Ухвала

від 17.07.2023 по справі 366/2118/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2118/23

Провадження №; 2/366/398/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"17" липня 2023 смт. Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області судді Слободян Н.П., розглянувши матеріали

позовної заяви

Керівника Вишгородськоїокружної прокуратуриКиївської області (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13), в інтересах держави в особіКиївської обласноїдержавної адміністрації,( 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1)

до

1.Вишгородської районної державної адміністраціїКиївської області(07300, Київська область Вишгородський район, м. Вишгород, площа Шевченка, 1),

2. ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

3. ОСОБА_2 (РНОККП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,

4. ОСОБА_3 (РНОККП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ),

5. ОСОБА_4 (РНОККП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ),

третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Державне спеціалізованегосподарське підприємство «Ліси України(01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034)

проусунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, повернення на користь держави земельних ділянок,

ВСТАНОВИЛА:

Керівником Вишгородської окружної прокуратури до Іванківського районного суду подано зазначений позов, у якому прокурор просить суд:

1. Залучити до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 44768034).

2. Усунути перешкоди у здійсненні Київської обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсним розпорядження Іванківської РДА від 18.09.2006 № 405 «Про затвердження проекту відводу земельних ділянок».

3. Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки:

- серії ЯБ № 775209, виданий 02.02.2007 ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0022;

- серії ЯГ № 178532, виданий 16.03.2007 ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222081400:02:001:0034.

4.Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222081400:02:001:0022 від ОСОБА_1 , 3222081400:02:001:0034 від ОСОБА_2 .

5. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача): Слободян Н.П.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Відповідно дост. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Ціна позову прокурором не зазначена. Навпаки, у позовній заяві зазначено, що позов має немайновий характер.

Частиною 4статті 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір»визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 року з 01 січня встановлений у розмірі 2684 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 2684 грн. та не більше 939400 грн.; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2684 грн.

Відповідно до ч.3, 6ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Тобто, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

П.2 ч.1ст. 176 ЦПК Українивизначено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до ч.2ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого.

Така ж норма закріплена у ч.2ст. 6 Закону України «Про судовий збір»У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми.

Згідно роз`яснень викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020по справі№910/13737/19, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про усунення перешкод у здійсненні права шляхом визнання недійсним розпорядження РДА та шляхом визнання недійсними двох державних актів про право власності на земельну ділянку. Кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору (щодо рішення та двох державних актів на конкретні земельні ділянки з присвоєними їм відповідними кадастровими номерами, сформована як самостійний об`єкт цивільного права (ст. 79-1 ЗК України)), а, відтак, за вказаними вимогами підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 8052,00 грн. (2684*3).

Крім того, прокурором заявлена вимога про повернення 2 земельних ділянок. Документу про оцінку вартості цього майна до позову не додано, як не зазначено і ціни позову. Проте, з доданого у якості доказу висновку експерта вбачається, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3222081400:02:001:0022 становить 530250 грн., а з кадастровим номером 3222081400:02:001:0034 становить 477225 грн. Відтак, оскільки визначена прокурором вимога про повернення цих земельних ділянок стосується фактичного позбавлення права власності відповідачів на них, тому вочевидь є вимогою майнового характеру, за подання таких вимог має бути сплачений судовий збір 7953,75 грн. та 7158,38 грн, а всього 15112,13 грн.

Прокурором додано до позову на підтвердження сплати судового збору за пред`явленим позовом платіжну інструкцію № 1515 від 16.06.2023 про сплату судового збору в загальній сумі 8052 грн., а відтак позивачем сплачено судовий збір в неналежному розмірі.

Зважаючи на викладене вище, сума недоплаченого судового збору складає 15112,13 грн.

Крім того, відповідно до статті 95ЦПК України документи є письмовими доказами. Вони мають подаватися до суду в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, щовідмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, якийставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.У разі подання учасником справи до суд

ту пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №761/5894/17Наданий суду у якості доказу Висновок експерта № 15\17 на 01 аркуші засвідчена на першій і останній сторінці, проте не прошита і не пронумерована. Ряд документів, які надруковані з двох сторін аркушів, засвідчені з однієї сторони ( тобто засвідчений аркуш, а не сторінка).

Крім того, зазначаючи РНКПП відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прокурором зазначено один і той самий номер «2818908282».

Крім того, прокурором не зазначено, які ж вимоги заявлені до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які, на даний час не є навіть номінальними власниками спірних земельних ділянок, оскільки, згідно з наданими договорами купівлі-продажу відчужили їх на користь відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Позивачем не роз`яснено який конкретно обраний спосіб захисту відносно цих відповідачів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Відтак, прокурору слід визначитися з їх статусом у цій справі.

Крім того, обґрунтовуючи позов тим, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення і відносяться до земель, які перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», прокурор зазначає це державне підприємство як «третю особу без самостійних вимог на стороні позивача». Суд вважає зазначене маніпуляцією, оскільки фактично це державне підприємство має самостійні вимоги щодо повернення спірних земельних ділянок до складу земель, на які розповсюджується його право постійного користування і саме цим обґрунтовуються позовні вимоги прокурора. Також прокурор, зазначаючи зазначене державне підприємство як «третю особу без самостійних вимог на стороні позивача», посилається на ст. 52 ЦПК України, яка регулює участь у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а фактично цитує ст. 53 ЦПК України, про третіх осіб, які не заявляють таких вимог. У будь-якому випадку прокурор, з незрозумілих причин, зазначаючи на початку позову ДСГП як третю особу, у прохальній частині просить про її залучення суд, що вочевидь є зайвим, оскільки суд окремою ухвалою залучає третіх осіб, які не зазначені у позові. Прокурором же підприємство визначене третьою особою на початку позову.

Крім того, в описовій частині позовної заяви керівник Вишгородської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України, посилається на те, що встановлено підстави представництва інтересів держави у суді прокуратурою.

Як вбачається в матеріалах позовної заяви долучений лист-повідомлення Київській обласній державній адміністрації щодо встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень в суді від 28.06.2023 р. № 54-4778вих-23, однак відсутня відповідь щодо такого представництва. Крім того, прокурором на підтвердження відправлення та отримання адресатом зазначеного повідомлення, не надано суду відповідних доказів, що не може свідчити про належне повідомлення зазначеного прокуратурою позивача про подачу позову до суду.

Таким чином, всупереч висновків, викладених в правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 01 червня 2022 року у справі№ 260/1815/21, Вишгородською окружною прокуратурою не було доведено належними та допустимими доказами відмову чи бездіяльність Київської обласної державної адміністраціїщодо звернення з таким позовом.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1,5 відсотка від встановленої ціни позову у сумі 15112,13 грн. та надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що копії поданих до суду письмових доказів в якості додатків до позову, повинні бути засвідчені належним чином, з урахуванням порядку засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55);

- визначитися з вимогами, які ставляться до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Частинами 1, 2статті 185 ЦПК Українипередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст.175,177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачу максимальний з передбаченихЦПК Українистрок на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст.177,185 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків поданої заявидесять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженнюне підлягає.Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 17.07.2023.

Суддя Н.П. Слободян