Рішення

від 14.07.2023 по справі 420/8108/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8108/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №737/15-32-04-09 від 13.01.2023 року (форми «Н»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних є неправомірним та незаконним, оскільки ним 15.07.2022 року було направлено на реєстрацію податкові накладні за номерами №26- №44, що підтверджується інформацією з програми «M.E.Doc». Водночас зазначені накладні були протиправно зареєстровані податковим органом лише 18.07.2022 року.

Щодо податкової накладної від 14.05.2021 року №113, яка була подана на реєстрацію 13.09.2022 року позивач зауважив, що така накладна була виписана позивачем помилково, оскільки 15.05.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» було виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічну податкову накладну №67. При цьому помилкове виписування податкової накладної не тягне за собою відповідальності за порушення граничного строку реєстрації в разі помилкової реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних або ж відсутності обов`язку скласти та реєструвати таку накладну.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» до Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

29.05.2023 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що 18.10.2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено перевірку своєчасності реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» податкових накладних, дата виписки яких припадає на лютий 2022 року, травень 2022 року. При цьому відповідачем було встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних, з огляду на що було винесено податкове повідомлення-рішення №737/15-32-04-09 від 13.01.2023 року (форми «Н»).

Ухвалою суду від 26.06.2023 року у справі №420/8108/23 було замінено відповідача з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на правонаступника - Головне управління в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

18.10.2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України було проведено перевірку своєчасності реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» податкових накладних, дата виписки яких припадає на лютий 2022 року, травень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт №9247/15-32-04-09/40713479 від 18.10.2022 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 та пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" цього Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, а саме:

1) податкова накладна №26 від 03.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

2) податкова накладна №27 від 03.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

3) податкова накладна №28 від 04.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

4) податкова накладна №29 від 05.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

5) податкова накладна №30 від 06.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

6) податкова накладна №31 від 08.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

7) податкова накладна №32 від 08.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

8) податкова накладна №33 від 09.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

9) податкова накладна №35 від 10.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

10) податкова накладна №34 від 10.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

11) податкова накладна №36 від 12.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

12) податкова накладна №37 від 12.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

13) податкова накладна №38 від 16.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

14) податкова накладна №39 від 16.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

15) податкова накладна №40 від 18.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

16) податкова накладна №41 від 19.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

17) податкова накладна №42 від 20.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

18) податкова накладна №43 від 22.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

19) податкова накладна №44 від 24.02.2022 року подана на реєстрацію 18.07.2022 року (кількість днів затримки - 4);

20) податкова накладна №113 від 14.05.2021 року подана на реєстрацію 13.09.2022 року (кількість днів затримки - 109).

На підставі висновків Акту перевірки №9247/15-32-04-09/40713479 від 18.10.2022 року ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №737/15-32-04-09 від 13.01.2023 року (форми «Н»), яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 837 791,83 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 83 779,22 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 170 672,19 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 68 268,88 грн.

Загальна сума штрафу за вказаним податковим повідомленням-рішенням становить 152048,10 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та необґрунтованим, товариство з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов та надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути зокрема:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Згідно зі ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок, як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються

Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022 року було внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року було поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Так, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (пункт 3 Порядку №1246).

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) (пункт 10 Порядку №1246).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку № 1246).

Відповідно до пунктів 12, 13 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18 та від 03 квітня 2020 року у справі №160/5380/19.

Так як вбачається з матеріалів справи позивачем було направлено на реєстрацію податкові накладні №26 від 03.02.2022 року, №27 від 03.02.2022 року, №28 від 04.02.2022 року, №29 від 05.02.2022 року, №30 від 06.02.2022 року, №31 від 08.02.2022 року, №32 від 08.02.2022 року, №33 від 09.02.2022 року, №35 від 10.02.2022 року, №34 від 10.02.2022 року, №36 від 12.02.2022 року, №37 від 12.02.2022 року, №38 від 16.02.2022 року, №39 від 16.02.2022 року, №40 від 18.02.2022 року, №41 від 19.02.2022 року, №42 від 20.02.2022 року, №43 від 22.02.2022 року, №44 від 24.02.2022 року 15.07.2022 року вже після завершення операційного дня, а саме після 20 год. 00 хв.

При цьому позивачем жодних обґрунтованих та поважних підстав, які б унеможливили йому можливість своєчасно направити на реєстрацію податкові накладні протягом операційного часу, не зазначено.

Враховуючи те, що податкові накладні були скеровані поза межами операційного дня, відповідно контролюючим органом здійснено автоматизовану перевірку накладних наступного робочого дня - 18.07.2022 року.

Суд звертає увагу, що вказані податкові накладні хоча і стосуються періоду виписки з 1 лютого по 31 травня 2022 року, але зареєстровані пізніше 15.07.2022 (після закінчення операційного дня, тобто після 20 год. 00 хв.), тому позивач не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних.

Враховуючи наведене, товариство з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» здійснило реєстрацію податкових накладних №26 від 03.02.2022 року, №27 від 03.02.2022 року, №28 від 04.02.2022 року №29 від 05.02.2022 року, №30 від 06.02.2022 року, №31 від 08.02.2022 року, №32 від 08.02.2022 року, №33 від 09.02.2022 року, №35 від 10.02.2022 року, №34 від 10.02.2022 року, №36 від 12.02.2022 року, №37 від 12.02.2022 року, №38 від 16.02.2022 року, №39 від 16.02.2022 року, №40 від 18.02.2022 року, №41 від 19.02.2022 року, №42 від 20.02.2022 року, №43 від 22.02.2022 року, №44 від 24.02.2022 року із порушенням граничного терміну реєстрації податкових накладних, визначеного абзацом 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10% на суму 83779,22 грн. на підставі ст.120-1 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №737/15-32-04-09 від 13.01.2023 року (форми «Н») в цій частині є обґрунтованим, правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо несвоєчасної реєстрації позивачем податкової накладної №113 від 14.05.2021 року, з огляду на що накладення на позивачу штрафу у розмірі 68 268,88 грн. суд зауважує наступне.

Так як вбачається з матеріалів справи позивачем 15.05.2021 року було виписано податкову накладну №67 (контрагент ТОВ АДМ Юкрейн») на суму 1389759,24 грн., згідно якої позивачем поставлялась пшениця м`яка 4-го класу українського походження урожаю 2020 року, вага 173,72 т.

Зазначена накладна була направлена позивачем на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 01.06.2021 року, та зареєстрована 06.07.2021 року.

Також зазначена податкова накладна була відображена позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року.

Водночас, як вказує позивач у позові, 13.09.2022 року ним було помилково направлено на реєстрацію ще одну податкову накладну №113 від 14.05.2021 року, яка є повністю ідентична вже зареєстрованій раніше податковій накладній №67 від 15.05.2021 року.

Виявивши вказану помилку товариством з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» 20.09.2022 року було направлено до податкового органу розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 до податкової накладної №113 від 14.05.2021 року, та вказано інформацію щодо правильної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме №67 від 15.05.2021 року.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначається, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Згідно з підпунктом 192.1.1 п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене, у випадку якщо платником на операцію з постачання товарів/послуг, яка фактично не відбулась, помилково складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, то платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ скласти розрахунок коригування до такої помилково складеної податкової накладної.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок (пункт 22 Порядку №1307).

Наказом Міністерства фінансів України 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307», серед іншого, доповнено Порядок заповнення податкової накладної пунктом 24 «У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;

- у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю)».

У відповідності до зазначених вимог, позивачем було складено та зареєстровано розрахунок коригування №2 від 20.09.2022 року до податкової накладної №113 від 14.05.2021 року, яким фактично анульовано помилково (зайво) складену податкову накладну.

Враховуючи, що податкова накладна була складена та зареєстрована в ЄРПН позивачем помилково, у платника податків відсутній обов`язок по її складенню та реєстрації у ЄРПН через відсутність події поставки/оплати, помилка виправлена у порядку, встановленому законодавством, відсутні підстави для застосування до платника податків штрафної санкції, передбаченої п.1201.1 ст.1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №806/2975/16 Верховний Суд вказав, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №802/1198/16-а міститься правовий висновок: «за змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Враховуючи те, що поставка товару фактично не відбулася відповідно і обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов`язку».

Аналогічного змісту висновки щодо неможливості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних містяться в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №813/4556/16, від 22.08.2018 у справі №804/1366/17, від 27.11.2018 у справі №821/676/17, від 29.01.2019 у справі №825/2102/18, від 28.03.2019 у справі №809/1420/17.

Враховуючи наведене, накладення на позивача штрафної санкції у сумі 68268,88 грн. за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної №113 від 14.05.2021 року є протиправним, а отже податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню частково.

Інші посилання учасників справи, покладені в обґрунтування власних правових позицій, не впливають на висновки суду в даній адміністративній справі.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 2684,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест», суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1204,84 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 241-246, 251, 255, 257, 258, 260, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» (67542, Одеська область, с. Ониськове, вул. Заводська, 27) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС в Одеській області №737/15-32-04-09 від 13.01.2023 року (форми «Н») в частині накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» штрафу у розмірі 68 268,88 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Куріс-Інвест» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1204,84 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький