Постанова

від 31.05.2023 по справі 280/12045/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/12045/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рівної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 (суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі №280/12045/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куйбишевська птахофабрика" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Куйбишевська птахофабрика звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області , в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізької області форми Р від 19.11.2021 року № 00170360718 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежами податку на додану вартість на суму 1 305 732 грн. 50 коп. (за податковими зобов`язаннями 1 044 586 грн. та за штрафними санкціями 261 146 грн. 50 коп.).; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізької області форми В4 від 19.11.2021 року №00170370718, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 770 605 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обгрунтоване тим, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні або суперечливі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою по взаємовідносинам TOB Куйбишевська птахофабрика з TOB Зєвс-Альянс, ТОВ Дако 2017 встановлено, що у TOB Зевс-Альянс, TOB Дако 2017, їх контрагентів-постачальників відсутні у власності або користуванні будь-які об`єкти оподаткування, які б дозволяли провадити господарську діяльність (неподання 20 ОПП), у постачальників по люнцюгу встановлена відсутність трудових ресурсів, технічного та кваліфікованого персоналу, що необхідний для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах, відсутні дані щодо зберігання товару у місцях його розвантаження, відсутність придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності. Також посилається на те, що контрагент TOB Дако 2017 є фігурантом кримінального провадження за №42016000000002035 від 04.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України. Вважає, що задекларовані господарські операції із придбання TOB Куйбишевська птахофабрика у TOB Дако 2017 та TOB Зєвс-Альянс товарів не відбулися у дійсності, а рух активів TOB Дако 2017, TOB Зєвс-Альянс до TOB Куйбишевська птахофабрика в дійсності не відбувся, надані TOB Куйбишевська птахофабрика первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між TOB Дако 2017, TOB Зєвс-Альянс до TOB Куйбишевська птахофабрика.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку TOB Куйбишевська птахофабрика з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2021.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки TOB Куйбишевська птахофабрика складено акт від 02.11.2021 № 10641/08-01-07-18/00428494.

Контролюючим органом зроблено висновок про порушення платником, зокрема:

- п п. 44.1 ст.44, п. 189.1 ст.189, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п.198.5 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість 1 062 460 грн., в т.ч. за січень 2019 на суму 178607 грн., за лютий 2019 на суму 125759 грн., за серпень 2020 на суму 219355 грн., за грудень 2020 на суму 538739 грн.;

- п. 44.1 ст.44, п. 189.1 ст.189, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п.198.5 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене від`ємне значення з податку на додану вартість, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 770605 грн. за червень 2021 року, з періодом виникнення квітень 2019 року.

19.11.2021 на підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№00170360718 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 305 732грн. 50 коп. (за податковими зобов`язаннями 1 044 586 грн. та за штрафними санкціями 261 146 грн. 50 коп.).;

№00170370718, яким зменшена сума від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 770 605 (сімсот сімдесят тисяч шістсот п`ять) грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 00170360718 та №00170370718, TOB Куйбишевська птахофабрика звернулось з даним позовом до суду.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судом першої інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. ( підпункт 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України).

Отже, показники доходів та витрат безпосередньо впливають на об`єкт оподаткування.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган звертає увагу, що у TOB Зевс-Альянс, TOB ДАКО 2017, як контрагентів-постачальників відсутні у власності або користуванні будь-які об`єкти оподаткування, які б дозволяли провадити господарську діяльність (неподання 20 ОПП), відсутні трудові ресурси, технічний та кваліфікований персонал, що необхідний для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах, відсутні дані щодо зберігання товару у місцях його розвантаження, відсутнє придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності, а саме: оренди приміщень, комунальних послуг тощо за даними ЄРПН TOB Зєвс-Альянс, TOB Дако 2017 та їх контрагентів-постачальників; незначна кількість персоналу (адмінперсонал), що не дозволяє реально провадити декларовану господарську діяльність (2 працівника адмінперсоналу) TOB Дако 2017, відсутні трудові відносини водіїв, що вказані у товарно-транспортних накладних, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, з автомобільними перевізниками TOB Зєвс-Альянс, TOB "ДАКО 2017", TOB "ТОРГОВИЙ ДІМ" "УСК" у відповідних періодах.

Так, з матеріалів справи слідує, що 01 січня 2019 року між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB ДАКО 2017 укладений договір поставки №01/01/19 від 01.01.2019, згідно якого, TOB ДАКО 2017 здійснювало поставку макухи соняшникової протягом 2019 року. Згідно пункту 3.1. Договору Поставка Товару здійснюється партіями на умовах DAP Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш Зоря, вул. Польова, 27.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, ТТН, платіжними дорученнями.

05.10.2020 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс був укладений договір поставки №10510, згідно якого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

Виконання даного договору підтверджено видатковою накладною, ТТН, платіжним дорученням.

28.10.2020 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №12810, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

Виконання умов договору підтверджується видатковою накладною, ТТН, платіжним дорученням.

01.12.2020 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №10112, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

Виконання договору підтверджене видатковою накладною, ТТН, платіжними дорученнями.

21.12.2020 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №12112, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

На підтвердження виконання умов договору до перевірки надані видаткова накладна, ТТН, платіжні доручення.

26.01.2021 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №12601, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

На підтвердження виконання умов договору до перевірки надані видаткова накладна, ТТН, платіжні доручення.

14.05.2021 р. між позивачем та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №11405, згідно чого ТОВ Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору Поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

Для підтвердження виконання умов договору до перевірки надані видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення.

04.06.2021 р. між TOB Куйбишевська птахофабрика та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №10406, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити пшеницю, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27

На підтвердження виконання умов договору до перевірки надані видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення.

18.01.2021 р. між позивачем та TOB Зєвс-Альянс укладений договір поставки №11801, згідно чого TOB Зєвс-Альянс зобов`язується поставити кукурудзу, а TOB Куйбишевська птахофабрика прийняти та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на умовах: СРТ Україна, Запорізька обл., Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Польова, 27.

Виконання договору підтверджене видатковою накладною, ТТН, платіжними дорученнями.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19 будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), який не був позбавлений відповідного статусу на час його складення, має силу первинного документа.

Якщо інша особа внесла до документу відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема, рух відповідних активів, мали місце.

Таким чином, факт використання первинних документів із недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку.

Крім того, необхідно зазначити, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. До того ж, судом встановлено, що позивач у даному конкретному випадку не був учасником транспортних відносин, у зв`язку з чим наявність у нього, в даному конкретному випадку, транспортних документів не є обов`язковою.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 27.08.2018 у справі № №804/2952/14, від 18.10.2019 у справі №813/300/16.

Суд звертає увагу, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо- складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.07.2020 по справі №814/1792/17. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 10.11.2020 у справі № 440/3779/18, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19.

Відтак посилання відповідача на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеними з ними договорами

Разом із цим, суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Доводи контролюючого органу про наявність кримінального провадження, відносно контрагента позивача, суд першої інстанції вірно відхилив, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Як вже вище зазначалося судом апеляційної інстанції, позивач як платник податку, не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Отже, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 808/1593/17 (адміністративне провадження № К/9901/48159/18).

Так, у рішенні по справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів, у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що факт отримання позивачем товарів та послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти, лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийняте законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Л.А. Божко