Ухвала

від 14.07.2023 по справі 686/24159/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року

м. Київ

справа № 686/24159/22

провадження № 51-4159 ска 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року щодо останнього,

встановив:

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року задоволено апеляційну скаргу представника Хмельницької митниці, скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1

ст. 483 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 486 656,39 грн, з конфіскацією предмету порушення митних правил.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Проаналізувавши зміст касаційних вимог, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Виходячи з основних засад судочинства, згідно із ст. 129 Конституції України, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується виключно у визначених законом випадках, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня (рішення у справах: «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985, «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини та громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 підпункту 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.10.2009

№ 26-рп/2009).

Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Згідно приписів частин 2 та 10 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду, при цьому постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 21липня 2021 року по справі № 5-р(II)/2021 визнано таким, що відповідає Конституції України(є конституційним), припис частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким «постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає».

При цьому, Конституційний Суд України у вищевказаному рішенні дійшов висновку, що законодавець, унормовуючи в статті 294 Кодексу питання інстанційного перегляду/оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, керуючись приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та свободою розсуду в рамках «широкого простору обдумування», забезпечив право на апеляційний перегляд справ про адміністративні правопорушення, проте не встановив права на касаційне оскарження судового рішення в цих справах.

Разом з цим, Конституційний Суд України констатував, що застосування припису частини десятої статті 294 Кодексу не призводить до порушення такої засади судочинства, як забезпечення у визначених законом випадках права на касаційне оскарження судового рішення, права на судовий захист, а отже, цей припис узгоджується з принципом «верховенства права» (правовладдя).

Таким чином, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість касаційного оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення та постанови апеляційного суду ухваленої щодо зазначеного судового рішення.

Також необхідно зазначити, що забезпечене Конституцією України право на судовий захист і забезпечене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд не порушуються такими викладеними у законах процесуальними механізмами допуску до касаційного перегляду.

Зважаючи на наведене, керуючись принципом верховенства права при здійсненні правосуддя, виходячи з основних засад судочинства, якими відповідно до ст. 129 Конституції України є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення виключно у визначених законом випадках, а також враховуючи те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Суд вважає, що необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2023 року щодо останнього.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3