Ухвала

від 11.07.2023 по справі 120/9967/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

11 липня 2023 р. Справа № 120/9967/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про скасування постанови та акту,

в с т а н о в и в :

06.07.2023 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, в якій позивач просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження 23699385 від 13.01.2011 року за виконавчим написом № 1331 від 07 грудня 2010 року на підставі якого було звернено стягнення предмета іпотеки, квартири АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на прилюдних торгах;

- скасувати акт державного виконавця про проведені прилюдних торгів на підставі якого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального Ткачук М.В. 24.04.2012 року було видано свідоцтво №1609 на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 .

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи подано позов у строк, установлений законом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява подана до суду поза межами строку, встановленого законом.

Відповідно до частини 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Нормами статті 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі № 9901/277/19 (адміністративне провадження №П/9901/277/19).

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження 23699385 від 13.01.2011 року та акт державного виконавця про проведені прилюдних торгів на підставі якого приватним нотаріусом 24.04.2012 року було видано свідоцтво №1609 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження 23699385 винесена державним виконавцем 13.01.2011 року.

До суду із позовом про скасування вказаної постанови позивач звернулася 06.07.2023 року, тобто більш як дванадцять років з моменту закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання положень ч.6 ст. 161 КАС України позивач додала до позову заяву про поновлення строку звернення та докази, що на її думку, підтверджують поважність причин її пропуску.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску 10-денного строку звернення до суду, позивач зазначила, що про проведення виконавчих дій у період з 13.01.2011 року по 24.04.2012 року їй не було відомо, оскільки вона змінила місце проживання, а вся кореспонденція від виконавчої служби якщо і була надіслана, то поверталася відправнику відповідно до п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Водночас, суд вважає необґрунтованими відповідні посилання позивача, оскільки, як зазначає сам позивач, про факт вчинення виконавчого напису вона дізналася восени 2016 року.

Суд також вважає за необхідне повторно наголосити на тому, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду

При цьому, викладаючи обставини, які стали причиною пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, позивач не надає жодного доказу, який міг би підтвердити дані факти.

Щодо посилання позивача на п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, посилання позивача на запроваджені заходи карантину, є необґрунтованими, адже не вказано яким чином неможливість звернення до суду з цим позовом зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Щодо посилання позивача на запровадження воєнного стану, суд зазначає наступне.

Питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в абсолютно всіх випадках.

Посилання позивача на те, що вона лише 05.06.2023 року повернулася в Україну не спростовує не змогу вчасно подати позовну заяву до суду, оскільки з відміток паспорту вбачається, що перетини кордону на Україну були не один раз.

При цьому, слід враховувати, що у відповідності до положень ст. 12-2 та 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану, Вінницький окружний адміністративний суд не припиняв, не призупиняв своєї діяльності та продовжував здійснювати правосуддя.

Враховуючи наведене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку іншими ніж вказані у поданій заяві.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про скасування постанови та акту, залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович