Ухвала

від 14.07.2023 по справі 268зп-23/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 липня 2023 р.Справа №268зп-23/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить:

зупинити дію пунктів 2 і 4 рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №146 від 12 липня 2023р. «Про здійснення демонтажу парканів, розташованих на землях комунальної форми власності, які перешкоджають доступу до водних об`єктів»;

заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які дії, направлені на демонтаж огороджувальних конструкцій ділянки, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 та 12237808000:01:407:0009;

заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо передачі у власність або користування земельної ділянки, яка згідно відомостей Публічної кадастрової карти розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 та 12237808000:01:407:0009.

Вказана заява про забезпечення позову подана заявником до подання позовної заяви до суду.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 буде звертатися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом:

визнання протиправними та скасування рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради №146 від 12 липня 2023р. «Про здійснення демонтажу парканів, розташованих на землях комунальної форми власності, які перешкоджають доступу до водних об`єктів»;

зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області привести відомості стосовно розташування земельної ділянки 1223780800:01:407:0005 на Публічній кадастровій карті у відповідність з правовстановлювальними документами та технічною документацією із землеустрою.

Заява про забезпечення позову мотивована заявником тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2 га, яка має кадастровий номер 1223780800:01:407:0005, що підтверджується Актом про право приватної власності від 03.02.2005р. та Інформацією від 13.07.2023р. з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку

Також ОСОБА_1 належить право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 площею 3,7 га на підставі Договору оренди від 11.01.2005р.

На початку липня 2023р. представник ОСОБА_1 отримала від Петриківської селищної ради попередження №16-1486/0/2-23 від 22.06.2023р., в якому стверджується про те, що між земельними ділянками з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 (належить ОСОБА_1 на праві власності) та 1223780800:01:407:0009 (знаходиться у ОСОБА_1 в оренді) на землях комунальної власності наявна огорожа орієнтовною довжиною 6,1 метрів.

У попередженні вказується на те, що у разі невиконання вимоги про демонтаж огорожі, вона буде демонтована за рішенням виконавчого комітету сільської ради.

Як стверджує заявник, навколо земельної ділянки 1223780800:01:407:0005 наявна огорожа з металевої сітки, яка має на меті забезпечити збереженість ділянки та з метою зменшення негативного впливу на її стан.

Одночасно представник ОСОБА_1 отримала від селищної ради письмовий запит №16-1632/0/2-23 від 05.07.2023р., в якому рада просить надати підтверджуючі правоустановчі документи на земельну ділянку, яка розташована між ділянками з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 та 1223780800:01:407:0009.

Після цього представником ОСОБА_1 було оглянуто кадастрову карту за веб- адресою: https://kadastr.live/ та виявлено, що згідно зображень взаєморозташування земельних ділянок дійсно вбачається відстань між краями ділянок з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 та 1223780800:01:407:0009.

Заявник зазначає, що на момент отримання земельної ділянки 1223780800:01:407:0005 у власність у 2005 році, між нею та земельною ділянкою 1223780800:01:407:0009 не було ніякої відстані і ці земельні ділянки розташовувались впритул одна до одної, оскільки межові знаки обох ділянок знаходились на одній лінії.

12 липня 2023р. Виконавчим комітетом Петриківської селищної ради було ухвалено рішення №146 «Про здійснення демонтажу парканів, розташованих на землях комунальної форми власності, які перешкоджають доступу до водних об`єктів».

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено здійснити демонтаж паркану, встановленого на земельній ділянці комунальної форми власності, яка розташована між земельними ділянками 1223780800:01:407:0005 та 1223780800:01:407:0009.

Пунктом 4 рішення приписано комунальному підприємству «Безпека і благоустрій» у разі нездійснення добровільного демонтажу - здійснити демонтаж примусово в 2 денний термін.

За таких обставин, зазначає заявник, він може бути позбавлений законних прав на володіння, користування та розпорядження власністю - а саме частиною огорожі та частиною земельної ділянки 1223780800:01:407:0005 завширшки 6 метрів, яка, на його думку, шляхом маніпуляцій з відомостями на кадастровій карті була фактично виведена за межі земельної ділянки 1223780800:01:407:0005.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 усправі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.

Слід зазначити, що заявником не заперечується, що між краями ділянок з кадастровими номерами 1223780800:01:407:0005 та 1223780800:01:407:0009 знаходиться паркан.

Тобто, паркан знаходиться на земельній ділянці, яка не належить позивачу на праві власності або в оренді.

Щодо посилань заявника, що на момент отримання земельної ділянки 1223780800:01:407:0005 у власність у 2005 році, між нею та земельною ділянкою 1223780800:01:407:0009 не було ніякої відстані і ці земельні ділянки розташовувались впритул одна до одної, слід зазначити, що вказані обставини підлягають з`ясуванню під час судового розгляду спірних питань по суті.

З цих же підстав, не приймаються посилання заявника на дії невстановлених осіб, оскільки такі обставини підлягають встановленню під час судового розгляду.

Суддя зазначає, що зазначення заявника про очевидність протиправності оскаржуваних рішень відповідача є його суб`єктивною оцінкою викладених обставин, а без надання офіційної правової оцінки в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, враховуючи відсутність очевидних ознак протиправності рішення, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і є неприпустимим.

Саме по собі, подання позовної заяви, предметом якого є визнання рішень протиправними, не є беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, посилання заявника на алгоритм дій майбутнього відповідача відповідно до чинного законодавства не є доказом ускладнення виконання рішення суду та поновлення прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Суддя також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі про оскарження рішення Виконавчого комітету Петриківської селищної ради №146 від 12 липня 2023р. «Про здійснення демонтажу парканів, розташованих на землях комунальної форми власності, які перешкоджають доступу до водних об`єктів» для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали 14 липня 2023 року.

Суддя О.В. Єфанова