Рішення

від 14.07.2023 по справі 922/1454/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1454/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк", м.Київ до Приватного підприємства "Вольтан", м.Харків про стягнення коштів 49 457,01 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Вольтан", в якій просить:

- Стягнути з Приватного підприємства "Вольтан" на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" 43032,00 грн. боргу, 3912,00 грн. штрафу, 503,84 грн. 3% річних та 2009,17 грн. інфляційних втрат.

- Розірвати Договір оренди від 30 жовтня 2020 року, укладений між Акціонерним товариством "Мегабанк" та Приватним підприємством "Вольтан".

- Стягнути з відповідача понесені судові витрати у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№11554) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61022, м. Харків, вул. Сумська, буд.39. Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У цьому випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/1454/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

30.10.2020 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (надалі-позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Вольтан" (надалі- відповідач, орендар) був укладений Договір оренди, за умовами якого Орендодавець передає орендареві приміщення у користування за плату на визначений цим договором строк. (п.1.1 Договору)

Відповідно до п.1.5 Договору передача орендареві приміщення здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який підписується сторонами.

Згідно з п. 2.1.7. договору, орендар зобов`язаний також вносити оплату за комунальні та експлуатаційні витрати по утриманню приміщення.

Згідно з п. п. 4.2-4.3 договору орендна плата сплачується з дати початку оренди і до дати закінчення оренди.

Загальний розмір орендної плати за користування приміщенням в місць складає 4699,80 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що строк оренди приміщення закінчується в останній день строку дії цього договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за ним, а також від відповідальності за його порушення, які виникли під час дії договору. Не пізніше дня закінчення строку оренди, орендар звільняє приміщення, вивозить з нього все своє майно та передає приміщення орендодавцеві.

Пунктом 8.5 договору передбачено що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань однією із сторін (орендодавцем або орендарем), вона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожен факт порушення, що не звільняє її від обов`язку відшкодувати збитки, понесені іншою стороною.

За змістом п. 10.1 договору останній набирає чинності з 01.11.2020 року та діє до 30.09.2023 року включно.

На підставі Акту прийому-передачі Приміщення від 01.11.2020 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Приміщення, а саме: нежитлові приміщення в Літ. "В-1", Літ. "Б-1", загальною площею 111,9 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

У подальшому 30.07.2021 між сторонами був укладений Договір №1 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 30.01.2020, яким було внесено зміни до розділу "Терміни та їх значення" Договору, а саме термін "Приміщення" викладено у новій редакції : "Приміщення" - нежитлові приміщення в Літ. "В-1", Літ. "Б-1", загальною площею 93,6 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23. Пункт 4.3 Договору викладено у новій редакції: "4.3 Загальний розмір орендної плати за користування всім Приміщенням на місяць складає 3931,20 грн., у тому числі ПДВ".

31.07.2021 за актом прийому-передачі (повернення) приміщення відповідачем було передано (повернуто),а позивачем прийнято Приміщення, загальною площею 18,3 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ. "В-1", що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

31.08.2021 за актом прийому-передачі (повернення) приміщення відповідачем було передано (повернуто),а позивачем прийнято Приміщення, загальною площею 37,8 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ."В-1", що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

На підставі Акту прийому-передачі Приміщення від 01.09.2021 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Приміщення, загальною площею 40,9 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень в Літ. "В-1" площею 18,3 кв.м. та частину нежитлових приміщень в Літ."О-1" площею 22,6 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл.,місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 21/23.

Позивач у позові наголошує, що відповідач не здійснює своєчасно та в повному обсязі оплату за Договором оренди від 30.10.2020 року.

Як стверджує позивач у відповідності до 7.5 Договору відповідача листом за вих.№2978 від 02.12.2022 було повідомлено про дострокове розірвання Договору, а також надіслано додаткову угоду до Договору оренди від 30.10.2020 року та Акт-приймання передачі (повернення) нежитлового приміщення, які так і не були підписані відповідачем та повернуті позивачу. Заборгованість відповідача по орендній платі за Договором оренди від 30.10.2020 перед позивачем за період травень 2022 -березень 2023 року складає 43 032,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт передання ним відповідачу в оренду нежитлових приміщень, які є предметом оренди за договором оренди від 30.10.2020. Зазначене підтверджується актами прийому-передачі приміщення від 01.11.2020 та від 01.09.2021. З моменту отримання в оренду зазначених приміщень у відповідача виник обов`язок щодо сплати на користь позивача орендної плати в розмірі, передбаченому умовами договору та додатковими угодами до нього.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендних платежів за Договором оренди від 30.10.2020 року за період травень 2022 -березень 2023 року в сумі 43 032,00 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростований.

Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення заборгованості у вказаній вище сумі з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалося, пунктом 8.5 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань однією із сторін (орендодавцем або орендарем), вона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожен факт порушення, що не звільняє її від обов`язку відшкодувати збитки, понесені іншою стороною.

Позивачем на підставі вказаного пункту договору нараховано до стягнення з відповідача 3 912,00 грн. штрафу, з посиланням на те, що останній 10 разів порушив строки оплати оренди, а саме:

За травень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.06.2022 року;

За червень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.07.2022 року;

За липень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.08.2022 року;

За серпень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.09.2022 року;

За вересень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.10.2022 року;

За жовтень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.11.2022 року;

За листопад 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.12.2022 року;

За грудень 2022 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.01.2023 року;

За січень 2023 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.02.2023 року;

За лютий 2023 року кінцевий строк сплати орендної плати - 10.03.2023 року;

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань зі своєчасної сплати орендних платежів, зазначене також надає право позивачу на нарахування штрафу у розмірі 10% від суми орендної плати за кожен факт такого прострочення, визначеному п. 8.5 договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд констатує, що в його здійснено арифметично вірно. За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 3 912,00 грн. також підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем здійснений розрахунок 3% річних за період з 11.06.2022 по 31.03.2023 у сумі 503,84 грн. та інфляційні витрати за період з травня 2022 по лютий 2023.

Періоди прострочення грошових зобов`язань та суми таких зобов`язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останній суду не надано. Крім того, як вже зазначалося, відповідачем не надано будь-яких доказів сплати на користь відповідача орендних платежів за договором. В контексті цього, зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та річних за вказані періоди прострочення та на вказані позивачем суми прострочення.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 503,84 грн. 3% річних та 2009,17 грн. інфляційних витрат за вказані періоди прострочення.

Згідно з п.7.4 Договору його чинність також достроково припиняється внаслідок, зокрема, за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

При цьому п.7.5. Договору передбачено, що Договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця з обов`язковим попередженням Орендаря за 30 календарних днів до дати розірвання, якщо орендар не вносить орендну плату та/або не відшкодовує спожиті комунальні та/або послуги, пов`язані з експлуатацією Приміщення протягом 2 (двох) місяців підряд.

Відповідно до ч.1.ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 указаної статті визначено, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Указану позицію Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду висловив у п.6.2. Постанови від 16 березня 2020 року у справі № 910/2051/19.

Суд вважає, що позивач, направивши відповідачу лист про дострокове розірвання договору оренди за вих.№2978 від 02.12.2022 реалізував своє право на розірвання Договору оренди від 30.10.2020 в односторонньому порядку, оскільки реалізація такої відмови від договору здійснена на підставах, передбачених умовами договору, а саме п.7.5. Враховуючи істотне порушення відповідачем протягом тривалого часу (більше двух місяців підряд) умов Договору в частині проведення повної та своєчасної сплати орендних платежів , на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України та п.7.5 Договор, позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди від 30.10.2020 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 5 368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вольтан" (адреса: 61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 39; код ЄДРПОУ: 37632196) на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; код ЄДРПОУ: 09804119) 43032 грн. 00 коп. боргу, 3912 грн. 00 коп. штрафу, 503 грн. 84 коп. 3% річних, 2009 грн. 17 коп. інфляційних витрат та 5368 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Розірвати Договір оренди від 30 жовтня 2020 року, укладений між Акціонерним товариством "Мегабанк" (код ЄДРПОУ: 09804119) та Приватним підприємством "Вольтан" (код ЄДРПОУ: 37632196).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" липня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне