Рішення

від 04.07.2023 по справі 472/408/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/408/23

Провадження №2/472/154/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Горбаненка А.О.,

представника позивача - адвоката Губської Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником чотирьох земельних ділянок, розташованих в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, які належать їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, виданого 28 грудня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228. З метою реєстрації свого речового права в реєстрі речових прав вона надала державному реєстратору вказаний державний акт, однак реєстратор повідомила їй, що не може прийняти вказаний документ, оскільки державний акт виданий на ім`я " ОСОБА_1 ", а її індивідуальні дані в паспорті значаться як " ОСОБА_1 "; крім того, до державного акту внесені зміни, а саме до нього додатково внесено три земельні ділянки, відповідно до розпорядження Веселинівської РДА від 19.03.2002 року №120-р.

Зазначені розбіжності в написані прізвища та внесення змін до державного акту позбавляють позивачку можливості зареєструвати її право власності на земельні ділянки, а тому вона звернулась до суду та просить встановити факт належності їй державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, виданого 28 грудня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228 та визнати за нею право власності на вищевказані земельні ділянки.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак забезпечила участь свого представника - адвоката Губської Ю.О.

Представник позивача - адвокат Губська Ю.О. в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, зокрема зазначила, що розбіжності в написанні прізвища позивача та внесення змін до державного акту позбавляють позивачку можливості зареєструвати її право власності на земельні ділянки.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в підготовче засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду 20.06.2023 року подав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в підготовче засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду 04.07.2023 року подав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Заслухавши вступне слово представника позивача - адвоката Губської Ю.О., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що на ім`я " ОСОБА_1 " 28 грудня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228.

Як вбачається з відповіді Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 20.04.2023 року позивач ОСОБА_1 зверталась до сільської ради з питанням внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на земельні ділянки, які належать їй на підставі вищевказаного державного акта. Позивачці було відмовлено у внесені відомостей до реєстру речових прав з посиланням на розбіжності в написанні прізвища позивача та внесення змін до державного акту, оскільки державний акт виданий на ім`я " ОСОБА_1 ", а її індивідуальні дані в паспорті значаться як " ОСОБА_1 "; крім того, до державного акту внесені зміни, а саме до нього додатково внесено три земельні ділянки, відповідно до розпорядження Веселинівської РДА від 19.03.2002 року №120-р.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Через наявні розбіжності в написанні прізвища позивача та внесення змін до державного акту позивач позбавлена повною мірою реалізувати своє право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема п. 6 вказаної статті передбачає встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті (у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові, або замість імені чи по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , після якого відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку та право на земельну частку (пай). Спадщину після його смерті отримали позивач ОСОБА_1 та її сестра ОСОБА_3 28 листопада 2001 року державний нотаріусом Болгарчук О.Ф. було видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я позивача ОСОБА_1 та її сестри ОСОБА_3 в рівних частках по 1/2 частці на спадкове майно, в тому числі й на земельну ділянку площею 6,17 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, та на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Надія" Веселинівського району Миколаївської області розміром 7,05 в умовних кадастрових гектарах. Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (а.с. 12).

28 грудня 2001 року позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину Ставківською сільською радою народних депутатів видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №565655 на ім`я " ОСОБА_1 ", який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228.

Разом з тим, згідно з паспортом громадянина України дані позивача значаться як " ОСОБА_1 ".

Досліджені судом докази вказують на те, що у правовстановлюючому документі, а саме державному акті на право приватної власності на землю, допущена помилка у написанні прізвища позивача, усунення якої є неможливим в позасудовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана позовна заява в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а факт належності позивачці державного акта встановленим.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що 28 грудня 2001 року позивачу, на підставі свідоцтва про право на спадщину, Ставківською сільською радою народних депутатів видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228, що посвідчує її право власності на земельну ділянку площею 3,0851 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0405, на земельну ділянку площею 2,6651 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0406, на земельну ділянку площею 0,3298 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0512, та на земельну ділянку площею 0,3126 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0513, що розташовані в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (правонаступником якої є Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) та передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта.

Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 228, що підтверджується копією державного акта та копією списку громадян, яким передаються земельні ділянки у приватну власність (а.с. 17-18).

Таким чином, з моменту державної реєстрації зазначеного вище державного акта на право власності на земельну ділянку позивач набула права власності на земельні ділянки, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Разом з тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельні ділянки позивачка позбавлена можливості, оскільки до державного акту додатково внесено три земельні ділянки відповідно до розпорядження Веселинівської РДА від 19.03.2002 року №120-р.

Розпорядженням Веселинівської РДА від 19.03.2002 року №120-р (а.с. 14) передано у приватну власність земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у фізичних гектарах.

На підставі вказаного розпорядження до вже наявного в позивача державного акту, в графі "Зміни у межах і розмірах земельної ділянки" було внесено відомості про ще три земельні ділянки. Разом з тим, в графі площа земельної ділянки, так і залишилася попередня "3,085 га", без урахування інших земельних ділянок.

Незважаючи на те, що по своїй суті, виданий позивачці державний акт був зіпсований посадовими особами, які були відповідальними за виготовлення та видачу державних актів, це не припинило право власності позивача на успадковані нею земельні ділянки.

Крім того, право власності позивачки на вищевказані земельні ділянки також підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 19-32), відповідно до яких здійснено реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, уточнено їх площу та присвоєно кадастрові номери.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачка набула право власності на вищевказані земельні ділянки з моменту реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р2 №565655 та відповідно до вимог чинного на той час законодавства, однак це її право не визнається органом державної реєстрації речових прав, оскільки державний акт містить недоліки через розбіжності в написанні прізвища позивача та внесення змін до державного акту, а тому суд вважає, що заявлений позов в частині визнання за позивачкою права власності на земельні ділянки є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельні ділянки, - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Новоселівка Миколаївського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, виданого 28 грудня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228, на ім`я ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Новоселівка Миколаївського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на:

- земельну ділянку площею 3,0851 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0405, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (правонаступником якої є Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області);

- земельну ділянку площею 2,6651 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0406, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (правонаступником якої є Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області);

- земельну ділянку площею 0,3298 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0512, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (правонаступником якої є Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області);

- земельну ділянку площею 0,3126 га, з кадастровим номером 4821785000:02:000:0513, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (правонаступником якої є Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області), право власності на які посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №565655, виданим 28 грудня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №228.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення суду складено 14 липня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко