Рішення

від 14.07.2023 по справі 140/8772/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8772/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» (далі ДП «Дирекція по будівництву об`єктів», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2 087 863,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» не виконує, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 2 087 863,04 грн

Як зазначив позивач, у порядку, визначеному статтею 59 ПК України, відповідачу була сформована, надіслана та вручена податкова вимога від 23.01.2017 «Ф» №192-17. Після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, а тому нова податкова вимога не надсилалася. Вжиті заходи не спричинили погашення платником податкового боргу у повному обсязі.

Позивач просив стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ДП «Дирекція по будівництву об`єктів», кошти на погашення податкового боргу у сумі 2 087 863,04 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що по податкових повідомленнях-рішеннях від 25.03.2019, від 17,07.2019, від 15.08.2019, від 25.09.2019, 29.10.2019, від 20.11.2019, від 18.02 2019, від 18.02.2020, від 26.05.2020 у зв`язку із затримкою сплати грошових зобов`язань по податковій вимозі форми «Ю» від 23.01.2017 №192-17 ГУ ДПС у Волинській області були застосовані податковим органом штрафні санкції. При цьому, зазначив, що посадова особа відповідача ОСОБА_1 (головний бухгалтер) в період зазначений в повідомленнях рішеннях перебувала у відпустці згідно наказу від 22.05.2020 №16к, отже відповідно й не мала права отримувати податкові повідомлення-рішення та акт перевірки, оскільки в Журналі реєстрації перевірок їх підприємства не зазначено про проведені перевірки.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992 та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області з 14.05.2021, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У довідці ГУ ДПС у Волинській області про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с. 3), розрахунку сум податкового боргу (а.с. 4), витягу з ІС "Податковий блок" (а.с. 16-31) вказано про наявність у відповідача станом на 25.04.2023 податкового боргу в сумі 2 087 863,04 грн зокрема: з податку з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, де 100 004,99 грн штрафна санкція та 1 987858,05 грн пеня (а.с.3).

Так податковий борг з податку на прибуток підприємств виник з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності: 04.04.2019 ППР №0028685312 від 25.03.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 10 004,99грн.; 28.07.2019 згідно ППР №0061145312 від 17.07.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 10 000,00грн.; 26.08.2019 згідно ППР №0067485312 від 15.08.2019. яким застосовано штрафні санкції на суму 10 000,00грн.; 05.10.2019 згідно ППР №0056325804 від 25,09.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 10 000,00грн.; 08.11.2019 згідно ППР №0067255804 від 29.10.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 10 000,00грн.; 30.11.2019 згідно ППР №0080875804 від 20.11.2019, яким застосовано штрафні санкції на суму 10 000,00грн.; 28.02.2020 згідно ППР №0012155804 від 18.02.2020, яким застосовано штрафні санкції на суму 20 000,00грн.; 05.06.2020 згідно ППР №0036265804 від 26.05.2020, яким застосовано штрафні санкції на суму 20 000,00грн. Крім того, відповідно до ст. 129 ПКУ платнику нараховано пеню в сумі 1 987 858,05грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає до стягнення становить: 2 087 863,04 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Приписами пункту 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 46.2 статті 46 ПК України податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий пункт 46.1 статті 46 Кодексу).

Згідно з пунктом 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, застосовується штраф та нараховується пеня у порядку та розмірах, передбачених статтями 126 і 129 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення (підпункт 129.3.4-1 пункту 129.3 статті 129 ПК України).

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення №0028685312 від 25.03.2019, №0061145312 від 17.07.2019, №0067485312 від 15.08.2019, №0056325804 від 25,09.2019, №0067255804 від 29.10.2019, №0080875804 від 20.11.2019, №0012155804 від 18.02.2020, №0036265804 від 26.05.2020, якими ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» були визначені грошові зобов`язання, були отримані наручно головним бухгалтером підприємства Куніцькою О.О.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України.

У свою чергу ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» податкові зобов`язання, у строк, визначений підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, не сплачено, податкові повідомлення-рішення не оскаржено. Тому таке зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

При цьому суд зауважує, що відповідач не оскаржив нарахування пені та не спростував проведений розрахунок пені.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Процедура стягнення податкового боргу врегульована статтею 95 ПК України.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, зверненню контролюючого органу до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів для погашення податкового боргу має передувати надіслання податкової вимоги про сплату боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

ГУ ДПС у Волинській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 23.01.2017 «Ф» №192-17 про сплату податкового боргу, яка була отримана платником податків 31.01.2017, що власне не заперечується останнім (а.с.5).

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податного боргу, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу такого платника змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Щодо наведених відповідачем аргументів, які базуються на твердженні про відсутність підстав для визначення податкового зобов`язання, суд зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15 (адміністративне провадження №К/9901/25842/18), який враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, суд відхиляє доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та не надає оцінку таким доводам, оскільки вони можуть бути підставою для оскарження податкових повідомлень-рішень в окремому провадженні, що перебуває поза межами предмету доказування в даній справі.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» станом на 14.07.2023 податкові повідомлення-рішення від №0028685312 від 25.03.2019, №0061145312 від 17.07.2019, №0067485312 від 15.08.2019, №0056325804 від 25,09.2019, №0067255804 від 29.10.2019, №0080875804 від 20.11.2019, №0012155804 від 18.02.2020, №0036265804 від 26.05.2020 у встановленому порядку не оскаржені та не скасовані.

Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов`язання у сумі 2 087 863,04 грн. є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк, щодо його розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з ДП «Дирекція по будівництву об`єктів» податкового боргу в дохід Державного бюджету України.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також у зв`язку із відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, за правилами статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат немає.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Дирекція по будівництву об`єктів» в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету кошти у сумі 2 087 863,04 грн (два мільйони вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят три гривні 04 копійки) податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Відповідач: Державне підприємство «Дирекція по будівництву об`єктів» (45311, Волинська область, с. Поромів; РНОКПП: 00179737).

СуддяС.Ф. Костюкевич