазначає, що місцем виконання договору є Харківська область, а тому позов подано ним до Господарського суду Харківської області в порядку ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2023 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.05.2023 о 10:00.

01.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх..№10726), в якому зазначає, що за долученими позивачем копіями талонів неможливо встановити приналежність їх до відповідного акту прийому-передачі. Дійсну суму, яка підлягає стягненню з відповідача за Договором №7/27/04 від 27.04.2009 можливо буде встановити тільки після ідентифікації талонів ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна».

01.05.2023 відповідач до суду надав заяву (вх.№10729) про забезпечення доказів, в якій з посиланням на положення ст.110 ГПК України просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448) провести ідентифікацію талонів (карток), долучених Акціонерним товариством "Харківобленерго" разом з позовною заявою, у загальній кількості 889.

Ухвалою суду від 05.05.2023 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксонн» (вх.№10729 від 01.05.2023) про забезпечення доказів було відмовлено.

Також, 01.05.2023 відповідач до суду надав заяву (вх.№10728) про залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448).

03.05.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№11087) за змістом якої наголошує на тому, що ціна за 1 літр пального є відомою та зафіксована в рахунках, які надавалися ТОВ «Люксонн» АТ «Харківобленерго», а також в підписаних сторонами актах прийому-передачі, копії яких додані до позовної заяви. Відповідачем не надано доказів того, що ціна 1 літра пального є або може бути іншою, ніж зазначено в наданих ним рахунках та актах прийому-передачі, які були складені сторонами на виконання Договору №7/27/04 від 27.04.2009

Ухвалою суду від 05.05.2023 задоволено заяву (вх.№10728 від 01.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксонн" про залучення третьої особи на стороні відповідача до участі у справі; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (36010, м.Полтава, вул.Половки, 62; код ЄДРПОУ 38194448).

Протокольною ухвалою від 05.05.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 07.06.23 о 10:30.

Протокольною ухвалою від 07.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2023 р. о 12:30.

У судове засідання 05.07.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача наголошував на недоведеності позивачем розміру заборгованості за договором, оскільки додані до позовної заяви талони не є ідентифікованими та в них відсутня інформація щодо дійсної їх вартості.

Третя особа у судове засідання свого повноважного представника не направила, про дату, час та розгляд справи повідомлялась належним чином.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

27.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксонн» (надалі-відповідач, продавець) та Акціонерною компанією «Харківобленерго» (після зміни назви - Акціонерне товариство «Харківобленерго» ,надалі - позивач, покупець) було укладено Договір №7/27/04, згідно до п.1.1 якого (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 11.01.2020 року) Продавець продає, а покупець купує нафтопродукти, що відпускаються по карткам (талонам) або смарт-карткам встановленого зразка на відпуск ПММ безпосередньо з автозаправних станцій, вказаних ТОВ «Люксонн» (Додаток №1)

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, кількість і вартість нафтопродуктів (надалі-Товар), що купуються, вказуються в специфікаціях, які підписуються одночасно з оплатою рахунків по цьому Договору згідно помісячних заявок і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 Договору ( з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 21.10.2015 року та від 11.01.2020) передача карток (талонів) або смарт-карток на відпуск ПММ від Продавця або його уповноваженого представника відбувається протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання продавцем Заявки або Заявки та авансу (у разі проведення авансового платежу) від Покупця згідно акту прийому-передачі.

Згідно до п.4.3 Договору продавець зобов`язується не змінювати зафіксовану у рахунку ціну протягом усього терміну дії картки. Термін дії картки визначається протягом терміну дії договору до повного виконання сторонами зобов`язань.

Пунктом 4.4 Договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 11.01.2020 року) встановлено, що право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі карток (талонів) та поповнення смарт-карток на відпуск ПММ від Продавця Покупцеві згідно їх асортименту та їх кількісних показників, а далі Покупець отримує ПММ на автозаправочних станціях, вказаних продавцем (Додаток №1) з одночасним наданням, підтверджуючих цю операцію документів (чеків).

Відповідно до п.5.1 Договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 21.10.2015 року) розрахунок за цим Договором проводиться шляхом перерахування авансу на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100% згідно з кожним окремо наданим рахунком, за умови його відповідності Специфікації та наданій Покупцем заявки на конкретну передачу товару.

Згідно з п.п.5.1.1 п. 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2015 року) у разі передачі Продавцем карток (талонів) на відпуск ПММ після отримання Продавцем заявки без перерахування авансу, розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати по факту одержання товару протягом 14 банківських днів, яка здійснюється на підставі рахунку, за умов його відповідності Специфікації та наданої Покупцем заявки на конкретну передачу товару.

Підпунктом 6.1.1 п.6.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2020 року) встановлений обов`язок Продавця видати Покупцеві картки (талони) та здійснити поповнення смарт-карток після отримання Заявки або Заявки та авансу ( у разі проведення авансового платежу) від покупця згідно підписаної Специфікації та акту прийому-передачі, а також зробити відпуск нафтопродуктів за даними картками (талонами), смарт-картками у період терміну їх дії.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 року (п.9.1 Договору).

Додатковими угодами від 29.12.2009, 29.01.2010, 30.12.2011, 12.12.2012, 26.06.2014, 29.09.2016, 30.11.2017, 10.10.2019, 16.03.2021, 29.06.2021, 30.12.2021 строк дії Договору неодноразово було продовжено.

Додатковою угодою від 28.02.2022 дія Договору була продовжена до 31.12.2022.

Відповідно до поданих АТ «Харківобленерго» заявок відповідачем було виставлені на оплату позивачу наступні рахунки: №121401 на суму 67 627,20 грн. ( в т.ч. ПДВ), №121403 на суму 521 683,90 грн. ( в т.ч. ПДВ), №121405 на суму 411 066,60 грн. ( в т.ч. ПДВ) від 14.12.2021 року, №20703 на суму 657 897,20 грн.

Оплата вказаних рахунків АТ «Харківобленерго» підтверджується підсумковими банківськими виписками від 23.12.2021 ,17.02.2022 та відповідачем не спростовується.

За актом прийому-передачі №121701 від 17.12.2021 відповідач передав, а позивач прийняв талони (картки) на загальний літраж 2190 літрів (30,88 грн. за 1 літр) бензину А95 на суму 67 627,20 грн. з ПДВ.

За актом прийому-передачі №121703 від 17.12.2021 відповідач передав, а позивач прийняв талони (картки) на загальний літраж 17 110 літрів (30,49 грн. за 1 літр) бензину А92 на суму 521 683,90 грн. з ПДВ.

За актом прийому передачі №121705 від 17.12.2021 відповідач передав, а позивач прийняв талони (картки) на загальний літраж 13 580 літрів (30,27 грн. за 1 літр) дизельного палива на суму 411 066,60 грн. з ПДВ.

За актом прийому передачі №21503 від 15.02.2022 відповідач передав, а позивач прийняв талони (картки) на загальний літраж 18 280 літрів (35,99 грн. за 1 літр) бензину А-92 на суму 657 897,20 грн. з ПДВ.

Згідно Додатку №1 до Договору паливно-мастильні матеріали (ПММ) на підставі отриманих від ТОВ «Люксонн» карток (талонів) АТ «Харківобленерго» мало отримувати на автозаправочних станціях ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна».

Як стверджує позивач, з початком військової агресії російської федерації проти України придбані у ТОВ «Люксонн» за картками (талонами) паливно-мастильні матеріали, які мали бути отримані АТ «Харківобленерго» на автозаправних станціях ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» в обсягах:

- Бензин А92 - 2720 л. на загальну суму 86 397,80 грн. (63 талони номіналом 10 літрів, ціною за 1 л. 35,99 грн., а також 209 талонів номіналом 10 л., ціною за 1 літр 30,49 грн.);

- Бензин А-92 Євро - 3420 літрів на суму 104 275,80 грн. (188 талонів номіналом 10 літрів, ціною за 1 л. 30,49 грн., а також 77 талонів, номіналом 20 літрів, ціною за 1 літр 30,49 грн.);

- Бензин А-95 - 1920 л. на суму 59 289,60 грн. (192 талони, номіналом 10 літрів, ціною за 1л. 30,88 грн.);

- Дизельне паливо - 2400 л. на суму 72648,00 грн. (80 талонів, номіналом 10 літрів, за ціною 30,27 грн., а також 80 талонів, номіналом 20 літрів, за ціною 30,27гр.)

так і не були отримані, оскільки автозаправні станції ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» не здійснювало відпуск паливно-мастильних матеріалів, що підтверджується актами заправки паливом, складеними співробітниками АТ «Харківобленерго» від 16.03.2022, 09.11.2022 та листом власника мережі автозаправних станцій.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків, що спричинило недоотриманням позивачем товару на загальну суму 322 611,60 грн позивач звертався до відповідача з листами №08-43/4316 від 22.11.2022, №08-43/4574 від 13.12.2022 щодо виконання умов Договору в частині відпуску ПММ по картках (талонах) або повернення грошових коштів чи надання пропозицій щодо інших способів вирішення спору.

Вказані листи були залишені відповідачем без реагування.

09.01.2023 АТ «Харківобленерго» звернулось до відповідача з листом №08-43/122 в якому на підставі п.6.3.4 Договору просило відвантажити оплачені ,але не вибрані ПММ в обсязі 9920 л. в асортименті згідно з талонами АЗС «Татнєфть», копії яких надавалися до листа від 13.12.2022 №08-43/4574 та повідомити місце і час передачі палива або повернути сплачені кошти.

На вказаний лист відповіді також отримано не було.

АТ «Харківобленерго» звернулось до ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» з листом №08-43/5184 від 28.12.2022 щодо надання інформації про причини неможливості відпуску придбаних у ТОВ «Люксонн» ПММ, а також з листом №08-49/247 від 17.01.2023 щодо надання інформації, чи працювали з початком військової агресії російської федерації проти України автозаправні станції за адресами згідно Додатку №1 до Договору №7/27/04 від 27.04.2009.

ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» була надана відповідь №04-71 від 30.01.2023, в якій повідомлено, що з початком військової агресії російської федерації проти України ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» не здійснювало закупівлю нафтопродуктів для їх подальшого продажу через мережу автозаправних станцій в Полтавській та Харківській областях, що є наслідком дії арешту грошових коштів на рахунках підприємства, застосованого ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 10.03.2022 у справі №552/991/22 та ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 №757/11179/22-к. Також, зазначено про сприяння у розв`язанні спору, шляхом прийняття від ТОВ «Люксонн» нереалізованих талонів на пальне.

13.02.2023 АТ «Харківобленерго» звернулось до ТОВ «Люксонн» з листом №08-43/719, в якому з урахуванням позиції ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» запропонувало ТОВ «Люксонн» повернути оплачені, але невикористані талони (картки) на отримання ПММ для подальшого їх повернення ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» та повернути АТ «Харківобленерго» грошові кошти у сумі 322 611,20 грн.

У відповіді №0301/1 від 01.03.2023 ТОВ «Люксонн» запропонувало позивачу укласти додаткову угоду до Договору, на що останнім листом №08-43/1460 від 23.03.2023 у зв`язку із закінченням дії Договору 31.12.2022 було відмовлено.

З урахуванням того, що спір у досудовому порядку вирішити не вдалося, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків, щодо поставки оплаченого позивачем товару, неповернення сплачених позивачем коштів, що спричинило недоотриманням позивачем товару (бензину А-92, бензину А-92 Євро, бензину А95, дизельного палива) на загальну суму 322 611,20 грн, останній просить стягнути з відповідача 322 611,20 грн (у т.ч. ПДВ).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір №7/27/04 від 27.04.2009. До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Підпунктом 6.1.1 п.6.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 11.01.2020 року) встановлений обов`язок Продавця видати Покупцеві картки (талони) та здійснити поповнення смарт-карток після отримання Заявки або Заявки та авансу ( у разі проведення авансового платежу) від покупця згідно підписаної Специфікації та акту прийому-передачі, а також зробити відпуск нафтопродуктів за даними картками (талонами), смарт-картками у період терміну їх дії.

З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов`язаною із отриманням позивачем палива.

Позивач отримав талони, частину яких не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.

Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.

Факт здійснення позивачем належної та повної оплати за Договором №7/27/04 від 27.04.2009 на відпуск паливно-мастильних підтверджується підсумковими банківськими виписками та відповідачем не спростовується.

В матеріалах справи містяться копії карток (талонів) на отримання:

- бензину А-92 номіналом 10 літрів (272 талонів);

- бензину А-92 Євро номіналом 10 літрів (188 талонів), номіналом 20 літрів (77 талонів);

- дизельного палива номіналом 10 літрів (80 талонів), номіналом 20 літрів (80 талонів);

- на отримання бензину А-95 номіналом 10 літрів (192 талона).

Судом встановлено, що номінал невикористаних позивачем карток на отримання паливно-мастильних матеріалів співпадає з номіналом карток, які перелічені у підписаних сторонами актах прийому - передачі №121701, 121703, №121705 від 17.12.2021, в яких ціна бензину А-92 Євро за 1 літр складає 30,49 грн. та є незмінна, як і ціна дизельного палива (30,27 грн. за літр) та бензина А-95 (30,88 грн. за 1 літр).

Таким чином суд вважає доведеним той факт, що відповідачем не виконано умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну паливних карток на 3420 літрів бензину А-92 Євро на загальну суму 104 275,80 грн. , паливних карток на 2400 літрів дизельного палива на загальну суму 72 648,00 грн та паливних карток на 1920 літрів бензину А-95 на загальну суму 59 289,60 грн.

Щодо невикористаних карток на отримання позивачем бензину А-92 судом встановлено, що паливні картки (талони) бензину А-92 мають однаковий номінал - 10 літрів, разом із цим вартість бензину А-92 у актах прийому-передачі №121703 від 17.12.2021 та №21503 від 15.02.2022 є відмінною. За актом прийому-передачі №121703 від 17.12.2021 ціна бензину А-92 складає 30,49 грн., тоді як в акті прийому-передачі №21503 від 15.02.2022 ціна бензину А-92 вже складає 35,99 грн.

Позивач наполягав на тому, що йому не було передано замовлений та оплачений товар - бензин А-92 за картками (талонами) в кількості 2720 літрів на загальну суму 86 397,80 грн., з яких 63 талонів номіналом 10 літрів, ціною 1 л. 35,99 грн., а також 209 талонів номіналом 10 літрів, ціною 30,49 грн. При цьому письмових доказів, з яких можливо було достеменно встановити приналежність невикористаних карток (талонів) бензину А-92 у кількості 63 шт. саме до акту прийому-передачі №21503 від 15.02.2022, ціна бензину А-92 за яким є більшою ніж за актом прийому-передачі №121703 від 17.12.2021 матеріали справи не містять та позивачем вказані обставини належним чином не доведені.

З огляду на вказане, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем зобов`язання в частині забезпечення можливості вільного обміну паливних карток в кількості 2720 літрів бензину А-92 на загальну суму 82 932,80 грн., тобто за ціною 30,49 грн. за 1 літр.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з підстав наведених вище, а саме у розмірі 319 146,20 грн. (за невикористані картки бензину А-92 у розмірі 82 932,80 грн. + за невикористані картки бензину А-92 Євро у розмірі 104 275,80 грн + за невикористані картки дизельного палива у розмірі 72 648,00 грн +за невикористані картки бензину А-95 у розмірі 59 289,60 грн. = 319 146,20 ).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 4 787,19 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксонн» (60412, Чернівецька область, Чернівецький район, с.Чагор, вул. Перша Приміська, буд. 3, офіс 1; код ЄДРПОУ 35474377) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, буд. 149; код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість 319 146 грн. 20 коп. на НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 та витрати по сплаті судового збору 4 787 грн. 19 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" липня 2023 р.

Суддя С.Ч. Жельне