Рішення

від 11.07.2023 по справі 160/8747/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 160/8747/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» до відповідача - 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (як відокремлений підрозділ ДПС України), відповідача - 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Продом» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 40297539, далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658, далі відповідач-1), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393, далі відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2023 №8167572/40297539 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, складеної ТОВ «ПРОДОМ»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.01.2023, складену ТОВ «ПРОДОМ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 09.01.2023. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваним рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну. Вказане свідчить про протиправність рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН як такого, що не відповідає критерію правової визначеності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі № 160/8747/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

23.05.2023 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом», в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Платником подано до ЄРПН на реєстрацію податкову накладну. За результатом розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з не наданням платником копій документів. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних доку ментів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних. Відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

23.05.2023 судом отримано відзив Державної податкової служби України, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, встановлений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Відповідача-2 зазначає, що вказаною нормою не встановлено обов`язок фіскального органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, відповідач-2 зазначає, що контролюючий орган не може наперед знати які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особливостей. Отже, на думку відповідача-2, платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Проте, така норма не може допускати формального підходу до надання пояснень та/або документів. Таким чином, відповідач-2 стверджує, що законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Також, на думку відповідача-2, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДІІС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Відповідач-2 акцентує увагу на тому, що суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Отже, враховуючи викладене, відповідач-2 вважає, що суд не може зобов`язати податковий орган зареєструвати ПН, оскільки в такому разі фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено вирішення питання реєстрації ПН в ЄРПН. Віпдповідач-2 зазначає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційнми повноваженнями, законодавець надав їм певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН є передчасним.

25.05.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзиви відповідачів не містять конкретних фактів порушення позивачем своїх зобов`язань, як платника податків, а містять загальні норми податкового законодавства, які регулюють порядок зупинення/реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

22.06.2023 представником позивача подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

27.06.2023 представником відповідача-1 подано до суду заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продом» (код ЄДРПОУ 40297539) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.02.2016, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережна ДПІ (Індустріальний район).

Видами діяльності за КВЕД є: 22.22 Виробництво тари з пластмас (основний); 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу; 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 23.91 Виробництво абразивних виробів; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

01.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продом» (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПП Трейд» (замовник) укладено договір на виробництво продукції №010601/ВНЗ, за умовами якого замовник бажає, щоб виробник, за згодою сторін на відповідний момент часу, виготовляв з власної сировини та матеріалів продукцію, більш детальний опис якої зазначається у Додатку 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, з урахуванням можливих змін та доповнень. Продукція може виготовлятись під торгівельними марками, наданими замовником.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, якщо не узгоджене інше, замовник приймає продукцію не раніше 10 днів з дати виробництва продукції. Приймання продукції відбувається за актом прийому-передачі продукції, який підписується сторонами.

Згідно з п. 2.3.2 замовник забирає продукцію у виробника за адресою: 49000, м.Дніпро, вул. Калинова, 8.

На підставі п. 3.1.2 договору вартість робіт виробника з виготовлення продукції (з урахуванням ПДВ), складається з розмірів всіх вищезазначених рахунків виробника, отриманих замовником в рамках виконання умов цього договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що замовник сплачує виробнику суму за рахунком протягом 30 календарних днів з моменту приймання продукції в порядку, передбаченому цим договором. Замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі 100% продукції, що буде поставлено в рамках цього договору та/або окремого замовлення.

На виконання умов договору сторонами догвоору складено видаткову накладну №1 від 09.01.2023 на поставку товару за номенклатурою на загальну суму 940 267,80 грн, в тому числі ПДВ 156 711,30 грн.

09.01.2023 від замовника Товариства з обмеженою відповідальністю «АПП Трейд» на рахунок виробника Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» надійшли кошти згідно платіжного доручення №3962 від 09.01.2023 на суму 600 000 грн.

За фактом отримання оплати позивачем складено податкову накладну №1 від 09.01.2023 на загальну суму 940 267,80 грн, в тому числі ПДВ 156 711,30 грн.

Згідно з квитанцією від 23.01.2023 податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №1 від 09.01.2023 зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7223, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надані пояснення, в яких зазначено, що компанія ТОВ «Продом» - є виробником широкого асортименту пакувальної продкції та товарів для дому під власною ТМ PROdom. Зазначено, що виготовляють продукцію на власному устатуванні. Прямі поставки з різних країн сировини дозволяють реалізовувати її за конкурентними цінами. На підприємстві згідно штатного розкладу працює 12 осіб.

01.06.2016 ТОВ «Продом» з ТОВ «АПП Трейд» укладено договір на виготовлення продукції №010601/ВНЗ.

Відповідно до умов договору №010601/ВНЗ на підставі заявок від 08.01.2023, постачальник зобов`язався здійснити поставку у власність покупця ТОВ «АПП Трейд».

09.01.2023 відповідно до видаткової накладної №1 відвантажено товар на суму 940267,80 грн (в т.ч. 156711,30 грн).

Відповідно до п. 2.1 договору №010601/ВНЗ за рахунок позивача здійснено поставку товару на склад покупця: м.Дніпро, вул. Калинова, 8. Підтвердженням перевезення є товарно-транспортна накладна №Р252 від 09.01.2023.

Згідно п. 6.2 договору №010601/ВНЗ покупець зобов`язаний оплачувати товар не пізніше 14 календарних днів з моменту його отримання.

ТОВ «АПП Трейд» здійснило передплату заявленого товару відповідно до платіжного доручення №175 від 15.01.2022.

Позивачем в поясненнях, також, зазначено, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7223 вказано згідно коду УКТЗЕД/ДКПП, вказаному у податкових накладних постачальників №468 від 17.10.2022, №1533 від 22.10.2021.

Згідно з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 8167572/40297539 від 27.01.2023 відповідачем-1 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, з мотивів ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» зазначено «відсутня калькуляція на виготовлену продукцію, документи щодо оренди/власності приміщення, документи, які підтверджують наявність основних засобів».

Не погодившись з рішенням Комісії регіонального рівня, позивач звернувся зі скаргою до Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 за №16520/40297539/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою прийняття відповідного рішення визначено: ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 26 від 07.10.2022 слугувало те, що коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 3920 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою цього рішення зазначено ненадання платником податку копій документів.

В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» зазначено «відсутня калькуляція на виготовлену продукцію, документи щодо оренди/власності приміщення, документи, які підтверджують наявність основних засобів».

Надаючи правову оцінку достатності поданих позивачем документів для реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, судом встановлено, що визначені відповідач-1 документи, яких не вистачило для реєстрації податкової накладної, не стосуються господарської операції з поставки виготовленого ТОВ «Продом» товару на адресу ТОВ «АПП Трейд».

Неподання документів щодо оренди/власності приміщення, документів, які підтверджують наявність основних засобів, а також калькуляції на виготовлену продукцію не спростовує факту отримання позивачем від замовника ТОВ «АПП Трейд» коштів згідно платіжного доручення №3962 від 09.01.2023 на суму 600 000 грн, на підставі надходження на розрахунковий рахунок позивача яких складено податкову накладну №1 від 09.01.2023.

Досліджуючи подані до суду та відповідачам документи, встановлено, що матеріали справи містять копії повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність; відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам; копію договору №57/И оренди нежитлових приміщень від 01.01.2022 та додаткових угод, складених на виконання цього договору.

Таким чином, підстава для прийняття оскаржуваного рішення «документи щодо оренди/власності приміщення, документи, які підтверджують наявність основних засобів» не підтверджується матеріалами справи, оскільки позивач має відповідні документи.

Стосовно підстави для прийняття оскаржуваного рішення «відсутня калькуляція на виготовлену продукцію», чинне законодавство не містить визначення поняття «калькуляція» і відповідно не вимагає оформлення документа з такою назвою. На практиці, калькуляція собівартості одиниці виготовленої продукції визначається як обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат, яка за своєю суттю може бути плановою та нормативні калькуляції; що складаються за даними бухгалтерського обліку; фактичні калькуляції.

Калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного бухгалтерського документа, оскільки нею не фіксуються будь-які господарські операції, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції

Враховуючи, що калькуляція містить відомості лише про перелік і склад статей витрат на виробництво одиниці певного виду робіт, і не містить жодних відомостей про здійснені господарські операції підприємцем в межах провадження діяльності по перевезенню вантажів, її не можна вважати первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Встановлення невідповідностей щодо складання первинних документів можливо лише в рамках проведення документальної перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а у спірному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.

При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення… Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на встановлені підстави є протиправними та не можуть слугувати підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, з огляду на надання позивачем документів, що підтверджували підстави формування податкової накладної.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про подання документів, складених з порушенням не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що рішення від 27.01.2023 №8167572/40297539 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час прийняття судового рішення).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 09.01.2023 датою її фактичного направлення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. (платіжна інструкція № 292 від 30.03.2023) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано:

-копію договору від 11.04.2023 №11/04/23 про надання правових (юридичних) послуг;

-копію замовлення №1 на надання правових (юридичних) послуг від 11.04.2023;

-копію рахунку на оплату №1805/2023 від 18.05.2023;

-копію акту здачі-прийняття наданих послуг №29052023/1Акт від 29.05.2023.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

В замовленні №1 від 11.04.2023 визначено найменування та перелік послуг, що надаються замовнику:

-підготовка проекту пояснень для розблокування та реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.01.2023 №8167572/40297539 в адміністративному порядку, шляхом підготовки проекту скарги до ДПС України та оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.01.2023 №8167572/40297539 в судовому порядку;

-правовий аналіз документів; підготовка позовної заяви; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції.

Суд звертає увагу на невідповідності часових меж та дат в переліку наданих послуг в замовленні №1 від 11.04.2023 та фактично складених документах, тобто договір №11/04/23 про надання правових (юридичних) послуг та замовлення №1 на надання правових (юридичних) послуг датовані 11.04.2023, в той час як послуги з підготовки проекту пояснень для розблокування та реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.01.2023 №8167572/40297539 в адміністративному порядку, шляхом підготовки проекту скарги до ДПС України мали відсуватись у січні 2023 року.

Судом досліджені пояснення, які надавались позивачем для розблокування та реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, та скаргу до ДПС України, та встановлено, що вони підписані ОСОБА_1 . Жодної інформації про адвоката вказані документи не містять.

Відтак адвокатом в замовленні №1 від 11.04.2023 визначені послуги, які не могли надаватись адвокатом після укладання договору №11/04/23 про надання правових (юридичних) послуг від 11.04.2023, оскільки складання відповідних документів мало місце на 3 місяці раніше ніж початок надання правової допомоги адвокатом компанії ТОВ «Продом».

Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов`язані з розглядом адміністративної справи.

Визначені послуги з досудового врегулювання спору, якщо і надавались адвокатом, то були надані в межах власної оплатної діяльності.

Адвокатом в поданих документах має бути відображений фактичний час, витрачений на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

Суд зазначає, що будь-яких документів, що підтверджують обсяг часу (годин), витраченого в цілому на надання правничої допомоги адвокатом Григоренком В.О. до суду надано не було.

Посилання в замовленні №1 від 11.04.2023 на фіксований розрахунок гонорару та незалежності від обсягу та витраченому адвокатом часу, порушує вимоги ст. 134 КАС України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також, визначення гонорару без врахування витраченого часу порушує вимоги ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з перебуванням судді Луніної О.С. у відпустці, рішення ухвалене в перший робочий день.

Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» до відповідача - 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (як відокремлений підрозділ ДПС України), відповідача - 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.01.2023 №8167572/40297539 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.01.2023, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Продом».

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.01.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Продом» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 40297539) датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 40297539) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (як відокремлений підрозділ ДПС України) (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 грн 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продом» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 40297539) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна