Ухвала

від 14.07.2023 по справі 497/1265/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.07.2023

Єдиний унікальний №497/1265/23

Провадження №1-кс/497/524/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт тимчасово вилученого майна

14.07.2023 року м. Болград

Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури про арешт тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022162270000075 від 05.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що в період часу з 19.12.2019 по 11.02.2021 посадовими особами комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» (далі КП «ВУЖКГ»), місцезнаходження підприємства: 68500, Одеська область, Болградський район, смт. Тарутине, вул. Квіткова, буд. 60, код ЄДРПОУ 03350444, у порушення вимог ст. ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра», згідно яких надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр та ст. ст. 44, 48, 49 Водного Кодексу України, без наявності дозволу на спеціальне водокористування, при відсутності у підприємства такого спеціального дозволу на спеціальне водокористування систематично здійснювався за допомогою насосного обладнання, з наявних на балансі КП «ВУЖКГ» 6 артезіанських свердловин, розташованих в межах Тарутинської ОТГ Болградського району Одеської області незаконний видобуток підземних вод, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення" є корисними копалинами загальнодержавного значення.

Внаслідок неправомірних дій посадових осіб КП «ВУЖКГ», а саме самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами державі заподіяна шкода у вигляді збитків на загальну суму 182844,50 гривень, яка розрахована згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783.

12.06.2023 Болградським районним судом Одеської області було постановлено ухвалу про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства».

Під час проведення тимчасового доступу до речей та документів було вилучено:

- посадові обов`язки начальника КП «ВУЖКГ», затверджених начальником Тарутинського КП «ВУЖКГ»;

- статут КП «ВУЖКГ», затвердженого Рішенням ХХVII сесії Тарутинської селищної ради VII скликання від 19.04.2019 за №378- VII рішення;

- контракт з керівником Тарутинського КП «ВУЖКГ» від 15.12.2020;

- звіт про використання води за 2017 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2018 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2019 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2020 рік (форма № 2ТП-водгосп;

- звіт про використання води за 2021 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2022 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- паспорт МТФ артскважини № 1544;

- паспорт артскважини №3.

Постановою слідчого від 10.07.2023 року вищезазначені вилучені документи визнано речовими доказами.

А тому, з метою збереження тимчасово вилученого майна та необхідності його дослідження в ході слідчих дій, за результатами проведення яких зазначене майно може бути використане як речовий доказ, засобом чи предметом вчинення кримінального правопорушення, а його знищення унеможливлює встановлення всіх істотних обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з цим є необхідність у накладанні на нього арешту судом, що зумовлено необхідністю збереження цих речових доказів в тому ж стані, що і на момент їх вилучення.

Прокурор в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність (а.с.17).

Розглянувши матеріали поданого клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Слідчим відділомвідділення №2Болградського РВПГУНП вОдеській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12022162270000075від 05.02.2022за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.367 ККУкраїни (а.с.7).

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Болградська окружна прокуратура (а.с.5-6).

З метою проведення повного та всебічного досудового розслідування, виявлення та вилучення речових доказів, органом досудового слідства отримано ухвалу слідчого судді від 12.06.2023 року про тимчасовий доступ до речей і документів що перебувають у володінні та розпорядженні Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства».

Вказана ухвала реалізована 10.07.2023, на підставі якої з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства» вилучені оригінали зазначених документів, про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2023 року (а.с.8-10).

10.07.2023 року постановою старшого слідчого вилучене майно визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні (а.с.13-14).

Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Завданням арешту тимчасово вилученого майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження [...].

За змістом ст. 170 КПК України […] арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Частиною другою даної норми закону передбачена можливість накладення слідчим суддею арешту на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Також системний аналіз положень ст.ст. 167, 170, 172, 174 КПК України дає підстави вважати, що арешт може бути накладений не тільки на майно у вигляді речей підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за завдану ними шкоду, але й інших осіб, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч.5 ст.171 КПК України).

Так згіднопротоколу тимчасовогодоступу доречей ідокументів від 10.07.2023року (а.с.8) слідчим було тимчасово вилучено майно, згідно до переліку зазначеному у клопотанні слідчого та у самому протоколі, на яке слідчий просить накласти арешт.

Клопотання проарешт вилученогомайна складено 11.07.2023року (а.с.1),та тогож дня через засоби поштового зв`язку "Нова пошта" відправлено до суду, що підтверджується ТТН №59000993623195 (а.с.15).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, частиною 11 статті 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.

Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов`язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст.132 ч.3 КПК України).

Статтею 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано дозакінчення строкуна пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти [...].

З огляду на викладене, прокурором дотримано вимоги ч.5 ст.171 КПК України.

Таким чином, існують достатні обставини, які підтверджують, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вилучене майно, призведе до приховування та/або зникнення речових доказів, наявних в ньому, що позбавить можливості орган досудового розслідування провести усі необхідні слідчі дії та якомога швидше завершити досудове розслідування.

А тому, необхідно вжити заходи забезпечення кримінального провадження та здійснити арешт вищевказаного тимчасово вилученого майна, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.78, 98, 131, 132, 167, 170, 171, 173, 236 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурораБолградської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про арешттимчасово вилученогомайна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування, знищення на тимчасово вилучене майно в Комунального підприємства«Виробниче управлінняжитлово-комунальногогосподарства» на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.07.2023 року, в кримінальному провадженні за №12022162270000075від 05.02.2022за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.367КК України, а саме на документи:

- контракт з керівником Тарутинського КП «ВУЖКГ» від 15.12.2020;

- звіт про використання води за 2017 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2018 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2019 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2020 рік (форма № 2ТП-водгосп;

- звіт про використання води за 2021 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- звіт про використання води за 2022 рік (форма № 2ТП-водгосп);

- паспорт МТФ артскважини № 1544;

- паспорт артскважини №3.

Перелічені документи долучити до матеріалів кримінального провадження за №12022162270000075 від 05.02.2022 року.

Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти? на ініціатора клопотання - прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1