Ухвала

від 14.07.2023 по справі 380/18882/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/18882/21

адміністративне провадження № К/990/24404/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 по справі №380/18882/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №380/18882/21 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 18.06.2021 №00145690902, яким на ТОВ «Агродрім» накладені штрафні санкції в розмірі 500000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, частково задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» про постановлення додаткового рішення в частині судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області на користь позивача 63000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 по справі №380/18882/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вшосте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 26.12.2022, 01.02.2022, 13.03.2023, 27.04.2023, 06.06.2023 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 134 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права (абзац, підпункт, пункт, частина статті), яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Однак контролюючим органом не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не обґрунтовано в чому полягала помилка судів при застосуванні відповідної норми права, як така норма повинна застосовуватися та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.

Контролюючий орган у своїй касаційній скарзі посилався на постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 15.05.2018 №К/9901/39873/18, від 15.04.2021 у справі №160/6899/20, від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суди попередніх інстанцій враховували правові висновки Верховного Суду щодо критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, викладені у постановах від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 23.04.2019 у справі №826/9047/16, від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 23.01.2020 у справі №300/941/19, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 05.09.2019 у справі №826/841/17.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», висловлення незгоди з наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Скаржником не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 по справі №380/18882/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва