Ухвала

від 05.07.2023 по справі 638/6272/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6272/22

Провадження № 1-кп/638/925/23

УХВАЛА

Іменем України

05 липня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 42021222060000153 від 05 серпня 2021 року відносно,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гусарівка, Барвінківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, який працює на посаді директора ТОВ «АСТІОН-СВ», не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 03.11.2016 Барвінківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений 12.07.2019 року за відбуттям строку покарання з ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В Дзержинському районному суді м. Харкова перебуває на розгляді обвинувальний акт із доданими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

05.07.2023 року в підготовчому судовому засіданні прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 24.02.2021 до 30.06.2021, більш точний час невідомий, ОСОБА_5 , будучи не знайомим з потерпілою ОСОБА_7 та не перебувавши з нею у будь-яких цивільних, трудових та інших відносинах, не отримавши від неї будь яких доручень щодо її представництва під час вчинення правочинів та інших юридично значущих дій, разом із невстановленими особами, злочинним шляхом, отримали нотаріальну довіреність від імені ОСОБА_7 , посвідчену приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_8 , зареєстровану в реєстрі №196, якою уповноважено ОСОБА_5 продати (обміняти) за ціну та на умовах за його розсудом без будь-яких обмежень належну ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,3782 га. за кадастровим номером 6322083000:04:002:0039, щодо якої потерпіла до нотаріуса, з метою її оформлення, не зверталась, не підписувала, та ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам не видавала. Також, у невстановлений досудовим рослідуванням час та невстановленому місці ОСОБА_5 , будучи незнайомим з потерпілою ОСОБА_7 та не перебувавши з нею у будь-яких цивільних, трудових та інших відносинах, не отримавши від неї будь-яких доручень щодо її представництва під час вчинення правочинів та інших юридично значущих дій, разом із невстановленими особами злочинним шляхом отримав оригінал державного акту ЯЖ №619339, виданого 09.07.2009 на ім`я ОСОБА_7 , який остання втратила у невстановлений період та при невстановлених обставинах та не передавала ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 з невстановленими під час досудового розслідування особами, звернувся з використанням вказаної довіреності з ознаками підробки від імені ОСОБА_7 та оригіналом державного акту ЯЖ №619339, виданого на ім`я ОСОБА_7 , до державного реєстратора Красноградськоії РДА Харківської області ОСОБА_9 для проведення реєстраційних дій у вигляді реєстрації земельного акту, якою 11.03.2022 року внесено інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

У подальшому, 30.06.2021 року ОСОБА_5 разом з невстановленими під час досудового розслідування особами, закінчуючи свій злочинний умисел, з метою отримання незаконної винагороди для себе та третіх осіб з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, знаходячись у приміщенні приватного Нотаріуса ХМНО ОСОБА_10 за адресою: Пушкнівський в`їзд, 7-А м. Харків, подав нотаріусу офіційні документи у вигляді довіреності від імені ОСОБА_7 , посвідченої приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_8 зареєстрованої в реєстрі №196, з ознаками підробки, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області 29.05.1997 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,3782 га з кадастровим номером 6322083000:04:002:0039 з покупцем ОСОБА_11 , чим спричинив, як наслідок вибуття земельної ділянки з приватної власності потерпілої ОСОБА_7 , останній матеріальні збитки, розмір яких відповідно висновку судової земельно-оціночної експертизи ННЦІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Боркаріуса №7750 від 27.09.2022 складає 3 669 707(три мільйони шістсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот сім гривень).

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину за ч.4 ст.190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно групою осіб за попередньою змовою у особливо великих розмірах.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду (враховуючи те, що будучи раніше засуджений за умисний, корисливий злочин, судимість в установленому порядку не погашена, та знову вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення-злочин може ухилитись від явки до органу досудового розслідування або суду); 2) вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що підозрюваний не де не навчається, та не має місця роботи та стабільного доходу, тому є ризик того, що підозрюваний ймовірно буде вчиняти корисливі злочини); 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, у прокурора є обґрунтовані підстави вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт, тому прокурор просить суд задовольнити клопотання з підстав існування ризиків, зазначених вище.

В судовому засіданні представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 також не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілої, обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання та матеріали кримінальної справи, суддя дійшов наступних висновків.

