Ухвала

від 12.07.2023 по справі 747/207/22

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/207/22

Провадження№ 2/747/3/23

У Х В А Л А

іменем України

12.07.2023 року смт Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2 , Лепень О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Талалаївка цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради, третя особа на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_3 , фермерського господарства «Крайагро» про скасування державної реєстрації і припинення речових прав та повернення земельних ділянок на користь держави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради, третя особа на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області. В обґрунтування позову зазначається, що наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 14.08.2014 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельну ділянку площею 24, 0 га кадастровий номер 7425383000:06:001:1494 для ведення фермерського господарства на території Рябухівської сільської ради. Крім того, наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 14.08.2014 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельну ділянку площею 21, 24 га кадастровий номер 7425383000:06:001:1485 для ведення фермерського господарства на території Рябухівської сільської ради. Крім того, наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 14.08.2014 року ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельну ділянку площею 21, 9 га кадастровий номер 7425383000:06:001:1486 для ведення фермерського господарства на території Рябухівської сільської ради.

В подальшому на підставі вказаних наказів 26.11.2014 року між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_3 укладено три договори оренди земельних ділянок

- договір оренди земельної ділянки площею 24, 0 га (кадастровий номер 7425383000:06:001:1494), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2014 за № 7974565;

- договір оренди земельної ділянки площею 21, 24 га (кадастровий номер 7425383000:06:001:1485), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2014 за № 7973798;

- договір оренди земельної ділянки площею 21, 9 га (кадастровий номер 7425383000:06:001:1486), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2014 за № 7975673.

За умовами трьох договорів оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, договори укладено на 15 років. Орендар має право, зокрема, передавати у суборенду чи у спільне користування земельні ділянки або їх частини без згоди орендодавця та без зміни цільового призначення. 26.11.2014 за актами приймання-передачі земельні ділянки були передані від орендодавця до орендаря. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в реєстрі наявна інформація про юридичну особу фермерське господарство «Світанок ОМ», засновником та керівником якого є ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_3 , як фізична особа, отримані для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності передав у суборенду ФГ «Крайагро» в особі голови господарства ОСОБА_4 . За умовами договорів суборенди орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, договори укладено строком до 26.11.2029 року. В подальшому юридична особа фермерське господарство «Світанок ОМ» з 21.01.2020 припинено без правонаступництва, тобто ліквідовано, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб. Отже ОСОБА_3 після отримання земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства відповідно до вимог ст 8 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції від 06.11.2014) було створено фермерське господарство, яке в подальшому було ліквідоване. Таким чином, беручи до уваги факт припинення фермерського господарства «Світанок ОМ», яке стало орендарем спірних земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 7425383000:06:001:1494, 7425383000:06:001:1485, 7425383000:06:001:1486, то відповідні договори оренди землі від 26.11.2014 припинились 21.01.2020 у зв`язку з ліквідацією юридичної особи орендаря, а тому ділянки підлягали поверненню територіальній громаді. Проте станом на 25.07.2022 року в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо даних земельних ділянок зазначено про реєстрацію на них права оренди 08.12.2014 на підставі договорів оренди землі від 26.11.2014 між ГУ Держземагенства та орендарем ОСОБА_3 , а також про державну реєстрацію іншого речового права 26.12.2018 (суборенди) на підставі договорів суборенди земельних ділянок, суборендодавець ОСОБА_3 та суборендар ФГ «КРАЙАГРО».

Таким чином після укладення 26.11.2014 трьох договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства між ГУ Держземангенства у Чернігівській області та ОСОБА_3 , та державної реєстрації 15.02.2015 фермерського господарства «Світанок - ОМ» його засновником ОСОБА_5 , права орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 7425383000:06:001:1494, 7425383000:06:001:1485, 7425383000:06:001:1486 перейшли до юридичної особи ФК «Світанок ОМ». Ліквідувавши ФГ «Світанок ОМ» ОСОБА_3 підтвердив свої наміри не займатися підприємницькою діяльністю з виробництва товарної сільськогосподарської продукції на отриманих в оренду саме для цих цілей земельних ділянках, що суперечить самій ідеї надання земель державної та комунальної власності на позаконкурсній основі для фермерського господарства. Враховуючи законодавчі обмеження надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб, такий висновок викладений у постанові ВП ВС від 01.04.2020 у справі № 323/5724/17. 21.01.2020 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ФГ «Світанок ОМ», а тому ФГ припинило свою правосуб`єктність (правоздатність та дієздатність) шляхом ліквідації. Правовим наслідком припинення юридичної особи орендаря земельної ділянки шляхом ліквідації є припинення прав та обов`язків щодо таких правовідносин, що передбачено ст 31 Закону України «Про оренду землі». За таких обставин правовідносини оренди по трьох договорах оренди спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства, укладених у 2014 році між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_3 припинились з 21.01.2020 року у зв`язку з ліквідацією юридичної особи орендаря ФГ «Світанок ОМ». Оскільки договори оренди припинились, то орендар відповідно до ст 34 Закону України «Про оренду землі» зобов`язаний був повернути орендодавцеві земельну ділянку, однак вони власнику не повернуті. За приписами ст 8 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди чинність суборенди земельної ділянки припиняється. За таких обставин право суборенди спірних земельних ділянок за трьома договорами, укладеними у 2018 році між ОСОБА_3 та ФГ «Крайагро» припинилось з 21.01.2020 року, однак земельні ділянки продовжують використовуватись суборендарем КРАЙАГРО без установлених законом підстав та у користування територіальної громади не повернуті. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 929/204/20 (п.105-110).

Таким чином спірні земельні ділянки знаходяться у фактичному користуванні без установлених законом підстав, а тому підлягають поверненню відповідно до положень ст 34 Закону України «Про оренду землі». Саме тому вимоги про повернення землі поставлені до ОСОБА_6 як особи, яка заснувала та ліквідувала фермерське господарство, для діяльності якого і надавались земельні ділянки.

Тому позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав щодо земельних ділянок :

- рішення про державну реєстрацію права оренди індексний номер 17787360 від 08.12.2014 номер запису про інше речове право 7974565 від 08.12.2014, а також рішення про державну реєстрацію права суборенди індексний номер 44919256 від 29.12.2018, номер запису про інше речове право 29732414 від 26.12.2018 та одночасно припинити право оренди і суборенди земельної ділянки площею 24, 0 га ріллі (кадастровий номер 7425383000:001:1494)

- рішення про державну реєстрацію права оренди індексний номер 17785349 від 08.12.2014 номер запису про інше речове право 7973798 від 08.12.2014, а також рішення про державну реєстрацію права суборенди індексний номер 44918731 від 29.12.2018, номер запису про інше речове право 29731926 від 26.12.2018 та одночасно припинити право оренди і суборенди земельної ділянки площею 21, 24 га ріллі (кадастровий номер 7425383000:001:1485)

- рішення про державну реєстрацію права оренди індексний номер 17790064 від 08.12.2014 номер запису про інше речове право 7975673 від 08.12.2014, а також рішення про державну реєстрацію права суборенди індексний номер 44919029 від 29.12.2018, номер запису про інше речове право 29732185 від 26.12.2018 та одночасно припинити право оренди і суборенди земельної ділянки площею 21, 9 га ріллі (кадастровий номер 7425383000:001:1486)

В судовому засіданні по справі представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Шеремет М.П. заявив клопотання про закриття провадженя у справі в зв`язку з тим, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки всі спори щодо користування землями фермерського господарства мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство. Зазначена позиція викладена в постанові ВП ВС від 05 жовтня 2022 року по справі № 922/1830/19.

Представник відповідача фермерського господарства «Крайагро» - адвокат Лепень О.В. в судовому засіданні клопотання підтримала і просила задовольнити, оскільки у даному випадку правовідносини виникли з приводу порушень, на думку позивача, земельного законодавства фермерським господарством, яке є юридичною особою, і тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з врахуванням суб`єктного складу осіб.

Представник позивача Христенок В.І. в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки у даному випадку посилання на постанову ВП ВС не може братися до уваги, так як там вирішувалась справа з приводу незаконності надання земельних ділянок фермерському господарству, незаконності договорів оренди, тобто різні правовідносини, так як процес надання земель них ділянок позивачем не оспорюється, договори оренди припинили свою чинність у зв`язку з припиненням юридичної особи, тому оскільки регулюються різні правовідносини, тому суд у даному випадку не може брати до уваги постанову Великої палати від 05 жовтня 2022 року, на яку посилається представник відповідача у клопотанні.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із ч.1 ст 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за ч.1 ст 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. За змістом ч.1 ст 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. Разом з тим відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами. Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» - фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. У статті 2 даного Закону закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон України «Про фермерське господарство». За ч.1 ст 5, ч.1 ст 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб як це встановлено ст 8 спеціального Закону «Про фермерське господарство». Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Зі змісту положень ст.12 Закону вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу землекористувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Фермерські господарства створюються для вироблення товарної сільськогосподарської продукції, здійснення її переробки та реалізації з метою отримання прибутку. За положенням ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, і відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» і відповідно статті 42 ГК України фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення власної підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Тобто земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства;

2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства. Хоча, як вже зазначалося, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства, як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі. Тобто, аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства. Навіть припинення, як у даному випадку, діяльності фермерського господарства, на думку суду, не тягне за собою автоматичного передання її засновнику, як фізичній особі, правомочностей щодо земельних ділянок, отриманих ним для ведення фермерського господарства. Крім того, суборендарем земельних ділянок є діюче фермерське господарство відповідача ФГ «Крайагро». Таким чином, у правовідносинах, що склалися у даному спорі, зовсім відсутній такий суб`єкт, як фізична особа, який є визначальним при розмежуванні юрисдикції.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, посилаючись в позовній заяві на висновок ВП ВС від 01.04.2020 року, не зазначає, що продовженням такого посилання є віднесення суб`єктного складу користувачів земельних ділянок, наданих для фермерського господарства, до ст 55 ГК України, а саме п. 6.24., на який посилається позивач і який зазначений на а.с.10, завершується висновком про те, що суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України, але позивачем цитування даного пункту не завершено. Також позивач в позові посилається і на висновки ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.06.2021 року, тобто наявне посилання на висновки висновки, зроблені в порядку господарського судочинства.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами враховується зміст правовідносин і суб`єктний склад (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання. Беручи до уваги обставини справи та висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі 922/1830/19 спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство. Таким чином суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а положенням п.1 ч.1 ст 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За встановлених обставин клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає до задоволення. Крім того, суд вважає за необхідне у відповідності до положень ч.1 ст 256 ЦПК України роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 255, 256, 259 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в цивільній справі за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради, третя особа на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_3 , фермерського господарства «Крайагро» про скасування державної реєстрації і припинення речових прав та повернення земельних ділянок на користь держави - закрити.

Повідомити Прилуцьку окружну прокуратуру про те, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту та отримання учасниками справи її копії до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду виготовлений 17 липня 2023 року.

Суддя: Л.В.Тіщенко