Пунктом 1статті 5Європейської конвенціїз правлюдини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до частини 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

У судовомузасіданні встановлено та прокуроромдоведено наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йомуорганом досудовогорозслідування кримінальногоправопорушення,а такожнаявність достатніхпідстав вважати,що існуютьризики,передбачені ст.177КПК України,а саме:ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до п.4 ч. 1, ч. 4 ст. 176 КПК України до обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час судового провадження суддею за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Частиною 2ст.181КПК України передбачено,що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з кофіскацією майна.

Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені в частині першій цієї статті.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 на теперішній час має постійне місце проживання, має середню освіту, працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, на підставі вироку від 03.11.2016 року Барвінківським районним судом Харківської області притягувався до кримінальної відповідальності.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків за вчинення корисливого злочину.

Однак, враховуючи існування ризиків предбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобіганням спробам переховування від органів досудового розслідування або суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, з урахуванням вказаних ризиків, сукупності обставин, а саме: вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення-злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, даних про особу підозрюваного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, так як інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181, 194 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладає на обвинуваченого зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Крім того, представником потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні було підтримано клопотання про скасування арешту на майно потерпілої, яке ним 29.06.2023 подано через канцелярію суду. В обгрунтування клопотання представник зазначив, що 20 лютого 2023 Дзержинським районним судом м. Харкова було прийнято рішення у цивільній справі №638/12388/21, де позивачем виступила ОСОБА_7 , а одним з відповідачів ОСОБА_5 . Вказаним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що належить потерпілій та відносно якої остання правочинів не укладала, та скасовано рішення приватного нотаріуса ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.06.2021. Отже, на теперішній час потерпіла є законним власником майна (земельної ділянки), на яке ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 за клопотанням прокурора було накладено арешт у даному кримінальному провадженні. Представник зазначив, що арешт майна у кримінальному провадженні перешкоджає потерпілій ОСОБА_7 відновити своє право власності на вказану земельну ділянку, яка має виникнути після державної реєстрації (перереєстрації) вказаного права власності відповідно до рішення суду від 20.02.2023.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту та зазначив, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 також не заперечували проти задоволення клопотання про скасування арешту на земельну ділянку.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою суду від 12.08.2021 у справі №638/12327/21 накладено арешт на майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 6322083000040020039, площею 1,3782 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана ухвала на теперішній час є чинною та нескасованою.

Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.02.2023 у справі №638/12388/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу земельнї ділянки від 30.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №932. Також скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 59025974 від 30.06.2021. Судом встановлено, що ОСОБА_7 набула право власності на земельну ділянку площею 1,3782 кв.м. кадастровий номер 6322083000:04:002:0039 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 за реєстровим №2268, за адресою Харківська область, Дергачівський район Черкасько-Лозівської сільської ради, що підтверджується дублікатом вказаного договору, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 06.02.2020 року за реєстровим №266, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №199739248 від 11.02.2020 року. Відповідні відомості внесені державним реєстратором до Реєстру 06.02.2020 року.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповдно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно з абзацем 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 зазначив, що потерпіла є власником майна, на який накладено арешт, існування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджає потерпілій відновити своє право власності на земельну дялінку, оскільки будь-які реєстраційні дії при арешті не виконуються державними реєстраторами. В підтвердження цього представник надав копію рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 14.06.2023 368010733, в якій зазначено, що державний реєстратор ОСОБА_13 встановив обставини, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме наявність арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6322083000:04:002:0039, накладеного ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 у справі №638/12327/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Таким чином, досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку учасників провадження, суд доходить висновку про відсутність подальших підстав для існування накладеного в межах кримінального провадження №42021222060000153 арешту майна ОСОБА_7 . Прокурор не заперечував проти того, що потреба в такому заході на час розгляду клопотання про скасування арешту відпала. Отже, суд дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_7 належним їй майном.

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021222060000153 від 05серпня 2021відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 у справі №638/12327/21 (№1-кс/638/1852/21), на майно: земельну ділянку, кадастровий номер 6322083000:04:002:0039, площею 1,3782 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021222060000153 від 05 серпня 2021 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити з 05.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22год.00хв.до 06.год.00 хв. терміном на60діб.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-заборонити залишатиз 22год.00хв. по 06.год.00 адресу свогомісця реєстраціїта фактичногопроживання по АДРЕСА_1 за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги;

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований,проживає чиперебуває обвинувачений,без дозволуслідчого,прокурора абосуду.

Строк дії ухвали два місяці, тобто до 02 вересня 2023 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвалу направити до органу Національної поліції для виконання за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали складено 10.07.2023.

Суддя ОСОБА_1